Справа № 752/7925/25
Провадження №: 3/752/3545/25
04.07.2025 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали адміністративної справи, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 місце реєстрації - АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1
за участі захисника Маляренка С.В.,
19.03.2025 о близько 21:30 у м. Києві водійка ОСОБА_1 керувала транспортним засобом КІА Rio, державний номерний знак НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння, зокрема рухалася Голосіївським проспектом та була зупинена патрульною поліцією за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 82.
Огляд на стан сп'яніння зі згоди водійки у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу - газоаналізатора Drager Alcotest 6820 (прилад № ARJL-0299). Результат тесту з показником 2,15 проміле роздруковано на пристрої Drager mobile printer № ARJK-0461. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. “а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами, надалі по тексту - Правила дорожнього руху), за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 276121 від 19.03.2025, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376 з відміткою про відеофіксацію;
- роздруківка з приладу Drager mobile printer ARJK-0461, приєднаного до приладу Alcotest 6820 № ARJL-0299 від 19.03.2025, яким зафіксовано вимір 2,15 проміле в організмі за наслідками проведення перевірки ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу - газоаналізатора Alcotest 6820 (прилад № ARJL-0299), який містить підпис водія;
- акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складений відносно ОСОБА_1 ;
- постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4308852 за ч. 2 ст. 122 КУпАП (керування транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби);
- відеозаписи з нагрудної камери поліцейського (записані на компакт-диск для лазерних систем зчитування), де зафільмовано подію, у зв'язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, момент проведення огляду, що були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп'ютері в залі судового засідання.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 встановлено на підставі посвідчення водія та її особистих пояснень, роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Голосіївському районному суді міста Києва. Також вбачається, що цей протокол ОСОБА_1 підписала без зауважень щодо порядку його оформлення та/або змісту.
Установлення події та складу адміністративного правопорушення відбулося відповідно до приписів ст. 266 КУпАП та вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (надалі по тексті Інструкція № 1452/735).
Під час розгляду справи по суті в судовому засіданні 11.06.2025 захисник Маляренко С.В. клопотав про розгляд справи за відсутності своєї підзахисної та надав заяву ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності.
Також захисник заявив клопотання про долучення доказів до справи та дослідження їх в судовому засіданні, клопотання про закриття провадження у справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою, а тому, приймаючи до уваги клопотання Грамотної Ю.В., представлення її інтересів професійним адвокатом, заявлення клопотання по суті справи про закриття провадження, судове засідання відбулося за участі захисника.
Відповідно до заявленого захисником клопотання та його виступу в судовому засіданні, провадження у справі підлягає закриттю з огляду на грубі порушення поліцейськими порядку проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння,Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі по тексту - Порядок № 1103) та Інструкції № 1452/735. Допущені порушення свідчать про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, є недійсним, а протокол є недопустимим доказом у справі.
Зокрема, захисник зазначив наступне:
- згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 19.03.2025 о 21:41 нібито керувала транспортним засобом КIA Rіо, у той час, як відповідно до чеку з приладу Drager 19.03.2025 о 21:41 поліцейськими вже проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу;
- як убачається з матеріалів справи поліцейськими використовувався прилад для визначення концентрації алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alcotest 6820 (ARJL-0299) для огляду ОСОБА_1 19.03.2025, у той час як калібрування цього приладу востаннє відбулося 07.05.2024, тобто більше ніж 10 місяців до огляду, в той час, як відповідно до письмової Інструкції до цього приладу його калібрування має відбуватися кожні 6 місяців, що, свідчить про використання поліцейськими технічно несправного спеціального технічного засобу;
- як убачається із долученого поліцейськими чеку з приладу Drager під час проведення огляду ОСОБА_1 цей прилад показував температуру повітря +11 градусів Цельсія. У той же час, як вбачається із письмової інформації з офіційного веб-сайту “Sinoptik.ua» у цей день, о 21-й годині температура повітря вже була + 5 градусів Цельсія,
що, підтверджує технічну несправність приладу, що був застосований, внаслідок невчасного
