Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 липня 2025 року Справа№640/20045/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптторг-15» до Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві про визнання протравними та скасування рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптторг-15" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем було перевірено додержання позивачем законодавства про рекламу, листами-вимогами Позивача зобов'язано надати Відповідачу інформацію передбачену вимогами частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу», а саме документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами (договори з виробником реклами, рекламодавцем, акти виконаних робіт, квитанції про сплату, тощо).
29.09.2022 Позивачем на виконання вимог Відповідача надано Акти приймання- передачі готової продукції на електронну адресу info@kiev-dpss.gov.ua та Укрпоштою рекомендованим листом з описом вкладенням, які отримано Відповідачем 01.09.2022.
Незважаючи на зазначене, 01.09.2022 року відповідачем прийняті рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №26/4833-97/4833.
Позивач наголошує, що на момент прийняття спірних рішень про накладання штрафу відповідач отримав витребувані документи, а відтак при визначенні штрафних сум мав би керуватися ч. 4 ст. 27 Закону України «Про рекламу», а не ч. 6, 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу».
Також позивач наголошує, що уніфікована форма № 4, затверджена Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 24 від 11.01.2012 «Про затвердження форм актів, постанов та рішень» не відповідає тієї формі, яку застосовано відповідачем, а саме в Рішенні про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу» під №№ 26/4833-97/4833 зазначено, що «Рішення підлягає виконанню з моменту його винесення. У разі невиконання рішення в зазначений строк сума штрафу стягується в установленому законодавством порядку. Рішення набирає чинності 01.09.2022 року та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею чинності.».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптторг-15» стверджує, що вищезазначене суперечить пункту 3 абзац 2 уніфікованої форми - 4, затвердженої Наказом № 24 від 11.01.2012 (в редакції 20.03.2020 р.), який відповідно до наказу містить наступне формування контексту офіційного документу: «У разі невиконання рішення сума штрафу стягується в судовому порядку».
Зазначене визначення в спірних рішеннях дозволило відповідачу звернутися до Печерського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) з приводу примусового стягнення коштів з позивача.
Також, спираючись на положення Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693, позивач зауважує, що повноваження Держспоживінспекції та Держпродспоживслужби є розмежованими, а відтак накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу не відноситься до повноважень позивача.
Враховуючи наведені положення позивач вважає свої права порушеними та просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення №31/4833, 32/4833, 33/4833, 34/4833, 35/4833, 36/4833, 37/4833, 38/4833, 39/4833, 40/4833, 41/4833, 42/4833, 43/4833, 44/4833, 45/4833, 46/4833, 47/4833, 48/4833, 49/4833, 50/4833, 51/4833, 52/4833 53/4833, 54/4833, 55/4833, 56/4833, 57/4833, 58/4833, 59/4833, 60/4833, 61/4833, 62/4833, 63/4833, 64/4833, 65/4833, 66/4833, 67/4833, 68/4833, 69/4833, 70/4833, 71/4833, 72/4833, 73/4833, 74/4833, 75/4833, 76/4833, 77/4833, 78/4833, 79/4833, 80/4833, 81/4833, 82/4833, 83/4833, 84/4833, 85/4833, 86/4833, 87/4833, 88/4833, 89/4833, 90/4833, 91/4833, 92/4833, 93/4833, 94/4833, 95/4833, 96/4833 та 97/4833 від 01.09.2022 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2025 року прийнято справу до провадження.
09.05.2025 року відповідачем надано відзив по справі, згідно змісту якого зазначено, що у відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» Головним управлінням на адресу ТОВ «ОПТТОРГ-15» направлено Вимоги та Повторні вимоги про надання документів, пояснень, а також іншої інформації, необхідної для здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу, які були отримані позивачем.
Згідно Повторних вимог, Головне управління повідомило Позивача, що розгляд справ про порушення законодавства України про рекламу відносно ТОВ «ОПТТОРГ-15» відбудеться 30.08.2022, у приміщенні Головного управління, за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 12, (3-й поверх). Також, у Повторних вимогах Головне управління вдруге зобов'язало надати інформацію відповідно до вимог частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу» до 23.08.2022 на електронну адресу (info@kyiv-dpss.ua) та в подальшому на поштову (вул. Некрасовська, 10/8, к. №6, м. Київ, 04053) адреси Головного управління.
