Справа № 761/43260/24
Провадження № 2/761/3777/2025
30 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Харечко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТ НЕТВОРК», третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві про зобов'язання вчинити дії; стягнення моральної шкоди,
У листопаді 2024р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ТОВ «ДТ НЕТВОРК», третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому просила суд:
- зобов'язати відповідача подати у визначеному законодавством порядку заяву-розрахунок до Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві для здійснення фінансування страхових виплат позивачці за листком непрацездатності № 11096926-2020771391-1 (далі по тексту - вимога № 1);
- стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду в сумі 100000 грн. (далі по тексту - вимога № 2);
- стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу (далі по тексту - вимога № 3).
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона працювала у відповідача на посаді фахівця відділу комунікації з клієнтами Управління клієнтської підтримки, та звільнилася з роботи 26 березня 2024р.
Під час роботи, позивачкою було відкрито листок тимчасової непрацездатності враховуючи «Вагітність та пологи» № 11096926-2020771391-1, про що було повідомлено відповідача, як роботодавця, однак відповідач по теперішній час, в порушення положень п. 1 постанови Правління Пенсійного фонду України від 21 грудня 2022р. № 28-3 «Деякі питання фінансування для здійснення виплат та надання соціальних послуг, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не подав третій особі відповідну заяву-розрахунок через Єдиний державний веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України для прийняття рішення спеціалістами Пенсійного фонду України щодо виплати позивачці коштів, згідно листка непрацездатності № 11096926- 2020771391-1, за період з 15 лютого 2024р. по 26 березня 2024р.
В досудовому порядку, всі звернення позивачки та її адвоката до відповідача про зазначення поважності причин не подання відповідних документів третій особі, в установленому законом порядку, відповідачем були проігноровані.
На думку сторони позивача, така бездіяльність відповідача, як роботодавця є незаконною, порушує трудові права та гарантії позивачки, як працівника, та спричиняє додатково позивачці моральні страждання, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя, а тому розмір моральної шкоди позивачка оцінила в 100000,0 грн.
Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивачка вимушена була звернутись до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2024р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначено справу в підготовче засідання.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2025р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
До судового засідання стороною позивача було подано до суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, яка заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з підстав, наведених у позові, і не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, третя особа, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, своїх представників до суду не направили, поважності причин неявки не повідомили, у встановлений судом строк, відзив на позов відповідач не подавав, як і не було подано до суду пояснення на позов від третьої особи.
Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 280, 282 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що наказом відповідача № 284-к від 08 грудня 2023р. позивачку було прийнято на роботу та призначено на посаду фахівця відділу комунікації з клієнтами Управління клієнтської підтримки.
26 березня 2024р. наказом відповідача за № 24-К позивачка була звільнена з роботи, за угодою сторін, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.
Як встановлено судом, 15 лютого 2024р. позивачкою було відкрито листок тимчасової непрацездатності «Вагітність та пологи» № 11096926-2020771391-1, про що було повідомлено нею особисто відповідача, написано та подано заяву про надання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки народився син ОСОБА_2 .
Пунктом 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що застрахована особа має право на отримання у разі настання страхового випадку страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.
Частиною 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам їх правонаступником, а в разі відсутності правонаступника - робочим органом Фонду за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника. Пунктом 4 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» установлено, що нормативноправові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування України діють до затвердження відповідних рішень Пенсійним фондом України. Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що фінансування страхувальників для надання страхових виплат за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності застрахованим особам здійснюється територіальними органами уповноваженого органу управління в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України. Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами.
Так, постановою Правління Пенсійного фонду України «Деякі питання фінансування для здійснення виплат та надання соціальних послуг, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 21 грудня 2022р. № 28-3 установлено, що Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018р. № 12, діє до прийняття правлінням Пенсійного фонду України нового механізму фінансування страхувальників для надання страхових виплат відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і застосовується з урахуванням наступного. Фінансування для здійснення страхових виплат, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», здійснюється централізовано Пенсійним фондом України на підставі заяв-розрахунків, що містять інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами. Заява-розрахунок та повідомлення про виплату коштів застрахованим особам подаються страхувальниками через Єдиний державний веб-портал електронних послуг або веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, а також можуть подаватися у паперовій формі разом з електронною формою на електронному носії інформації головним управлінням Пенсійного фонду України в областях та м. Києві за основним місцем обліку страхувальників.
Головні управління Пенсійного фонду України в областях та м. Києві здійснюють зв'язок зі страхувальниками та обмін інформацією, а у разі відсутності повідомлення про виплату коштів застрахованим особам здійснюють перевірку використання страхувальником страхових коштів.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка наголошувала, що в досудовому порядку, відповідач, як роботодавець незаконно не подав у визначеному законодавством порядку заяви-розрахунку для здійснення фінансування страхових виплат позивачці за листком непрацездатності, у зв'язку з втратою працездатності, внаслідок вагітності та пологів.
Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом десяти робочих днів після надходження заяви.
Згідно частини 2 вказаної статті страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 29 вказаного Закону застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.
