Справа № 991/6789/25
Провадження № 1-кс/991/6859/25
про відмову у задоволенні скарги
4 липня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
(1) Зміст поданої скарги
27.06.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга.
З її змісту вбачається, що 19.06.2025 заявник звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з заявою (повідомленням) про вчинення відносно нього кримінальних правопорушень.
У своїй заяві він просив прийняти та невідкладно зареєструвати його заяву (повідомлення) за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 15 ст. 26 ст. 27 ч. 2 та ч. 3 ст. 28 ч. 2, ч. 4 та ч. 5 ст. 190, ч. 3 та ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 400-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
24.06.2025 він дізнався, що відомості про кримінальні правопорушення за його заявою не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
А тому, посадовими особами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) було порушено порядок внесення відомостей до ЄРДР, передбачений ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Заявник у скарзі просить визнати незаконною бездіяльністю керівника САП, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР; постановити ухвалу, якою зобов'язати уповноважену (службову) особу САП внести відомості про вчинення кримінальних правопорушень до ЄРДР за його заявою від 19.06.2025 про вчинення відносно нього кримінальних правопорушень, зазначених у його заяві.
(2) Позиції учасників провадження
Заявник у судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній. Вказав, що відносно нього вчинено кримінальні правопорушення. У своїй заяві він детально описав факти та обставини, які підлягають розслідування після внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, причини неприбуття не повідомив.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 306 КПК, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для її розгляду.
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні скарги
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК).
Чинний КПК закріплює наступну процедуру початку досудового розслідування. Так, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).
Окрім цього, відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
З аналізу вказаних норм вбачається обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення. При цьому, варто наголосити, що передбачена чинним КПК процедура внесення відомостей не свідчить, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, а передбачає те, що для перевірки відповідних підстав не потрібно проводити оцінку викладених у заяві відомостей, а необхідно перевірити зміст самої заяви.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у заяві має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
У випадку, якщо зі змісту заяви про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ній, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі заяви не мають вноситися до ЄРДР.
Разом з тим, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (стаття 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК.
Реалізуючи функцію судового контролю, слідчим суддею було досліджено подані скаржником матеріали.
Встановлено, що ОСОБА_4 19.06.2025 звернувся з заявою (повідомленням) до заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_5 .
У ній він вказав, що суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_6 розглядала справу № 757/60692/19-ц та вчинила ряд кримінальних правопорушень. Зокрема, для розгляду цієї справи суддю визначено в результаті несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду. Суддя, розглядаючи справу:
1) діяла в умовах реального та потенційного конфлікту інтересів;
2) не вжила заходів щодо недопущення корупційних ризиків;
3) пообіцяла та винесла низку замовних, необґрунтованих та незаконних ухвал «заднім» числом;
4) розглядала справу не в залі суду, а в своєму кабінеті;
5) умисно здійснила внесення неправдивих відомостей та несвоєчасне внесення відомостей до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи;
6) внесла неправдиві відомості до первісної обліково-статистичної картки;
7) вчинила службове підроблення, готування до шахрайства, введення суду в оману.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя доходить висновку, що у заяві не міститься конкретних фактичних відомостей та обставин відомих заявнику, що вказували або могли б свідчити про вчинення тих злочинів, про які йдеться у ній.
Заявник у своїй заяві робить лише голослівні припущення, які ґрунтуються на його суб'єктивній оцінці, оскільки злочинність дій не підтверджується ніякими об'єктивними даними, ґрунтуються на абстрактних доводах та мають характер припущення про можливе існування певних обставин, а тому, підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування не вбачається.
Слідчий суддя звертає увагу, що внесення до ЄРДР відомостей щодо ймовірного вчинення злочинів в умовах, коли така інформація не може бути відповідним чином перевірена, не відповідає завданням кримінального законодавства та кримінального провадження. А тому, абстрактні відомості не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який в свою чергу розпочинається саме на підставі конкретних та достатніх фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
У протилежному випадку, це б призвело до розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення. Як наслідок, це б не дозволило концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень. Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені у статті 2 КПК.
Окрім цього, слідчий суддя звертає увагу, що згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. При цьому, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.
Більше того, законом визначено можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у випадку вчинення дисциплінарного проступку, що здійснюється визначеним законом компетентним органом.
Стаття 126 Конституції України гарантує незалежність і недоторканність суддів, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
З урахуванням того, що у заяві не зазначено достатніх відомостей, які могли б свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, слідчий суддя доходить висновку, що подана скарга є необґрунтованою. Отже, вона не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
- відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п'яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1