03 липня 2025 року Справа № 640/31152/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про припинення права на будівництво, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:
- припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 07.05.2021 № KB 051210430545 та скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (ССІ) від 25.05.2021 № KB 101210525543 на об'єкт «Реконструкція приміщень садового будинку у АДРЕСА_1 », замовник будівництва - ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що замовником будівництва, ОСОБА_1 наведені недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об?єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об?єктів з незначними наслідками (CС1) від 07.05.2021 №KB 051210430545 та у декларації про готовність до експлуатації об?єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об?єктів з незначними наслідками (СС1) від 25.05.2021 №КВ 101210525543 на об?єкт: «Реконструкція приміщень садового будинку у АДРЕСА_1 ) у Солом?янському районі м. Києва» в частині розроблення та затвердження проєктної документації, чим порушено ч. 8 ст. 36 та ч. 10 ст. 39 Закону.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-ІХ "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі Закон № 2825-ІХ) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-1X установлено, що з дня набрання чинності цим Законом, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №2825 "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи № 640/31152/21.
07.02.2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 640/31152/21.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2025, справу №640/31152/21 передано на розгляд судді Калугіній Н.Є.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 року прийнято до провадження справу №640/31152/21 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а також запропоновано сторонам подати до суду заяви, клопотання та пояснення на підтвердження своєї актуальної позиції у цій справі.
Згідно наданих позивачем письмових пояснень, позивач підтвердив позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Відповідач - ОСОБА_1 отримала ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2021 та звернулась до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, що свідчить про обізнаність відповідача про розгляд цієї справи.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 відповідач отримала 15.05.2025.
Згідно наданого відповідачем відзиву, ОСОБА_1 повідомила суд про те, що об'єкт нерухомого майна - садовий будинок у АДРЕСА_1 » - знищено, що підтверджується витягом з ЄДЕССБ, доданим до відзиву.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.
Департаментом з питань архітектурно - будівельного контролю міста Києва зареєстровано замовникові будівництва, ОСОБА_1 , повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об?єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об?єктів з незначними наслідками (CС1) від 07.05.2021 №КВ 051210430545 та декларацію про готовність до експлуатації об?єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об?єктів з незначними наслідками (CC1) від 28.05.2021 №KB 101210525543 (далі - декларація) на об?єкт «Реконструкція приміщень садового будинку у АДРЕСА_1 ) у Солом?янському районі м. Києва».
Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ОСОБА_1 на праві власності належить садовий будинок, загальною площею 187 кв.м., житлова площа 44,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Дата реєстрації права власності - 28.05.2021, підстава державної реєстрації: декларація про готовність об'єкта до експлуатації, серія номер №KB 101210525543.
Згідно наказу від 22.07.2021 №854 та направлення від 05.08.2021 б/н, позивачем призначено позапланову перевірку, зокрема, відповідача на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єкті будівництва: «Реконструкція приміщень садового будинку у АДРЕСА_1 ) у Солом?янському районі м. Києва».
Департамент листом від 09.08.2021 № 073-6899 звернувся до комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» з проханням надати усі наявні креслення з експлікацією площ приміщень садового будинку за АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 13.08.2021 №062/14-10355 (И-2021), який надійшов на адресу Департаменту, інвентаризаційна справа в сховищі відсутня, оскільки інвентаризація за цією адресою не замовлялась та не проводилась.
Вважаючи, що спірний об'єкт будівництва не підлягає реконструкції, оскільки не приймався в експлуатацію в установленому законом порядку, подальша його реконструкції не відповідає п. 3.2.22 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво».
Зазначені обставини є підставою для звернення позивача до з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
З огляду на пункти 6, 7 частини першої статті 7 Закону України «Про врегулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації; та надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи припинення дії документів (адміністративних актів), що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (крім припинення дії документів (адміністративних актів), що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI, щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю
Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю (частина п'ята статті 34 Закону № 3038-VI).
Згідно частини першої статті 36 Закону № 3038-VI).Право на виконання підготовчих робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт
Відповідно до частини сьомої статті 36 Закону № 3038-VI, право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили
Згідно статті 39-1 Закону № 3038-VI, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення у разі виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень.
Таким чином, органи державного архітектурно-будівельного контролю мають повноваження ініціювати судові процедури у випадках виявлення фактів подання недостовірних даних або порушень містобудівних вимог, якщо у повідомленні про початок виконання будівельних робіт були наведені неправдиві відомості, що дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.
За приписами абзаців 1, 2 та 6 частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є:
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.
Відповідно до абзаців 5- 7 пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт особисто або рекомендованим листом з повідомленням чи через електронний кабінет;
отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником будівництва;
встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Верховний Суд у постанові від 22 січня 2021 року у справі № 640/11869/20, надаючи тлумачення цих норм законодавства, дійшов висновку, що факт подання наведених у надісланому повідомленні або декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, може бути виявлений органом державного архітектурно-будівельного контролю не лише за результатом проведеної перевірки; закон не зобов'язує органи державного архітектурно-будівельного контролю проводити перевірку, якщо недостовірність даних є очевидною.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 826/6660/16, від 27 січня 2021 року у справі № 826/10962/17, від 20 травня 2021 року у справі № 210/5129/17, від 20 липня 2022 року у справі № 640/18400/18, від 14 лютого 2023 року у справі № 826/16509/18, від 23 серпня 2023 року у справі № 640/7308/19.
Таким чином, органи державного архітектурно-будівельного контролю встановлюють достовірність даних, зазначених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та перевіряють наявність чи відсутність факту самочинного будівництва, не лише під час перевірки, але й в ході здійснення інших заходів контролю.
В абзаці 8 пункту 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, передбачено, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Позиція Верховного Суду стосовно застосування положень цього Порядку сформована, зокрема, у постановах від 26 вересня 2019 року у справі № 826/3354/14, від 30 вересня 2019 року у справі № 135/195/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 822/5968/15, від 10 вересня 2020 року у справі № 826/5751/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 826/7226/16, від 09 грудня 2020 року у справі № 522/18359/17, від 17 лютого 2021 року у справі № 640/4194/19 та від 03 жовтня 2022 року у справі № 400/1510/19.
Позивач стверджує, що призначена наказом Департаменту з питань ДАБК від 22.07.2021 року № 854 перевірка не відбулась через відсутність відповідальних осіб відповідача на місці проведення будівельних робіт.
Проте, як вже зазначалось, подання недостовірних даних у повідомленні про початок будівельних робіт є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, а виключною підставою для звернення до суду з позовом про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, є встановлений факт здійснення самочинного будівництва.
З матеріалів справи вбачається, що 29.04.2021 позивачем подано повідомлення про початок будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) № KB 051210430545 на об'єкт «Реконструкція приміщень садового будинку у пров. Кобилянської Ольги, 5/11, буд. № 5 (с/т « 50-річчя Жовтня ім.») y Солом'янському районі м. Києва», яке зареєстроване позивачем 07.05.2021.
12.05.2025 позивачем подано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 25.05.2021 № KB 101210525543 на об'єкт будівництва «Реконструкція приміщень садового будинку у АДРЕСА_1 », яка зареєстроване позивачем 25.05.2021.
Відповідно до п. 3.2.22 ДБН «Склад та зміст проєктної документації на будівництво» реконструкція - це перебудова прийнятого в експлуатацію існуючого об?єкта, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих та призупинення на час виконання робіт експлуатації об?єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
В матеріалах справи даної справи відсутні докази прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єкта за адресою: будинок №5 у пров. Кобилянської Ольги, 5/11, (садове товариство « 50-річчя Жовтня ім.») у Солом?янському районі м. Києва, загальною площею - 187,0 кв. м.
Також згідно наданої на запит позивача відповіді Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 13.08.2021 № 062/14-10355 (И-2021) інвентаризаційна справа щодо даного об'єкта в сховищі відсутня, оскільки інвентаризація за цією адресою не замовлялась та не проводилась.
Крім того, згідно Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, відсутня інформація щодо видачі/реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єкта за цією адресою загальною площею - 187,0 кв. м, що існував до подання повідомлення про його реконструкцію
До того ж, реєстрація за відповідачем права власності на об'єкт - садовий будинок, загальною площею 187 кв.м., житлова площа 44,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснено 28.05.2021, тобто на підставі вже зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Відомості даного реєстру не містять інформації щодо наявного у відповідача права власності на садовий будинок за адресою: у АДРЕСА_1 до подання повідомлення про початок будівельних робіт щодо його реконструкції.
Таким чином, вказаний об?єкт будівництва не підлягає реконструкції, оскільки його реконструкція неможлива без введення в експлуатацію вже існуючого об'єкта будівництва за адресою: будинок АДРЕСА_3 , (садове товариство « 50-річчя Жовтня ім.») у Солом?янському районі м. Києва, загальною площею - 187,0 кв. м.
Отже подання ОСОБА_1 декларації про готовність до експлуатації спірного об'єкта щодо його реконструкції є порушеннням норми п. 3.2.22 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво».