Положеннями ч. 1 ст. 25 Закону визначено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по Документ сформований в системі «Електронний суд» 19.11.2024 6 вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
Відповідно до положень ст.179 КЗпП України, на підставі медичного висновку жінкам надається відпустка у зв'язку з вагітністю та пологам тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 днів (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів -70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.
Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу. Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про відпустки» фінансування допомоги по вагітності та пологах, а також по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку провадиться з коштів державного соціального страхування.
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами є виданий в установленому законом порядку листок непрацездатності, а у випадку роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної підтримки у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом. Фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства ( ч. 2 ст. 15 ЦК України ).
Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України від 01 грудня 2004р. № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Відповідно до ч. 3 цієї статті кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільним кодексом.
Однією з засад судочинства, регламентованих п. 3) ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу кермо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що зі сторони відповідача мала місце незаконна бездіяльність, яка полягала в тому, що стороною відповідача, як роботодавцем не було вчинено дій щодо подання у визначеному законодавством порядку заяву-розрахунок до Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві для здійснення фінансування страхових виплат позивачці за листком непрацездатності № 11096926-2020771391-1, а тому з метою захисту порушених прав позивачки, суд вважає вірним задовольнити вимогу № 1, та зобов'язати відповідача, протягом тридцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили подати у визначеному законодавством порядку заяву-розрахунок до Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві для здійснення фінансування страхових виплат позивачці за листком непрацездатності № 11096926-2020771391-1.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
У відповідності до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 Постанови № 4 від 31 березня 1995р. «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
У даному випадку стороною позивача доведено причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями з боку відповідача, які це спричинили. Крім того, позивачкою доведено порушення відповідачем, як колишнім роботодавцем позивачки її трудових прав, і завдання останній моральної шкоди, при цьому судом враховано, що через бездіяльність відповідача позивачка була фактично позбавлена коштів до існування гарантованої законом допомоги по вагітності та пологам, що додатково призвело до сильних душевних та моральних страждань, а тому враховуючи глибину і тривалість моральних страждань позивачки, а також обсяги докладання зусиль для відновлення прав свобод внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги № 2, і з метою захисту прав позивачки, слід стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду, в розмірі 10000,0 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України (вимога № 3), з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 968,96 грн., а також з відповідача на користь держави - 968,96 грн.
Стосовно вимог позивачки, в частині стягнення з відповідача судових витрат (вимога № 3), а саме витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,0 грн., то в цій частині витрати підлягають зменшенню, виходячи з наступного.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020р. у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зазначила, що суд повинен оцінювати необхідність та розумність судових у вигляді «гонорару успіху», саме в контексті компенсації цих витрат за рахунок іншої сторони судової справи.
Аналогічним чином тлумачить це питання і Європейський суд з прав людини, висновки якого, зокрема, у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000р. у справі «Іатрідіс проти Греції» (latridis v. Greece, заява № 31107/96) свідчать, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, може підтверджувати, що у клієнта дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові, якщо така угода є юридично дійсною. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли між адвокатом і клієнтом, не може зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але ураховуючи також те, чи були вони розумними.
Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
В питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020р. у справі № 755/9215/15-ц).
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Також, у пункті 154 рішення Європейський суд з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019р. у справі № 916/2102/17, від 25 червня 2019р. у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019р. у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019р. у справі № 911/739/15 та від 01 серпня 2019р. у справі № 915/237/18).
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Проаналізувавши вартість і обсяг наданих адвокатом позивачці юридичних послуг та виконаних робіт у даній цивільній справі, зважаючи на її складність в контексті пред'явлених позовних вимог та кількість поданих представником процесуальних документів, а також час, який необхідний адвокату на їх підготовку та прийняття участі у розгляді справи, суд дійшов до висновку, враховуючи про часткове задоволення позовних вимог, що сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до 5000,0 грн., яка є обґрунтованою та відповідає дійсним і необхідним витратам, які змушена була понести сторона позивача у цій справі, при цьому судом враховано, що заявлена стороною позивача сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт в інтересах позивачки, не відповідає критеріям розумності їхнього розміру та справедливості.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-83, 89, 137, 141, 258, 259, 263 -265, 268, 280, 282, 352, 354, 355, 430 ЦПК України; ст. 43 Конституції України; ст. ст. 15, 16, 23 ЦК України; ст. ст. 179, 233, 235, 237-1 КЗпП України; ст. ст. 15, 20, 25, 32, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; ст. 23 Закону України «Про відпустки», суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТ НЕТВОРК» (код ЄДРПОУ: 43470644, місцезнаходження: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 53), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16), про зобов'язання вчинити дії; стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТ НЕТВОРК», протягом тридцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили подати у визначеному законодавством порядку заяву-розрахунок до Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві для здійснення фінансування страхових виплат ОСОБА_1 за листком непрацездатності № 11096926-2020771391-1.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТ НЕТВОРК» на користь ОСОБА_1 , у відшкодування моральної шкоди 10000,0 /десять тисяч/ грн.; судовий збір в розмірі 968 /дев'ятсот шістдесят вісім/ грн. 96 коп.; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,0 /п'ять тисяч/ грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТ НЕТВОРК» на користь держави судовий збір в розмірі 968 /дев'ятсот шістдесят вісім/ грн. 96 коп.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 04 липня 2025р.
Суддя: