Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 липня 2025 року Справа№200/3015/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Галатіної О.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування окремих пунктів наказів, зобов'язання вчинити певні дії, -
28 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування окремих пунктів наказів про результати службових розслідувань щодо переплат грошового забезпечення та нанесення збитків державі, зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати грошового забезпечення, утриматися від притягнення до матеріальної відповідальності.
В обґрунтування заявлених вимог у позовній заяві зазначено, що під час проходження Позивачем військової служби в період з травня 2023 р. по вересень 2024 р. Відповідач неодноразово вчиняв незаконні, протиправні дії щодо безпідставного притягнення Позивача до адміністративної, дисциплінарної, матеріальної відповідальності; звинувачував у «недбалому ставленні до військової служби»; протиправно намагається перекласти на Позивача відповідальність та виконання службових обов'язків непритаманних та непередбачених Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» для посади фельдшера медичного пункту, яку займав Позивач. В Оскаржуваних наказах зазначається, що нібито з вини Позивача ряду військовослужбовців були здійснені переплати грошового забезпечення в період вчинення ними правопорушення, що полягає в неприбутті до місця несення служби після лікування, в чому Відповідач і вбачав «недбале ставлення до військової служби» Позивача.
За своїми функціональними обов'язками за місцем служби у військовій частині НОМЕР_1 Позивач не був уповноважений на здійснення будь-яких грошових виплат, оскільки такі фінансові повноваження не передбачені чинним законодавством для військовослужбовців медичного пункту та Витягом з функції (завдань) та функціональних обов'язків (посадової інструкції) медичного пункту НОМЕР_2 окремого аеромобільного батальйону.
Позивач проходить військову службу за контрактом, який не передбачає повної матеріальної відповідальності. Позивачем не надавалось письмове зобов'язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за виплату грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідно до Функціональних обов'язків Позивач відповідає лише за правильне використання та утримання в порядку і справності санітарної техніки та медичного майна.
Позивач належить до категорії військовослужбовців, що несуть обмежену матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.
З наведених підстав позивач просив:
визнати протиправним і скасувати окремі пункти наказів командира Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (з основної діяльності), які стосуються ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_4 ), на підставі яких з грошового забезпечення ОСОБА_1 було неправомірно стягнуто кошти в розмірі 133894,99 грн (сто тридцять три тисячі вісімсот дев'яносто чотири гривні дев'яносто дев'ять копійок) за період з травня 2023 року по вересень 2024 року, а також продовжувались стягнення коштів з грошового забезпечення за період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року, на момент звернення з цим адміністративним позовом, а саме:
пункти 3, 3.1, 3.3, 3.4, 6.4, 6.5 Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 24.05.2023 р. №733;
пункти 3, 3.1, 3.3, 3.4, 6.4, 6.5 Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 06.07.2023 р. №1008;
пункти 3, 3.1, 3.3, 3.4, 6.4, 6.5 Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 06.07.2023 р. №1009;
пункти 3, 3.1, 3.3, 3.4, 6.4, 6.5 Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 06.07.2023 р. №1010;
пункти 3, 3.1, 3.3, 3.4, 6.4, 6.5 Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 13.09.2023 р. №1448;
пункти 3, 3.1, 3.3, 3.4, 6.4, 6.5 Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 14.09.2023 р. №1457;
пункти 3, 3.1, 3.3, 3.4, 6.4, 6.5 Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 15.09.2023 р. №1460;
пункти 3, 3.1, 3.3, 3.4, 7.4, 7.5 Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 27.09.2023 р. №1492;
пункти 4, 8, 11.5, 11.6, 13.4., 13.5 Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 31.10.2023 р. №1581;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_4 ) грошове забезпечення, утримане відповідно до наказів Військової частини НОМЕР_1 , у повному обсязі, а саме компенсувати стягненні з грошового забезпечення кошти в розмірі 133894,99 грн (сто тридцять три тисячі вісімсот дев'яносто чотири гривні дев'яносто дев'ять копійок) за період з травня 2023 року по вересень 2024 року, а також компенсувати стягнення за період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року, на момент звернення з цим адміністративним позовом, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення у вигляді недбалого ставлення до військової служби, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, що підтверджується Постановами Дружківського міського суду Донецької області у справах: №229/4457/23 від 03.08.2023 р.; №229/5478/23 від 29.09.2023 р.; №229/6253/23 від 12.09.2023 р.; №229/6256/23 від 07.09.2023 р.; №229/6851/23 від 23.10.2023 р.; №229/6850/23 від 23.10.2023 р.; №229/6852/23 від 23.10.2023 р.; №229/7051/23 від 23.10.2023 р.; №229/8828/23 від 28.12.2023 р.; №229/9270/23 від 19.01.2024 р., а також інших порушень своїх функціональних обов*язків як фельдшера медичного пункту Військової частини НОМЕР_1 .
