03 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/3964/25
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
секретар судового засідання Мельниченко В.В.,
за участю: позивач ОСОБА_1
представника позивача Сачок А.В.,
представника відповідача Ярошенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 24.01.2025 року "Про застосування до працівників УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарних стягнень" в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до старшого інспектора - чергового відділу чергової служби УПП в Житомирській області ДПП капітана поліції Дейсана Сергія Володимировича.
Ухвалою суду від 21.03.2025 року позовну заяву після усунення недоліків прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
29.04.2025 року представник Позивача подав уточнену позовну заяву з тими ж самими позовними вимогами, але з додатковими обґрунтуваннями.
Ухвалою суду від 16.05.2025 року закрито підготовче провадження у справі і її призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 11.06.2025 року відкладено проведення судового засідання за клопотанням Позивача по причині відсутності його представника.
В судовому засіданні Позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі і пояснили, що оскаржуваний пункт наказу Відповідача від 24.01.2025 року №4 в частині застосування до Позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани є протиправним, так як в діях Позивача відсутній склад дисциплінарного правопорушення. Позивач та його представник підтвердили, що 01.01.2025 року повідомлення про скоєну ДТП і про необхідність забезпечення виїзду на місце ДТА наряду патрульної поліції було прийнято оперативним черговим ГУНП в Житомирській області, а не оперативною частинною УПП в Житомирській області. Саме оперативний черговий ГУНП в Житомирській області направляв на місце ДТП конкретний наряд патрульної поліції і повинен був проконтролювати його прибуття на місце ДТП. Позивач в силу своїх повноважень вживав заходів для забезпечення виїзду на місце ДТП патрульного наряду та в той же день рапортом повідомив начальника УПП в Житомирській області про неприбуття на місце події конкретного патрульного наряду.
Крім того Позивач та його представник пояснили, що подання уточненого позову, в якому наведені додаткові та обґрунтовані доводи щодо протиправності оскаржуваної частини наказу лише 29.04.2025 року було викликано виключно тим, що Відповідач перешкоджав Позивачу та його представнику ознайомитися із матеріалами службового розслідування.
Представник Відповідача, Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Житомирській області, в судовому засіданні проти позову заперечила і пояснила, що на підставі рапорту Позивача наказом начальника УПП в Житомирській області було призначено та проведено службове розслідування по факту можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками управління патрульної поліції в Житомирській області під час реагування на повідомлення "ДТП з потерпілими", що мало місце 01.01.2025 року в районі населеного пункту Павленківка Житомирського району, та надійшло 01.01.2025 року на телефонний номер екстреної служби 102.
Результати службового розслідування, на думку представника Відповідача, засвідчили про неналежний контроль зі сторони Позивача, як старшого інспектора-чергового відділу чергової служби УПП в Житомирській області, за своєчасним прийняттям та прибуттям на місце події та виконання завдання нарядом "ГРАНІТ-0205", який був призначений для опрацювання повідомлення диспетчером УОАЗОР ГУНП в Житомирській області. Такі дії Позивача, як зазначила представник Відповідача, мають всі ознаки дисциплінарного проступку і відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України стали підставою для застосування оскаржуваного дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Крім того, представник Відповідача зазначила, що подання представником уточненого позову від 29.04.2025 року мало місце з порушеннями строку позовної давності.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні відносини, що виникли між сторонами у справі щодо сутності службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядку їх застосування та оскарження врегульовано правовими нормами Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), що були чинні на день таких відносин.
Судом встановлено та визнається сторонами, що наказом начальника УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції №10 від 21.01.2025 року було призначено службове розслідування у формі письмового провадженя за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками управління патрульної поліції в Житомирській області під час реагування на повідомлення "ДТП з потерпілими", що надійшло 01.01.2025 року на телефонний номер екстреної служби 102.
Судом встановлено та визнається сторонами, що за результатами проведеного службового розслідування 22.01.2025 року, а не 24.01.2025 року як помилково зазначено в позові, був прийнятий наказ начальника УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції №4 "Про застосування до працівників УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарних стягнень", згідно пункту 3 якого до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Як зазначено в пункті 3 оскаржуваного наказу Відповідача від 22.01.2025 року №4, підставою для застосування до Позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани стало вчинення Позивачем дисциплінарного проступку, яке виразилося у порушенні вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1,4,5,13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 4 розділу ІІ, підпунктів 4,10 пункту 4 розділу ІУ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 27.04.2020 року №357, підпунктів 2.1.1, 2.1.2, 2.1.10 пункту 2.1 розділу 2 посадової інструкції старшого інспектора-чергового відділу чергової служби УПП в Житомирській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13.12.2017року №6086 (а.с.138-142).
Безспірно, за приписами пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII) поліцейський, окрім іншого, зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, і професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до вимог статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Як зазначено в частині 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Як зазначено в статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (пункт 10 статті 14).
Суд враховує, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 (надалі - Порядок №893).
Відповідно до вимог пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити, окрім іншого, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок.
Як зазначено в пункті 2 розділу VI Порядку №893, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. При цьому суд зазначає, що висновок службового розслідування складається незалежно від виду розгляду справи дисциплінарною комісією на відкритому засіданні чи у формі письмового провадження.
Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника (пункт 9 розділу VI Порядку №893).
За приписами пункту 1 розділу VIІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Представник Відповідача у відзиві на позов та в судовому засіданні визнала, що призначення спірного службового розслідування слугував рапорт Позивача, поданий в день надходження повідомлення про "ДТП з потерпілими".
Разом з тим, всупереч вимогам ст.77 КАС України та Порядку №893 представник Відповідача не надала суду висновок, який повинен був стати підсумковим документом такого службового розслідування та підставою для винесення оскаржуваного наказу.
Суть спірних відносин по даній справі зведена виключно щодо наявності чи відсутності в діях Позивача складу дисциплінарного правопорушення, зумовленого неналежним контролем за своєчасним прийняттям, прибуттям на місце події та виконання завдань нарядом "ГРАНІТ-0205", який був призначений для опрацювання диспетчером УОАЗОР ГУНП в Житомирській області повідомлення про "ДТП з потерпілими", що мало місце 01.01.2025 року в районі населеного пункту Павленківка Житомирського району.
Тобто, на думку Відповідача, Позивач не забезпечив та не проконтролював прибуття на місце події саме наряду поліції "ГРАНІТ-0205" у складі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та рядового поліції Павлущенко Т.М.
Відповідно до доводів, наведених у відзиві на позов, та пояснень представника Відповідача в судовому засіданні, що Позивач, який 01.01.2025 року здійснював оперативне управління силами й засобами, які залучаються до забезпечення публічної безпеки і порядку, запобігання, виявлення та припинення правопорушень та інших подій на території обслуговування не проконтролював своєчасне прийняття, прибуття на місце події та виконання завдань нарядом "ГРАНІТ-0205", який був призначений для опрацювання диспетчером УОАЗОР ГУНП в Житомирській області, що стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Такі доводи Відповідача та його представника в судовому засіданні відповідають обставинам справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.
Суд враховує, що в розумінні вимог статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність, пониження у спеціальному званні на один ступінь, звільнення з посади та звільнення із служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини поліцейського.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частина 8 статті 19 Дисциплінарного статуту).
Отже, надаючи оцінку наявності складу дисциплінарного проступку, слід розуміти, що дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання поліцейським своїх службових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є:
- дії (бездіяльність) поліцейського (порушення або неналежне виконання покладених на поліцейського службових обов'язків);
- вина поліцейського;
- наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на поліцейського службових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Суд погоджується із доводами представника Позивача, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу поліцейського.
Загальновідомо, що об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні службових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень безпосереднього або вищестоящого керівника.
Суд враховує, що Верховний Суд у справі № 380/3258/23 наголосив (постанова від 03.04.2025), що у контексті об'єктивної сторони дисциплінарного проступку, пов'язаного з неналежним контролем керівника за діями підпорядкованих осіб, необхідно встановити такі обставини: чи був на керівника покладений обов'язок здійснювати контроль за роботою підлеглих, зокрема в частині митного оформлення товару (посадовою інструкцією, нормативними актами, що регулюють його діяльність); чи дійсно керівник неналежно виконував цей обов'язок (наприклад, не перевіряв документи, не здійснював контроль за процесом митного оформлення, не організував належний інструктаж для підлеглих); чи мали місце порушення митного законодавства підлеглими та чи підтверджені вони належними доказами; чи були ці підлеглі притягнуті до дисциплінарної відповідальності за відповідні порушення, чи оскаржували вони накази про притягнення та які результати такого оскарження.
