02 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2887/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 1) про визнання протиправними дій щодо відмови у формі листа №0300-0305-8/11757 від 20.02.2025 зарахувати до стажу державної служби період роботи з 01.10.1995 по 31.05.2000 в органах державної податкової служби України та здійснити перерахунок пенсії, з врахуванням виплат за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі; зобов'язання зарахувати до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби України з 01.10.1995 по 31.05.2000 та здійснити перерахунок та виплату пенсії за Законом України “Про державну службу» з 19.02.2024 з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Головним управлінням ПФУ у Волинській області №70-Ф від 08.02.2024 та №71-Ф від 08.02.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебувала на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пенсії за віком з 27.09.2021 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
На її звернення ГУ ПФУ у Волинській області рішенням від 19.02.2024 №284 проведено перерахунок пенсії та переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу». Однак в подальшому, за ініціативи відповідача, у справі була проведена перевірка електронної пенсійної справи та виявлено, що безпідставно враховано період роботи з 01.11.1995 по 31.05.2000 в Державній податковій інспекції. Після перевірки позивачу не зараховано вказаний період до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, так як в цей період позивачці були присвоєні спеціальні звання «Інспектор податкової служби III рангу», що стверджується листом відповідача №0300-0305-8/11757 від 20.02.2025 .Також не було взято до уваги довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
З такими діями відповідача позивач не погоджується, вважає їх неправомірними та такими, що не відповідають діючому законодавству у зв'язку із чим звернулася за захистом своїх прав до суду.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача-1 у відзиві позовних вимог не визнала та пояснила, що позивач 19.02.2024 звернулася із заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення(перерахунок) пенсії з доданими документами за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі ГУ ПФУ в Полтавській області).
За результатами розгляду заяви, рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 26.02.2024 позивача було переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу».
В подальшому, ГУ ПФУ у Волинській області додатково проаналізовано заяву позивача від 19.02.2024 щодо переходу з одного виду пенсії по віку на інший, та направлено на доопрацювання, в результаті чого ГУ ПФУ в Полтавській області 18.11.2024 прийнято рішення про відмову у переведенні та проведенні перерахунку пенсії.
Вказує на те, що згідно із ст. 343.1 Податкового кодексу України посадовим особам контролюючих органів присвоюються спеціальні звання і, відповідно, ці посади не належать до посад віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ, робота на цих посадах не враховується для обчислення стажу державної служби.
Таким чином, період перебування посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
З огляду на вищезазначене, відсутні підстави для зарахування позивачу до стажу, набутого на посадах державної служби, періоду роботи в органах державної податкової служби з 01.10.1995 по 31.05.2000 після присвоєння спеціального звання “Інспектор податкової служби третього рангу».
Оскільки станом на 01.05.2016 стаж державної служби у позивача, який дає право на призначення пенсії відповідно до розділу ІХ Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про державну службу» № 889-VIII, становить - 16 років 17 днів, немає законних підстав для переведення її з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу».
З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 08.05.2025 залучено до участі у справі як другого відповідача ГУ ПФУ в Полтавській області.
ГУ ПФУ в Полтавській області у встановлений судом строк відзив на позов не подало.
Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи. Позивач ОСОБА_1 19.02.2024 звернулася із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява позивача про призначення(перерахунок) пенсії з доданими документами за принципом екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ в Полтавській області.
За результатами розгляду заяви, рішенням від 26.02.2024 ГУ ПФУ в Полтавській області ОСОБА_1 було переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу».
В подальшому, після доопрацювання заяви позивача від 19.02.2024, територіальним органом Пенсійного фонду України переведено позивача з 19.02.2024 на пенсію за віком відповідно до Закону №1058- ІV у зв'язку з відсутністю права на призначення пенсії за віком відповідно до норм Закону №889 - VІІІ.
ГУ ПФУ у Волинській області на адвокатський запит представника позивача листом від 20.02.2025 №0300-0305-8/11757 повідомило, що основним критерієм для зарахування періоду роботи на посаді держслужбовця до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ, є встановлення відповідного рангу за посадою, яку держслужбовець обіймав раніше. Законом України від 04.12.1990 №509 «Про державну податкову службу в Україні» було передбачено, що посадовим особам і працівникам державної податкової служби присвоюються спеціальні звання. Аналогічна норма передбачена статтею 343.1 ПК України. Період перебування посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні спеціальні звання, не враховується для обчислення стажу державної служби.
При перевірці електронної пенсійної справи заявниці виявлено, що до стажу роботи на посадах держслужби враховано період роботи ОСОБА_1 в органах державної податкової служби з 01.10.1995 по 31.05.2000 після присвоєння спеціального звання “Інспектор податкової служби третього рангу». Додаткових документів, які підтверджують, що у вказаний період посади, які вона займала, були віднесені до категорії посад державної служби, заявницею не надано. Враховуючи вищезазначене та документи електронної пенсійної справи, права на призначення пенсії за віком відповідно до норм Закону №889- VІІІ заявниця не має (а.с.19).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058), який набрав чинності 01.01.2004.
Згідно зі ст.1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1058, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення», Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
В свою чергу, принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначений Законом України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі Закон №889), який набрав чинності 01.05.2016.
Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так згідно з пунктом 10 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами пункту 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-XI на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18).
Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Отже, з наведеного слідує, що обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а.
З листа ГУ ПФУ у Волинській області № 0300-0305-8/11757 від 20.02.2025 вбачається, що фактичною підставою для відмови позивачці у переході з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію за віком на підставі Закону №889-VIII є відсутність у неї необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Відповідач 1 у відзиві вказує, що станом на 01.05.2016 у ОСОБА_1 стаж державної служби становить 16 років 17 днів. При цьому ГУ ПФУ у Волинській області вважає, що період роботи позивача в органах державної податкової служби з 01.10.1995 по 31.05.2000 не може бути зарахований до стажу, набутого на посадах державної служби.
З такими твердженнями відповідача 1 суд не погоджується з огляду на наступне.
Частиною 17 статті 37 Закону №3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відповідно до частини другої статті 46 Закону №889-VIІІ до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Пунктом 8 розділу XI Закону №889-VІІІ передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 затверджено порядок обчислення стажу державної служби (діяв до набрання законної сили Законом №889-VIII), яким визначено посади і ранги, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби (далі -Порядок №283).
Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекцїї, її територіальних органів.
Пунктом 4 Порядку №283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Порядок №283 втратив чинність 01.05.2016 у зв'язку із затвердженням постановою Кабінету Міністрів України 25.03.2016 №229 нового Порядку обчислення стажу державної служби (далі -Порядок №229).
Відповідно до пункту 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховуються: час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 46 Закону України «Про державну службу» до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні знання.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509-ХІІ, а з 12.08.2012 Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно із статтею 341 ПК України служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров'я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов'язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Пунктом 342.4 цього кодексу передбачено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Відповідно до п.344.1 ст.344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».
При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Із записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 у період з 01.10.1995 по 31.05.2000 працювала органах державної податкової служби.
Отже, згідно записів трудової книжки позивача станом на 01.05.2016 позивач мала не менше 20 років стажу віднесених до відповідних посад державної служби.
Окрім цього, у постановах від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а та від 18.03.2021 у справі №500/5183/17 Верховний Суд сформулював правовий висновок, що аналіз положень статті 37 Закону №3723-ХІІ, Закону №509-Х дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Вище наведене, дає підстави стверджувати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому, період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державною службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що період державної служби Малярчук Н.М. у податкових органах зараховується до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, а тому дії ГУ ПФУ у Полтавській області в частині відмови у зарахуванні до стажу державної служби періоду роботи в органах державної податкової служби з 01.10.1995 по 31.05.2000 є протиправними, що є наслідком зобов'язання відповідача 2 зарахувати стаж за період роботи в органах Державної податкової служби позивача до стажу державної служби.
Порядок призначення пенсій згідно із Законом № 889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, затверджено постановою КМУ від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».
Пунктом 4 Порядку №622 установлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60.
За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
У пункті 5 Порядку №622 встановлено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Аналіз наведених норм свідчать що призначення пенсії державного службовця на умовах пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII здійснюється за заявою особи, до якої долучаються довідки про заробітну плату.
Пунктом 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 затверджено три форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723- XII: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Оскільки, позивачка ОСОБА_1 звернулася до територіального органу пенсійного фонду із заявою про переведення її на пенсію держслужбовця 19.02.2024, досягнувши 60 років, то саме з цієї дати необхідно відповідачу ГУ ПФУ в Полтавській області (який розглядав заяву позивача за принципом екстериторіальності) здійснити переведення позивачки на пенсію по віку згідно з Законом України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих ГУ ПФУ у Волинській області №70-Ф від 08.02.2024 та №71-Ф від 08.02.2024.
Суд також враховує ту обставину, що ГУ ПФУ в Полтавській області у лютому 2024 року було переведено позивача (за її заявою) на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» і позивач з лютого по листопад 2024 уже отримувала пенсію державного службовця з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих ГУ ПФУ у Волинській області №70-Ф від 08.02.2024 та №71-Ф від 08.02.2024.
Відтак, задоволення позову у спосіб відновлення пенсійних виплат державному службовцю із врахуванням довідок ГУ ПФУ у Волинській області №70-Ф від 08.02.2024 та №71-Ф від 08.02.2024 не є передчасним, оскільки призведе до відновлення правового становища позивачки, яке вона уже мала.
Окрім того, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У випадку коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи зробити ту чи іншу дію суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права.
Слід зазначити, що обраний судом спосіб задоволення позовних вимог позивача не буде втручанням в дискреційні повноваження відповідача, оскільки адміністративний суд у такий спосіб не підміняє інший орган державної влади, зокрема, шляхом обрахунку кількості років з урахуванням спірного періоду, а вказує на визначення відповідачу зобов'язання вчинити кореспондуючі праву на належне пенсійне забезпечення позивача дії.
Разом з тим, позовні вимоги до ГУ ПФУ у Волинській області заявлені безпідставно, оскільки вказаним відповідачем не порушувались права позивача, а лист від 20.02.2025 №0300-0305-8/11757 про надання інформації на адвокатський запит не є актом індивідуальної дії, який може бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства.
За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись з позовом до суду, позивач сплатила судовий збір у сумі 1211, 20 грн, що підтверджується квитанцією від 18.03.2025 (а.с.8).
У зв'язку із задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Полтавській області судові витрати у сумі 1211, 20 грн.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу державної служби періоду роботи з 01.10.1995 по 31.05.2000 в органах державної податкової служби України.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 01.10.1995 по 31.05.2000 в органах державної податкової служби України та здійснити перерахунок та виплату пенсії за Законом України «Про державну службу/» з 19.02.2024 з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області №70-Ф від 08.02.2024 та №71-Ф від 08.02.2024 (з урахуванням виплачених сум).
У задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області судовий збір у розмірі 1211, 20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, буд. 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, Полтавська область, м. Полтава, вул. Гоголя, 34 код ЄДРПОУ 13967927).
Суддя Т.М. Димарчук