м. Вінниця
03 липня 2025 р. Справа № 120/11935/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 звернулася її представниця до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представниця позивачки зазначила, що 17 липня 2024 року її довірителька звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За принципом екстериторіальності вказану заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке рішенням № 025450008623 від 25 липня 2024 року відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки у неї відсутній пільговий стаж роботи.
Водночас представниця позивачки стверджує, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 14 липня 1984 року ОСОБА_1 працювала на посадах, які дають їй право на призначення пенсії на пільгових умовах.
А тому, не погодившись із таким рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області, представниця позивачки звернулася до суду з цим позовом з вимогами визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області № 025450008623 від 25 липня 2024 року, а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до пільгового стажу позивачки періоди її роботи з 10 липня 1984 року по 13 листопада 1984 року, з 13 листопада 1984 року по 05 червня 1985 року, з 05 червня 1985 року по 05 квітня 1993 року, а Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області - призначити та виплачувати позивачці пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Ухвалою від 16 вересня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачам встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
26 вересня 2024 року представником Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що 17 липня 2024 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. За принципом екстериторіальності таку заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке за результатами її розгляду прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 025450008623 від 25 липня 2024 року.
На момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 вік позивачки становив 57 років 03 місяці, а страховий стаж - 27 років 07 місяців 12 днів. Водночас із долучених до заяви документів пенсійним органом встановлено, що пільговий стаж у ОСОБА_1 відсутній.
Враховуючи те, що позивачкою не надано пільгову довідку, передбачену Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів від 12 серпня 1993 року № 637, та у зв'язку із відсутністю пільгового стажу, на переконання представника цього відповідача, правові підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відсутні.
07 жовтня 2024 року до суду надійшов відзив на позов від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, який обґрунтований тим, що згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за вік4ом призначається зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Міністерством праці та соціальної політики України від 19 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), з наступними внесеними змінами, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами умов праці за час виконання робіт до 21 серпня 1992 року та за результатами атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до положень пунктів 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а тому невідповідність будь-яких записів у ній унеможливлює врахування всіх (деяких) записів у ній. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Відтак представник цього відповідача вважає, що згадувані вище довідки є обов'язковими для призначення пенсії, оскільки зазвичай в трудовій книжці відсутні відомості про зайнятість особи в шкідливих умовах протягом повного робочого дня, також у трудовій книжці, як правило, не зазначається характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи.
Таким чином, з огляду на те, що позивачкою не надавалися уточнюючі довідки підприємств або організацій про пільговий характер її роботи, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
17 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності розгляд вказаної заяви здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке рішенням № 025450008623 від 25 липня 2024 року відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи.
У рішенні зокрема зазначено, що на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії страховий стаж заявниці становив 27 років 07 місяців 12 днів.
Пільговий стаж у заявниці відсутній, оскільки не надано пільгову довідку, що передбачена Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Надаючи правову оцінку рішенню пенсійного органу, що оскаржується, суд зважає на таке.
Положеннями статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Зазначена правова норма кореспондується з пунктом 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 № 58 (далі по тексту - Інструкція № 58).
Водночас постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок № 22-1).
Пунктом 4.1 Порядку № 22-1 визначено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (пункт 4.2 Порядку № 22-1).
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення пенсійного органу, зокрема, про відмову в призначенні пенсії має бути обґрунтованим, тобто із зазначенням конкретних причин відмови, а такі причини мають бути зазначені у такому рішенні.
Як слідує зі змісту оскаржуваного рішення, підставою для відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах слугувало те, що позивачкою не надано довідку про пільговий характер роботи, форма якої визначена додатком 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Саме з огляду на ненадання ОСОБА_1 згадуваної довідки пенсійний орган дійшов висновку про відсутність у неї пільгового стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах.
Визначаючись із правомірністю таких доводів, суд враховує наступне.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту - Порядок № 637).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відтак наведене вище свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Разом із тим у разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05 березня 2024 року (справа № 500/5342/21), від 14 листопада 2023 року (справа № 620/1534/22), від 20 вересня 2023 року (справа № 620/2611/20) та ряду інших.
Зі змісту трудової книжки серії НОМЕР_1 слідує, що ОСОБА_1 в періоди з 10 липня 1984 року по 13 листопада 1984 року, з 13 листопада 1984 року по 05 червня 1985 року, з 05 червня 1985 року по 05 квітня 1993 року (на зарахуванні яких наполягає представниця позивачки) працювала "учнем слюсаря-збірника", "слюсарем-збірником" та "монтажником".
Водночас вказані вище записи у трудовій книжці позивачки містять лише найменування професії, за якою працювала позивачка, проте жодних відомостей про умови праці або ж характер виконуваної нею роботи такі записи не містять.
Долучені до матеріалів позовної заяви архівні довідки також не містять згадуваних вище відомостей, а підтверджують лише факт роботи ОСОБА_1 в означені періоди та отримання нею заробітної плати.
Відтак, враховуючи приписи Порядку № 637, а також висновки Верховного Суду, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії повинна була долучити довідки про пільговий характер роботи, якими б підтверджувалися умови праці та характер виконуваної нею роботи.
Водночас за відсутності таких довідок відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу позивачки згадуваних вище періодів роботи.
Разом із тим, на переконання суду, в силу покладених на пенсійний орган повноважень при розгляді заяви останній мав би встановити, чи дійсно позивачка працювала (або не працювала) протягом згадуваних вище періодів за умовами роботи або ж характером виконуваної роботи, які б давали їй право на пенсію на пільгових умовах.
Такі висновки узгоджуються з приписами пункту 4.2 Порядку № 22-1, згідно з якими при прийманні документів працівник сервісного центру:
- ідентифікує заявника (його представника);
- надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
- реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
- уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
- з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
- повідомляє про необхідність дооформления документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
- сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
- надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
- повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
- видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
- повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Відтак пенсійний орган при прийнятті (дослідженні) документів для призначення пенсії наділений широкими повноваженнями, реалізація яких дозволяє повідомити заявника про надання додаткових документів, необхідних для призначення пенсії (зокрема довідки про пільговий характер роботи), а також надіслання відповідних запитів.
Проте пенсійний орган не скористався наданими йому повноваженнями, що встановлені пунктом 4.2 згаданого вище Порядку, для встановлення права позивачки на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а відразу прийняв рішення про відмову в призначенні позивачці пенсії.
Відтак суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 25 липня 2024 року № 025450008623, а тому таке підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Встановлені в ході судового розгляду обставини свідчать про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області без з'ясування всіх суттєвих обставин відмовило в призначенні позивачці пенсії за віком, проте і суд з огляду на встановлені в ході розгляду цієї справи обставини не може зобов'язати пенсійний орган зарахувати до пільгового стажу позивачки незараховані періоди.
Суд не може перебирати на себе функції органу Пенсійного фонду і вирішувати питання про зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 відповідних періодів роботи, адже завданням адміністративного суду є здійснення контролю за правомірністю рішень (дій, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, а не первинний його розгляд.
Відтак суд позбавлений можливості і зобов'язати пенсійний орган призначити позивачці пенсію, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, приймаючи рішення від 25 липня 2024 року, не скористалося наданими йому повноваженнями та не повідомило заявницю про необхідність надання додаткових документів, необхідних для призначення пенсії (зокрема довідки про пільговий характер роботи), а також не направило запити для встановлення деяких обставин, а відразу прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії.
Тобто, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області передчасно зроблено висновки про відмову в призначенні пенсії за віком з підстав відсутності у позивачки пільгового стажу роботи без з'ясування всіх обставин.
З метою захисту порушених прав позивачки слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 17 липня 2024 року з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачкою при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, що підтверджується квитанцією від 22 серпня 2024 року.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Водночас при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак з огляду на те, що позивачкою при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, а тому на її користь слід стягнути 605,60 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Визначаючись з приводу розміру судових витрат, які належить стягнути на користь позивача, суд зважає на те, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами, які співвідносяться між собою як основна та похідна, сплативши при цьому судовий збір в розмірі 1211,20 гривень як за звернення до суду з позовом з однією немайновою вимогою.
А тому, задовольняючи позов частково, суд вважає, що половина від суми сплаченого судового збору і є пропорційною до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 025450008623 від 25 липня 2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 17 липня 2024 року з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 )
Відповідачі:
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, буд. 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14035769)
Рішення суду в повному обсязі складено 03.07.2025
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович