04 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6817/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області звернулося в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною постанови про накладення штрафу головного державного виконавця Кушніра Станіслава Сергійовича від 09.06.2025 про накладення штрафу у ВП №70936538; зобов'язання скасувати постанову державного виконавця Кушніра Станіслава Сергійовича від 09.06.2025 про накладення штрафу у ВП №70936538 у розмірі 5 100,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року, виплата пенсії в новому розмірі здійснюється з 01 лютого 2023 року. Сума нарахувань на виконання рушення суду за період з 01.04.2019 по 31.01.2023 становить 249 777,63 грн.
Враховуючи недостатність бюджетних призначень для Пенсійного фонду України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду певна кількість таких рішень суду в даний час перебуває на обліку та після виділення коштів з Державного бюджету України заборгованість за такими рішеннями буде погашена.
З огляду на наведене вважає постанову державного виконавця про накладення штрафу незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін з урахуванням параграфу 2 глави 11 розділу II КАС України. Судове засідання призначено на 10:00 04 липня 2025 року.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, пред'явлені позовні вимоги не оспорив. Однак, подав клопотання проводити засідання без його участі.
В судове засідання, призначене на 10:00 04.07.2025 сторони не прибули, хоча належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.
Позивач подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Враховуючи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, зокрема передбаченої частиною 7 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень частини 2 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (частина 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до положень частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року по справі №140/6330/22, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області від 01 вересня 2022 року №48-01-32851/48-12 (з урахуванням раніше виплачених сум).
27 січня 2023 року для примусового виконання вказаного судового рішення в зобов'язальній частині Волинський окружний адміністративний суд видав стягувачу виконавчий лист №674/2023р.
За заявою стягувача постановою головного державного виконавця Кушніра Станіслава Сергійовича від 08 лютого 2023 року ВП №70936538 відкрито виконавче провадження для примусового виконання виконавчого листа №674/2023. Одночасно боржнику встановлено строк для виконання рішення суду.
Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та призначено пенсію з 01.02.2023 в розмірі 17 201,10 грн.
постановою головного державного виконавця Кушніра Станіслава Сергійовича від 09 червня 2025 року ВП №70936538 за невиконання рішення суду у справі №140/6330/22, на підставі статей 63, 75 Закону №1404-VIII на боржника ГУ ПФУ у Волинській області накладено штраф в розмірі 5100,00 грн. Постанова мотивована тим, що станом на 09.06.2025 відсутні докази виконання рішення суду.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами частин першої - третьої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: обов'язковості виконання рішень.
Як установлено пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За приписами пунктів 1, 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (частина шоста статті 26 Закону №1404-VIII).
Частиною четвертою статті 19 зазначеного Закону на сторону виконавчого провадження покладено обов'язок невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною першою статті 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Згідно із частиною другою статті 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу наведених норм слідує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних на те причин, тобто коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим, не залежало від волевиявлення останнього.
Спірною у цій справі постановою на позивача накладено штраф за невиконання судового рішення від 25 листопада 2022 року у справі №140/6330/22, виконавче провадження з примусового виконання якого відкрито 08 лютого 2023 року (виконавчий лист №674/2023 від 27 січня 2024 року).
Виконання рішення суду в частині перерахунку ГУ ПФУ у Волинській області пенсії ОСОБА_2 підтверджується письмовими доказами.
Перевіряючи поважність причин невиконання рішення суду зобов'язального характеру, прийнятого на користь ОСОБА_1 , суд виходить із того, що відповідно до статті 8 Закону №2262-ХІІ, виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Необхідно зазначити, що згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі №640/5248/19 (якою змінено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року) визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення стягнення з пенсійних виплат за рішеннями суду». Отже, з дня набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду не підлягає застосуванню. Тому покликання державного виконавця на цю постанову Уряду у вимозі боржнику від 20 липня 2023 року №20333 та у постанові від 12 серпня 2024 року ВП №67997465 не є коректним.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 вересня 2009 року за №897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 грудня 2021 року №35-1; далі - Порядок №21-2), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Отже, виплата заборгованості за нарахованими на виконання рішень судів пенсій здійснюються Головними управліннями Пенсійного фонду України в областях за рахунок коштів Державного бюджету. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не мають.
Облік фінансових зобов'язань, що виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах). Заборгованість, визначена на виконання рішень судів, обліковується в електронній пенсійній справі з датою набрання ними законної сили на підставі цих відомостей - у підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (РСР ІКІС ПФУ). Кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» і визначаються в межах граничних обсягів видатків державного бюджету за цією програмою.
Тож видатки, виділені з Державного бюджету України Пенсійному фонду України (особливо в умовах воєнного стану), не покривають виплату заборгованості за рішеннями судів, які набрали законної сили, у тому числі ГУ ПФУ у Волинській області.
Отже, обставиною, яка перешкоджає фактичному виконанню рішення суду у повному обсязі, є недостатність видатків бюджету Пенсійного фонду України з Державного бюджету за рішеннями судів, які набрали законної сили, про що державному виконавцю має бути відомо і з власної практики.
За відсутності відповідного фінансового забезпечення з бюджету виконання рішення суду в частині виплати нарахованої суми коштів стягувачу (заборгованості) вже не залежить безпосередньо від позивача та не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин, а накладення штрафу в такому випадку жодним чином не захищає право третьої особи на отримання пенсійної заборгованості з державного бюджету.
З урахуванням наведеного суд вважає, що станом на день винесення спірної постанови про накладення штрафу є документальне підтвердження про стан виконання боржником рішення суду у справі №140/6330/22. У свою чергу недостатність бюджетних асигнувань органу Пенсійного фонду України є поважною причиною, яка має бути врахована державним виконавцем при накладенні штрафу у виконавчому провадженні.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що постанова від 09 червня 2025 року ВП №70936538 про накладення на ГУ ПФУ у Волинській області штрафу за невиконання рішення без поважних причин не відповідає правовим підставам, з якими Закон №1404-VIII пов'язує притягнення боржника до відповідальності.
Керуючись статтями 2, 72-77, 229, 243-246, 268, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови, задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушніра Станіслава Сергійовича від 09 червня 2025 року ВП №70936538 про накладення штрафу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 43316386).
Суддя А.Я. Ксензюк