04 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/7283/25
категорія 108120000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чернової Г.В.,
секретар судового засідання Левченко Т.В.,
за участю: представника позивача Ткачука Б.М.,
представника відповідача Дударенка О.О., Дацюк Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління комунального господарства Житомирської міської ради до Північного офісу Держаудитслужби Третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельні споруди міста" про визнання протиправним та скасування висновку,
встановив:
Позивач, Управління комунального господарства Житомирської міської ради звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного офісу Держаудитслужби, в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати Висновок Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі "Будівництво нової лінії напірного каналізаційного колектора від ГКНС (вул. Івана Гонти,16) до КОС-1 - КОС-2 у місті Житомир". 2 черга (коригування)" за кодом ДК 021:2015: 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь, ідентифікуючий номер закупівлі № UA-2024-11-19-004517-a від 04.03.2025р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення моніторингу процедури закупівлі, за результатом якого складено висновок про виявлені порушення, відповідачем було неналежно досліджено фактичні обставини, що призвело до ухвалення протиправного рішення, а отже, як наслідок, складений на підставі такого моніторингу висновок є незаконними та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року позовну заяву Управління комунального господарства Житомирської міської ради залишено без руху. Позивачу надано строк у десятиденний термін з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених у ній недоліків.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 р. залучено як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельні споруди міста».
Третя особа, скориставшись своїм процесуальним правом на подання письмових пояснень щодо позову, звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з письмовими поясненнями, у яких просила задовольнити позовні вимоги Управління комунального господарства Житомирської міської ради.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти її задоволення, вважаючи позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.
У відповіді на відзив Позивач наголосив на хибності та безпідставності висновків відповідача та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, мотивуючи це складністю справи та необхідністю її всебічного, повного й об'єктивного з'ясування всіх обставин.
Ухвалою суду від 30.05.2025 р. справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 17.06.2025.
В судовому засіданні 17.06.2025 суд на місці ухвалив закрити підготовче судове засідання та призначити розгляд справи по суті на 01.07.2025.
В судовому засіданні 01.07.2025 представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи до суду не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
19 листопада 2024 року позивач через автоматизований електронний майданчик (prozorro.gov.ua) оприлюднив тендерну документацію та оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю робіт «Будівництво нової лінії напірного каналізаційного колектора від ГКНС (вул. Івана Гонти,16) до КОС-1 - КОС-2 у місті Житомир». 2 черга (коригування) (ДК 021:2015: 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) за ідентифікуючим номером закупівлі UA-2024-11-19-004517-a.
У тендерній документації позивача визначено критерій вибору переможця - ціна (100%).
Згідно з реєстру отриманих тендерних пропозицій Позивач отримав тендерні пропозиції від наступних учасників:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "КСМ-ГРУП" остаточна пропозиція - 156 001 973,80 грн,
2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельні споруди міста" остаточна пропозиція - 170 702 174,40 грн.
Дата та час розкриття тендерних пропозицій - 11.12.2024.
Відповідно до протоколу від 17 грудня 2024 року Позивач відхилив тендерну пропозицію ТОВ "КСМ-ГРУП" на закупівлю робіт «Будівництво нової лінії напірного каналізаційного колектора від ГКНС (вул. Івана Гонти,16) до КОС-1 - КОС-2 у місті Житомир». 2 черга (коригування) (ДК 021:2015: 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь» згідно з абз. 2 п.п. 2 п. 44 Особливостей, оскільки тендерна пропозиція учасника не відповідала умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 Особливостей.
24 грудня 2024 року позивач на підставі розгляду та оцінки наступної найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції учасника відкритих торгів з особливостями на закупівлю робіт «Будівництво нової лінії напірного каналізаційного колектора від ГКНС (вул. Івана Гонти,16) до КОС-1 - КОС-2 у місті Житомир». 2 черга (коригування) (ДК 021:2015: 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь» визнав переможцем торгів ТОВ "Будівельні споруди міста" з загальною вартістю тендерної пропозиції 170 702 174,40 грн з ПДВ.
Не погоджуючись із вказаним рішенням про обрання переможця, ТОВ "КСМ-ГРУП" звернулося із скаргою до Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, за результатами розгляду якої рішенням Комісії Антимонопольного комітету України № 291-р/пк-пз від 07.01.2025 р. було зобов'язано позивача скасувати рішення про визначення товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні споруди міста" (код ЄДРПОУ: 43037877) переможцем за процедурою закупівлі - "Будівництво нової лінії напірного каналізаційного колектора від ГКНС (вул. Івана Гонти, 16) до КОС-1 - КОС-2 у місті Житомир. 2 черга (коригування)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2024-11-19-004517-a.
Позивачем, на виконання рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було скасовано протокол про обрання переможця ТОВ "Будівельні споруди міста" та на підставі пункту 43 Особливостей надано строк на виправлення невідповідності.
