м. Вінниця
04 липня 2025 р. Справа № 120/13770/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Вільчинського О.В.,
за участі секретаря судового засідання: Голованюк І.В.,
позивача: ОСОБА_1 ,
відповідача: Лозінської І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку (загального або спрощеного) позовного провадження адміністративну справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Джулинський елеватор"
до: Головного управління ДПС у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Джулинський елеватор" (далі - ТОВ "Джулинський елеватор", позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0247992300 від 03.07.2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за результатами проведення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Джулинський елеватор" складено акт №22391/02-32-23-00-09/36833831 від 03.06.2024, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог п. 103.2, п. 103.3 ст. 103, п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що зумовило заниження податку з доходів нерезидента із джерелом походження з України за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 всього на суму 3 611 961 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким відповідно до пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54,58, п. 125-1.2 ст. 125-1 ПК України товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 5 417 941,00 грн.
Позивач з вказаним рішенням не погоджується, вважає його неправомірним і таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 23.10.2024 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 03.12.2024.
13.11.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ГУ ДПС у Вінницькій області позов заперечило та просило відмовити у його задоволенні. Зокрема зазначило, що правовий статус резидента Республіки Кіпр, у контексті наявного міждержавного договору у сфері взаємин з уникнення подвійного оподаткування, є лише ознакою, що дає можливість кваліфікувати особу нерезидента, як кінцевого бенефіціарного власника доходу у виді процентів за кредитним договором. Однак, вказане самостійно не утворює правової підстави для застосування 2 відсоткової податкової преференції, про яку йдеться в міждержавній угоді про уникнення подвійного оподаткування.
Так, представник відповідача наголошує, що головним бенефіціаром усієї господарської операції (створення компанії, її фінансування, забезпечення діяльності керівного складу, виплата заробітної плати керівникам, отримання доходу у виді перерахованого на компанію процентного доходу тощо) є NCH Agribusiness Partners LP (Кайманові Острови), а не ALLIS ENTERPRISES LIMITED, а тому позивачем безпідставно нараховано та сплачено податок у розмірі 2% замість 15%. А тому прийнято податкове повідомлення- рішення, яким нараховано різницю у податку у розмірі 13 % є правомірним.
Підготовче засідання від 03.12.2024 не відбулося через перебування головуючого судді у відпустці. Наступне підготовче засідання призначено на 15.01.2025.
Ухвалою від 14.01.2025 задоволено заяву представника ТОВ "Джулинський елеватор" та вирішено забезпечити йому участь в судовому засіданні, призначеному на 15.01.2025 об 11:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 15.01.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування додаткових доказів у справі та вирішено витребувати в Головного управління ДПС у Вінницькій області належним чином засвідчені копії наступних документів, а саме: лист від 18.01.2021 року №3.10.43.2/A V.216 P.822 (вх. ДПС України №28294/5 від 14.04.2021 року) з перекладом на українську мову; лист від 22.02.2021 року №3.10.43.2/A V.225 P.848 (вх. ДПС України №28284/5 від 14.04.2021 року) з перекладом на українську мову; лист від 18.06.2018 року № TD 3.10.43.2/A V.250 P.634 (вх. ДПС України №31216/5 від 18.07.2018 року) з перекладом на українську мову; лист від 11.05.2023 року №3.10.43.2/A V.268 P.972 (вх. ДПС України №61319/5 від 16.06.2023 року) з перекладом на українську мову. У зв'язку з необхідністю витребування доказів підготовче засідання відкладено на 04.02.2025.
30.01.2025 до суду надійшли витребувані документи.
03.02.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо банківських виписок ALLIS ENTERPRISES LIMITED.
Протокольною ухвалою від 04.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.03.2025.
Судове засідання 04.03.2025 не відбулось через неявку сторін та у зв'язку з поданням представником відповідача клопотання про перенесення слухання справи. Наступне судове засідання призначено на 18.03.2025.
Судове засідання від 18.03.2025 не відбулося через перебування головуючого судді у відпустці. Наступне судове засідання призначено на 15.04.2025.
14.04.2025 до суду від представників сторін надійшли додаткові пояснення у справі.
В судовому засіданні 15.04.2025 представник позивача підтримала позовні вимоги та надала суду пояснення, які відповідають змісту позовної заяви, просила суд позов задовольнити в повному обсязі.
Своєю чергою, представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, наведених у відзиві та додаткових письмових поясненнях, просила суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Основним видом діяльності ТОВ "Джулинський елеватор" (код ЄДРПОУ 36833831) є складське господарство. Іншими видами діяльності є, зокрема, післяурожайна діяльність, оброблення насіння для відтворення.
Учасником вказаного товариства з найбільшою часткою у розмірі 99,90% є ТОВ "АГРОБІЛД-ІНВЕСТ".
Водночас позивач входить до складу транснаціональної інвестиційної групи NCH, яка включає, зокрема, компанію "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (компанія "ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED"), компанію "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" (компанія "AMARISTA LIMITED"), компанію "АГРО ДЕВЕЛОПМЕНТ (ЮКРЕЙН) ЛІМІТЕД" (компанія "AGRO DEVELOPMENT (UKRAINE) LIMITED"), компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" (компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED") та компанію "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" (ALLIS ENTERPRISES LIMITED).
14.11.2011 між позивачем та компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" було укладено кредитний Договір №80, відповідно до пп. 1.1-1.3 якого
Кредитор (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") передає Позичальнику (Позивач) у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються "Кредит", для поповнення обігових коштів Позичальника, а також для налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов'язується використовувати Кредит для поповнення своїх обігових коштів та налагодження своєї фінансово-господарської діяльності, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту і сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом […] Загальна сума кредиту складає 7 000 000,00 (сім мільйонів) доларів США […] Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 11% (одинадцять процентів) річних, виходячи з 365 календарних днів у році".
У подальшому, а саме 01.12.2016 між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", компанією "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" та компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" укладено Договір про реструктуризацію. Як наслідок, компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" була замінена на нового кредитора - компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр.
27.11.2018 між компанією "АГРО ДЕВЕЛОПМЕНТ (ЮКРЕЙН) ЛІМІТЕД", компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанією "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" укладено Договір про реструктуризацію. Як наслідок, компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" була замінена на нового кредитора - компанію "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр. Також було змінено суму позики на 12 000 000,00 доларів США, а потім на 13 000 000,00 доларів США та зменшено процентну ставку зменшена з 11% річних до 9,8% річних.
У 2019 році Позивач здійснював виплату доходу на користь нерезидента - компанії "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" - у вигляді процентів за Кредитним договором 2011 року - 27 784 315 грн.
При виплаті вказаного доходу позивач застосовував зменшену ставку оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% на підставі Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.
У 2019 році позивачем було нараховано та сплачено податок з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі - 555 686 грн.
20.05.2024 ГУ ДПС у Вінницькій області видано наказ № 2424к "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Джулинський елеватор".
За результатами перевірки з питання дотримання товариством чинного законодавства при виплаті доходів із джерелом походження в Україні на користь нерезидента компанії "ALLIS ENTERPRISES LIMITED" за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 складено акт №22391/02-32-23-00-09/36833831 від 03.06.2024, в якому зафіксовано порушення позивачем: п. 103.2 ст.103, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України, ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, яку ратифіковано Законом № 412-VII від 04.07.2013, внаслідок здійснення підприємством виплати на користь нерезидента інших доходів із джерелом їх походження з України, без утримання податку з таких доходів за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, а також несплати до бюджету під час такої виплати податку на доходи нерезидента за 2019 рік на загальну суму - 3 611 961 грн.
03.07.2024 за наслідками такої перевірки ГУ ДПС у Вінницькій прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Д" від № 0247992300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 5 417 941,00 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням - 3 611 961 грн та за штрафними санкціями - 1 805 980 грн.
Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, однак рішенням Державної податкової служби України № 25783/6/99-00-06-01-01-06 від 23.08.2024 (отримане позивачем 12.09.2024) у задоволенні скарги ТОВ "Джулинський елеватор" було відмовлено, а спірне податкове повідомлення-рішення - залишено без змін.
Відтак позивач за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України.
Пунктом 14.1.54 ст. 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно з пп. 141.4.1 ст. 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
Відповідно до п. 141.4.2 ст. 141 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Таким чином, законодавством України передбачено, що оподаткуванню податком на прибуток за ставкою 15% підлягають виплачені резидентом на користь нерезидента проценти як плата за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит.
Поряд із цим, як слідує з пункту 3.2 статті 3 ПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено ст. 103 ПК України.
Згідно з п. 103.2 ст. 103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Положеннями п. 103.4 ст. 103 ПК України визначено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Відповідно до п. 103.5 ст. 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Отже, у момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Такий висновок наведений Верховним Судом у постановах від 14.08.2018 у справі № 817/1045/17, від 02.04.2024 у справі № 826/6241/17 та від 21.11.2024 у справі № 480/5208/23.
Між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012, яку ратифіковано 04.07.2013. Набрала чинності для України 07.08.2013.
За змістом положень зазначеної Конвенції, проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти і підлягає оподаткуванню в цій другій Договірній Державі у відношенні цих процентів.
Термін "проценти" при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій і боргових зобов'язань.
Термін "проценти" не буде включати ніякі доходи, які можуть розглядатись як розподіл згідно з положеннями статті 10 цієї Конвенції.
Положення пункту 1 цієї статті не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають проценти, через розташоване там постійне представництво, або здійснює в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і боргове зобов'язання, на підставі якого сплачуються проценти, дійсно відноситься до такого постійного представництва або постійної бази.
Водночас право на застосування зменшеної ставки податку, що передбачена відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог: нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидент є бенефіціарним власником доходу.
За правилами п. 103.3 ст. 103 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу. Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов'язаний договірними або юридичними зобов'язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу (постанова КАС ВС від 14.08.2018 № К/9901/51316/18).
Разом з тим чинним законодавством не встановлено форми документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати. Однак, у разі заперечення обставин щодо бенефіціарного статусу нерезидента-отримувача доходу, обов'язок доказування зворотного в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається на контролюючий орган як на суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 817/1045/17 та № 803/1005/17.
Судом встановлено, на підтвердження того факту, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір станом на 2019 рік, позивач надав податкове свідоцтво резидента, видане 13.04.2018 окружним відділом прибуткових податків Лімасоль Податкового управління Міністерства фінансів Республіки Кіпр, яким засвідчено, що компанія "ALLIS ENTERPRISES LIMITED" є резидентом в Республіці Кіпр починаючи з 16.05.2008. Апостиль виданий компанії "ALLIS ENTERPRISES LIMITED" підписаний Є. Хараламбус, що діє на посаді Податкового комісара та засвідчений постійним секретарем Міністерства юстиції та з питань громадського порядку Кіпру у м. Нікосії Хризі Блітса 26.04.2018 №87739/18.
Крім того, позивач надав податкове свідоцтво резидента, видане 21.02.2019 окружним відділом прибуткових податків Лімасоль Податкового управління Міністерства фінансів Республіки Кіпр, яким засвідчено, що компанія "ALLIS ENTERPRISES LIMITED" є резидентом в Республіці Кіпр починаючи з 16.05.2008. Апостиль виданий компанії "ALLIS ENTERPRISES LIMITED" підписаний Є. Хараламбус, що діє на посаді Податкового комісара та засвідчений постійним секретарем Міністерства юстиції та з питань громадського порядку Кіпру у м. Нікосії Хризі Блітса 01.03.2019 №41064/19.
Надані позивачем документи відповідають вимогам як міжнародного, так і національного законодавства. Зазначені обставині визнаються сторонами, зокрема, відповідач не заперечує тієї обставини, що компанія "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" була резидентом Республіки Кіпр у розумінні Конвенції у спірні періоди і надавала позивачу довідки на підтвердження цьому, видані компетентним (уповноваженим) органом Республіки Кіпр, які відповідають вимогам ст. 103 (пп. 103.4-103.5) ПК України.
Своєю чергою, спір між сторонами виник у зв'язку з невизнанням контролюючим органом права позивача на застосування зменшеної ставки оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% у 2019 році на підставі Конвенції з посиланням на те, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" не була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від ТОВ "Джулинський елеватор", оскільки, на думку відповідача, здійснювала подальше перерахування процентів на користь компанії NAP (Кайманові Острови).
Аналізуючи означені вище доводи податкового органу та надані сторонами докази, суд зауважує, що сам по собі факт укладення договору про реструктуризацію у 2016 році не підтверджує того, що компанія "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" не була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від ТОВ "Джулинський елеватор" у 2019 році.
Також суд акцентує увагу на наступних обставинах:
- договір про реструктуризацію від 01.12.2016 було укладено з метою передачі функції фінансування в межах групи компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", при чому за наслідками укладення такого Договору компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" набула права вимоги до українських компаній групи, включаючи позивача, за кредитними договорами, стороною яких вона стала;
- договір про реструктуризацію від 27.11.2018 було укладено з метою передачі функції фінансування в межах групи компанії "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", при чому за наслідками укладення такого Договору компанія "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" набула права вимоги до українських компаній групи, включаючи позивача, за кредитними договорами, стороною яких вона стала;
(2) відповідач не наводить жодного доказу того, що в результаті укладення Договорів про реструктуризацію компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" набули статусу агента або особи, що виконує лише посередницькі функції щодо доходу, отримуваного за кредитними договорами, стороною яких вони стали.
Більше того, і позивач, і компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" підтвердили, що (а) остання не є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) чи посередником щодо доходу, отримуваного за таким Кредитним договором, і є власником прав вимоги за Кредитним договором; (б) у компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" не існує зобов'язань з передання отриманих за Кредитним договором процентів третім особам.
Відповідач же не вказує яким чином факт зміни структури внутрішньогрупового фінансування у 2016 році може довести відсутність у компанії "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" статусу бенефіціарного власника процентного доходу, отриманого від позивача у 2019 роках.
У постанові від 21.03.2018 у справі № 803/1005/17 Верховний Суд відзначив, що чинним законодавством не передбачено ні уповноваженого органу, ні форми звітності, на підставі яких резидент міг би документально підтвердити фактичне право на одержання доходу (статус бенефіціарного власника). Водночас у разі заперечення обставин щодо бенефіціарного власника, обов'язок доказування зворотного покладається на контролюючий орган як на суб'єкта владних повноважень.
В іншій постанові від 14.08.2018 у справі № 817/1045/17 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, аналізуючи подібні правовідносини, стороною яких виступала компанія тієї ж інвестиційної групи, що і "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", зазначив, що "[…] проценти за користування позикою були перераховані на рахунок нерезидента - ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, Кіпр, а відповідачем, всупереч вимог процесуального Закону, не було надано доказів того, що вказаний нерезидент не має повноважень визначати подальшу економічну долю такого доходу у вигляді відсотків тобто не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу, а з наданих позивачем доказів, що наявні в матеріалах справи, не вбачається, що вказана компанія має будь - які зобов'язання щодо подальшого перерахування отриманого доходу (його більшої частини) іншому нерезиденту, як відсутні і будь-які обмеження щодо самостійного визначення подальшої економічної долі вказаного доходу, суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів контролюючого органу, що нерезидент - ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, Кіпр, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді процентів за користування позикою, а відтак і безпідставність доводів контролюючого органу, щодо необхідності оподаткування виплаченого вказаній компанії доходу у вигляді відсотків за загальним правилом в розмірі 15%.".
Положеннями частин першої, другої статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд також зазначає, що повноваження щодо витребування, дослідження й аналізу первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, обов'язкових платежів, порушення інших вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з метою визначення сум грошових зобов'язань та штрафних санкцій, є дискреційними повноваженнями і виключною компетенцією останніх. Своєю чергою, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в справедливому, неупередженому та своєчасному вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, інакше було б порушено принцип поділу влади.
Отже, саме відповідач в межах реалізації покладених на нього функцій (ст.ст. 19-1, 75, 85 ПК України) уповноважений отримувати від платників податків у порядку, визначеному законодавством, документи про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, за результатами аналізу яких реалізує компетенцію в частині визначення сум грошових зобов'язань у порядку, визначеному пунктом 54.3 статті 54 ПК України.
Натомість адміністративний суд аналізує рішення контролюючого органу, ухвалене за результатами означених заходів на предмет його відповідності критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень під час розгляду цієї справи не довів, що "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" (Кіпр) не має повноважень визначати подальшу економічну долю такого доходу у вигляді відсотків, тобто не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу, а з наданих позивачем доказів, що наявні в матеріалах справи, не вбачається, що вказана компанія має будь-які зобов'язання щодо подальшого перерахування отриманого доходу (його більшої частини) іншому нерезиденту, як відсутні і будь-які обмеження щодо самостійного визначення подальшої економічної долі вказаного доходу.
При цьому суд застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19.03.2025 у справі № 560/8133/24, яка сформована за аналогічних правовідносин (обставин) та в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою для врахування.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи повинні бути розглянуті на підставі наданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів мусять саме податківці.
Перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області № 0247992300 від 03.07.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у зв'язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 30 280,00 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Вінницькій області.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 0247992300 від 03.07.2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Джулинський елеватор" судовий збір у сумі 30 280,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖУЛИНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" (24450, Вінницька область, Гайсинський район, с. Джулинка, вул. Промислова, буд. 1, код ЄДРПОУ 36833831)
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 44069150)
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович