03 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/16286/25
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною і скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 10.06.2025 ВП № 77979708 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вказаний штраф накладений за невиконання судового рішення по справі № 240/2079/23. Вважає, що постанова головного державного виконавця від 10.06.2025 прийнята із порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач відзив на позов у встановлений строк не надіслав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року по справі № 240/2079/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.12.2022, з урахуванням висновків суду.
На виконання вказаного рішення 22 січня 2025 року судом було видано виконавчий лист, який стягувачем пред'явлено до виконання.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 07.05.2025 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 240/2079/23 та вказано про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
У своєму листі від 14.05.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило державного виконавця про виконання вказаного судового рішення шляхом повторного розгляду заяви ОСОБА_1 з прийняттям рішення про відмову у призначенні пенсії за віком.
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень 10.06.2025 на боржника у виконавчому провадженні ВП №77979708 - ГУПФУ в Житомирській області - накладено штраф у розмірі 5100,00 грн, про що прийнято оскаржувану постанову.
Підставою її прийняття зазначено, що станом на 10.06.2025 рішення суду по справі № 240/2079/23 не виконано без поважних причин.
Позивач, вважаючи вказану постанову протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII).
Частини 2 і 3 ст. 63 Закону №1404-VIII визначають, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідальність за невиконання рішення суду, зокрема, умови, підстави та розмір застосування штрафних санкцій встановлені в ст. 75 Закону № 1404.
Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, для накладення зазначеного штрафу, законодавець передбачив наявність факту невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Таким чином, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII.
Як встановлено судом, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.12.2022 з урахуванням висновків суду.
Також у вказаному рішенні зазначено, що позивач має право на зарахування періоду із 05.04.2017 по 31.03.2022 до спеціального (пільгового) стажу за Списком №1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону №1058.
При цьому, позовна вимога в частині призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 06.12.2022 задоволенню не підлягає, оскільки належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду.
Тобто, Головне управління на виконання судового рішення по справі № 240/2079/23 повинне було повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.12.2022 з урахуванням висновків суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач повторно розглянув заяву ОСОБА_1 від 06.12.2022 та 02.05.2023 прийняв рішення № 064250006411, в якому вказав про зарахування до його стажу періодів роботи, вказаних у рішенні суду по справі № 240/2079/23. Однак через відсутність достатнього трудового стажу для призначення пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у такому призначенні було відмовлено.
Наведені обставини свідчать про виконання позивачем судового рішення по справі № 240/2079/23 у спосіб, що визначений у ньому. Оскільки зобов'язання призначити при цьому пенсію ОСОБА_1 таке судове рішення не містить, тому висновки державного виконавця про невиконання рішення суду по справі № 240/2079/23 є помилковими.
За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Під час розгляду справи відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав до суду належних доказів на обґрунтованість прийняття ним оскаржуваної постанови, а відтак, не довів її правомірності.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною і скасування постанови Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 10.06.2025 ВП № 77979708 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В силу приписів статті 139 КАС України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (площа Соборна, 1, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 43315602) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 10.06.2025 ВП №77979708 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов