03 липня 2025 рокуСправа №160/10356/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
09.04.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) з 24.02.2022 по 17.03.2025 року грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018р.;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) яка полягає у не здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) з 24.02.2022 по 17.03.2025 року належного грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2022 рік 2481 грн, на 2023 рік 2684 грн, на 2024 рік 3028 грн та на 2025 рік 3028 грн на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) яка полягає у не здійсненні перерахунку та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2022, 2023 та 2024 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2022 рік 2481 грн, на 2023 рік 2684 грн та на 2024 рік 3028 грн, на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) належне грошове забезпечення з 24.02.2022 по 17.03.2025 року (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2022 рік 2481 грн, на 2023 рік 2684 грн, на 2024 рік 3028 грн та на 2025 рік 3028 грн на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) грошову допомогу для оздоровлення за 2022, 2023 та 2024 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2022 рік 2481 грн, на 2023 рік 2684 грн та на 2024 рік 3028 грн на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 24.02.2022 по 17.03.2025 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Однак, за період проходження військової служби відповідач невірно розраховував та виплачував грошове забезпечення із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2018. Позивач вважає, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, що встановлювався законами України про Державний бюджет України на 2022 - 2025 роки, є більшим ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, який визначений Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік», відтак, відповідачем здійснено нарахування та виплату грошового забезпечення у зменшеному розмірі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 12.05.2025 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
17.06.2025 засобами системи «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про витребування доказів які можуть підтвердити інформацію про розмір прожиткового мінімуму, який був застосований при нарахуванні грошового забезпечення ОСОБА_1 за період походження служби у військовій частині НОМЕР_1 з 24.02.2022 по 17.03.2025.
Стосовно вищевказаного клопотання, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що грошове забезпечення позивача було розраховане із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2018.
01.07.2025 року від відповідача надійшов до суду відзив на позов, в якому представник заперечує проти задоволення позову та зазначає, що, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням, таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб щодо визначення суми грошового забезпечення позивачу, визначений Законом України "Про державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 №2246-VIII на 01.01.2018, відповідач діяв правомірно, оскільки діяла редакція пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка передбачала таке правове регулювання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 задоволено клопотання Військовій частині НОМЕР_1 про продовження строку для надання відзиву.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що солдат ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді «водій-механік, 05тр» за призовом під час мобілізації у військової частині НОМЕР_1 з 24 лютого 2022 року по 17 березня 2025 року.
Під час проходження військової служби позивач перебував на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 та отримував грошове забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.03.2025 №230 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та з усіх видів забезпечення з 17.03.2025.
17.03.2025 військовою частиною НОМЕР_1 видано за вих. №1925/ФЕС грошовий атестат на ім'я ОСОБА_1 , в якому зазначено: оклад за військовим званням, посадовий оклад за 05 тарифним розрядом, надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби; премія); грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік не виплачувалася.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відповідачем у відзиві на позовну заяву, суму грошового забезпечення позивача було розраховано із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VIII на 01.01.2018, тобто в розмірі 1762 гривні.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.
Отже, спір між сторонами виник з підстав протиправної бездіяльності відповідача щодо неправильного визначення показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2025.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Розмір грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності з 01.03.2018 року.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У первісній редакції п. 4 Постанови № 704, було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
На момент набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 704 п. 4 цього нормативно-правового акту був викладений у редакції згідно з п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103, а саме: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18.
Отже, починаючи з 29.01.2020 року діє п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції, який визначає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 також містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
А тому, розрахункова величина для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинна бути визначена шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Статтями 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022-2025 роки» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2022 року встановлено у сумі - 2481 грн, на 01.01.2023 року - 2684 грн, на 01.01.2024 року - 3028 грн, на 01.01.2025 року - 3028 грн.
Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 року у справі № 440/6017/21 на підставі аналізу, у тому числі, норм Закону № 2262-XII та Постанови № 704, дійшов висновку про те, що з 01.01.2020 року положення п. 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Встановлене положеннями п. 3 розд. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Аналогічні правові висновки застосовані Верховним Судом також у постанові 06.11.2023 року у справі № 300/1947/22, при розгляді якої суд не знайшов підстав для відступу від висновків, викладених у справі № 440/6017/21.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 внесено зміни до пункту 4 Постанови №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виклавши абзац перший в такій редакції:
4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14..
Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 набрала чинності 20.05.2023 року.
Таким чином, з 20.05.2023 року застосовується редакція пункту 4 Постанови №704, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, суд доходить висновку, що з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на відповідний календарний рік.
З огляду на наведене, у період з 24.02.2022 по 19.05.2023 грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 за Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
З 20.05.2023 по 17.03.2025 грошове забезпечення позивача має обчислюватися з урахуванням постанови КМУ № 481 від 12.05.2023 року.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач діяв протиправно, обчислюючи розмір грошового забезпечення, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок, премії, за 2022-2023 роки позивача з використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 01 січня 2018 року.
Підводячи підсумок викладеному, суд вважає необхідним визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) з 24.02.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) яка полягає у не здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) з 24.02.2022 по 19.05.2023 належного грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення) та грошової допомоги для оздоровлення за 2022-2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2022 рік - 2481 грн, на 2023 рік - 2684 грн, на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) належне грошове забезпечення з 24.02.2022 по 19.05.2023 (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), грошову допомогу для оздоровлення за 2022-2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2022 рік 2481 грн, на 2023 рік 2684 грн, на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що позивач, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у період з 11.06.2025 по 02.07.2025 у відпустці, рішення складено першого робочого дня - 03.07.2025.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) з 24.02.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018р.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) яка полягає у не здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) з 24.02.2022 по 19.05.2023 належного грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2022 рік 2481 грн, на 2023 рік 2684 грн, на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) яка полягає у не здійсненні перерахунку та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2022-2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2022 рік 2481 грн, на 2023 рік 2684 грн, на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) належне грошове забезпечення з 24.02.2022 по 19.05.2023 (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2022 рік 2481 грн, на 2023 рік 2684 грн, на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) грошову допомогу для оздоровлення за 2022-2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2022 рік 2481 грн, на 2023 рік 2684 грн на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець