03 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/8940/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить:
- визнати протиправними ді Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в зарахуванні до періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення періоду навчання з 01.09.1986 по 29.06.1989, згідно диплому НОМЕР_1 від 30.06.1989 та щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення періоду навчання з 01.09.1986 по 29.06.1989, згідно диплому НОМЕР_1 від 30.06.1989 та призначити і виплатити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зниженням пенсійного віку, починаючи з 08.01.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка має посвідчення потерпілої від наслідків Чорнобильської катастрофи (категорія 3), а тому, на її думку, вона, як потерпіла від Чорнобильської катастрофи, має право на призначення пенсії на пільгових умовах. В подальшому, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. Проте, відповідачем надіслано повідомлення про відмову у призначенні пенсії. Не погоджуючись з таким рішенням органу Пенсійного фонду, позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки проживає в зоні радіоактивного забруднення та має відповідний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
25.04.2025 через відділ документального забезпечення суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що за наданими документами станом на 01.01.1993 підтверджений період проживання (роботи) у зоні гарантованого добровільного відселення з 26.04.1986 по 31.08.1986 та з 30.06.1989 по 03.07.1989, що становить 00 років 04 місяці 10 днів, що не дає право на зниження пенсійного віку для виходу на пенсію на 6 років відповідно до Закону №796. Оскільки наданими Позивачем документами не підтверджено постійне проживання/ роботу у зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії на Чорнобильській АЕС (26.04.1986) упродовж не менше 3 років станом на 01.01.1993, тому підстави для застосування до позивача положень статті 55 Закону №796 щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відсутні.
Ухвалою суду від 03.06.2025, за клопотанням представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, залучено Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області до участі у справі №240/8940/25, як другого відповідача.
27.06.2025 через систему "Електронний суд" представником Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначено, що за наданими документами підтверджений період проживання заявника у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 0 років 4 місяці 10 днів (з 26.04.1986 по 31.08.1986, з 30.06.1989 по 03.07.1987), що не дає право на зниження пенсійного віку, загальний підтверджений період проживання заявника у зоні гарантованого добровільного відселення становить 31 рік 5 місяців 24 дні. Не зараховано до періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення період навчання з 01.09.1986 по 29.06.1989, оскільки заявниця згідно диплому НОМЕР_2 від 30.06.1989 навчалась в м. Житомир. Враховуючи вищевказане позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки не підтверджено проживання в зоні гарантованого добровільного відселення 3 роки до 01.01.1993.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно посвідчення серії НОМЕР_3 від 29.03.2017 (дублікат) позивачка має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорія 3).
08.01.2025 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та 15.01.2025 прийнято рішення №064050006064 про відмову у призначенні пенсії.
В зазначеному рішенні вказано, що за наданими документами підтверджений період проживання заявника у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 0 років 4 місяці 10 днів (з 26.04.1986 по 31.08.1986, з 30.06.1989 по 03.07.1987), що не дає право на зниження пенсійного віку, загальний підтверджений період проживання заявника у зоні гарантованого добровільного відселення становить 31 рік 5 місяців 24 дні. Не зараховано до періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення період навчання з 01.09.1986 по 29.06.1989, оскільки заявниця згідно диплому НОМЕР_2 від 30.06.1989 навчалась в м. Житомир. Враховуючи вищевказане позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки не підтверджено проживання в зоні гарантованого добровільного відселення 3 роки до 01.01.1993.
В подальшому, листом від 21.01.2025 за №0600-0217-8/7166 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило позивача про зміст рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Вважаючи вказану відмову протиправною та такою, що порушує право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах, остання звернулася до суду з вказаним позовом за захистом порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника (частина перша статті 9 Закону №1058-IV).
Як визначено частиною першою статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).
Згідно з частиною 1 статті 55 Закону №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Пунктом 5 частини 2 статті 55 Закону №796-ХІІ передбачено, зокрема, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Частиною третьою статті 55 Закону № 796-XII прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Системний аналіз зазначених правових норм вказує на те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться, у разі вибору цих осіб, згідно з нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом № 796-XII.
Виходячи із змісту правовідносин, які регулюються Законом №796-ХІІ, обов'язковий для отримання особою статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи період проживання та роботи починає свій перебіг від дати аварії на Чорнобильській АЕС, тобто з 26.04.1986. Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Як вже зазначено судом вище, рішенням №064050006064 від 15.01.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки за наданими документами підтверджений період проживання заявника у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 0 років 4 місяці 10 днів (з 26.04.1986 по 31.08.1986, з 30.06.1989 по 03.07.1987), що не дає право на зниження пенсійного віку, загальний підтверджений період проживання заявника у зоні гарантованого добровільного відселення становить 31 рік 5 місяців 24 дні. Не зараховано до періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення період навчання з 01.09.1986 по 29.06.1989, оскільки заявниця згідно диплому НОМЕР_2 від 30.06.1989 навчалась в м. Житомир.
Надаючи аргументам спірного рішення суд вказує про наступне.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 Розділу Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №22-1), документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи є:
документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями;
посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Отже, у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із застосуванням статті 55 Закону №796-XII, для підтвердження права на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку заявником надається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
В ході судового розгляду справи встановлено, що згідно довідки Олевської міської ради від 17.02.2025 за №288 позивачка з 26.04.1986 по 03.07.1989 та з 29.09.1997 по даний час постійно прописана та проживає в с. Перга Коростенського (Олевського) району Житомирської області, територія якого відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.
В свою чергу, судом встановлено, що згідно диплому НОМЕР_2 від 30.06.1989 позивачка 01.09.1986 вступила до професійно-технічного училища №9 м. Житомира та 29.06.1989 закінчила повний аурс названого училища з одержанням середньої освіти за професією прядильщиця.
Тобто, вказаними вище документами підтверджується факт навчання позивача в професійно-технічному училищі №9 м. Житомира в період з 01.09.1986 по 29.06.1989, що спростовує відомості щодо проживання позивача у вказаний період в с. Перга Коростенського (Олевського) району Житомирської області.
Суд зазначає, що оскільки навчання зазвичай є тривалим періодом, протягом якого особа постійно перебуває (проживає) в певному місці, такий період може бути прирівняний до постійного проживання або роботи в зоні радіаційного забруднення і враховані під час призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку лише за умови, що останні безпосередньо навчалися в забрудненій зоні і зазначене буде підтверджено відповідними документами, які однозначно вказують на місцезнаходження позивача у радіоактивній зоні протягом відповідного періоду (постанова Верховного Суду від 11.11.2024 у справі №460/19947/23).
Окрім того, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 19.09.2024 у справі №460/23707/22, від 02.10.2024 у справі №500/551/23, від 11.11.2024 у справі №460/19947/23 дійшов висновку, що виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов'язує із фактом фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв'язку з постійним проживанням або у зв'язку з роботою в такій місцевості. При цьому зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.
Тобто, враховуючи викладене, в межах даної справи підлягає встановленню факт фізичного перебування особи на території радіоактивного забруднення у зв'язку з постійним проживанням або роботою на цій території.
Надаючи оцінку встановленим судом обставинам, суд наголошує, що факт навчання у професійно-технічному училищі №9 м. Житомира в період з 01.09.1986 по 29.06.1989, спростовує твердження позивача про постійне проживання у с. Перга Коростенського (Олевського) району Житомирської області у той самий період.
Разом з тим, суд враховує твердження позивача, що посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи підтверджує особливий статус. Однак, вважає за необхідне вказати, що вказаним Законом №796-ХІІ підтверджується, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії. Однак, користування пільгами визначеними Законом та наявність лише посвідчення відповідної категорії не є безумовною підставою для призначення пенсії зі зниженням віку, відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ.
Суд не приймає до уваги письмові свідчення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які стверджують, що позивачка під час навчання багато часу проводила вдома, так як допомагала матері доглядати хворого батька, а також була вдома під час декретної відпустки, аж до роботи, з огляду на те, що з моменту аварії на ЧАЕС минуло більше 30 років, і дані свідчення не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту постійного періоду проживання позивача в с. Перга Коростенського (Олевського) району Житомирської області у період з 01.09.1986 по 29.06.1989.
Крім того, відсутні дані, які підтверджують перебування самих свідків у с. Перга Коростенського (Олевського) району Житомирської області у той період та обізнаність про особисте життя позивача, з яких джерел вони отримали інформацію про точний період проживання позивача.
Таким чином, позивачем не підтверджено період його постійного проживання станом на 01.01.1993 не менше 3-х років у зоні гарантованого добровільного відселення, з огляду на що право на зниження пенсійного віку у позивача відсутнє.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у призначенні їй пенсії у відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є законними, а тому, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У сукупності викладених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.241-246, 255, 295 КАС України, суд -
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341), про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
03 липня 2025 р.
03.07.25