(про відмову у відстроченні чи розстроченні виконання рішення суду,
зміні чи встановленні способу і порядку виконання судового рішення)
02 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/37038/21
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 позов задоволено частково, надіслано позивачу виконавчий лист.
05.06.2025 до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Просить змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Житомирський окружний адміністративний суд від 25.07.2022 у справі №240/37038/21 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.04.2019 належної пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.08.2021 (вих.№5084 від 27.08.2021) про грошове забезпечення для перерахунку його пенсії за нормами чинними станом на 05.03.2019, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 145 450,93 грн.
Розгляд заяви судом відкладався у зв'язку із перебуванням судді Єфіменко О.В. у період з 06.06.2025 по 23.06.2025 у відпустці.
Заяву призначено до судового розгляду на 02.07.2025 о 10:30.
20.06.2025 від представника відповідача (боржника) на подану заяву надійшли заперечення, в яких просить відмовити у її задоволенні. Пояснив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання рішення прийнятого судом у даній справі за період з 01.04.2019 по 30.09.2022 ОСОБА_1 нараховано кошти в сумі 145 450,93 грн. Інформацію про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 у справі №240/37038/21 та про суму нарахованих, але невиплачених коштів (потребу) надано Пенсійному фонду України шляхом включення до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми "Реєстр судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ), обов'язок ведення та заповнення якої (повнота та коректність) покладено на територіальні органи Пенсійного фонду України. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
У визначені судом дату, час та місце судового розгляду заяви сторони, які беруть участь у розгляді справи та належним чином повідомлялися до суду не з'явилися, заявник подав до суду заяву від 30.06.2025 про розгляд заяви без його участі.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (ч.2 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС України), суд вважає за можливе здійснити розгляд вищевказаної заяви у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відтак, поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
При цьому, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до пункту 33 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного і місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2021 №845, у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком.
Норми цього пункту не застосовуються до безспірного списання з боржника за видатками, які фінансуються з місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України, та у разі, коли стягувачами є особи, визначені у частині другій статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Так, в обґрунтування поданої заяви заявник вказав, що на даний час прийняте у даній справі рішення не виконане у повному обсязі, зокрема здійснено донарахування коштів на виконання рішення суду, однак не виплачено нараховану суму, тобто рішення суду у повному обсязі не виконане. Вважає, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого.
Суд, проаналізувавши наявні матеріали справи, обґрунтування поданої заяви, та позицію відповідача (боржника) з приводу заяви про заміну способу виконання рішення, зважає на наступне.
За змістом заперечень на подану заяву відслідковується, що на виконання рішення суду боржником нараховано стягувачу кошти у сумі 145 450,93 грн та інформацію про невиплачені кошти (потребу) надано Пенсійному фонду України шляхом включення до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми "Реєстр судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ).
З огляду на що, слід відмітити, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідно фінансування не може вважатися невиконанням рішення за відсутності поважних причин.
Таким чином з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області в межах наданих повноважень вжито усіх можливих заходів для виконання даного рішення суду, зокрема нараховано заборгованість стягувачу у розмірі 145 450,93 грн та направлено звернення до Пенсійного фонду України про виділення додаткових коштів для погашення заборгованості за судовими рішеннями, які обліковуються в Реєстрі.
При цьому, суд зауважує, що приписи ст. 378 КАС України передбачають зміну чи встановлення порядку чи способу виконання рішення, яке було ухвалено судом у справі, а саме резолютивної частини рішення, яке містить висновки суду по суті позовних вимог, у зв'язку з чим, зміна способу виконання судового рішення в цій справі із зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві утворену заборгованість, яка не була визначена у судовому рішенні призведе до зміни рішення по суті.
Натомість, обставини викладені у заяві представника стягувача не обґрунтовують доцільність і необхідність зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Як вже відмічалося, частина судового рішення прийнятого у даній справі виконана, а інша буде виконана в порядку черговості в межах наявних бюджетних призначень відповідача.
За дослідженими матеріалами, невиконання відповідачем судового зобов'язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень в розумінні ч. 3 ст. 378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України та здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України; (п.20, 29 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України).
Також суд звертає увагу, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 27.02.2023 по справі №340/6875/21.
Аналіз викладено дає підстави для висновку, що змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов'язання провести нарахування та виплату суми на списання конкретної суми такої виплати, відбудеться зміна рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Враховуючи викладене, заява представниці ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у даній справі до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 378 КАС України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 в адміністративній справі №240/37038/21 за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Єфіменко