При цьому визначальним у встановленні об'єктивної сторони з точки зору складу дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному контролі за діями підлеглих, є доведеність факту порушення законодавства підлеглими.
Суд враховує, що керівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за неналежний контроль за діями підлеглих, які допустили відповідні порушення, якщо відносно підлеглих не вирішувалося питання про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності за допущені порушення або їх дії (рішення) визнані правомірними. Відповідно, скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення щодо підлеглих ставить під сумнів правомірність притягнення до відповідальності їхнього керівника.
У разі доведення фактів порушень підлеглими та чинності відповідних рішень про їхнє притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідно було б з'ясувати, чи існує причинно-наслідковий зв'язок між неналежним контролем керівника та вчиненими порушеннями. Для цього слід оцінити, чи мав керівник реальну можливість вплинути на дії підлеглих та чи були його бездіяльність або неналежне виконання обов'язків безпосередньою передумовою допущених порушень.
Отже, недостатньо буде встановити про відсутність в діях керівника складу дисциплінарного проступку шляхом доведення, які конкретні дії в межах виконання своїх службових обов'язків повинен був вчинити керівник для здійснення контролю за підлеглими, а також які заходи контролю він не здійснив і як це вплинуло на порушення, вчинені підлеглими особами, а все ж таки необхідно було б засувати факти порушень підлеглими та чинності відповідних рішень про їхнє притягнення до дисциплінарної відповідальності та чи існує причинно-наслідковий зв'язок між неналежним контролем керівника та вчиненими порушеннями.
Таким чином, при визначенні наявності в діях Позивача складу дисциплінарного проступку необхідно встановити наявність трьох елементів:
- які конкретні дії в межах виконання своїх службових обов'язків повинен був вчинити Позивач;
- які заходи контролю Позивач не здійснив;
- як це вплинуло на порушення, вчинені підлеглими особами.
Так, судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач 01.01.2025 року перебував на службі та виконував повноваження старого інспектора-чергового відділу чергової служби УПП в Житомирській області.
Обов'язки та права Позивача визначені посадовою інструкцією старшого інспектора-чергового відділу чергової служби УПП в Житомирській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13.12.2017року №6086, копія якої долучена до справи та досліджена судом (а.с.67-70).
Суд вважає безпідставними доводи Відповідача та його представника в суді, що Позивачем були порушені вимоги підпунктів 2.1.1, 2.1.2, 2.1.10 пункту 2.1 розділу 2 вказаної посадової інструкції.
Так, відповідно до виказаних вимог підпунктів 2.1.1, 2.1.2, 2.1.10 пункту 2.1 розділу 2 вказаної посадової інструкції основними завданнями Позивача, як старшого інспектора-чергового відділу чергової служби УПП в Житомирській області ДПП, є:
- ведення єдиного обліку заяв (повідомлень) про кримінальні правопорушення та інші події (підпункт 2.1.1);
- прийняття заяв (повідомлень) про кримінальні правопорушення та інші події та їх реєстрація в ІТС ІПНП (журналі ЄО) (підпункт 2.1.2);
- здійснення своєчасного та якісного розгляду звернень (скарг) громадян, органів виконавчої влади, громадських об'єднань, підприємств, установ, організацій з питань, що належать до компетенції відділу, готує керівництву пропозиції щодо вжиття відповідних заходів за результатами перевірки (підпункт 2.1.10).
Разом з тим, ні в оскаржуваному наказі, ні у відзиві на позов, ні в поясненнях представника Відповідача в судовому засіданні не зазначено в чому (в яких діях чи бездіяльності) мало місце порушення Позивачем вимог підпунктів 2.1.1, 2.1.2, 2.1.10 пункту 2.1 розділу 2 вказаної посадової інструкції 01.01.2025 року.
Більш того, судом встановлено та визнається сторонами, що повідомлення про "ДТП з потерпілими", що мало місце 01.01.2025 року в районі населеного пункту Павленківка Житомирського району, було прийнято та зареєстровано не Позивачем, а уповноваженим поліцейським чергової частини ГУНП в Житомирській області.
Суд вважає безпідставними доводи Відповідача та його представника в суді, що Позивачем були порушені вимоги пункту 4 розділу ІІ, підпунктів 4,10 пункту 4 розділу ІУ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 27.04.2020 року №357 (надалі - Інструкція №357).
Безспірно, за приписами пункту 4 розділу ІІ Інструкції №357 працівники чергової служби з метою встановлення необхідної інформації про правопорушення або подію, забезпечення своєчасного та якісного реагування нарядами поліції за фактом їх учинення (виникнення) керуються Алгоритмом орієнтовних невідкладних дій працівника чергової служби (додаток 1"АЛГОРИТМ орієнтовних невідкладних дій працівника чергової служби XVI. Дорожньо-транспортна пригода).
В розумінні вимог підпунктів 4,10 пункту 4 розділу ІУ Інструкції №357 оперативному черговому УПП після отримання заяви або повідомлення про правопорушення або подію (телефоном, іншими технічними засобами комунікації) в межах компетенції необхідно здійснювати моніторинг, у тому числі за допомогою системи ІПНП, стану виконання завдань диспетчера (оперативного чергового ГУНП, ТВП) щодо реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або подію підпорядкованими нарядами поліції, своєчасності виїзду та прибуття на місце події та/або до заявника нарядів поліції (на інше місце, визначене диспетчером або оперативним черговим ГУНП, ТВП) і внести в систему ІПНП інформацію про результати роботи наряду поліції та доповісти про отримання заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення чи надзвичайну подію, що мали місце на території обслуговування УПП та викликали резонанс, керівникові УПП, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних (посадових) обов'язків), відповідальному по УПП, посадовим особам чергової служби вищого рівня, а також чергової частини ГУНП.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено та не заперечується представником Відповідача, що Позивачем 01.01.2025 року в межах компетенції був здійснений моніторинг, у тому числі за допомогою системи ІПНП стану, виконання завдань диспетчера (оперативного чергового ГУНП, ТВП) щодо реагування на подію "ДТП з потерпілими", що мало місце 01.01.2025 року в районі населеного пункту Павленківка Житомирського району, нарядом поліції "ГРАНІТ-0205", який був призначений для опрацювання диспетчером УОАЗОР ГУНП в Житомирській області.
Позивачем про неприйняття вказаного виклику конкретним нарядом поліції "ГРАНІТ-0205" та не прибуття такого наряду на місце події був повідомлений командир роти (безпосередній керівник наряду) для вжиття заходів, в результаті чого на виклик був направлений інший наряд поліції "Д-ГРАНІТ- 0205" нової зміни.
Тобто, в розумінні вимог Інструкції №357 зі сторони Позивача такий моніторинг був забезпечений.
Більш того, як вже зазначалося, про виявлені недоліки та про неприбуття на місце виклику конкретного наряду поліції Позивачем в той же день, 01.01.2025 року, письмовим рапортом було проінформовано начальника УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, що стало підставою для службового розслідування.
Тобто, Позивачем в межах покладених повноважень 01.01.2025 року було забезпечено моніторинг, у тому числі за допомогою системи ІПНП, стану виконання завдань диспетчера (оперативного чергового ГУНП) щодо реагування підпорядкованими нарядами поліції на подію "ДТП з потерпілими", що мало місце 01.01.2025 року в районі населеного пункту Павленківка Житомирського району, та забезпечено відповідне та своєчасне реагування на вказану подію та на неприйняття вказаного виклику нарядом поліції "ГРАНІТ-0205".
Таким чином, Позивачем вчинено всі дії в межах виконання своїх службових обов'язків, які повинен був вчинити, а тому в його діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення в розумінні вимог Дисциплінарного Статуту.
З огляду на зазначене суд робить висновок, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Порушене право Позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції від 22.01.2025 року "Про застосування до працівників УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарних стягнень" в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до старшого інспектора - чергового відділу чергової служби УПП в Житомирській області ДПП капітана поліції ОСОБА_1 .
Одночасно суд зазначає про безпідставність доводів представника Відповідача про порушення Позивачем строків подання уточненого позову.
Такий уточнений позов Позивача від 29.04.2025року не змінює (не збільшує) позовних вимог та їх суті, а тому судом розцінюється виключно як додаткові пояснення та обґрунтування щодо заявлених позовних вимог, які були надані після ознайомлення Позивача з матеріалами службового розслідування.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Житомирській області задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції №4 від 22.01.2025 року "Про застосування до працівників УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарних стягнень" в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до старшого інспектора - чергового відділу чергової служби УПП в Житомирській області ДПП капітана поліції Дейсана Сергія Володимировича.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
03.07.25