Також позивач просив допустити негайне виконання рішення суду за цим адміністративним позовом та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) подати звіт про виконання цього рішення суду до Донецького окружного адміністративного суду не пізніше 7 (семи) днів з дня набрання законної сили рішенням суду, в порядку здійснення судового контролю за виконанням судових рішень згідно статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою від 05.05.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, де проти позову заперечив, зазначив, що вина позивача у формі халатного ставлення до обов'язків військової служби, що підтверджується матеріалами відповідних службових розслідувань є доведеною.
Відповідач зазначає, що відповідно до абзацу 5 пункту 1.1 розділу 1 Настанови з медичного забезпечення Збройних Сил України на особовий період, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 11.02.2019 року №60 (надалі - Настанова з медичного забезпечення Збройних Сил України) "Настанова призначена для органів військового управління Збройних Сил України всіх рівнів, органів управління медичним забезпеченням Збройних Сил України, керівників військово-медичних закладів, начальників медичних служб усіх рівнів, начальників медичних підрозділів військових частини.
Також, відповідно до пункту 9.1 розділу 9 Настанови з медичного забезпечення Збройних Сил України, під військово-медичним обліком та звітністю в особовий період слід розуміти розроблену на основі військово-медичної статистики, інформатики і кібернетики систему збору, обробки та аналізу інформації про санітарні втрати, здоров'я військовослужбовців та стан медичного забезпечення військ.
Головним принципом військово-медичного обліку та звітності є оформлення документів за обв'язкою для дотримання спеціально розробленою формою, регламентованою відповідними директивами (наказами), та обов'язковим поданням їх у встановлені терміни до визначених посадових осіб (органів управління).
Завданнями медичного обліку в особовий період є зокрема, облік руху, результатів та тривалості лікування поранених і хворих на етапах медичної евакуації.
Обов'язковими вимогами до медичного обліку та звітності є їх достовірність, повнота, можливість порівняння та своєчасність подання".
Більше того, як зауважує відповідач, відповідно до пункту 9.3 Настанови з медичного забезпечення Збройних Сил України", відповідно до завдань медичного обліку, основними одиницями медико-статистичного обліку на особовий період, які знаходять відображення в облікових та звітних медичних документах, є зокрема, пролікований (госпіталізований) поранений або хворий; визначений результат лікування пораненого (хворого); тривалість лікування пораненого (хворого); стан етапу медичної евакуації (медичного підрозділу або військово-медичного закладу).".
Тому позивач проходячи військову службу за контрактом, в результаті недбалого ставлення до військової служби, не забезпечила своєчасне внесення (надання інформації) записів про зміни в облікових даних особового складу у відповідні облікові документи, які ведуться у штабі військової частини НОМЕР_1 відносно військовослужбовців, що призвело до відсутності контролю за місцем перебування під час дії правового режиму «воєнний стан» військовослужбовців, що призвело до безпідставного нарахування та виплаті військовослужбовцям грошового забезпечення чим заподіяно матеріальну шкоду державі, що підтверджується матеріалами службового розслідування.
Більше того відповідач наголошує, що дії (бездіяльність) Позивача не відповідали головному принципу військово-медичного обліку та звітності а саме: Позивач не оформила документи за спеціально розробленою формою, регламентованою відповідними директивами (наказами), та обов'язковим поданням їх у встановлені терміни до визначених посадових осіб (органів управління) (порушила пункт 9.1 розділу 9 Настанови з медичного забезпечення Збройних Сил України та статтю 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України ).
Також Позивач не виконала завдання медичного обліку в особовий період зокрема, щодо обліку руху, результатів та тривалості лікування поранених і хворих на етапах медичної евакуації.
Віповідач вважає, що дії Позивача не відповідають обов'язковими вимогами до медичного обліку та звітності якими є їх достовірність, повнота, можливість порівняння та своєчасність подання.". (порушила завдання та принципи Настанови з медичного забезпечення Збройних Сил України та статтю 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).
У тому числі відповідач наголошує на тому, що відповідачем пропущено строк звернення до суду.