17.01.2025 року, після усунення невідповідності, Позивач повторно визнав переможцем торгів ТОВ "Будівельні споруди міста" із загальною вартістю тендерної пропозиції 170 702 174,40 грн з ПДВ.
Не погоджуючись із вказаним рішенням про обрання переможця, ТОВ "КСМ-ГРУП" повторно звернулося із скаргою до Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, за результатами розгляду якої рішенням № 1511-р/пк-пз від 31.01.2025 р. було відмовлено ТОВ "КСМ-ГРУП" у задоволенні скарги.
На підставі наказу від 10.02.2025 № 8-з відповідач, відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 23 Особливостей, підпункту 2 пункту 5 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, здійснив моніторинг публічної закупівлі UA-2024-11-19-004517-a.
За результатами моніторингу закупівлі UA-2024-11-19-004517-a відповідачем складено висновок від 04.03.2025, де установлено порушення позивачем вимог пунктів 41, 43 та 44 Особливостей, що призвело до порушення принципів здійснення публічних закупівель, дотримання яких передбачено пунктом 3 Особливостей та статтею 5 Закону.
В п.3 Констатуючої частини висновку Відповідач зобов'язав Позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом відхилення тендерної пропозиції учасника ПП «Будівельні споруди міста» відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей або розірвання договору про закупівлю у разі його укладання та, протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись із вказаним висновком Позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XII від 26.01.1993 (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Статтею 5 Закону № 2939-ХІІ визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної аудиторської служби України» № 868 від 28.10.2015 утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Підпунктом 3 пункту 4 вказаного Положення встановлено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. А згідно з пунктом 7 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Відповідно частини першої статті 8 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII "Про публічні закупівлі" (далі - Закон №922-VIII) моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Згідно з пунктом 4 частини другої цієї статті, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Частиною шостою згаданої статті передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Так, статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Частиною 3-7 Розділу Х Закону № 922-VIII встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі Особливості № 1178).
Відповідно до п.1 Особливостей № 1178, ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Згідно з п.3 Особливостей № 1178, замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Пунктом 28 Особливостей №1178 передбачено, що тендерна документа формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих Особливостей. У пункті 6 частини другої частини другої статті 22 Закону визначено, що у тендерній документації зазначається місце де повинні бути надані послуги.
Частиною третьою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку Замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Статтею 26 Закону №922-VIII передбачено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції/пропозиції всім особам на рівних умовах.
Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота).
Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом.
Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
Відповідно до пункту 43 Особливостей, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов'язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Відповідно до положень частини 1 статті 31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:
1) учасник процедури закупівлі:
не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;
не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;
зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п'ятнадцятою статті 29 цього Закону;
не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;
не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;
не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;
визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;
2) тендерна пропозиція учасника:
не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;
викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;
є такою, строк дії якої закінчився;
3) переможець процедури закупівлі:
відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;
не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;
не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону;
не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.
Згідно ч.2 статті 31 Закону №922-VIII інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.
У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов'язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п'ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель (ч.3 статті 31 Закону №922-VIII).
Отже, тендерна документація має бути сформована Замовником у повній відповідності до законодавчих норм, а учасник при підготовці своєї тендерної пропозиції має керуватись саме вимогами тендерної документації та зобов'язаний неухильно їх дотримуватись, так як невиконання учасником вимог тендерної документації тягне за собою негативні наслідки у вигляді усунення невідповідностей або відхилення його тендерної пропозиції.
Відповідно до частини першої розділу ІІІ «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції», визначено порядок подання тендерної пропозиції учасниками, а також перелік документів, що підтверджують її відповідність вимогам.
Відповідно до частини п'ятої розділу V «Оцінка тендерних пропозицій, їх відхилення та інша інформація» тендерної документації, встановлено вичерпні підстави для відхилення тендерних пропозицій учасників у відповідності до частини 1 статті 31 Закону №922-VIII.
Проаналізувавши тендерні пропозиції учасників - Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-ГРУП» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні споруди міста», - суд дійшов до наступного висновку.
ТОВ «КСМ-ГРУП» 10 грудня 2024 року шляхом завантаження документів в електронну систему публічних закупівель Prozorro підтвердило свою участь у процедурі відкритих торгів.
Відповідно до абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону України № 922-VIII «Про публічні закупівлі», замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо вона не відповідає умовам технічної специфікації або іншим вимогам щодо предмета закупівлі, визначеним у тендерній документації. Вимога щодо відхилення таких пропозицій є імперативною, тобто такою, що не залишає замовнику дискреційних повноважень у прийнятті рішення. Ця норма має обов'язковий характер і не допускає її довільного чи суб'єктивного тлумачення.
