Рівненський апеляційний суд
04 липня 2025 року м. Рівне
Справа № 949/384/25
Провадження № 33/4815/505/25
Рівненський апеляційний суд в складі судді Ковальчук Н. М.,
секретар судового засідання - Москалик Т. В.,
з участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Кобриної Н. В.,
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 11 лютого 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП,
Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 11 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що оскаржувана постанова суду є незаконною, винесеною з порушенням норм законодавства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що суд повинен встановити наявність у діях ОСОБА_1 факту спроби перетину ним державного кордону з України поза встановленими пунктами пропуску в групі з іншими особами, та наявність прямого умислу на незаконний перетин державного кордону. Згідно протоколу, він був затриманий прикордонним нарядом «Прикордронний патруль» відділу прикордонної служби у прикордонному контрольованому районі на відстані 40 км від межі прикордонної смуги. Стверджує, що він не мав на меті перетинати кордон, а приїхав для працевлаштування у населений пункт Кривиця на пилораму. Вказує, що його було виявлено 19.01.2025 року на напрямку 468 прикордонного знаку на відстані 40 км від лінії державного кордону, тобто на місці, яке не відноситься до прикордонної смуги, яка становить завширшки 5 км від державного кордону. До справи не долучено жодних доказів про те, що прикордонна смуга у Дубровицькій територіальній громаді становить завширшки більше ніж 5 км від лінії державного кордону. Працівниками прикордонної служби не долучено до справи жодних доказів вчинення правопорушення. Перебування особи у пункті, який є контрольованим прикордонним районом, на відстані 40 км від державного кордону, що значно перевищує ширину прикордонної смуги, не є свідченням того, що особа мала на меті будь-яким способом незаконно перетнути державний кордон України. Вказує, що він пояснював мету свого перебування у контрольованому прикордонному районі. Судом не враховано практику ЄСПЛ. Також вказує, що під час винесення постанови суду він присутнім не був, копію постанови отримав лише - 30.04.2025 року. З огляду на зазначене просить: поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У відповідності до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова відносно ОСОБА_1 винесена - 11.02.2025 року, апеляційна скарга подана - 09.05.2025 року(згідно штампа на поштовому конверті та опису вкладення до нього), тобто після закінчення строків на апеляційне оскарження. Згідно супровідного листа суду, копію постанови було направлено ОСОБА_1 - 12.02.2025 року (а.с. 15), проте відсутні відомості про отримання останнім її копії. Скаржник стверджує, що отримав копію постанови - 30.04.2025 року, на підтвердження чого надав копію поштового конверта із штрих-кодом 0610248923558 (а.с. 34) та відомості із Сайту «Укрпошта» із даним штрих-кодом, відповідно до яких поштове відправлення вручено Одержувачу - 30.04.2025 року (а.с. 36).
Зазначене свідчить, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин і його слід поновити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 049910 від 19.01.2025 року вбачається, що 19.01.2025 року о 15 год. 15 хв. в умовах дії воєнного стану, на території Дубровицької територіальної громади, в межах контрольованого прикордонного району, прикордонним нарядом "КП Горинь" 40 км до лінії державного кордону, було виявлено гр. ОСОБА_1 , який спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , рухався в бік державного кордону України та мав намір незаконно перетнути державний кордон поза встановленими пунктами пропуску. Своїми діями ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України, чим порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України», за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.Згідно протоколу, особа, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При складанні протоколу ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень по суті порушення.
Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписано, другий примірник протоколу ним отримано.
Згідно заяви ОСОБА_1 від 19.01.2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 , ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЧЦП № 049910 щодо спроби незаконного перетину державного кордону України 19.01.2025 року, згоден з викладеними обставинами у матеріалах справи, свою вину визнав в повному обсязі, претензій та доповнень не має (а.с. 5).
Також в матеріалах справи містяться: копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 (а.с. 2, 3), Схема виявлення порушення на ділянці 15 прикзас «Висоцьк» 19.01.2025р. (а.с. 4), рапорт (а.с. 6), довідка щодо проведення первинного опитування (а.с. 7, 8), фотоматеріали (а.с. 9-11).
Відповідно до ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Відповідальність за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП передбачена за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.З висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП підтверджується матеріалами справи.
Апеляційний суд розцінює доводи апеляційної скарги про невинуватість ОСОБА_1 , як спосіб захисту спрямований на уникнення відповідальності за вчинення правопорушення.
Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій уповноваженої посадової особи прикордонної служби під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
На думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги не спростовують законних висновків постанови суду першої інстанції щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дубровицького районного суду Рівненської області від 11 лютого 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 11 лютого 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судя Рівненського
апеляційного суду Ковальчук Н. М.