Провадження № 33/821/279/25 Справа № 705/1494/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Піньковський Р. В. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
04 липня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., розглянувши апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 квітня 2025 року, якою -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 04.03.2025 на трасі М-05 Київ-Одеса 216 км керував транспортним засобом Ford Transit НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, зіниці очей не реагують на світло поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 квітня 2025 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить:
1. Поновити ОСОБА_1 , строк на подання апеляційної скарги про скасування постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03.04.2025 року.
2. Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03.04.2025 року - скасувати.
3. Провадження по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП - відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Вважає, дане судове рішення незаконним, необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню
Вказує, що судом першої інстанції в порушення вимог ч. 1 ст. 285 КУпАП, не було оголошено постанову суду від 03.04.2025 року негайно та не вручена, на протязі трьох днів із текстом постанови він ознайомився лише 09.04.2025 року в ЄДРСР. з якого вбачається, що постанову надіслано судом: 08.04.2025. зареєстровано судом: 08.04.2025, забезпечено надання загального ДОСТУПУ 09.04.2025. а тому строк для подання апеляційної скарги ним пропущено з поважних причин.
Вказує, що вказаний відеозапис наданий до адміністративного протоколу на який суд першої інстанції посилався як на доказ підтвердження його вини - є неналежним доказом та не може використовуватись як доказ, і враховуючи той факт, що відеозйомка, яка велась під час складання вказаних адміністративних матеріалів, не відображає в повному обсязі події адміністративного травопорушення.
Вказує, що його не було відсторонено від права керування транспортним засобом, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу на підтвердження працівниками поліції цієї обставини, однак як вбачається з протоколу, він перебував з ознаками наркотичного сп'яніння, тому постає питання чому працівники поліції не відсторонили його від керування вказаним автомобілем, суд першої інстанції не надав вказаним діям належної правової оцінки.
В порушення вимог ст. 265-1 КУпАП, працівниками поліції не було вилучено посвідчення водія, як цього вимагає закон, а у разі відсутності посвідчення не було складено відповідних адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Вказує, що 5 березня 2025 року, ним було пройдено мікробіологічний аналіз сечі № 1/134 в КНП ОРС «Овідіопольска лікарня» за місцем проживання та за результатами якого він отримав негативний результат на вміст наркотичних речовин у його організмі.
Наголошує, що враховуючи сукупність обставин викладених в апеляційній скарзі, вважає, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення передбачена ст. 130 ч. 1 КУпАП - не доведена поза розумним сумнівом, а судом першої інстанції не надано належної правової оцінки вказаним обставинам.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 03.04.2025 року, оскільки копію судового рішення він отримав після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вважаю, що зазначена постанова судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, а саме, що ОСОБА_1 04.03.2025 на трасі М-05 Київ-Одеса 216 км керував транспортним засобом Ford Transit НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, зіниці очей не реагують на світло поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 262103 від 04.03.2025 року, де зазначено, що ОСОБА_1 04.03.2025 на трасі М-05 Київ-Одеса 216 км керував транспортним засобом Ford Transit НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, зіниці очей не реагують на світло поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.(а.с.1);
- даними направленням до КНП «Уманська ЦМЛ» на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.03.2025 року, щодо гр. ОСОБА_1 (а.с.2);
- рапортом інспектора взводу патрульної поліції в м. Умань УПП в Черкаській області ДПП ст. лейтенанта поліції Романа Громенка від 04.03.2025 року, де зазначено, що 04.03.2025 року перебуваючи на службі по забезпеченню публічної безпеки та безпеки дорожнього руху, о 16 год. 15 хв. за адресою А/Д М-05 Київ - Одеса 210 км було помічено тз «Форд Транзит» НОМЕР_1 , у якого не було ввімкнено ближнє світло фар поза межами населеного пункту. Водієві було подано команду про зупинку за допомогою спеціально жезлу з світлоповертаючим диском червоного кольору. Водій тз «Форд Транзит» не зупинився та подивившись на нього, поїхав далі та заїхавши на АЗС «Амік», запаркувався позаду АЗС. Сівши в службовий автомобіль поліцейські направилися на АЗС, але там вказаного авто вже не було. Проїхавши далі в бік м. Одеса на 216 км було виявлено даний тз та зупинено за допомогою проблискових маяків. Водієм вказаного тз виявився гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив що команду про зупинку не бачив бо його засліпило сонце, але пояснити для чого ховався на АЗС не міг. Під час спілкування з водієм у останнього було виявлено ряд ознак наркотичного сп'яніння, а саме порушення мови, зіниці очей не реагують на світло, поведінка що не відповідає обстановці. Запропонувавши водієві пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в найближчому медичному закладі, останній відмовився. На гр.. ОСОБА_1 було складено протокол за порушення п.п. 2.5 ПДР України за ч 1 ст. 130 КУпАП. Посвідчення водія не вилучалось, так як було пред'явлено в «ДІЯ». Подія фіксувалася на бодікамеру 476548.(а.с.3);
- даними відеозапису, на якому зафіксовано обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 04.03.2025 року.(а.с.6);
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія транспортного засобу, відноситься виключно до компетенції поліцейського.