Аналіз поданих документів свідчить, що тендерна пропозиція ТОВ «КСМ-ГРУП» у частині кошторисної документації та технічних характеристик товару містила відхилення від вимог, визначених у тендерній документації. Такі невідповідності мають істотний характер, адже впливають на оцінку відповідності пропозиції технічним умовам закупівлі, що, згідно із зазначеним вище приписом Закону, є достатньою та обґрунтованою підставою для відхилення такої пропозиції.
Крім того, Закон № 922-VIII не передбачає права учасників процедури закупівлі тлумачити умови тендерної документації на власний розсуд, зокрема, у частині вибіркового виконання окремих положень, або визначати на власний розсуд обсяг чи форму інформації, яка подається у складі тендерної пропозиції на підтвердження її відповідності вимогам замовника.
ТОВ «Будівельні споруди міста» 09 грудня 2024 року, також шляхом завантаження документів до електронної системи Prozorro, підтвердило свою участь у процедурі закупівлі.
Разом з тим, за результатами розгляду поданої тендерної пропозиції встановлено, що окремі документи учасника також містили розбіжності з тендерною документацією. Проте вказані розбіжності не стосувалися технічних характеристик предмета закупівлі, не впливали на його відповідність встановленим вимогам та не створювали ризиків для досягнення мети закупівлі. Відтак, виявлені невідповідності позивачу не були підставою для відхилення тендерної пропозиції.
Вирішуючи спір стосовно вимоги відповідача про усунення виявлених під час моніторингу порушень, суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 10.12.2019 у справі №160/9513/18, від 05.03.2020 в справі № 640/467/19, від 23.04.2020 у справі №160/5735/19, від 11.06.2020 в справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 у справі № 160/11304/19, від 21.01.2021 у справі №400/4458/19, від 21.10.2021 у справі № 640/17797/20 від 30.11.2021 у справі № 420/5590/19, де вирішувалися подібні правовідносини, висловлював правову позицію, яка полягає у тому, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Відповідач, висуваючи вимогу про усунення порушень, яка є обов'язковою для виконання позивачем, зобов'язав останнього вжити заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом відхилення тендерної пропозиції учасника ПП «Будівельні споруди міста» відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей, або шляхом розірвання договору про закупівлю у разі його укладення, а також - протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку - оприлюднити через електронну систему закупівель відповідну інформацію та/або документи.
При цьому, учасник ТОВ «Будівельні споруди міста» перебував у статусі переможця, а законодавством не передбачено можливості повернення на попередній етап проведення закупівлі, що свідчить про нечіткість та невизначеність вимоги усунення порушення у висновку.
Зазначена правова позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31 жовтня 2024 року у справі № 640/3223/21.
Водночас, під час розгляду справи судом було встановлено, що на момент оприлюднення висновку договір ще не був підписаний, що свідчить також про нечіткість та невизначеність вимоги усунення порушення у висновку.
В свою чергу, судом встановлено, що 25 березня 2025 року позивач та ТОВ «Будівельні споруди міста» уклали договір за результатами проведеної процедури публічної закупівлі.
У постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі №160/5890/22 висловлений висновок, що у контексті спірних правовідносин слід урахувати, що основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначено статтею 41 Закону №922-VIII, частиною першою якої передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №922-VIII).
Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до статті 43 Закону №922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Однак у вимірі з'ясованих обставин цієї справи суд констатує, що у спірному висновку не зазначено про встановлення порушень, які у розумінні ст. 43 Закону №922-VIII можуть свідчити про нікчемність договору.
Враховуючи, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб'єкту, які є обов'язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричиняє юридичну невизначеність, що не є прийнятним.
Крім того, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб може призвести до порушення прав та інтересів переможця торгів - ТОВ "Будівельні споруди міста", що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.05.2023 у справі №160/5890/22.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а наголошувалося, що орган фінансового контролю повинен виходити із принципу пропорційності як одного з елементів верховенства права та враховувати співмірність між виявленим порушенням та засобами його усунення.
Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про припинення зобов'язань за договором.
Згідно з пунктом 2 констатуючої частини висновку за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до законодавства у сфері закупівель, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів з особливостями відповідно до вимог Закону та Особливостей, відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених законодавством, - порушень не встановлено.
Таким чином, враховуючи усі вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що оскаржуваний висновок Держаудитслужби за результатами моніторингу процедури закупівель UA-2024-11-19-004517-a від 04.03.2025 р. є протиправним та підлягає скасуванню.
Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов Управління комунального господарства Житомирської міської ради (майдан С.П.Корольова, 4/2,м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 34900570) до Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, 04053. РНОКПП/ЄДРПОУ: 40479560), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельні споруди міста" про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 04.03.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі№UA-2024-11-19-004517-a.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби на користь Управління комунального господарства Житомирської міської ради сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Г.В. Чернова
04.07.25