21.05.2025 року позивачем надано відповідь на відзив, згідно змісту якої зазначено, що стягнення є різновидом протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень та може бути оскаржено до суду в будь-який час за весь період, протягом якого воно триває.
В підтвердження вказаної позиції представник позивача посилається на Постанову ВПВС від 06.02.2025 у справі №990/29/22.
Таким чином, акцентуючи увагу на тому, що судом не було встановлено пропуск строку звернення до суду, позивач просить відхилити доводи Відповідача щодо питання строків звернення до суду та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апелюючи до аргументів відповідача щодо результатів службового розслідування, представник позивача зауважує, що з матеріалів службових розслідувань, проведених Відповідачем, які стали підставами для видання оскаржуваних наказів не вбачається, які самі протиправні дії/бездіяльність саме Позивача знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку із заподіяною шкодою.
ОСОБА_1 вважає, що матеріалами службових розслідувань та оскарженими наказами не доведено покладення на Позивача обов'язків щодо інформування про відсутніх військовослужбовців з посиланням лише на усне доручення керівництва.
Відповідачем, на думку позивача, також не доведено, ким та коли саме Позивачеві надано таке доручення, а також кому саме, в якій формі та в які строки Позивач повинен був надавати інформацію про відсутніх військовослужбовців.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення вимог статті 5 Закону № 160-IX.
Ухвалою суду від 04.07.2025 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування окремих пунктів наказів та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 на посаді фельдшера медичного пункту військової частини НОМЕР_1 /, що сторонами не заперечується.
Під час проходження позивачем військової служби відповідачем - Військовою частиною НОМЕР_1 винесені Накази командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) про результати службового розслідування щодо переплат грошового забезпечення та нанесення збитків державі, що стало наслідком не виконання обов'язків пов'язаних з проходженням військової служби під час дії правового режиму «військовий стан» з боку посадових осіб медичного пункту військової частини НОМЕР_1 стосовно позивача, а саме: №733 від 24.05.2023 р.; №1008 від 06.07.2023 р., №1009 від 06.07.2023 р.; №1010 від 06.07.2023 р.; №1448 від 13.09.2023 р.; №1457 від 14.09.2023 р.; №1460 від 15.09.2023 р.; №1492 від 27.09.2023 р.; №1581 від 31.10.2023 р.
Відповідно Наказу відповідача від 24.05.2023 року № 733 (п. 3, 3.1), за неналежне виконання обов'язків військової служби, а саме статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у частині бездоганного і неухильного додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України; статті 11 Статуту внутрішньої служби ЗС України у частині «свято і непорушне додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок»; статті 16 Статуту у частині «Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою», притягнути до дисциплінарної відповідальності сержанта ОСОБА_1 - оголосити сурову догану;
У зв'язку з завданням шкоди державі, в розмірі 112495, 04 грн. , яку сержант ОСОБА_1 заподіяла через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків (не забезпечив своєчасне (надання інформації) внесення записів про зміни в облікових даних особового складу у відповідні облікові документи, які ведуться у штабі військової частини відносно майора ОСОБА_2 , притягнути до матеріальної відповідальності сержанта ОСОБА_1 на підставі Акту службового розслідування №794 від 15.05.2023 року та довідки- розрахунку нарахування грошового забезпечення та додаткових винагород під час воєнного стану за період 01.09.2022 року - 31.03.2023 року військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 .
Відповідно Наказу відповідача від 06.07.2023 року № 1008 (п. 3, 3.1), за неналежне виконання обов'язків військової служби, а саме статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у частині бездоганного і неухильного додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України; статті 11 Статуту внутрішньої служби ЗС України у частині «свято і непорушне додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок»; статті 16 Статуту у частині «Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою», притягнути до дисциплінарної відповідальності сержанта ОСОБА_1 - оголосити сурову догану;
У зв'язку з завданням шкоди державі, в розмірі 22873,73 грн., яку сержант ОСОБА_1 заподіяла через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків (не забезпечив своєчасне (надання інформації) внесення записів про зміни в облікових даних особового складу у відповідні облікові документи, які ведуться у штабі військової частини відносно солдата ОСОБА_3 , притягнути до матеріальної відповідальності сержанта ОСОБА_1 на підставі Акту службового розслідування №988 від 12.06.2023 року та довідки- розрахунку нарахування грошового забезпечення та додаткових винагород під час воєнного стану за період 24.02.2023 року - 30.04.2023 року військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 .
