13.11.07р.
Справа № 9/167-07
За позовом Міського комунального підприємства "Дніпроліфт", м.Дніпропетровськ
до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 49,
м.Дніпропетровськ
про стягнення 41911 грн. 92 коп.
Суддя Подобєд І.М.
При секретарі Фуркаленко І.Л.
Представники:
Від позивача - представник не з'явився
Від відповідача - МелищукГ.М. - адвокат, довіреність № 27 від 05.10.07р.
МКП "Дніпроліфт" звернулося у серпні 2007 року із позовом до КЖЕП № 49, в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 41911,92 грн. заборгованості, у тому числі: 33488,08 грн. основного боргу за надані послуги по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів, 4191,69 грн. пені, 3436,09 грн. індексу інфляції, 796,06 грн. 3 % річних, а також судові витрати у справі. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов'язань за договором підряду № 30 від 16.02.04р.
Заявою від 18.10.07р. Позивач уточнив позовні вимоги і просить стягнути з Відповідача 9783,57 грн. основного боргу, 4889,47 грн. пені, 3535,04 грн. збитків від інфляції, 965,71 грн. 3 % річних.
Відповідач визнає позовні вимоги частково в сумі 9783,57 грн. основного боргу. Позовні вимоги в частині додаткових нарахувань (пені, індексу інфляції та 3 % річних) просить визнати такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на відсутність коштів на оплату будь-яких штрафних санкцій.
Строк вирішення спору був продовжений головою суду до 22.11.07р. згідно ст. 69 Господарського процесуального України.
В судовому засіданні 13.11.07р. за згодою відповідача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Відповідача та Позивача, який був присутній у попередніх засіданнях, дослідивши надані докази, суд -
встановив:
Між Міським комунальним підприємством "Дніпроліфт" (далі -Позивач) і Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством № 49 (далі -Відповідач) був укладений договір підряду № 30 від 16.02.04р., відповідно до п. 1.1 умов якого Відповідач, як замовник, доручив Позивачу, як підрядчику, організацію та виконання робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів та диспетчерських систем на об'єктах Відповідача згідно з відомістю об'єктів та об'ємів робіт по технічному обслуговуванню ліфтів у Додатку 1 до цього договору.
Щомісячна вартість робіт встановлена у п. 1.2 вказаного Договору і складає 3988,58 грн. (з ПДВ).
Порядок розрахунків сторін встановлений Розділом 4 Договору підряду № 30, згідно з яким Відповідач щомісячно зобов'язався оплачувати виконані роботи на підставі підписаних ним актів приймання виконаних робіт форми №2 не пізніше 10-го числа, наступного за розрахунковим з обов'язковим зазначенням в платіжному документі номерів актів форми №2, за які здійснюється оплата.
Пунктом 5.3 вищевказаного договору встановлено обов'язок Відповідача при порушенні строків оплати за виконані роботи, передбачені п. 4.2 цього договору, сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого боргу за кожен день прострочення.
Протягом з січня 2006 року по липень 2007 року Позивач надавав Відповідачу послуги та виконував роботи, пов'язані із ремонтом та обслуговуванням ліфтів на загальну суму 55141,13 грн., за які Позивач здійснив часткову оплату на загальну суму 21653,05 грн., внаслідок чого утворився основний борг у розмірі 33488,08 грн., що підтверджується відповідними щомісячними актами виконаних підрядних робіт та двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.2007р., які є в матеріалах справи.
За прострочення виконання грошового зобов'язання Позивач нарахував Відповідачу суму 4191,69 грн. пені, а також, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, додатково нарахував та вимагає стягнення з Відповідача суму 3436,09 грн. втрат від інфляції і 796,06 грн. трьох процентів річних за період з 11.02.06р. по 11.07.07р.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки Позивачем були надані докази про оплату Відповідачем основного боргу в сумі 23704,51 грн., ці його грошові зобов'язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до приписів ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та стягнення штрафних санкцій.
Відповідач неналежним чином виконав свої майново-господарські зобов'язання перед Позивачем зі сплати за надані послуги та зазначені підрядні роботи, чим порушив умови укладеного із Позивачем договору № 30 від 16.02.04р. та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми 9783,57 грн. основного боргу, 3535,04 грн. збитків від інфляції, 965,71 грн. трьох процентів річних - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Позивач звернувся із цим позовом до суду 13.08.2007р., тому обґрунтований розмір пені, яка підлягає стягненню з урахуванням положень ст. 258 Цивільного кодексу України про спеціальну позовну давність у один рік, становить 3921,46 грн., що підтверджується контррозрахунком Відповідача, а в решті вимог про стягнення пені у сумі 968,01 грн. за період 11.02.2006р. по 12.08.2006р. слід відмовити.
Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 80 ч.1 п. 1, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 49 на користь Міського комунального підприємства "Дніпроліфт" суму 9783 грн. 57 коп. основного боргу, 3921 грн. 46 коп. пені, 3535 грн. 04 коп. збитків від інфляції, 965 грн. 71 коп. три проценти річних, 419 грн. 10 коп. витрат на держмито, 117 грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині позовних вимог на суму 23704 грн. 51 коп. провадження у справі припинити.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
У відповідності з пунктом 1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» від 21.01.93р. № 7-93 частина надмірно сплаченого державного мита у сумі 80 грн. 89 коп., яке перераховане по платіжному дорученню № 617 від 17.08.07р., що знаходиться в матеріалах даної справи, підлягає поверненню Міському комунальному підприємству "Дніпроліфт" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 46, код ЄДРПОУ 32616452).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
І.М. Подобєд
Рішення підписано- 15.01.08р.