03 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/14060/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 окремої механізованої бригади (військова частина польова пошта НОМЕР_3 , військова частина НОМЕР_1 в частині не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані додаткові соціальні відпустки як учаснику бойових дій за 2015 та 2016 роки в розмірі грошового забезпечення станом на 01 серпня 2016 року;
- зобов'язати 53 окрему механізовану бригаду (військова частина польова пошта НОМЕР_3 , військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані додаткові соціальні відпустки як учаснику бойових дій за 2015 та 2016 роки в розмірі грошового забезпечення станом на 01 серпня 2016 року.
У обґрунтування позову зазначає, що станом на день прийняття наказу про його виключення зі списків особового складу, військова частина НОМЕР_1 не провела з ним розрахунків щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні соціальної відпустки, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015 по 2016 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 01.08.2016.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якій зазначив, що позивач не звертався з відповідними рапортами про нарахування компенмації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, а тому відсутня бездіяльність. вина чи протиправність дій з боку відповідача. У задоволенні позовних вимог просив повністю відмовити.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
Змістом спірних правовідносин є ненарахування та невиплати грошової компенсації невикористаної додаткової щорічної відпустки як учаснику бойових дій за 2015 та 2016 роки.
Як встановлено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 відповідно до наказу командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади (військова частина польова пошта НОМЕР_3 , військова частина НОМЕР_1 ) (по стройовій частині) від 04.06.2015 був зарахований до списків особового складу польова пошта та до 01 серпня 2016 року проходив військову службу у НОМЕР_2 окремій механізованій бригаді, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 01.07.2015 №160, витягом з наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 30 вересня 2015 року №100, витягом з наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 30.09.2015 №251, довідкою військової частини польова пошта НОМЕР_3 від 01.08.20215 №2/3678.
У 2015 році позивач набув статусу учасника бойових дій (посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 , видане управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_5 23 жовтня 2015 року).
Наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 29.06.2016 №121 позивач був звільнений з військової служби у запас та відповідно до наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 01.08.2016 №219 позивач був виключений зі списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_3 .
Однак, станом на день виключення позивача зі списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_3 відповідно до наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 01 серпня 2016 року №219 військовою частиною польова пошта НОМЕР_3 протиправно не було вирішено питання про нарахування та виплату позивачу грошової компенсації за невикористані щорічні додаткові соціальні відпустки як учаснику бойових дій за 2015 та 2016 роки, передбачені статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та статтею 162 Закону України «Про відпустки».
Позивач вважає протиправною таку бездіяльність відповідача, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано такі обставини справи та норми чинного законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 року (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі Закон №2011-XII).
Статтею 1 Закон № 2011-ХІІ передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.8 ст.10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 504/96-ВР) установлюються такі види відпусток: щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Згідно ст.16-2 Закону №504/96-ВР учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Згідно з пунктом 8 статті 10-1 Закону України «Про соціальний та правовий захисту військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції Закону України від 07 липня 2016 року №1437-VIII, чинного на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
Абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції Закону України від 07 липня 2016 року №1437-VIII, чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Отже, під час виключення позивача зі списків особового складу відповідно до наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 01 серпня 2016 року №219 у зв'язку зі звільненням з військової служби військова частина польова пошта НОМЕР_3 була зобов'язана виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової соціальної відпустки за 2015 та 2016 роки, передбаченої статтею 162 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 01.08.2016.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач використовував додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2016 року.
Доказів виплати грошової компенсації за невикористані дні зазначених відпусток матеріали справи також не містять.
Відтак, на переконання суду, позивач набув право на компенсацію цих відпусток, а тому позовні вимоги є підставними та обґрунтованими.
З огляду на викладене, бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу грошової компенсації невикористаної щорічної додаткової відпустки за 2015, 2016 рік в кількості 14 календарних днів за кожен рік як учаснику бойових дій, не відповідають критеріям правомірності, передбаченим пунктом 1 ч.2 ст.2 КАС України.
Як наслідок, підлягають задоволенню також позовні вимоги щодо спонукання до вчинення дій, а саме нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані додаткові соціальні відпустки як учаснику бойових дій за 2015 та 2016 роки в розмірі грошового забезпечення станом на 01 серпня 2016 року.
Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Що стосується судових витрат, то позивач звільнений від сплати судового збору, а матеріали справи не містять в собі доказів понесення сторонами судових витрат, з огляду на що відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 окремої механізованої бригади (військова частина польова пошта НОМЕР_3 , військова частина НОМЕР_1 ) в частині не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані додаткові соціальні відпустки як учаснику бойових дій за 2015 та 2016 роки в розмірі грошового забезпечення станом на 01 серпня 2016 року.
Зобов'язати 53 окрему механізовану бригаду (військова частина польова пошта НОМЕР_3 , військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані додаткові соціальні відпустки як учаснику бойових дій за 2015 та 2016 роки в розмірі грошового забезпечення станом на 01 серпня 2016 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
03.07.25