Згідно з п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння, згідно з п.4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно з пунктом 12 розділу II Інструкції №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані наркотичному сп'яніння, відмови від проходження освідування у встановленому законом порядку та не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо ОСОБА_1 у зв'язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованим та спростовуються матеріалами справи.
Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 262103 від 04.03.2025 року, даними направленням до КНП «Уманська ЦМЛ» на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.03.2025 року, щодо гр. ОСОБА_1 , рапортом інспектора взводу патрульної поліції в м. Умань УПП в Черкаській області ДПП ст. лейтенанта поліції Романа Громенка від 04.03.2025 року, даними відеозапису, на якому зафіксовано обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 04.03.2025 року.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що 04.03.2025 року поліцейськими було виявлено транспортний засіб Ford Transit НОМЕР_1 , який на вимогу поліцейських не зупинився та в подальшому зупинено за допомогою проблискових маяків. Водієм вказаного тз виявився гр.. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що команду про зупинку не бачив, бо його засліпило сонце, але пояснити для чого він ховався на АЗС не зміг. Під час спілкування з водієм у останнього було виявлено ряд ознак наркотичного сп'яніння, а саме порушення мови, зіниці очей не реагують на світло, поведінка що не відповідає обстановці. Запропонувавши водієві пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в найближчому медичному закладі, останній відмовився. На гр.. ОСОБА_1 було складено протокол за порушення п.п. 2.5 ПДР України за ч 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена дослідженими під час судового розгляду справи доказами, які логічно та послідовно доповнюють та не протирічать один одному.
Доводи апелянта, про те, що в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, є необґрунтованими, оскільки наявний в матеріалах справи відеозапис містить достатні відомості про відмову ОСОБА_1 на неодноразові вимоги поліцейського пройти відповідний огляд, даний доказ повністю узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та не суперечить йому. Таким чином, суд вважає, що законодавчо визначені вимоги щодо дотримання порядку проходження особою огляду на стан сп'яніння працівником поліції дотримані.
Доводи апелянта про самозвернення до КНП ОРС «Овідіопольска лікарня» за місцем проживання для встановлення відсутності будь - якого сп'яніння, є необґрунтованим.
Так, проведення огляду за самозверненням ОСОБА_1 (а.с.18) до КНП ОРС «Овідіопольска лікарня» № 1/134 від 05.03.2025, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння, де зазначено, що ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу 05.03.2025 року для освідування, є недопустимим доказом, оскільки згідно «Інструкції» про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд проводиться в присутності працівників поліції.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Отже, огляд, який пройшов ОСОБА_1 самостійно, без присутності поліцейського, є недійсним, медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, виписка з амбулаторної карти № 1/134 від 05.03.2025 року є недопустимими доказами.
Крім того, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, за відмову на вимогу поліцейського пройти медичний огляд для визначення стану сп'яніння або впливу лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що утворює самостійний склад даного правопорушення.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судових засіданнях доказами по справі, та спрямовані на уникнення відповідальності.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими у судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вищевказаного висновку. Доказів на спростування даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 03.04.2025 року, немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 квітня 2025 року.
Постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок