Справа № 931/85/25 Провадження №33/802/423/25 Головуючий у 1 інстанції:Масляна С. В.
Доповідач: Подолюк В. А.
04 липня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Восковського Юрія Олеговича на постанову судді Локачинського районного суду Волинської області від 05 червня 2025 року,
Оскаржуваною постановою судді дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , було перекваліфіковано з ч.2 ст.130 на ч.1 ст.130 КУпАП,та визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 605 (шістсот п'ясть) грн. 60 коп. судового збору.
Так, ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 31 січня 2025 року о 20:43 год. на вул.8-го Березня в с.Затурці Володимирського району керував автомобілем марки «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів), і відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, чим порушив п.2.5 ПДР України та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У поданій апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Восковський Ю.О. вважає судове рішення незаконним і необґрунтованим, у зв'язку з чим, на його думку, воно підлягає скасуванню. Зазначає про те, що ОСОБА_1 працівником поліції не була надана можливість і не було роз'яснено його права про надання правової допомоги під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Тому захисник переконаний, що поліцейський такими своїми діями порушив права ОСОБА_1 і порядок розгляду справи, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та відповідно закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, що й просить зробити в апеляційній скарзі.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Восковський Ю.О. будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду до суду не з'явились. При цьому, від захисника до апеляційного суду надійшло письмове клопотання, в якому він просить апеляційний розгляд справи проводити у його відсутності та відсутності його довірителя.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
За положеннями ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Дані вимоги Закону та роз'яснення ПВСУ суддею першої інстанції при розгляді справи були дотримані.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №457348 від 31.01.2025 вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.2 ст.130 КУпАП.
Місцевий суд розглядаючи справу прийшов до висновку про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 з ч.2 на ч.1 ст.130 КУпАП.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідно до диспозиції цієї норми закону, окрім іншого полягає у діях особи (водія), яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №457348 від 31.01.2025, за змістом якого ОСОБА_1 керуючи автомобілем та маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів) відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку. У протоколі в графі пояснення особи зазначено, що ОСОБА_1 з протоколом згідний, підписав його та отримав копію;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.01.2025, з яких вбачається, що ОСОБА_1 як водій транспортного засобу маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів) відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі і це, як вбачається з матеріалів справи, фіксувалось на боді-камеру, відеозапис чого міститься в матеріалах справи;
- рапортом працівника поліції від 31.01.2025.
Окрім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доводиться відеозаписами з боді-камери працівника поліції, на яких зафіксовано події, що викладені у протоколі. Зокрема, на відеозаписах зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР, а саме - не освітлення номерного знаку в темну пору доби, про що було повідомлено ОСОБА_1 . Під час спілкування у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу, або ж в медичному закладі, однак він відмовився. Після того, як ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, йому було повідомлено про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, що і було зроблено. Окрім того, ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст.63 КУ та ст.268 КУпАП. Після складення протоколу ОСОБА_1 підписав протокол та отримав його копію.
Такий відеозапис на думку суду є цілком належним і допустимим доказом, яким підтверджено ті події, які фактично викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та інших складених матеріалах.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності апеляційний суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто у відмові особи (водія), яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, повністю відповідає вимогам ст.23, 33 КУпАП.
При цьому, викладені в апеляційній скарзі доводи захисника про не роз'яснення працівником поліції його довірителю ОСОБА_1 під час складення адміністративних матеріалів його права на правову допомогу, що на його думку вказує про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, є повністю безпідставними, оскільки як вбачається з відеозапису, який міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 були роз'яснені його права, передбачені як ст.63 КУ так і ст.268 КУпАП, у тому числі право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката.
Таким чином, апеляційні доводи щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, оскільки судом було правильно застосовано норми матеріального права та не порушено норм процесуального права, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 будь-яким чином адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження у справі.
Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова судді, - без змін.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Восковського Юрія Олеговича залишити без задоволення, а постанову судді Локачинського районного суду Волинської області від 05 червня 2025 року в даній справі, - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк