Житомирський апеляційний суд
Справа №296/5959/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/466/25
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
02 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справа Житомирського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
представника власника
майна: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 13 червня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024060000000892 від 19.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України,
встановила:
Вказаною ухвалою слідчого судді клопотання слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024060000000892 від 19.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України задоволено.
Накладено арешт на майно, вилучене у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 , що за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема:
-мобільний телефон марки «Samsung 2 Flip5» з ІМЕ1: НОМЕР_1 , ІМЕ2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 ;
-ноутбук «ACER», моделі «Aspire 5», серійний номер NXA1LEU00A048048053400;
-грошові кошти купюрами номіналом по 100, 200 та 500 гривень в сумі 25100 (двадцять п'ять тисяч сто) гривень;
-дві сім-картки та чотири тримачі до сім-карток;
-сім-картка «Водафон» з наявним маркуванням НОМЕР_4 ;
-сім-картка «Водафон» з наявним маркуванням НОМЕР_5 ;
-тримач до сім-карти «Водафон» з наявним маркуванням НОМЕР_4 ;
-тримач до сім-карти «Водафон» з наявним маркуванням НОМЕР_5 ;
-тримач до сім-карти «Водафон» з наявним маркуванням НОМЕР_6 з рукописним написом 476;
-тримач до сім-карти «Київстар» з наявним номером НОМЕР_7 ,;
-банківська картка «Приватбанк» з номером НОМЕР_8 ;
-флеш-накопичувач з написом «NVI FLASH»;
-флеш-накопичувач 32 TS;
-сім-картка «Orange» з написом НОМЕР_9 ;
-сім-картка «Водафон» з написом НОМЕР_10 ;
-сім-картка «Е2 +» з наявним маркуванням НОМЕР_11 ;
-зошит з наявними аркушами А4 із друкованим текстом в кількості 8 штук;
-коробка від телефону ««Samsung SV2FE56» з ІМЕ1: НОМЕР_12 , ІМЕІ2: НОМЕР_13 ;
-тримачі до сім-карток з номерами НОМЕР_3 , НОМЕР_14 ;
-мобільний телефон марки «Prestigio»3 ІМЕН: НОМЕР_15 , ІМЕІ2: НОМЕР_16 ;
-тримач до сім-картки «Orange».
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому слід накласти арешт на вказане у клопотанні майно.
В апеляційній скарзі представник власника майна- адвокат ОСОБА_6 просить поновити строк на оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.
Вказує, що ноутбук «ACER», моделі «Aspire 5», серійний номер NXA1LEU00A048048053400, на який оскаржуваною ухвалою слідчого судді було накладено арешт, є власністю батька, придбаний за його особисті кошти, а накладення арешту на вказане майно, на думку адвоката, призводить до необґрунтованого обмеження законних прав батька ОСОБА_10 , що є неприпустимим.
Зазначає, що жодного обґрунтування, що вилученні кошти під час обшуку, здобуті злочинним шляхом, клопотання не містить.
Щодо пропуску строку на оскарження ухвали посилаєтеся на те, що повний текст ухвали слідчого судді було отримано 20 червня 2025 року.
Доводи апелянта про пропуск строків на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді з поважних причин є обґрунтованими, а тому його апеляційна скарга підлягає розгляду.
Прокурор ОСОБА_11 до суду не з'явилась, була належним чином повідомлена, заявила клопотання про розгляд апеляційної скарги у її відсутність, а тому колегія суддів вважає за можливе слухати справу у відсутність прокурора.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами ч. 1ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, під арештом майна розуміється тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до змісту ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, підставою внесення відомостей до ЄРДР є матеріали УКР ГУНП в Житомирській області, відповідно до яких відомо, що невстановлені особи із числа мешканців міста Житомира, шляхом вчинення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, під приводом телефонних дзвінків нібито працівників служби безпеки банківських установ, шляхом незаконного втручання в мережу мобільних банківських додатків громадян та подальшого обготівкування грошових коштів.
До вказаних дій причетний, зокрема і ОСОБА_12 , який підтримує зв'язок з ОСОБА_13 , координуючи дії останнього, контролює розподіл грошових коштів здобутих злочинним шляхом між фігурантами, відшкодовує витрати за послуги таксі та купівлю сім-карт операторів мобільного зв'язку.
30.05.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_9 , що за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено на яке слідчий просить накласти арешт.
Згідно з ч. 2 та ч. 3 цієї статті арешт з метою збереження речових доказів може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, якщо це майно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 КПК України, у даному випадку це майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час під час кримінального провадження.
Таким чином, висновки слідчого судді щодо потреби, в арешті даного майна, з метою його дослідження, на час прийняття рішення слідчим суддею є обґрунтованими.
Колегія суддів приходить до висновку, що надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, як майна, яке відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки може містити відомості, які можуть бути використані як доказ, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а вилучене майно (документи) мають значний обсяг, що потребує часу для його перевірки на відношення до кримінального провадження.
Доводи представника власника майна, що не доведено, що грошові кошти здобуті злочинним шляхом є непереконливими, оскільки закон не вимагає достеменного доведення, що саме ці кошти здобуті злочинним шляхом, а достатньо обґрунтованої підозри, що вони можуть бути пов'язані із кримінальним правопорушенням.
Твердження адвоката ОСОБА_6 , що ноутбук «ACER», моделі «Aspire 5», серійний номер NXA1LEU00A048048053400 належить батьку ОСОБА_14 , не має відношення до кримінального провадження та на нього не міг бути накладений арешт, оскільки такий дозвіл при проведенні обшуку не надавався є передчасними.
Ноутбук це портативний персональний комп'ютер, в одному корпусі якого об'єднані всі основні компоненти: монітор, клавіатура, процесор, пам'ять, накопичувачі та акумулятор, він призначений для забезпечення можливості роботи з комп'ютерними програмами та доступу до інформації в умовах мобільності.
Зазначене свідчить, що таке майно відповідає умовам зазначеним в ухвалі слідчого судді на обшук, якою дозволено вилучення мобільних терміналів.
Чи має відношення вилучене майно до кримінального правопорушення і чи є на ньому інформація, яка може бути використана як доказ досудове розслідування може зробити лише за результатами проведення досліджень, а тому доводи представника, що вказане майно не відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України, зважаючи на великий обсяг досліджень, характер вчинених кримінальних правопорушень пов'язаних з використанням комп'ютерної техніки є передчасними.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.
У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування вказаної ухвали слідчого судді колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 13 червня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024060000000892 від 19.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: