про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
04 липня 2025 р. Справа № 120/9032/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки.
У випадках, встановлених законом, фізичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах (частина 1 статті 53 КАС України).
Із позовної заяви вбачається, що така підписана від імені ОСОБА_1 .
При цьому, варто зауважити, що під підписом зазначається саме та особа, яка здійснює власноручний підпис.
В суду виникають обґрунтовані сумніви в тому, що така позовна заява від імені позивача ймовірно могла бути підписана іншою особою, відомості про яку в позовній заяві відсутні.
Оскільки, за наявною в КП “Діловодство спеціалізованого суду» інформацією, подібний зразок рукописного підпису позивача, який відображено на цій позовній заяві, міститься і на багатьох інших позовних заявах поданих від імені різних позивачів (інших осіб). При цьому у всіх таких випадках позовні заяви різних позивачів подавалися наручно до суду однією особою - ОСОБА_2 .
Як зазначено у ч. 5 ст. 159 КАС України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
За таких обставин, з метою достовірного встановлення того факту, що дана позовна заява підписана саме позивачем - ОСОБА_1 , а не іншою особою, позивачу необхідно надати суду відповідне письмове підтвердження чи пояснення про те, хто є дійсним підписантом цієї позовної заяви.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Водночас у позовній заяві не вказано номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти позивача.
Отже, в порядку усунення цього недоліку позовної заяви позивачу необхідно вказати відповідні відомості.
Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
При цьому, відповідно до положень ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Водночас, згідно із ч. 4 ст. 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Згідно з ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Отже, за результатами аналізу вказаних норм, суд звертає увагу на те, що позивач при зверненні до суду з позовом зобов'язаний надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а у разі неможливості надання позивачем таких доказів, він зобов'язаний надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання таких доказів та у разі неможливості самостійно надати докази за необхідності заявити клопотання про їх витребування.
Як слідує з матеріалів позовної заяви, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом №45 від 06.06.2025, оскільки вважає, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Однак, будь яких документів, що підтверджують наявність в позивача права на вказану відстрочку, до позовної заяви додано не було.
В той же час, в прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про витребування доказів у відповідача, зокрема, копії заяви з додатками, на підставі якої було прийнято спірне рішення, протокол від 06.06.2025 №45 та рішення комісії.
В контексті зазначеного, суд наголошує, що позивач зобов'язаний самостійно ретельно підготуватися для звернення до суду з позовом, надавши до такого позову документи, які мають значення для вирішення спору та які може отримати самостійно.
Водночас, слід звернути увагу позивача на те, що вказані обставини не є надмірним формалізмом, оскільки адміністративний суд діє виключно в межах повноважень, передбачених КАС України, натомість ч. 2 ст. 79 КАС України спонукає та зобов'язує учасників справи до активної участі/ ролі, у вирішенні спору, у тому числі ретельно готуватися та звертатися до суду з максимальним пакетом необхідних документів зібраних позивачем на стадії підготовки матеріалів позовної заяви.
Тобто, всупереч приписам КАСУ до позовної заяви стороною позивача не надано доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Необхідно зауважити, що суд не є інструментом в руках учасників справи, у тому числі щодо зібрання документів замість або для самих учасників справи. Учасник справи зобов'язаний самостійно та активно на стадії підготовки позовної заяви до початку звернення до суду, вчиняти дії по збиранню та отримуванню доказів, які він вважає, що останні можуть мати важливе значення для вирішення спору по суті задля можливого ухвалення судом рішення на його користь.
Крім того, заявляючи вимогу про витребування доказів така жодним чином не обґрунтована, а також не наведено підстав для неможливості самостійно подати такі докази суду.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 3028,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1211,20 грн (за кожну немайнову вимогу).
Позивачем фактично заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з відповідною позовною вимогою становить 1211,20 грн.
До позовної заяви не додано документа на підтвердження сплати судового збору.
При цьому звертаю увагу, що фіскальний чек від 27.06.2025, який наявний в матеріалах позовної заяви, не є доказом сплати судового збору.
З огляду на викладене позивачу слід надати суду докази сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: *;101;(код ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України для фізичних осіб); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи невідповідність позову вимогам закону, позовну заяву належить залишити без руху з наданням позивачці строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви, про які зазначено в цій ухвалі.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна