Провадження № 33/821/347/25 Справа № 703/1136/25 Категорія: ст.124 КУпАПГоловуючий у І інстанції Ігнатенко Т. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
27 червня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Кривельова В.В., потерпілого ОСОБА_2 та його представника - адвоката Онученка С.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 703/1136/25, за апеляційною скаргою захисника Кривельова О.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,-
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців, постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 605,6 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , 24.02.2025 року близько 13-20 години в с.Костянтинівка по вул. Костянтина Вишневецького, 62, керував автомобілем «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , та перед початком руху і виконанням розвору, в порушення п.10.1 ПДР України, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, чим створив аварійну ситуацію водію автомобіля «Фольксваген Джета», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого відбулося зіткнення між автомобілями. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Кривельов О.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати та закрити провадження у справі зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що при розгляді справи судом не було надано об'єктивної оцінки наявним суперечливим даним щодо обставин події.
З матеріалів справи вбачається, що в провину ОСОБА_3 ставиться порушення п. 10.1 ПДР України. В той же час , було встановлено, що ОСОБА_1 виконував маневр розвороту , і на думку поліції і суду , саме порушення умов його виконання і призвело до виникнення ДТП. Однак залишено поза увагою суду залишено той факт, що дії водія, який виконує маневр розвороту, регламентуються іншими пунктами ПДР України, саме п. 10.4 , порушення якого у провину ОСОБА_1 взагалі не ставилося.
Схема ДТП не містить жодних об'єктивних даних щодо місця зіткнення транспортних засобів, що має ключове значення для встановлення причинно-наслідкового зв'язку при дослідженні обставин даної ДТП, та складена з грубим порушенням Інструкції . фактично схема зафіксувала лише кінцеве розташування транспортних засобів.
На схемі ДТП не було зазначено сліди та предмети, що стосуються пригоди: уламки кузова, скла, осипання грунту, сліди рідини, що відокремилися від транспортного засобу, координати місця зіткнення, відносно сталих об'єктів (прив'язка місця зіткнення, вказане водієм ОСОБА_1 до краю проїзної частини на зроблена), ширина узбіччя, розташування дорожнього знаку 1.33 «Діти» із табличкою 7.1.1 «200 м» по ходу руху автомобіля Шпоньки.
Не надавши оцінки вказаним порушенням, суд першої інстанції безпідставно не визнав допустимим доказом висновок експерта за результатами автотехнічного дослідження №СТ/066Д-25 від 31.03.2025. Такою підставою слугувало те, що експертиза було проведена на замовлення сторони захисту, тобто з порушенням вимог ст. 273 КУпАП, згідно якої експерт має бути призначений органом у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
Вказує, що відповідно до ст. 268, 271 КУпАП, особа, яка притягується до адмінвідповідальності та її захисник мають право подавати докази, тому висновок експерта є належним доказом.
Судом безпідставно відмовлено в призначенні експертизи обставин дорожньо-транспортної пригоди.
Аналізуючи докази суд прийшов до суперечливих висновків. Так, не зважаючи на покази свідків, які не являються родичами ОСОБА_1 , на відміну від допитаної ОСОБА_4 (матері іншого водія), суд поставив під сумнів покази ОСОБА_1 щодо розташування його автомобіля поза межами проїзної частини під кутом. В той же час наводячи покази іншого водія, ОСОБА_2 , про те, що він змінював напрямок руху вправо, та пошкодження його автомобіля «Фольксваген»(передня ліва частина, переднє ліве крило та колесо) і роблячи висновок про те, що даний автомобіль дійсно контактував саме лівою передньою частиною, суд чомусь визнав неспроможними обставини, які повідомив ОСОБА_1 .
Однак, відповідно до переглянутих відеозаписів, згідно зафіксованих на них пошкоджень автомобілів, уламків, які розташовані виключно на узбіччі, та слідів від колес, які з узбіччя ведуть до кінцевого розташування автомобіля ЗАЗ після ДТП на протилежній стороні слідує, що саме за механізмом, повідомленим ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_5 і відбулася дана пригода.
Заслухавши думку ОСОБА_1 та його захисника Кривельова О.О., які підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, думки потерпілого ОСОБА_2 та його представника -адвоката Онученка С.П., які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили постанову суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідно до п.10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Вважаю, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про винуватість у ДТП ОСОБА_1 , тому відсутні підстави для скасування постанови місцевого суду та закриття провадження за відсутності в діях останнього складу адмінправопорушення, як про це просить апелянт.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №255302 від 24 лютого 2025 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, та в якому викладені обставини порушення ОСОБА_1 24 лютого 2025 року вимог п.10.1 ПДР України, що є наслідком дорожньо-транспортної пригоди, в якій пошкоджено транспортні засоби та завдано матеріальні збитки, та як наслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП;
- даними картки обліку адміністративного правопорушення від 24 лютого 2025 року, в якій викладені обставини порушення ОСОБА_1 24 лютого 2025 року вимог п.10.1 ПДР України, що є наслідком дорожньо-транспортної пригоди, в якій пошкоджено транспортні засоби та завдано матеріальні збитки, та як наслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, які є аналогічними обставинам вчинення цього ж адміністративного правопорушення, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР №255302 від 02 листопада 2024 року;
- даними схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 24 лютого 2025 року, яка складена за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та в якій зафіксовані: місце дорожньо-транспортної пригоди; розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди; пошкодження транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, напрямки руху транспортних засобів в момент дорожньо-транспортної пригоди, а також два місця зіткнення транспортних засобів, на які вказали кожен з водіїв, при цьому будь-яких зауважень щодо зазначених у схемі даних від водіїв, в тому числі від ОСОБА_1 , не надходило;
- даними рапорту поліцейського СРПП відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Федорової Д.К. від 24 лютого 2025 року, відповідно до якого, 24 лютого 2025 року о 13 годині 23 хвилини надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 24 лютого 2025 року о 13 годині 23 хвилини за адресою: Черкаський район, с. Костянтинівка, траса 112, надали інформацію: в бік с. Костянтинівка під мостом відбулася дорожньо-транспортна пригода, зіткнулося два автомобілі. Кількість потерпілих невідома. Заявник - 112 Пранчук. Рапорт поліцейського СРПП Пиндик М.К. від 24 лютого 2025 року: прибувши на місце повідомлення встановлено, що ДТП сталося в с. Костянтинівка, вул. Костянтина Вишневецького, 62, між автомобілями «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобілем «Фольксваген Джета», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , травмовані відсутні, відносно водія ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ст.124 КУпАП. Також опитано учасників події, складено схему дорожньо-транспортної пригоди;
- даними пояснень потерпілого ОСОБА_2 , даними суду першої інстанції про те, що 24 лютого 2025 року близько 13-20 години він керував автомобілем «Фольксваген Джета», д.н.з. НОМЕР_2 , в якому також перебувала як пасажир його мама ОСОБА_4 та рухався по центральній вулиці К. Вишневецького в с. Костянтинівка в напрямку м. Сміла. У цей час в зустрічному напрямку рухалася колона автомобілів, а саме лісовоз, вантажний автомобіль та декілька легкових автомобілів, а на узбіччі зустрічної смуги стояв легковий автомобіль. Автомобіль, який стояв на узбіччі зустрічної смуги руху, коли до нього залишалося приблизно 30 метрів, різко розпочав маневр розвороту, при цьому перетинаючи і смугу його руху. Оскільки відстань була дуже малою, то він намагаючись уникнути зіткнення інстинктивно прийняв трохи праворуч, проте уникнути зіткнення не вдалося. Дорога в напрямку його руху була рівною, на його автомобілі було ввімкнуте світло ближніх фар та він рухався зі швидкістю близько 50 км/год. Стверджує, що з метою уникнення зіткнення, намагався гальмувати, однак не встиг. Зіткнення відбулося на його смузі руху, ближче до узбіччя. В момент зіткнення автомобіль «ЗАЗ» під керуванням ОСОБА_1 виконував маневр розвороту та його не закінчив. Автомобіль, на якому він рухався, контактував передньою лівою частиною з правою боковою частиною автомобіля «ЗАЗ». З метою уникнення дорожньо-транспортної пригоди він намагався зменшити швидкість руху та змінити напрямок руху вправо. Його водійський стаж становить 2 роки. Не задовго до місця зіткнення по ходу його руху був пішохідний перехід. Вважає, що у дорожньо-транспортній пригоді винен саме водій автомобіля «ЗАЗ» ОСОБА_1 ;
- даними пояснень свідка ОСОБА_4 , даними суду першої інстанції про те, що 25 лютого 2025 року близько 13-20 години, її син ОСОБА_2 керував автомобілем «Фольксваген Джета», д.н.з. НОМЕР_2 , та рухався по вул. К. Вишневецького в с. Костянтинівки в напрямку м. Сміла. Вона також перебувала в автомобілі, сиділа на передньому пасажирському сидінні. По зустрічній смузі руху проїхали декілька автомобілів, серед яких були й великі автомобілі, та на узбіччі зустрічної смуги руху стояв автомобіль, як у подальшому з'ясувалося під керуванням ОСОБА_1 . Коли їх автомобіль наблизився до автомобіля під керуванням ОСОБА_1 на відстань приблизно 30 метрів, останній різко почав здійснювати розворот, при цьому виїхав на смугу руху, по якій рухався автомобіль під керуванням її сина, внаслідок чого відбулося зіткнення між їх автомобілями. Зіткнення відбулося на їхній смузі руху. У момент зіткнення автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був фактично поперек дороги на їх смузі руху, трохи ближче до узбіччя. З метою уникнення зіткнення її син вивертав кермо праворуч. В момент зіткнення вона дивилася на проїзну частину, яка була прямою, день був сонячний, а швидкість руху автомобіля під керуванням її сина була невеликою, але якою точно вказати не може. Після дорожньо-транспортної пригоди з автомобіля, на якому рухався ОСОБА_1 , хтось виходив. Автомобіль, на якому рухався її син та потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, має автоматичну коробку передач. З моменту, коли автомобіль під керуванням ОСОБА_1 виїхав на проїзну частину з узбіччя, до моменту, коли відбулося зіткнення, минули лічені секунди, за таких обставин уникнути зіткнення взагалі не було можливим.
- даними відеозапису з нагрудної камера працівника поліції, запис якого здійснено на компакт-диск, та наданий відділом поліції для приєднання до матеріалів справи про адміністративне правопорушення на підставі запиту суду, з якого вбачається, що відеозапис здійснений 24 лютого 2025 року та починається з 13 години 47 хвилин. Працівники поліції перебувають на місці дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася за участі автомобіля «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_4 . На місці дорожньо-транспортної пригоди були присутні: особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_2 , свідок ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_6 . Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_4 надали працівникам поліції усні пояснення щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, які є аналогічними їх поясненням, які були надані безпосередньо під час судового розгляду. Натомість, свідок ОСОБА_6 пояснила працівниками поліції, що: «була пасажиром автомобіля «ЗАЗ» та в момент дорожньо-транспортної пригоди «сиділа в телефоні». На запитання працівниками поліції щодо моменту дорожньо-транспортної пригоди, а саме: «В момент коли автомобіль зупинився чи коли здійснював розворот?», повідомила, що дорожньо-транспортна пригода відбулася у момент, коли автомобіль «ЗАЗ» здійснював розворот». Крім того, відеозаписом зафіксовано розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, яке відповідає їх розташуванню, що відображено на схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, що додана до матеріалів справи, а також пошкодження транспортних засобів, а саме: у автомобіля «ЗАЗ» - праві передня та задня дверцята, середня права стойка, при цьому саме остання має найбільші пошкодження; у автомобіля «Фольксваген» - передня ліва частина, передні ліві крило та колесо. Також, на узбіччі дороги, на якій знаходиться автомобіль «Фольксваген», наявний слід юзу, який веде з проїзної частини дороги на узбіччя та до автомобіля «Фольксваген», а також уламки частин автомобіля;
- даними скріншотів, які виконані адвокатом Кривельовим В.В. з відеозапису, що розміщений на сторінці «Nicotine» в месенджері «Телеграм» за посиланням https://t.me/EIAmecha, перегляд якого за допомогою технічного засобу адвоката здійснено під час судового розгляду та встановлена їх відповідність відеозапису, з якого вони виконані. На даних скріншотах зображено місце дорожньо-транспортної пригоди між автомобіля «ЗАЗ» та «Фольксваген», самі автомобілі з пошкодженнями, а також сліди забруднення від коліс, які ведуть з узбіччя до автомобіля «ЗАЗ».
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Крім того, місцевим судом було допитано свідків:
- ОСОБА_6 , яка у судовому засіданні пояснила, що 25 лютого 2025 року вона разом з дитиною перебувала на території автостанції в м. Сміла та мали намір їхати до будинку №96 по вул. К. Вишневецького в с. Костянтинівка. З даною метою вони сіли до автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , якого вона знала раніше, оскільки не менше п'яти разів користувалася його послугами як водія таксі. Приїхавши до місця призначення, але перебуваючи на іншій стороні дороги, ОСОБА_1 зупинив свій автомобіль на узбіччі дороги, з метою здійснення розвороту для зупинки на узбіччі з протилежної сторони. Пропустивши всі автомобілі, які рухалися по проїзній частині, ОСОБА_1 почав здійснювати розворот. Під час виконання розвороту вона побачила автомобіль, який рухався з дуже великою швидкістю у бік їхнього автомобіля з правої сторони. Усвідомлюючи, що можливо відбудеться зіткнення, вона притиснула до себе дитину, тим самим намагаючись захистити її від отримання травм. Стверджує, що зіткнення відбулося в момент, коли автомобіль, в якому вони їхали, вже зупинився на узбіччі дороги.
- ОСОБА_7 , яка суду першої інстанції пояснила, що 25 лютого 2025 року вона йшла по вул. Шевченка в с. Костянтинівка, та переходила проїзну частину біля Костянтинівської школи. З лівої сторони проїхали два великих автомобіля, які саме не пам'ятає, а з правої сторони на «шаленій» швидкості проїхав легковий автомобіль. У подальшому, вона почула, глухий звук удару, та повернувшись побачила, що на відстані приблизно 300 метрів від неї, відбулося ДТП за участю цього автомобіля. Стверджує, що до місця зіткнення вказаний автомобіль доїхав приблизно за 4 секунди. Як відбулася дорожньо-транспортна пригода вона не бачила та на місце події не підходила. З мережі Інтернет вона дізналася, що вказана дорожньо-транспортна пригода відбулася за участі ОСОБА_1 , якого вона знає, як водія таксі, з яким вона особисто їздила не менше 10 раз, тому наступного дня вона підійшла до автостанції м.Сміла, де він зазвичай бере пасажирів, та знайшовши його, повідомила про те, що бачила.
За результатами судового розгляду, судом першої інстанції не прийнято до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що під час виконання маневру розвороту він дотримався вимог, передбачених п. 10.1 ПДР України, а саме пропустив транспортні засоби , які рухалися у попутному напрямку, та переконався у відсутності транспортних засобів, які рухалися у зустрічному напрямку, на відсутності та переконався у відсутності транспортних засобів, які рухалися у зустрічному напрямку, на відстані приблизно 300 метрів, виконав маневр розвороту та зупинився на узбіччі зустрічної смуги руху, після чого саме на узбіччі і відбулася дорожньо-транспортна пригода, винуватцем в якій, на його думку, є саме ОСОБА_2 , оскільки останній здійснював рух зі значним перевищенням швидкості, та допустив зіткнення з його автомобілем, коли той вже був поза межами проїжджої частини, є неспроможними, не узгоджуються з встановленими під час судового розгляду об'єктивними обставинами та їм суперечать, зокрема поясненням потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_2 .
Так, з пояснень потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_2 вбачається, що рухаючись в автомобілі «Фольксваген Джета», д.н.з. НОМЕР_4 , у зустрічному напрямку рухалися транспортні засоби, у тому числі і вантажні, а також, що вони бачили, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 стояв на узбіччі зустрічної їм смуги руху, який приблизно за 30 метрів до їх автомобіля почав виконувати маневр розвороту.
ОСОБА_1 під час удового розгляду судом першої інстанції, підтвердив рух транспортних засобів, у тому числі вантажних, у попутному з ним напрямку, коли він стояв на узбіччі до виконання маневру розвороту, а також очікування проїзду цих транспортних засобів, з метою виконання зазначеного маневру.
Тобто очікування ОСОБА_1 віддалення транспортних засобів, у тому числі вантажних, на відстань 300 метрів, що є значною, від місця його зупинки на узбіччі до виконання маневру розвороту, з урахуванням твердження про відсутність у зустрічному напрямі руху будь-яких перешкод, у тому числі транспортного засобу потерпілого, є об'єктивно недоцільним та піддається сумніву.