Відповідач наголошує, що на 30.08.2022 року від Позивача не надійшли документи, пояснення, а також інша інформація, необхідна для здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу та на розгляд справ про порушення законодавства про рекламу на 30.08.2022 року Позивач до Головного управління не прибув.
Отже, за результатами розгляду справ про порушення законодавства про рекламу відносно ТОВ «ОПТТОРГ-15», Головним управлінням правомірно прийнято Рішення про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу від 01.09.2022 року.
Щодо позиції ТОВ «ОПТТОРГ-15» з приводу незастосування уніфікованої форми акту, відповідач зауважує, що контроль за рекламою не є заходами державного нагляду (контролю) господарської діяльності суб'єктів господарювання, що узгоджується з правовою позицією суду касаційної інстанції у судовій справі №810/1216/17, а відтак посилання позивача на частину 15 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. №877-V є безпідставним.
До того ж, відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба, Служба відповідно), реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються.
Таким чином, на Держпродспоживслужбу покладено функції, зокрема, у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами, в тому числі щодо накладення штрафів на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами та стягнення штрафів у судовому порядку.
На підставі визначеного відповідач вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
14.05.2025 року позивачем надано відповідь на відзив, згідно змісту якої наведено обставини, аналогічні викладеному в позові.
15.05.2025 року відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив, згідно змісту яких Головне управління Держпродспоживслужби в м.Києві наголошувало на безпідставності позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідності до вимог частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу» Головним управлінням на адресу ТОВ «ОПТТОРГ-15» направлено Вимоги та Повторні вимоги про надання документів, пояснень, а також іншої інформації, необхідної для здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу, а саме: від 19.07.2022 №06.6/3275, від 05.08.2022 №06.6/3997, від 19.07.2022 №06.6/3276, від 05.08.2022 №06.6/4006, від 19.07.2022 №06.6/3272, від 05.08.2022 №06.6/3992, від 19.07.2022 №06.6/3271, від 05.08.2022 №06.6/4007, від 20.07.2022 №06.6/3336, від 05.08.2022 №06.6/3981, від 20.07.2022 №06.6/3335, від 05.08.2022 №06.6/4001, від 05.08.2022 №06.6/3995, від 19.07.2022 №06.6/3277, від 19.07.2022 №06.6/3278, від 05.08.2022 №06.6/4008, від 20.07.2022 №06.6/3330, від 05.08.2022 №06.6/3986, від 20.07.2022 №06.6/3329, від 05.08.2022 №06.6/4003, від 19.07.2022 №06.6/3273, від 05.08.2022 №06.6/3990, від 19.07.2022 №06.6/3274, від 05.08.2022 №06.6/4005, від 20.07.2022 №06.6/3334, від 05.08.2022 №06.6/3979, від 20.07.2022 №06.6/3333, від 05.08.2022 №06.6/3999, від 20.07.2022 №06.6/3332, від 05.08.2022 №06.6/3984, від 20.07.2022 №06.6/3331, від 05.08.2022 №06.6/4002, від 22.07.2022 №06.6/3468, від 05.08.2022 №06.6/3988, від 05.08.2022 №06.6/4004, від 22.07.2022 №06.6/3467, від 04.07.2022 №06.6/2740, від 05.08.2022 №06.6/3977, від 07.07.2022 №06.6/2891, від 05.08.2022 №06.6/3982, від 04.07.2022 №06.6/2793, від 05.08.2022 №06.6/3972, від 05.07.2022 №06.6/2805, від 05.08.2022 №06.6/3978, від 28.06.2022 №06.6/2570, від 05.08.2022 №06.6/3975, від 05.07.2022 №06.6/2807, від 05.08.2022 №06.6/3980, від 04.07.2022 №06.6/2746, від 05.08.2022 №06.6/3973, від 07.07.2022 №06.6/2886, від 05.08.2022 №06.6/3983, від 04.07.2022 №06.6/2744, від 05.08.2022 №06.6/3976, від 05.08.2022 №06.6/3991, від 07.07.2022 №06.6/2887, від 05.08.2022 №06.6/4000, від 04.07.2022 №06.6/2747, від 05.08.2022 №06.6/3987, від 05.07.2022 №06.6/2820, від 05.08.2022 №06.6/3996, від 07.07.2022 №06.6/2889, від 05.08.2022 №06.6/3998, від 04.07.2022 №06.6/2741, від 05.08.2022 №06.06./3993, від 28.06.2022 №06.6/2571, від 05.08.2022 №06.6/3989, від 05.07.2022 №06.6/2806, від 05.08.2022 №06.6/3994, від 04.07.2022 №06.6/2742, від 05.08.2022 №06.6/3985.