Відповідно Наказу відповідача від 06.07.2023 року № 1009 (п. 3, 3.1), за неналежне виконання обов'язків військової служби, а саме статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у частині бездоганного і неухильного додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України; статті 11 Статуту внутрішньої служби ЗС України у частині «свято і непорушне додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок»; статті 16 Статуту у частині «Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою», притягнути до дисциплінарної відповідальності сержанта ОСОБА_1 - оголосити сурову догану;
У зв'язку з завданням шкоди державі, в розмірі 77497,60 грн., яку сержант ОСОБА_1 заподіяла через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків (не забезпечив своєчасне (надання інформації) внесення записів про зміни в облікових даних особового складу у відповідні облікові документи, які ведуться у штабі військової частини відносно солдата ОСОБА_4 , притягнути до матеріальної відповідальності сержанта ОСОБА_1 на підставі Акту службового розслідування №977 від 08.06.2023 року та довідки- розрахунку нарахування грошового забезпечення та додаткових винагород під час воєнного стану за період 22.12.2022 року - 30.04.2023 року військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 .
Відповідно Наказу відповідача від 06.07.2023 року № 1010 (п. 3, 3.1), за неналежне виконання обов'язків військової служби, а саме статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у частині бездоганного і неухильного додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України; статті 11 Статуту внутрішньої служби ЗС України у частині «свято і непорушне додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок»; статті 16 Статуту у частині «Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою», притягнути до дисциплінарної відповідальності сержанта ОСОБА_1 - оголосити сурову догану;
У зв'язку з завданням шкоди державі, в розмірі 85775,84 грн., яку сержант ОСОБА_1 заподіяла через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків (не забезпечив своєчасне (надання інформації) внесення записів про зміни в облікових даних особового складу у відповідні облікові документи, які ведуться у штабі військової частини відносно штаб-сержанта ОСОБА_5 , притягнути до матеріальної відповідальності сержанта ОСОБА_1 на підставі Акту службового розслідування №968 від 07.06.2023 року та довідки- розрахунку нарахування грошового забезпечення та додаткових винагород під час воєнного стану за період 16.11.2022 року - 31.03.2023 року військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 штаб-сержанта ОСОБА_5 .
Відповідно Наказу відповідача від 13.09.2023 року № 1448 (п. 3, 3.1), за неналежне виконання обов'язків військової служби, а саме статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у частині бездоганного і неухильного додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України; статті 11 Статуту внутрішньої служби ЗС України у частині «свято і непорушне додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок»; статті 16 Статуту у частині «Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою», притягнути до дисциплінарної відповідальності сержанта ОСОБА_1 - оголосити догану;
У зв'язку з завданням шкоди державі, в розмірі 272611,60 грн., яку сержант ОСОБА_1 заподіяла через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків (не забезпечив своєчасне (надання інформації) внесення записів про зміни в облікових даних особового складу у відповідні облікові документи, які ведуться у штабі військової частини відносно сержанта ОСОБА_6 , притягнути до матеріальної відповідальності сержанта ОСОБА_1 на підставі Акту службового розслідування №1342 від 10.08.2023 року та довідки- розрахунку нарахування грошового забезпечення та додаткових винагород під час воєнного стану за період 27.04.2022 року - 31.05.2023 року військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_6 .
Відповідно Наказу відповідача від 14.09.2023 року № 1457 (п. 3, 3.1), за неналежне виконання обов'язків військової служби, а саме статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у частині бездоганного і неухильного додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України; статті 11 Статуту внутрішньої служби ЗС України у частині «свято і непорушне додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок»; статті 16 Статуту у частині «Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою», притягнути до дисциплінарної відповідальності сержанта ОСОБА_1 - оголосити догану;
У зв'язку з завданням шкоди державі, в розмірі 124272, 21 грн., яку сержант ОСОБА_1 заподіяла через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків (не забезпечив своєчасне (надання інформації) внесення записів про зміни в облікових даних особового складу у відповідні облікові документи, які ведуться у штабі військової частини відносно солдата ОСОБА_7 , притягнути до матеріальної відповідальності сержанта ОСОБА_1 на підставі Акту службового розслідування №1367 від 11.08.2023 року та довідки- розрахунку нарахування грошового забезпечення та додаткових винагород під час воєнного стану за період 21.08.2022 року - 31.05.2023 року військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_7 .
Відповідно Наказу відповідача від 15.09.2023 року № 1460 (п. 3, 3.1), за неналежне виконання обов'язків військової служби, а саме статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у частині бездоганного і неухильного додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України; статті 11 Статуту внутрішньої служби ЗС України у частині «свято і непорушне додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок»; статті 16 Статуту у частині «Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою», притягнути до дисциплінарної відповідальності сержанта ОСОБА_1 - оголосити догану;
У зв'язку з завданням шкоди державі, в розмірі 169602,75 (сто шістдесят дев'ять тисяч шістсот дві) гри 75 копійок, яку сержант ОСОБА_1 заподіяла через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків (не забезпечив своєчасне (надання інформації) внесення записів про зміни в облікових даних особового складу у відповідні облікові документи, які ведуться у штабі військової частини відносно старшого солдата ОСОБА_7 , притягнути до матеріальної відповідальності сержанта ОСОБА_1 на підставі Акту службового розслідування №1368 від 11 серпня 2023 року та довідки- розрахунку нарахування грошового забезпечення та додаткових винагород під час воєнного стану за період 21.06.2022 року - 31.05.2023 року військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_8 .
Відповідно Наказу відповідача від 27.09.2023 року № 1492 (п. 3, 3.1) за неналежне виконання обов'язків військової служби, а саме статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у частині бездоганного і неухильного додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України; статті 11 Статуту внутрішньої служби ЗС України у частині «свято і непорушне додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок»; статті 16 Статуту у частині «Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою», притягнути до дисциплінарної відповідальності сержанта ОСОБА_1 - оголосити догану;
У зв'язку з завданням шкоди державі, в розмірі 111183,19 (сто одинадцять тисяч сто вісімдесят три) гри 19 копійок, яку сержант ОСОБА_1 заподіяла через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків (не забезпечив своєчасне (надання інформації) внесення записів про зміни в облікових даних особового складу у відповідні облікові документи, які ведуться у штабі військової частини відносно старшого солдата ОСОБА_9 , притягнути до матеріальної відповідальності сержанта ОСОБА_1 на підставі Акту службового розслідування №1335 від 08 серпня 2023 року та довідки- розрахунку нарахування грошового забезпечення та додаткових винагород під час воєнного стану за період 18.08.2022 року - 09.06.2023 року військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_9 .
Відповідно Наказу відповідача від 31.10.2023 року № 1581 (п. 4) за неналежне виконання обов'язків військової служби, а саме статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у частині бездоганного і неухильного додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України; статті 11 Статуту внутрішньої служби ЗС України у частині «свято і непорушне додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок»; статті 16 Статуту у частині «Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою», притягнути до дисциплінарної відповідальності сержанта ОСОБА_1 - оголосити догану;
Згідно довідки відповідача № 3369фс від 13.10.2024 року суми стягнень з грошового забезпечення згідно Наказу № 733 від 24.05.2023 року становлять 48468, 60грн.
Відповідно довідки відповідача № 3412фс від 20.10.2024 року суми стягнень з грошового забезпечення згідно решти спірних Наказів № 733 становлять 85426,39грн.
Загальна сума за довідками № 3412фс від 20.10.2024 року та № 3369фс від 13.10.2024 року дорівнює 133894,99 грн. (сто тридцять три тисячі вісімсот дев'яносто чотири гривні дев'яносто дев'ять копійок).
Не погоджуючись з притягненням до матеріальної відповідальності позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, з урахуванням встановлених при розгляді справи обставин, суд дійшов таких висновків.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду врегульовані статтею 1166 ЦК України, яка передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Особливості спірних відносини врегульовані нормами Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 3 жовтня 2019 року № 160-IX (далі - Закон № 160-IX).
Згідно статті 2 Закону № 160-IX дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони (далі - особи).
Згідно статті 1 Закону № 160-IX матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності; пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Підстави та умови притягнення до матеріальної відповідальності визначені статтю 5 Закону № 160-IX, яка містить такі приписи:
1. Підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
2. Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Судом встановлено, що з матеріалів службових розслідувань, проведених відповідачем, які стали підставами для видання оскаржених наказів не вбачається, які самі протиправні дії/бездіяльність саме позивача знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку із заподіяною шкодою.
Матеріали справи не містять відомостей про вжиття заходів для відшкодування шкоди безпосередньо з військовослужбовців, які ухилилися від своєчасного повернення до військової частини для продовження служби після лікування та безпідставно отримали грошове забезпечення за період своєї відсутності, тобто є безпосередніми отримувачами грошових коштів та заподіювачами шкоди.