Верховний Суд у постанові від 23.11.2021 у справі № 640/21326/19 сформував правову позицію, що спосіб виявлення фактів подання недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у законодавстві не конкретизований і не містить приписів про те, що такі факти можуть та/або повинні бути виявлені лише за наслідками проведення перевірки.
До того, розглядаючи аналогічний спір, Верховний Суд у постанові від 13.02.2025 у справі №640/37410/21дійшов до таких висновків:
1) орган ДАБК може звернутися до суду для припинення права замовника будівництва (генпідрядника, підрядника) на виконання будівельних робіт у разі очевидної недостовірності даних у повідомленні про початок будівельних робіт, за умови наявності хоча б однієї з таких обставин:
- відсутня реєстрація права власності на нерухомість на момент подання повідомлення, та/або
- технічні характеристики об'єкта у повідомленні не відповідають правовстановлюючим документам (площа, поверховість, конструктивні елементи тощо), та/або
- об'єкт будівництва не відповідає заявленим у документах характеристикам.
2) у цій категорії спорів орган ДАБК повинен обґрунтувати, яким чином очевидна виявлена недостовірність даних в повідомленні про початок будівельних робіт свідчить про наявність ознак самочинного будівництва, визначених частиною другою статті 39-1 Закону № 3038-VI.
3) непроведення органом ДАБК позапланової перевірки об'єкта будівництва не є підставою для відмови у позові, якщо наявні документальні підтвердження подання суб'єктом містобудування очевидних недостовірних даних та ознак самочинного будівництва.
4) ящо недостовірність даних у повідомленні про початок будівельних робіт не є очевидною, то орган ДАБК повинен здійснити позапланову перевірку. У разі недопуску до перевірки або відсутності замовника будівництва (генпідрядника, підрядника), або його уповноваженої особи на об'єкті під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, орган ДАБК має зафіксувати цей факт шляхом складання відповідного акта та направлення копії суб'єкту містобудування.
5) розглядаючи спори про припинення права на виконання будівельних робіт, суди повинні:
- ідентифікувати об'єкт будівництва на підставі технічної документації та правовстановлюючих документів;
- перевірити наявність у замовника оформленого права власності на момент подання повідомлення про початок будівельних робіт і технічні характеристики будівлі;
- дослідити відомості державних реєстрів, реєстраційні справи та дані бюро технічних інвентаризацій, які до 01 січня 2013 року здійснювали інвентаризацію об'єктів нерухомості та державну реєстрацію права власності.
Відповідно до ст. 39 Закон № 3038-VI, прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 робочих днів з дати подання відповідних документів.
Відповідно до ч. 6 ст. 39 вказаного вище закону інспекції державного архітектурно- будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.
Пунктами 19, 20 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів передбачено, що замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.
В даному випадку замовником подано на реєстрацію декларацію про готовність об'єкта до експлуатації щодо його реконструкції за відсутності доведеного з його боку факту введення в експлуатацію вже існуючого об'єкта будівництва, що на думку суду є достатньою підставою вважати подання замовником до Реєстру будівельної діяльності недостовірних даних, а тому позовні вимоги в частині скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації підлягають задоволенню.
Крім того, ознаками самочинного будівництва, зокрема, є: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проєкту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження (пункт 103 постанови Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 420/998/21).
Як зазначалось, у разі встановлення факту здійснення самочинного будівництва орган державного архітектурно-будівельного контролю має право звернутися до суду з позовом до замовника (генерального підрядника, підрядника) про припинення права на виконання будівельних робіт.
Проте, як встановлено судом, позивачем 25.05.2021 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації спірного об'єкта будівництва.
Разом з тим, відповідачем одночасно з відзивом надано суду докази про те, що спірний об'єкт будівництва знищений на підставі заяви замовника будівництва від 19.11.2024.
Таким чином, очевидним є те, що будівельні роботи, право на виконання яких просить припинити позивач, вже виконані, оскільки позивачем зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, та з огляду на знищення спірного об'єкту будівництва, тому суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині припинення права на виконання будівельних робіт спірного об'єкта будівництва.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає що наявні підстави для часткового задоволення позову.
Розподіл судового збору здійснити на підставі ч.1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 25.05.2021 № KB 101210525543 на об'єкт «Реконструкція приміщень садового будинку у АДРЕСА_1 », замовник будівництва - ОСОБА_1 .
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту з питань архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 40224921) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 03.07.2025.
Суддя Н.Є. Калугіна