Номер провадження 3/754/2728/25
Справа №754/10136/25
Іменем України
04 липня 2025 року
суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП,-
26.05.2025 до Деснянського районного суду м. Києва від Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11 червня 2025 року серії ЕПР1 №358709, 07 червня 2025 року о 22 годині 35 хвилин в м. Києві по вул. Сержа Лифаря, 16, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Tesla Model S, державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечного інтервалу та допустив наїзд на припаркований транспортний засіб Шкода, державний номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11 червня 2025 року серії ЕПР1 №358716, 07 червня 2025 року о 22 годині 35 хвилин в м. Києві по вул. Сержа Лифаря, 16, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Tesla Model S, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП з транспортним засобом Шкода, державний номерний знак НОМЕР_2 , в порушення правил місце події залишив, чим порушив вимоги п. 2.10А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 07 червня 2025 року о 22:35 годині дійсно перебував за адресою, зазначеною в протоколі, у нього там була зустріч з дівчиною, з якою він познайомився в соціальній мережі. Після того, як він зустрівся з дівчиною, вона сіла на заднє пасажирське сидіння його автомобіля. В подальшому, коли він почав рух, дівчина відкрила вікно та почала голосно кричати, а до автомобіля почав бігти невідомий чоловік. ОСОБА_1 зупинився та сказав дівчині вийти з автомобіля. Після того, як дівчина вийшла, ОСОБА_1 поїхав звідти. Жодного ДТП він не вчиняв, жодних пошкоджень його транспортний засіб не має. Зазначені обставини підтвердив і поліцейський, який в подальшому оглядав його автомобіль. Просить закрити провадження по справі.
Суд, вислухавши особу, яка притягуються до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Так, відповідно до пунктів 13.1, 2.10А Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 у відповідній редакції, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.
За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний єдиним належним доказом у даній справі, у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.
Як вбачається зі схеми дорожньо-транспортної пригоди від 07.06.2025 року, транспортний засіб Шкода, державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуває на проїзній частині дороги, зазначено місце зіткнення, однак не зазначено іншого транспортного засобу, який начебто скоїв ДТП та напрямок його руху.
Згідно пояснень власника транспортного засобу Шкода, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , від 07.06.2025 року, він припаркував машину за адресою м. Київ, вул. Сержа Лифаря, 16 та пішов у своїх справах. О 23:20 годині йому зателефонували та повідомили, що його транспортний засіб пошкодив інший автомобіль та поїхав.
З пояснень ОСОБА_2 не вбачається того, що саме було пошкоджено внаслідок ДТП на його транспортному засобі.
З пояснень ОСОБА_1 від 11.06.2025 року вбачається, що йому повідомили у відділку поліції, що свідки показали, що він зачепив дзеркало припаркованого автомобіля, хоча він цього не бачив і не відчув моменту зіткнення. Крім того, зазначив, що інспектором поліції було оглянуто його транспортний засіб та не виявлено жодних пошкоджень.
З рапорту поліцейського в.1 р.2 б.3 п.2 (з ОЛБ) УПП в м. Києві ДПП сержанта поліції Бондарчука О. від 07.06.2025 року вбачається, що від чергового по місту ним було отримано виклик за адресою: м. Київ, бул. Вигурівський, 5. Прибувши за даною адресою, було виявлено заявника ОСОБА_3 , який повідомив, що він став свідком того, як невідому жінку заштовхали в автомобіль Тесла, темного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , жінка кричала про допомогу, їй погрожували пістолетом прикладаючи його до голови, після чого жінка вискочила з автомобіля, який був в русі, після чого водій Тесли зачепив припаркований автомобіль та поїхав. Заявник намагався поспілкуватись з жінкою, але вона на контакт не йшла та пішла звідти.
Аналізуючи встановлені у судовому засіданні обставини, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 немає складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.
Відносно ОСОБА_1 складено протоколи за порушення пунктів 13.1, 2.10А Правил дорожнього руху, а саме водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Однак, при судовому розгляді справи не встановлено будь-яких порушень зазначених пунктів Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 , про які вказано у протоколах, оскільки ані протоколи про адміністративні правопорушення, ані інші докази по справі, не містять жодних даних, які б вказували на вчинення ДТП, а саме вони не містять даних про пошкодження транспортних засобів, які виникли в результаті ДТП.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom) від 14 березня 2002 р., заява № 46477/99, у якій ЄСПЛ зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
До складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, що відображають об'єктивну та суб'єктивну сторону правопорушення, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ суд вважає, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи.
Згідно із положеннями ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В силу принципу презумпції невинуватості, який є застосовним і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року в справі №1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно з яким винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь. Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». При цьому, як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 р., провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Оскільки в суді не було встановлено порушень водієм автомобіля Tesla Model S, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 п.п. 13.1, 2.10А Правил дорожнього руху, провадження по притягненню до адміністративної відповідальності останнього за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, враховуючи, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, та виходячи з норм ст. 247 КУпАП, не вбачаю підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 124, 122-4, п.1 ч. 1 ст. 247, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя: О.Л. Банах