Матеріалами службових розслідувань та оскарженими наказами не доведено покладення на позивача обов'язків щодо інформування про відсутніх військовослужбовців з посиланням лише на усне доручення керівництва.
Відповідачем не доведено, ким та коли саме позивачеві надано таке доручення, а також кому саме, в якій формі та в які строки позивач повинен був надавати інформацію про відсутніх військовослужбовців.
Вищезазначене свідчить про порушення вимог статті 5 Закону № 160-IX.
Суд зазначає, що в цілому матеріали службових розслідувань та оскаржені накази мають формалізований зміст однакового змістовного наповнення з посиланням лише на загальні положення Статуту внутрішньої служби ЗС України без жодної конкретизації умов та обставин виявленого порушення.
Статтею 5 Закону № 160-IX встановлена обмежена матеріальна відповідальність:
1. Особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність.
2. Командир (начальник), який своїм рішенням чи бездіяльністю порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.
3. Розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, визначається на день видання наказу про притягнення особи до обмеженої матеріальної відповідальності.
Статтею 6 Закону № 160-IX встановлена повна і підвищена матеріальна відповідальність.
1. Особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:
1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;
2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;
3) завдання шкоди у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;
4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;
5) якщо особою надано письмове зобов'язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
2. Посадові (службові) особи, винні в незаконному звільненні зі служби чи переміщенні військовослужбовця, поліцейського, особи рядового та начальницького складу, за шкоду, завдану у зв'язку з виплатами такій особі матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час проходження служби на нижчеоплачуваній посаді, несуть повну матеріальну відповідальність у судовому порядку.
3. Особа за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї, несе підвищену матеріальну відповідальність у кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше десятикратного розміру. Перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості, визначається Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що відповідач не обґрунтував застосування саме повної матеріальної відповідальності до позивача, не навів підстав незастосування і не розрахував розмір п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, який є граничним для особи, яка завдала шкоду з необережності.
Загальне правило відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами врегульоване статтею 1190 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Всупереч наведеній нормі оскаржені накази не містять вказівки про солідарний характер матеріальної відповідальності, через що у разі виконання таких наказів відшкодування складе чотирикратний розмір розрахованої відповідачем суми заподіяної шкоди. Такий спосіб відшкодування є безпідставним та прямо суперечить наведеним нормам статті 5 Закону № 160-IX та статті 1190 Цивільного кодексу України.
Також суд наголошує на тому, що матеріали справи не містять доказів наявності у позивача як фельдшера посадових обов*язків щодо «забезпечення своєчасного (надання інформації) внесення записів про зміни в облікових даних особового складу у відповідні облікові документи, які ведуться у штабі військової частини НОМЕР_1 », за невиконання яких позивачем відповідач неодноразово безпідставно перекладав відповідальність на позивача в оскаржених наказах.
Також суд звертає увагу на те, що такі поняття як «ведення обліку особового складу військової частини НОМЕР_1 , який перебуває у лікувальних закладах», та «знати стан хворих, що перебувають в інших закладах охорони здоров'я, і періодично їх відвідувати», не єтотожними та не можуть слугувати підставою притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності.
Порядок відправлення військовослужбовців на стаціонарне лікування визначається ст. 260 Статуту, де вказується наступне: «На стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).
У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.
Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
Тобто, про направлення військовослужбовця на лікування медичною службою військової частини лікарем здійснюється повідомлення чергового військової частини, який призначається щоденно наказом по військовій частині згідно ч. 3 ст. 286 Статуту.
Згідно ст. 299 Статуту на черговий військової частини після вечірньої повірки та ранкового огляду заслуховує доповіді чергових рот і складає відомість про відсутніх, а за наявності самовільно відсутніх - їх список. Цей список він подає командирові військової частини після ранкової доповіді.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 ст. 312 Статуту, черговий роти зобов'язаний, зокрема, «знати місце перебування роти та порядок її виклику, наявність людей у роті, кількість осіб, що перебувають у наряді, хворих, заарештованих, звільнених із розташування військової частини чи відряджених у складі команд, а також наявність і точне місце знаходження зброї».
Згідно абзацу 11-12 частини 1 ст. 312 Статуту, черговий роти зобов'язаний: «одержувати від головного сержанта роти після вечірньої повірки відомості про відсутніх, а за наявності самовільно відсутніх - відомості про їх військові звання, прізвища, імена та по батькові і прибувати до чергового військової частини з доповіддю;
після ранкового огляду доповідати черговому військової частини про наявність особового складу роти, про надзвичайні події за ніч і подавати список тих, хто своєчасно не повернувся із звільнення, та самовільно відсутніх, а також тимчасово відсутніх з інших причин».
