Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 липня 2025 року Справа№640/19725/20
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України у особі міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати ОГД в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Міністерства у справах ветеранів України у особі міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати ОГД в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати протокол відповідача від 11.06.2020 № 2 у частині відносно призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як ветерану війни та особі з інвалідністю внаслідок війни - ІІІ групи, причина інвалідності захворювання, так, одержане під час безпосередньої участі в АТО в забезпеченні її проведення у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому встановлено інвалідність;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як ветерану війни та особі з інвалідністю внаслідок війни - ІІІ групи, причина інвалідності захворювання, так, одержане під час безпосередньої участі в АТО в забезпеченні її проведення у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому встановлено інвалідність.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що у нього наявне право на виплату одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи у зв'язку з отриманням поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року залишено позовну заяву без руху надано позивачу строк для усунення недоліків, про які вказано в ухвалі суду
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року позовну заяву повернуто на підставі п. 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року скасовано та направлено справу № 640/19725/20 до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу №640/19725/20 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 квітня 2025 року зазначену справу передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Стойки В.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року вказану справу прийнято до провадження.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , Міністерство у справах ветеранів України подало до суду відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що відповідачем правомірно прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у зв'язку з призначенням одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а дії відповідача в межах спірних відносин є правомірними.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини,
на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується посвідченням Департаменту соцзахисту населення ММР серії НОМЕР_1 , виданого 02.05.2019.
28.02.2019 медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» винесено постанову № 79, якою постанову № 53 від 14.07.2017 відмінено та встановлено, що станом на час звільнення зі служби - 29.06.2017 захворювання ОСОБА_1 одержане під час проходження служби в поліції та під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
Відповідно до довідки МСЕК від 25.04.2019 серії 12 ААБ № 065097 після повторного огляду позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності з 19.04.2019, із причиною інвалідності: «захворювання, так одержане під час під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення».
Позивач звернувся до Міністерства у справах ветеранів України із заявою від 16.01.2020, у якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 250 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, у разі встановлення ІІІ групи інвалідності, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 336.
Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України розглянуло вказану заяву і листом від 12.02.2020 за вих. №1307/02/07.1-20 повідомило позивача, що відповідно до пункту 9 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року № 336, міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі міжвідомча комісія) розглядає подані документи, запитує інформацію в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», стосовно виплати або невиплати такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит, а також у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів і в місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або рішення про відмову в її призначенні.
Також Міністерство у справах ветеранів України зазначило, що після надходження уточненої інформації, на засіданні міжвідомчої комісії будуть розглянуті документи та прийнято відповідне рішення, про що позивача буде повідомлено додатково.
Національна поліція України листом від 27.02.2020 № 669/29/2/01-2020 повідомила Міністерству у справах ветеранів війни, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, що ОСОБА_1 19.12.2018 виплачена одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції у сумі 123 340 грн.
Також повідомлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/8831/19-а, залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019, у позов ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку ГУНП щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року та зобов'язання ГУНП призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у вказаному розмірі, передбачену пп. «в» п. 3 частини 1 статті 97 Закону України «Про національну поліцію», відмовлено.
Згідно з витягом з протоколу засідання Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Міжвідомча комісія) від 11.06.2020 № 2 у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 було відмовлено у зв'язку з призначенням одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».
Листом від 17.06.2020 № 4795/05/07.1-20 Міністерство у справах ветеранів України повідомило ОСОБА_1 про прийняте 11.06.2020 міжвідомчою комісією рішення.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Предметом спору у цій справі є наявність чи відсутність підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2020 року згідно із Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війти, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII) як інваліду IІI групи.
Під час розгляду і вирішення цього спору суд враховує, що виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності передбачено, зокрема Законом України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) та Законом № 3551-XII.
Згідно з частиною сьомою статті 13 Закону № 3551-XII особам, зазначеним у пунктах 11-14 частини другої статті 7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному підпунктом "б" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Якщо особа у зв'язку з встановленням інвалідності одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 11-13 частини другої статті 7 Закону № 3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа:
- військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
- осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
- осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
У пункті 2 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Порядок № 336) зазначені особи, які є одержувачами одноразової грошової допомоги.
Згідно з підпунктом 4 Порядку № 336 у разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором одержувача одноразової грошової допомоги.
Тобто, законодавством передбачено для одержувача одноразової грошової допомоги право вибору підстави її виплати у разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 3551-ХІІ, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів.
Відповідно до абзацу шостого пункту 6 Порядку № 336 якщо протягом двох років особам, зазначеним в абзацах другому - п'ятому пункту 2 цього Порядку, після первинного встановлення інвалідності при повторному огляді встановлено вищу групу інвалідності згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Пунктом 17 Порядку № 336 передбачено, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги не проводиться:
1) якщо загибель (смерть) осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку, або інвалідність осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, четвертому та п'ятому пункту 2 цього Порядку, є наслідком:
- вчинення ними злочину або адміністративного правопорушення;
- вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім факту доведення особи до самогубства, встановленого судом);
- подання неправдивих відомостей для призначення та виплати одноразової грошової допомоги;
2) у разі отримання від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інформації стосовно призначення такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит;
3) у разі подання заяви особою, якій вже призначено одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім випадку, передбаченого абзацом шостим пункту 6 цього Порядку.
Суд звертає увагу на те, що подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 440/2563/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку:
«норми Порядку № 336 у своїй сукупності вказують на те, що одноразова грошова допомога згідно з частиною сьомою статті 13 Закону № 3551-ХІІ може бути призначена лише у тому випадку, якщо особа не реалізувала свого права на одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів.
При цьому, виходячи з аналізу абзацу шостого пункту 6 у поєднанні із пунктом 17 Порядку № 336, колегія суддів приходить до висновку, що протягом двох років після первинного встановлення інвалідності особа може реалізувати своє право на призначення та виплату отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі при встановлені вищої групи інвалідності лише при наявності обставин, що при первинному встановлені інвалідності одноразову грошову допомогу було призначено та виплачено відповідно до Закону № 3551-ХІІ.
У разі, якщо особі було призначено і виплачено одноразову грошову допомогу на підставі іншого закону, то в разі встановлення вищої групи інвалідності, право на отримання такої допомоги в більшому розмірі реалізується на підставі того ж нормативно-правового акта, за яким таку допомогу було призначено вперше».
Наведений висновок є застосовним до спірних правовідносин, підстав для відступу від нього суд не вбачає.
Як встановлено судом (і це підтверджується матеріалами справи), позивач у 2018 році, відповідно до статей 97, 99 Закону № 580-VIII, отримав одноразову грошову допомогу у зв'язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, в сумі 123 340,00 грн.
Ураховуючи приписи частини сьомої статті 13 Закону № 3551-ХІІ, підпункту 2 пункту 17 Порядку № 336, суд доходить висновку, що Міжвідомча комісія діяла обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 18.07.2024 у справі № 380/16981/21.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Міністерства у справах ветеранів України у особі міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати ОГД в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (01001, м. Київ, пров. Музейний, буд. 12, ЄДРПОУ: 42657144) про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя В.В. Стойка