Справа №760/18112/25 2-н/760/462/25
04 липня 2025 року cуддя Солом'янського районного суду м. Києва Майстренко О.М., перевіривши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та невиплачених розрахункових коштів у зв'язку зі звільненням з Державного підприємства Виробничого об'єднання «КИЇВПРИЛАД»,
Заявник ОСОБА_1 звернулась до Солом'янського районного суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та невиплачених розрахункових коштів у зв'язку зі звільненням з Державного підприємства Виробничого об'єднання «КИЇВПРИЛАД».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу було розподілено судді Майстренку О.М.
Дослідивши подану заяву, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" від 23.12.2011 року, до заяви про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання. Відсутність документів, що підтверджують наявність суб'єктного права у заявника, документів, що підтверджують порушення суб'єктного права, або документів, що підтверджують виникнення права вимоги, вказує на наявність спору про право.
Отже, судом видаються судові накази у разі відсутності між сторонами спору про право та наявністю документів, що вказують на розмір нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Однак, в порушення вказаних положень заявник не долучає належно оформленого документу про розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку, а також документу про розмір нарахованих, але невиплачених розрахункових коштів у зв'язку зі звільненням.
Таким чином, між сторонами існує спір про право на предмет вимоги про стягнення суми, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Враховуючи вищевикладене, з поданої заяви про видачу судового наказу і поданих документів вбачається спір про право на предмет вимоги про стягнення суми, що за правилами п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, є підставою для відмови у видачі судового наказу, та відповідно заявлений спір має бути вирішений у порядку позовного провадження, а тому у видачі судового наказу з приводу заявлених вимог необхідно відмовити.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 163 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Разом з цим, суд, звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного та керуючись ч.13 ст.7, ст. ст. 164, 165, 260-261, 353, 354 ЦПК України, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та невиплачених розрахункових коштів у зв'язку зі звільненням з Державного підприємства Виробничого об'єднання «КИЇВПРИЛАД».
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. Майстренко