Відповідно до абз. 30 ст. 112 Статуту командир роти зобов'язаний «один раз на місяць звіряти дані ротного (корабельного) обліку особового складу, а також матеріальних засобів з обліковими даними військової частини».
Згідно абзацу 30 ст. 112-1 Статуту головний сержант роти зобов'язаний «один раз на місяць звіряти дані ротного обліку особового складу з обліковими даними військової частини».
Відповідно до пунктів 16,17 розділу ХІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства Оборони України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 15 вересня 2022 року № 280 (далі - Інструкція з обліку особового складу) «персональний облік особового складу, який вибув зі строю через загибель (смерть) поранення, хворобу та з інших причин, у підрозділах військових частин ведеться у такому порядку:
у відділенні та взводі - про всіх військовослужбовців, що вибули зі строю, командири відділень і взводів доповідають своєму безпосередньому командиру (керівнику) щодня в ході бою і після перевірки наявності особового складу після бою;
у роті (батареї), окремому підрозділі - на всіх військовослужбовців, що вибули зі строю, складається іменний список особового складу, який вибув зі строю (додаток 59). Іменний список особового складу, який вибув зі строю, щоденно подається командиру батальйону (дивізіону), до штабувійськової частини;
у батальйоні (дивізіоні, ескадрильї) - на підставі даних іменних списків особового складу, який вибув зі строю рот (батарей) і окремих підрозділів, про втрати особового складу, звірені з даними медичних підрозділів військової частини, складається загальний іменний список особового складу, який вибув зі строю, на особовий склад батальйону (дивізіону, ескадрильї), який разом із добовою відомістю щодня надається до штабу військової частини.
У штабі військової частини іменні списки особового складу, який вибув зі строю, подані командирами підрозділів, звіряються з даними обліку медичного пункту військової частини. В іменних списках робиться відмітка щодо того, хто з поранених і хворих перебуває в медичному підрозділі військової частини, хто вибув зі складу військової частини через поранення та з інших причин без відома медичних підрозділів частини. На підставі зазначених іменних списків особового складу, який вибув зі строю, даних обліку медичного підрозділу військової частини складається список загальних втрат особового складу (форма, строки і порядок надання інформації щодо загальних втрат особового складу встановлюються Генеральним штабом) та видається наказ по стройовій частині, за яким весь особовий склад, що загинув у бою, помер унаслідок поранення, контузії, каліцтва, хвороби та з інших причин, виключається із списків особового складу військової частини. Після видання наказу по стройовій частині про виключення із списків особового складу військової частини безповоротно вибулого особового складу, на них складається іменний список безповоротних втрат особового складу та надсилається у порядку, установленому пунктом 3 розділу XIII цієї Інструкції.»
Враховуючи вищезазначене, посада фельдшера медичної служби, яку займав позивач, не передбачає обов'язку з персонального обліку особового складу військової частини, який вибув через поранення, хворобу та з інших причин.
Статті 82-84 Статуту визначають загальні повноваження начальників служб бригади, начальників розвідки, начальників зв'язку та начальників фізичної підготовки і спорту бригади і не стосуються предмету спору. Відповідачі не зазначив які саме положення статей 82-84 Статуту мали бути застосовані судом першої інстанції і в чому саме полягає істотне значення в їх застосуванні для вирішення спору.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що на фельдшера, а ні Статутом, а ні Інструкцією не покладається обов'язку контролювати повернення особового складу з лікування оскільки такий обов'язок згідно Статуту та Інструкції виконують по команді черговий роти, головний сержант роти, командир роти та черговий військової частини.
Статтями 261-262 Статуту встановлюється спеціальний порядок контролю перебування військовослужбовців у військових медичних закладах, де зазначається, що: «Про прибуття військовослужбовців, яких направлено до військового закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування, начальник військового закладу охорони здоров'я зобов'язаний у той самий день повідомити командира військової частини, з якої вони прибули, а про військовослужбовців, які прибули з інфекційними захворюваннями, - також найближчий санітарно-епідеміологічний заклад охорони здоров'я. Військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або відрядження, на стаціонарне лікування направляються начальниками відповідних органів управління Служби правопорядку в гарнізонах або керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
262. Начальник військового закладу охорони здоров'я зобов'язаний за п'ять днів до виписки військовослужбовців повідомити про це командира військової частини, з якої вони прибули. У день виписки із військового закладу охорони здоров'я військовослужбовцям видаються відповідні документи і вони самостійно (якщо не прибув супроводжуючий із військової частини) направляються до військової частини, з якої прибули. Після повернення до військової частини і доповіді безпосередньому командирові (начальникові) військовослужбовці направляються до медичного пункту військової частини, де здають медичні документи; інші документи здаються сержантові із матеріального забезпечення (старшині) роти.
В особливий період медичні та інші документи направляються у електронному вигляді до військової частини закладом охорони здоров'я або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. У разі неможливості направлення таких документів у електронному вигляді обов'язок по направленню документів у паперовому вигляді покладається на заклад охорони здоров'я або територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Порядок направлення медичних та інших документів встановлюється Кабінетом Міністрів України».
Крім вищезазначеного, судом встановлено, що в провадженні Дружківського міського суду Донецької області перебували справи за матеріалами, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка служить фельдшером медичного пункту за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення № №229/4457/23 від 05.07.2023 р.; №229/5478/23 від 08.08.2023 р., №229/6253/23 від 07.09.2023 р., №229/6256/23 від 07.09.2023 р.; №229/6851/23 від 29.09.2023 р., №229/6850/23 від 29.09.2023 р., №229/6852/23 від 29.09.2023 р.; №229/7051/23 від 09.10.2023 р., №229/8828/23 від 14.12.2023 р.; №229/9270/23 від 27.12.2023 р.
Провадження по вказаним справам про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст.172-15, стосовно ОСОБА_1 , - закриті за відсутністю події і складу адміністративних правопорушень на підставі п.1 ч.1 ст.147 КУпАП».
За приписами частин 4 та 6 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Постановами суду у справах про адміністративні правопорушення встановлена відсутність фактів недбалого ставлення до військової служби позивачем за обставинами, які були підставами видання оскаржених у цій справі наказів. Вказані висновки Дружківського міського суду Донецької області є обов'язковими для адміністративного суду при розгляді цієї справи.
За приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З наведених підстав, дослідивши наявні матеріали справи, доводи та заперечення сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині скасування окремих пунктів наказів відповідача в частині, що стосується позивача, та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві грошове забезпечення в розмірі 133894,99 грн., утримане відповідно до наказів, які визнані протиправними та скасовані відповідно до цього судового рішення.
Обраний судом спосіб захисту порушених прав є достатнім в розумінні КАС України.
Суд вважає за необхідне зазначити, що нормами статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Отже, відсутні підстави для допуску негайного виконання рішення, оскільки суд не зазначає конкретні суми, а зобов'язує відповідача вчинити дії з поновлення нарахування та виплати пенсії.
Як передбачено ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов'язок суду зобов'язувати подати суб'єкта владних повноважень звіт про виконання судового рішення, тому підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд не вбачає.
До того ж у суду відсутні обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення за даної справою після набуття ним законної сили.
До справ, предмети яких визначено в ч. 2 ст. 382 КАС України, дана справа не відноситься.
За вказаних обставин заявлений позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування окремих пунктів наказів, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати пункти 3, 3.1, 3.3, 3.4, 6.4, 6.5 Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 24.05.2023 р. №733; пункти 3, 3.1, 3.3, 3.4, 6.4, 6.5 Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 06.07.2023 р. №1008; пункти 3, 3.1, 3.3, 3.4, 6.4, 6.5 Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 06.07.2023 р. №1009; пункти 3, 3.1, 3.3, 3.4, 6.4, 6.5 Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 06.07.2023 р. №1010; пункти 3, 3.1, 3.3, 3.4, 6.4, 6.5 Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 13.09.2023 р. №1448; пункти 3, 3.1, 3.3, 3.4, 6.4, 6.5 Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 14.09.2023 р. №1457; пункти 3, 3.1, 3.3, 3.4, 6.4, 6.5 Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 15.09.2023 р. №1460; пункти 3, 3.1, 3.3, 3.4, 7.4, 7.5 Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 27.09.2023 р. №1492; пункти 4, 8, 11.5, 11.6, 13.4., 13.5 Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 31.10.2023 р. №1581, які стосуються ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_4 ).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_4 ) грошове забезпечення, утримане відповідно до наказів Військової частини НОМЕР_1 , у повному обсязі в розмірі 133894,99 грн (сто тридцять три тисячі вісімсот дев'яносто чотири гривні дев'яносто дев'ять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.О. Галатіна