04 липня 2025 року Справа 160/18980/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування розпорядження і індивідуального акту суб'єкта владних повноважень, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
Позивач 30.06.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №784-43/VIII від 27.03.2025 року «Про звільнення заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області»;
- ???визнати протиправним та скасувати розпорядження Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №59-г від 04.06.2025 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;???
- поновити його на посаді заступника голови Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області;
- стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі;
- стягнути з відповідача на його користь за порушенням немайнових прав моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З позовної заяви суд вбачає, що позивачем оскаржується зокрема рішення Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №784-43/VIII від 27.03.2025 року «Про звільнення заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області».
При цьому з даною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 30 червня 2025 року, тобто із порушенням встановленого місячного строку звернення до суду, передбаченого ч.5 ст.122 КАС України.
А відтак суд зазначає, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, встановлений ч.5 ст.122 КАС України. В свою чергу, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.
Також, з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» в межах справи №130зп-25/160 вбачається, що 01.04.2025 р. ОСОБА_1 звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив:
- забезпечити адміністративний позов про визнання протиправним та нечинним рішення Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області 43 сесії VIII скликання від 27.03.2025 «Про звільнення заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області» шляхом зупинення його дії до набрання чинності рішенням суду;
- заборонити вчинення будь-яких дій, спрямованих на заміщення посади ОСОБА_1 або прийняття іншої особи на цю посаду;
- забезпечити можливість виконання ОСОБА_1 посадових обов'язків на час розгляду справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.
Слід наголосити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Касаційного адміністративного суду від 21.09.2023 року у справі №640/13229/21, від 07.09.2023 року у справі №160/914/23.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Касаційного адміністративного суду від 14.09.2023 року у справі №520/25136/21, від 23.08.2023 року у справі №160/24858/21.
Разом з тим в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження поважності причин пропуску встановленого строку звернення до суду в частині оскарження рішення Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №784-43/VIII від 27.03.2025 року «Про звільнення заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області».
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю, що становить 100 000 грн.
Так, частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Проте, в порушення наведеної норми, позивач жодним чином не підтверджує суму шкоди та не зазначає обґрунтувань наявності причинного зв'язку між шкодою та бездіяльністю відповідача.
Аналізуючи матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність уточнення позивачем позовних вимог, а саме шляхом надання точного розрахунку розміру моральної шкоди та доказів, що підтверджують нарахування саме такого розміру моральної шкоди з обґрунтуванням причинного зв'язку між шкодою та бездіяльністю відповідача або уточнити зміст позовних вимог в цій частині.
Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, КАС України, суд -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування розпорядження і індивідуального акту суб'єкта владних повноважень, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин в частині оскарження рішення Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №784-43/VIII від 27.03.2025 року «Про звільнення заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області»;
- докази нарахування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. або уточнити зміст позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає
Суддя К.С. Кучма