про залишення позовної заяви без руху
03 липня 2025 року м. Житомир справа №240/16859/25
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині визначення йому посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом станом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для займаної посади та військового звання, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб", у період з 22.09.2020 по 30.12.2020 включно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити йому перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для його посади та військового звання, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" за період з 22.09.2020 по 30.12.2020 включно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату йому грошового забезпечення (відсоткової надбавки за вислугу років, премії, встановленої рішенням Міністра оборони України на 2020 рік, надбавки за особливості проходження військової служби, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) з урахуванням перерахованого посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для його посади та військового звання, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" за період з 22.09.2020 по 30.12.2020 включно.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в період з 22.09.2020 по 30.12.2020 він проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, у вказаний період служби грошове забезпечення виплачувалось йому в неналежному розмірі, оскільки розміри його посадового окладу та окладу за військовим званням визначались відповідачем відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 (в редакції пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103), тобто шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти. Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, яким вносились зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, було скасовано. Відтак, позивач вважає, що з 29 січня 2020 року, після відновлення дія пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, він мав право на отримання грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, тобто встановленого на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, як це передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, в редакції, яка діяла до внесення змін на підставі пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. Вказане зумовило його звернення з даним позовом до суду.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з частиною 2 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.
Правовими нормами частини 1 статті 42 КАС України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи. При цьому, згідно з частиною 1 статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Разом з тим, у поданій до суду позовній заяві позивач зазначив такого суб'єкта владних повноважень, як ІНФОРМАЦІЯ_4 , та визначив процесуальний статус вказаного суб'єкта, як інша особа, що не передбачено правовими нормами КАС України.
Крім того, в якості відповідача за поданим позовом позивач вказав ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, із долучених до матеріалів справи документів, а саме витягу із наказу від 30.12.2020 №25, вбачається, що на момент звільнення позивача з військової служби, органом, в якому він таку службу проходив, був ІНФОРМАЦІЯ_5 , а не ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад учасників справи та привести їх процесуальний статус у відповідність до норм КАС України.
Крім того, суд звертає увагу, що в позовній заяві позивачем не було зазначено усієї визначеної в пункті 2 частини 5 статті 160 КАС України інформації стосовно відповідача, а саме не було вказано його поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду:
- позовної заяви в новій редакції (та її копій для відповідача) із уточненням в ній суб'єктного складу учасників справи та приведенням їх процесуального статусу у відповідність до норм КАС України, а також із зазначенням усієї визначеної в пункті 2 частини 5 статті 160 КАС України інформації про відповідача.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.Е.Черняхович