проведення його калібрування. Як наслідок така неточність приладу могла призвести до неправильних результатів огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп?яніння;
- у порушення приписів Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103 2-й екземпляр акта огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів без дати його складання не був вручений ОСОБА_1 ;
- як вбачається з акта огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів без дати його складання під час огляду використовувалася нагрудна камера № 4728, у той час як відеозапис із такої відеокамери не долучений до матеріалів справи;
- акт огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів не містить підпису ОСОБА_1 у розділі “З результатами згоден»;
- як вбачається із направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції поліцейськими нібито направлено ОСОБА_1 для проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння до закладу охорони здоров?я (КМН КЛ “Соціотерапія») 19.03.2025 о 21:35, у той час як огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використання спеціального технічного засобу проведено 19.03.2025 о 21:44, тобто ОСОБА_1 спочатку поліцейський направив до медичного закладу, а вже потім провів огляд на місці зупинки транспортного засобу, що є порушенням вимог Інструкції № 1472/735 та Порядку № 1103;
- як вбачається із направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.03.2025, поліцейськими нібито направлено ОСОБА_1 19.03.2025 о 21:35 для проходження огляду на стан алкогольного сп?янінням до закладу охорони здоров?я (КМН КЛ “Соціотерапія»), де було проведено її огляд, і такий огляд у лікаря показав результат “проба позитивна 2,15 %». У той же час, як вбачається з долучених до матеріалів справи відеозаписів з боді-камери поліцейських ніхто ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров?я не возив, що свідчить про хибний запис, здійснений поліцейським у направленні у розділі “Результати огляду»;
- напис “проба позитивна» у розділі “Результати огляду» міг робити лише лікар-нарколог, а не поліцейській;
- поліцейськими під час збору доказів у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП та під час складання протоколу не було роз'яснено ОСОБА_1 її права, передбачені ст. 268 КУпАП. Їх роз?яснено під час зачитування протоколу.
11.06.2025 розгляд справи по суті було завершено, оголошено перерву о 04.07.2025 для аналізу позиції захисту, поданих доказів і заперечень, підготовки до проголошення судового рішення.
Проаналізувавши заперечення і думку захисника та заявлене ним клопотання про закриття провадження у справі, дослідивши докази, суд (суддя) не вбачає підстав для закриття провадження у справі, адже наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться належними доказами, будь-які обґрунтовані сумніви у наявності події і складу адміністративного правопорушення відсутні, мова про істотне порушення прав та інтересів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не йдеться, так само як і відсутні грубі порушення ст. 266 КУпАП, приписів Інструкції № 1472/735, Порядку № 1103.
Так, на відеозаписах зафіксовано, що 19.03.2025 у вечірній час доби патрульні поліцейські у складі екіпажу виявили транспортний засіб КІА Rio, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по просп. Голосіївському у темну пору доби без увімкненого світла фар, що є порушенням Правил дорожнього руху. Цей автомобіль було зупинено о 21:31 з застосуванням проблискових маячків на патрульному спецтранспорті та гучномовця. Патрульні поліцейські вказали на причину зупинки, представилися, зажадали документи водійки для перевірки. За кермом перебувала ОСОБА_1 . Патрульні поліцейські вказали ОСОБА_1 на її дивну поведінку, кермування без увімкнених фар, розгубленість, незмогу знайти документи, виявлено запах алкоголю з порожнини рота. Вказано на необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та отримано згоду ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу, а також роз'яснено, що вона може пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікаря-нарколога у медичному закладі, роз'яснено, що відмова від проходження огляду на наявності ознак алкогольного сп'яніння становить собою склад адміністративного правопорушення та відбуватиметься складання відповідного протоколу. До застосування спеціального технічного приладу водійці пояснили процедуру, потребу у контрольному засобі повітря, який було проведено. За результатами огляду було виявлено вимір 2,15 проміле, продемонстровано пані ОСОБА_1 виявлені дані, роз'яснено, що показник, більший за 0,2 проміле, становить собою стан алкогольного сп'яніння. При цьому, працівники поліції поставили запитання водійці про те, чи згодна вона з результатами огляду, на що остання поцікавилася про те, чи є у неї варіанти. Пані ОСОБА_1 було роз'яснено, що у разі незгоди з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, виявленими на місці зупинки, вона має право пройти огляд у лікаря-нарколога. Водійка не виявила бажання проходити огляд у лікаря-нарколога.
Розглядаючи цю справу про адміністративне правопорушення, суд (суддя) зазначає наступне.
Статтею 266 КУпАП унормовано, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пункт п. 2.5 Правил дорожнього руху встановлює обов'язок водія пройти огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського.
Згідно з п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку №1103).
Пунктом 3 Порядку № 1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією № 1452/735.
Пунктом 2 розділу І Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 розділу І цієї Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
За змістом п. 3-7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Описані вище фактичні обставини, з'ясовані судом, вказують на наявність підстав для зупинки, наявність ознак алкогольного сп'яніння, наявність підстав для проходження водійкою ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння за наявності відповідних ознак, проходження огляду на місці зупинки з використанням належного технічного приладу, виявлення стану алкогольного сп'яніння, належного документування події адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, доводи і заперечення захисника оцінюються критично та відхиляються, адже у більшій своїй частині носять формальний характер.
Так, розбіжність у часі події (у протоколі вказано, що ОСОБА_1 керувала у автомобілем о 21:41, тоді як відеозапис розпочинається о 21:31) усувається за наслідками дослідження відеозапису та видається опискою, яка не впливає на можливість встановити фактичні обставини справи, не може сама по собі слугувати підставою для констатації відсутності події та складу адміністративного правопорушення, не є істотним порушенням.
Заперечення захисника в частині недійсності результатів газоаналізатора, адже його з часу його останнього калібрування пройшло більше, ніж пів року, судом (суддею) також оцінюються критично, оскільки відомості про порядок проходження газоаналізатором Alcotest 6820 необхідного калібрування з першоджерела подано не було (як-то інструкції від виробника із засвіченим перекладом або ж від органу сертифікації в Україні, офіційних відомостей від Управління патрульної поліції у м. Києві про проходження повірки і калібрування тощо). Крім того, суду (судді) не доведено належними і достовірними доказами та обґрунтованими переконаннями, що покажчик калібрування є визначальним для правильності роботи приладу, який було використано для проведення огляду водійки на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Цим Законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016.
Таким чином, газоаналізатори виробництва концерну “Drager Alcotest» (Німеччина), що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 “Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями», що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.11.2016 за № 1417/29547, встановлені міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, за змістом якого для газоаналізаторів такий термін становить один рік.
Закон України “Про метрологію та метрологічну діяльність» та наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 слід вважати такими джерелами права, які встановлюють юридичні наслідки, що мають значення для оцінки обставин, які є суттєвими для повного і всебічного розгляду цієї справи.
Враховуючи викладене, спеціальний технічний засіб, який був використаний для огляду пані ОСОБА_1 19.03.2025 працівниками патрульної поліції не слід вважати несправним через те, що останнє його калібрування відбулося 07.05.2024.
Стосовно температурного режиму, який зафіксував прилад Drager Alcotest (+11 градусів за Цельсієм), суд (суддя) зазначає, що це цілком виправданий показник, адже газоаналізатори зберігаються в патрульних автівках Національної поліції у спеціальних боксах, обладнаних спеціальними матеріалами, що виключає набуття ними температури навколишнього природного середовища. Більше того, газоаналізатор за своєю суттю та призначенням не є приладом для виміру температури зовнішнього середовища і, з урахуванням місця його зберігання, цілком логічним є те, що він не встиг охолонути та прийняти повністю температуру зовнішнього середовища, що була на відкритому повітрі.
Щодо тверджень про те, що пані ОСОБА_1 не було вручено примірник акта огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, суд (суддя) зазначає, що за приписами п. 10 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Відеозапис не місить моменту, який би фіксував обставини вручення водійці примірника такого акта (в момент вручення їй документів, нагрудна камера фіксувала фрагмент патрульного автомобіля).
З урахуванням заперечень, суд (суддя) виходить з того, що примірник такого акта їй дійсно не було вручено.
Проте, невручення цього акту не оцінюється як грубе порушення процедур огляду водія або ж істотне порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зокрема, суд (суддя) виходить з того, що такий акт не є документом, що встановлює права та обов'язки, не є основоположним документом, який встановлює істотні юридичні факти та тягне за собою правові наслідки. У цій справі документом, який тягне за собою юридичні наслідки для особи, є протокол про адміністративне правопорушення, наявність якого, за умови його направлення до належного органу до розгляду, тягне за собою набуття правового статусу учасника судового провадження, відповідно породжує процесуальні права та обов'язки, може мати наслідком постановлення судового рішення про притягнення до відповідальності, накладення стягнення.
Стосовно тверджень про те, що пані ОСОБА_1 не проставила підпис в акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, то вони відхиляються. Так, акт огляду містить дві позначки з рукописним підписом у графі для свідків. Ці два підписи графічно відповідають підпису пані ОСОБА_1 у роздруківці з приладу Drager mobile printer.
На переконання суду (судді) для виявлення відповідності підписів ОСОБА_1 у роздруківці з приладу Drager mobile printer та в акті огляду не потребують спеціальних знань та залучення відповідного судового експерта.
При цьому, захисник в судовому засіданні не заперечив, що ці два підписи можуть бути проставлені саме його підзахисною.
Отже, з матеріалів справи слідує, що підпис в акті огляду особи, яка проходила огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів проставлений водійкою не у графі “З результатами згоден», а у графах для підписів свідків двічі, що доводить ту обставину, що пані ОСОБА_1 бланк акта підписала. При цьому, на відеозаписах показник газоаналізатора вона не заперечила, а тому, описане у сукупності свідчить про визнання результату огляду та підтвердження цієї обставини в акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Зауваження захисника до змісту направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, відсутність повноважень у патрульного поліцейського на заповнення граф “результат огляду», невідповідність часу, посилання на нагрудну відеокамеру № 4728 та ін. відхиляються, адже суд (суддя) не приймає в якості доказу у цій справі описаний документ. Водійка ОСОБА_1 , після роз'яснень їй права бути доставленою до лікаря-нарколога у разі незгоди з показником газоаналізатора, виявленого на місці зупинки про її огляді на стан сп'яніння, не виявила бажання бути направленою та доставленою до спеціалізованого медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога, а тому потреби для оформлення направлення у патрульних поліцейських не виникало. Цей документ не є таким, що спростовує подію адміністративного правопорушення.
Права та обов'язки роз'яснено особі при врученні протоколу, що доводиться відеозаписом.
У протоколі про адміністративне правопорушення наявне посилання на відеозаписи з нагрудних камер № 472834, 470624, і саме відеозаписи з цих нагрудних камер досліджувалися в судовому засіданні і, в сукупності з іншими доказами вказують на наявність як події, так і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
У твердженнях захисника суд (суддя) не віднайшов підстав вважати неналежними докази, які надійшли до суду разом з протоколом про адміністративне правопорушення.
Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.
Також суд (суддя) враховує, що ОСОБА_1 має посвідчення водія, тобто проходила підготовку в автошколі за для його отримання, де одним з основних напрямків підготовки, як і під час здачі іспитів на водія, є знання Правил дорожнього руху.
У рішенні по справі “О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Також слід взяти до уваги, що відповідно до ст. 17 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Щодо решти непроаналізованих заперечень представника суд (суддя) зазначає наступне.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України», § 58, рішення від 10.02.2010).
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
За приписами п. 1 ч. 7 ст. 56 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі “Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі “Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа “Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
У зв'язку з наведеним, суд (суддя) не встановив підстав для закриття провадження у справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП, вбачає наявним подію і склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП і вважає, що установлення події та складу адміністративного правопорушення відбулося відповідно до приписів ст. 266 КУпАП та вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, а істотного порушення прав та інтересів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не вбачається.
Оскільки ОСОБА_1 визнається винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до неї застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної частини ст. 130 КУпАП та з урахуванням загальних правил накладення стягнення.
У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України “Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33-35, 40-1, 130, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати її адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1 000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн у дохід держави та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять ) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя О.В. Бушеленко