Всі вищезазначені Вимоги та Повторні вимоги були отримані Позивачем, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
Згідно Повторних вимог, Головне управління повідомило Позивача, що розгляд справ про порушення законодавства України про рекламу відносно ТОВ «ОПТТОРГ-15» відбудеться 30.08.2022, у приміщенні Головного управління, за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 12, (3-й поверх). Також, у Повторних вимогах Головне управління вдруге зобов'язало надати інформацію відповідно до вимог частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу» до 23.08.2022 на електронну адресу (info@kyiv-dpss.ua) та в подальшому на поштову (вул. Некрасовська, 10/8, к. №6, м. Київ, 04053) адреси Головного управління.
Станом на 30.08.2022 року від Позивача не надійшли документи, пояснення, а також інша інформація, необхідна для здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу та на розгляд справ про порушення законодавства про рекламу на 30.08.2022 року Позивач до Головного управління не прибув, що позивачем не заперечується.
01.09.2022 року на адресу відповідача надійшли документи, витребувані вказаними Вимогами та Повторними вимогами, що зазначені вище.
За результатами розгляду справ про порушення законодавства про рекламу відносно ТОВ «ОПТТОРГ-15», Головним управлінням прийняті Рішення про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу від 01.09.2022 року №№ 31/4833, 32/4833, 33/4833, 34/4833, 35/4833, 36/4833, 37/4833, 38/4833, 39/4833, 40/4833, 41/4833, 42/4833, 43/4833, 44/4833, 45/4833, 46/4833, 47/4833, 48/4833, 49/4833, 50/4833, 51/4833, 52/4833, 53/4833, 54/4833, 55/4833, 56/4833, 57/4833/ 58/4833, 59/4833, 60/4833, 61/4833, 62/4833, 63/4833, 64/4833, 65/4833, 66/4833, 67/4833, 68/4833, 69/4833, 70/4833, 71/4833, 72/4833, 73/4833, 74/4833, 75/4833, 76/4833, 77/4833, 78/4833, 79/4833, 80/4833, 81/4833, 82/4833, 83/4833, 84/4833, 85/4833, 86/4833, 87/4833, 88/4833, 89/4833, 90/4833, 91/4833, 92/4833, 93/4833, 94/4833, 95/4833, 96/4833, 97/4833.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Статтею 3 Закону України «Про рекламу» встановлено, що законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про рекламу, застосовуються правила міжнародного договору.
Так, відповідно до положень статті 1 Закону України «Про рекламу», реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба, Служба відповідно), реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються.
Таким чином, на Держпродспоживслужбу покладено функції, зокрема, у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами, в тому числі щодо накладення штрафів на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами та стягнення штрафів у судовому порядку.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1092 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» реорганізовано територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Держпродспоживслужби за відповідним переліком.
На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року №260-р «Питання Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» Держпродспоживслужба приступила, крім іншого, до виконання функцій і повноважень Державної інспекції з питань захисту прав споживачів. Виходячи з аналізу наведених правових положень законодавства, у спірних відносинах Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві діє як суб'єкт владних повноважень, наділений Законом України “Про рекламу» та Порядком №693 функціями контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та відповідно наданими правами.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. №667 (надалі - Положення №667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику, зокрема, у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.
Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення №667).
Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон України «Про рекламу»
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Керуючись статтями 26, 27 Закону України «Про рекламу», Головне управління, у межах своїх повноважень, здійснює контроль за дотриманням законодавства України про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку) та накладає штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.
Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.01.2012 №24 затверджено форми актів, постанов та рішень, зокрема, рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Разом з тим, згідно з частиною 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Верховний суд України у постанові від 23.09.2021 по справі №816/259/18 виклав висновок щодо застосування норм права у даних правовідносинах, а саме: «13. Щодо посилання судів попередніх інстанцій на Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693, Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 04.08.2017 №647, суд касаційної інстанції зазначає, що ці підзаконні нормативно-правові акти не є «законом» у розумінні статті 5, частини 4 статті 46 КАС України, який є підставою для звернення до суду. Окрім того, вони також не містять вказівки на право позивача звертатись до суду з позовом про стягнення штрафів за порушення законодавства про рекламу.
14. За таких обставин суд касаційної інстанції зазначає, що звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду з позовом є способом здійснення таким суб'єктом визначених законами повноважень, під час якого суд здійснює попередній судовий контроль, перевіряючи наявність законних підстав для втручання суб'єкта владних повноважень (позивача) у господарські відносини, а отже запобігаючи можливим порушенням прав, свобод або законних інтересів фізичних або юридичних осіб. Звернення суб'єкта владних повноважень до суду не є способом захисту його прав чи інтересів, оскільки адміністративне судочинство має інше завдання.
15. Тому, суд може відкрити провадження в адміністративній справі за позовом суб'єкта владних повноважень і вирішувати її по суті у разі встановлення судом відповідних правових підстав для звернення до суду, прямо визначених у Конституції або законах України.
16. Судовий розгляд у справі за позовом суб'єкта владних повноважень, який подано до суду за відсутності необхідних передумов, не може призвести до виконання завдання адміністративного судочинства - захисту прав фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
17. Відповідно, якщо суб'єкт владних повноважень звернувся до суду без передбачених законом підстав, і це з'ясовано судом на стадії відкриття провадження, то суд відмовляє у відкритті провадження, оскільки спір не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо ці обставини були з'ясовані судом після відкриття провадження, суд закриває провадження у справі. Розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративної юрисдикції адміністративних судів, а не належить до юрисдикції жодного іншого суду.»
Крім того, Верховний суд України у постанові від 23.09.2021 по справі №816/259/18 звертає увагу, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми частини третьої статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», яка встановлює, що у разі невиконання в добровільному порядку суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у статті 26 цього Закону рішень (постанов) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином суд погоджується з позицією відповідача та вважає, в даному випадку, суб'єкт владних повноважень (Держпродспоживслужба та її територіальні органи) має право приймати рішення про накладання штрафу.
При цьому суд зазначає, що вимог, які стосуються пред'явлення спірних рішень до примусового виконання в позові не заявлено.
Щодо неврахування відповідачем доказів, які надійшли до нього 01.09.2022 року.
Відповідно до пунктів 10, 11, 12 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №693 Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.
Пунктом 14 Порядку №693 встановлено, що Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Згідно пункту 16 Порядку №693, справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідності до вимог частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу» Головним управлінням на адресу ТОВ «ОПТТОРГ-15» направлено Вимоги та Повторні вимоги про надання документів, пояснень, а також іншої інформації, необхідної для здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу.
В Повторних вимогах визначено дату подання доказів - до 30.08.2022 року.
Натомість позивачем, незважаючи на наявність разом з іншим і електронної адреси, витребуваних доказів своєчасно надано не було.
Враховуючи наведене відповідачем правомірно прийнято спірні рішення за умови ненадання позивачем доказів, що витребовувалися.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі вказаного висновків суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптторг-15» до Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві про визнання протравними та скасування рішень,-відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя В.В. Стойка