Натомість, транспортні засоби серед яких були вантажні автомобілі, з огляду на їх значні габарити та місце знаходження автомобіля ОСОБА_1 на узбіччі, очевидно перешкоджали оглядовості останнім смуги зустрічного руху, що в комплексі із наслідками що настали, об'єктивно вказує на неспроможність твердження водія ОСОБА_1 про те, що він переконався у відсутності транспортних засобів на зустрічній смузі руху, перед початком відповідного маневру розвороту. Тому такі пояснення водія ОСОБА_1 не прийняті судом першої інстанції до уваги.
Судом першої інстанції обґрунтовано оцінено критично показання свідка ОСОБА_7 про те, що коли вона переходила пішохідний перехід, побачила, що на відстані приблизно 300 метрів від неї, відбулося зіткнення автомобіля, який рухався на «шаленій» швидкості та що від неї до місця зіткнення вказаний автомобіль доїхав приблизно за 4 секунди, що об'єктивно є неспроможними, оскільки за таких вихідних даних автомобіль під керуванням ОСОБА_2 мав рухатися зі швидкістю не меншою ніж 270 км/год., що є очевидно неможливим.
Також, судом першої інстанції не прийнята до уваги відстань від пішохідного переходу, який переходила свідок ОСОБА_7 , до місця дорожньо-транспортної пригоди, про яку повідомив адвокат Кривельов В.В. на відеозаписі, з урахуванням показів свідка ОСОБА_6 , оскільки з даного відеозапису неможливо однозначно прийти до висновку, що місце, на яке вказала свідок, дійсно є місцем зіткнення транспортних засобів, а замір відстані, з урахуванням виконання такого, шляхом пройденого автомобілем адвоката відповідного шляху за допомогою одометра, правильність фіксації пройденої відстані яким жодним документом не підтверджена.
Сам по собі факт здійснення адвокатом ОСОБА_8 заміру вищевказаної відстані, не є доказом, який підтверджує твердження ОСОБА_1 про відсутність, в межах видимості по прямій, автомобіля під керуванням ОСОБА_2 на смузі зустрічного руху на момент початку виконання маневру розвороту та не створення перешкод ОСОБА_2 у русі, адже наслідки, що настали, об'єктивно та очевидно вказують на зворотнє.
З досліджених судом доказів, зокрема: схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 24 лютого 2025 року; відеозапису з нагрудної камери працівників поліції; скріншотів, які виконані адвокатом ОСОБА_8 з відеозапису, що розміщений на сторінці «Nicotine» в месенджері «Телеграм» за посиланням https://t.me/EIAmecha, транспортні засоби, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, отримали наступні механічні пошкодження: автомобіль «ЗАЗ» - права передня та задня дверцята, середня права стойка, при цьому саме остання має найбільші пошкодження; у автомобіля «Фольксваген» - передня ліва частина, передні ліві крило та колесо.
Вищевказані механічні пошкодження транспортних засобів об'єктивно не могли утворитися за обставин дорожньо-транспортної пригоди про які зазначив ОСОБА_1 під час судового розгляду, а саме - зіткнення відбулося коли він стояв на узбіччі під кутом 20-30 градусів до проїзної частини, оскільки у такому разі автомобіль під керуванням ОСОБА_9 мав рухатися виключно по узбіччю не змінюючи напрямку руху, чи то виїжджати із прибудинкової території, що не відповідає як показанням ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , так і слідовій картині, яка була наявна на місці дорожньо-транспортної пригоди та зафіксована на відеозапис з нагрудної камери працівниками поліції, а саме - на узбіччі дороги, на якій знаходиться автомобіль «Фольксваген», наявний слід юзу, який веде з проїзної частини дороги на узбіччя та до автомобіля «Фольксваген», при цьому відповідний слід є плавним, не має різких змін, характерних для тих, що відображають момент удару, отже об'єктивно вказує, на те що це слід юзу автомобіля, вже після зіткнення.
Зі схеми дорожньо-транспортної пригоди від 24 лютого 2025 року вбачається, що працівниками поліції позначено місце зіткнення транспортних засобів, на яке вказав ОСОБА_1 та яке розташоване на узбіччі дороги у безпосередній близькості до смуги руху водія ОСОБА_2 , а також місце зіткнення транспортних засобів, на яке вказав ОСОБА_2 та яке розташоване на його смузі руху ближче до узбіччя на відстані 0.7 метрів.
На скріншотах, які виконані адвокатом Кривельовим В.В. з відеозапису, що розміщений на сторінці «Nicotine» в месенджері «Телеграм» за посиланням https://t.me/EIAmecha, зображено сліди забруднення від двох коліс, які ведуть з узбіччя до автомобіля «ЗАЗ», що дає підстави ставерджувати, що такі сліди, з урахуванням виконання ОСОБА_1 маневру розвороту, були залишені передніми колесами його автомобілями, якими він виїхав на узбіччя дороги, яке в свою чергу має земляне покриття, з метою завершення вказаного маневру, та свідчить про не закінчення ним такого маневру на момент дорожньо-транспортної пригоди та знаходження його частини у цей момент саме не проїзній частині, оскільки у разі завершення такого маневру та виїзду на узбіччя всіма колесами автомобіля, слідів від коліс автомобіля ОСОБА_1 , які б починалися з узбіччя та вели у напрямку його автомобіля, мало б бути чотири.
З урахуванням вищевказаних обставин, показань потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 , а також показань свідка ОСОБА_6 , які зафіксовані на нагрудну камеру працівника поліції, відповідно до яких, зіткнення між транспортними засобами відбулося саме в момент здійснення ОСОБА_1 маневру розвороту, а не після його закінчення та зупинки транспортного засобу, суд першої інстанції дійшов висновку, що зіткнення автомобіля «Фольксваген Джета», д.н.з. НОМЕР_4 , та автомобіля «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , відбулося на смузі руху автомобіля «Фольксваген Джета», д.н.з. НОМЕР_4 , та місце зіткнення даних транспортних засобів, яке відображене на схемі місця дорожньо-транспортної пригоди від 24 лютого 2025 року зі слів ОСОБА_2 , відповідає встановленим під час судового розгляду обставинам.
Судом першої інстанції не прийнято до уваги показання свідка ОСОБА_6 , які були надані нею безпосередньо в судовому засіданні, щодо місця та моменту зіткнення транспортних засобів, оскільки такі показання повністю суперечать її ж поясненням, які були зафіксовані на нагрудну камеру працівниками поліції та надані останньому безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, а також встановленим під час судового розгляду об'єктивним обставинам дорожньо-транспортної пригоди.
Апеляційний суд не погоджується з рішенням суду першої інстанції про визнання недопустимим доказом висновку експерта за результатами проведеного автотехнічного дослідження №СТ/066Д-25 від 31 березня 2025 року, про те не приймає його до уваги з інших підстав. Так, як вбачається з вказаного висновку експерта, експерт не зміг дати відповідь на питання № 3, що знаходилося з технічної точки зору у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Доводи апелянта про те, що дії водія, який виконує маневр розвороту, регламентуються п. 10.4 ПДР України, порушення якого у провину ОСОБА_1 не ставиться, не виключає порушення ним п. 10.1. ПДР України та відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Щодо недоліків схеми ДТП, зазначені захисником Кривельовим В.В. про те, що на схемі дорожньо-транспортної пригоди від 24 лютого 2025 року не зображено всіх слідів та предметів, що стосуються дорожньо-транспортної пригоди, зокрема слідів від транспортних засобів та уламків кузова, що відокремилися від транспортних засобів, то суд першої інстанції прийняв їх до уваги, однак зазначав, що такі недоліки, з урахуванням наявності в матеріалах справи інших доказів, на підставі яких можливо однозначно встановити достовірні обставини дорожньо-транспортної пригоди, не є підставою для визнання такої схеми недопустимим доказом.
За результатами апеляційного розгляду вважаю, що дослідженим в ході судового розгляду доказам, суд першої інстанції дав належну оцінку та вірно, на підставі повного та всебічного з'ясування обставин, зробив висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що постанова суду є незаконною, прийнятою з недотриманням норм процесуального та матеріального права, є безпідставними, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суд відповідно до ст.ст.245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Що ж стосується інших доводів апеляційної скарги, то вони ні окремо, ні в сукупності, не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а тому не можуть слугувати підставами для його скасування.
Апеляційний суд враховує і те, що докази наявні в матеріалах справи взаємо узгоджуються один з одним і підстав для сумніву в їх об'єктивності та суперечливості, як на те вказує адвокат Кривельов В.В. не вбачається. Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви в об'єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи щодо ОСОБА_1 не надано і не здобуто в процесі апеляційного розгляду, а тому підстави для визнання їх недопустимими відсутні.
При накладенні адміністративного стягнення суд першої інстанції дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ст. 124 КУпАП кваліфіковані вірно.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2025 року, є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт - відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Кривельова О.О. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба