Справа №712/1135/22
Провадження №6/712/104/25
04 липня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Чапліної Н.М.,
при секретарі судового засідання - Саса Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м.Черкаси заяву Управління державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 11.10.2023 у справі №712/1135/22 за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_1 , Державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна,
У лютому 2022 року Черкаська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області Цьопи Б. А. про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна.
Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Плакущим С. В. подано клопотання про закриття провадження у справі № 712/1135/22 у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2022 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року, провадження у справі закрито. Роз'яснено позивачу право звернення з позовом до Господарського суду Черкаської області.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2022 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року, у задоволенні заяви адвоката Плакущого С. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового судового рішення відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.10.2023 у справі № 712/1135/22 касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Черкаського апеляційного суду від 08 березня 2023 року задоволено. Додаткову постанову Черкаського апеляційного суду від 08 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення заяви щодо розподілу судових витрат. Стягнуто з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 6 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи судом апеляційної інстанції. Стягнуто з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з переглядом справи судом касаційної інстанції.
13.06.2025 Управління державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області звернулося до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду на підставі якого видано виконавчі листи, стягнувши кошти з Черкаської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви Управління Державної казначейської служби у м. Черкасах Черкаської області зазначило, що у виконавчих листах Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.03.2024 по справі № 712/1135/22 боржником визначена Черкаська міська рада. Відповідно до статті 6 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі - Порядок № 845), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів з боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. Пунктом 24 Порядку №845 визначено, що стягувачі на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки) або за його місцезнаходженням, документи, зазначені у пункті 6 Порядку № 845. Черкаська міська рада не обслуговується в Управлінні та не має відкритих рахунків в органах Казначейства. Рішення Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2023 року у справі №712/1135/22, на виконання якого видані виконавчі листи від 22.03.2024, щодо стягнення з Черкаської міської ради судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи судом апеляційної інстанції в розмірі 6000 грн 00 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з переглядом справи судом касаційної інстанції в розмірі 2000 грн 00 коп. залишається не виконаним, враховуючи те, що в Управління відсутні механізми стягнення коштів з боржника - Черкаської міської ради, яка не має відкритих рахунків в органах Казначейства.
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
04.07.2025 до суду надійшла заява представника Управління державної казначейської служби України у м. Черкасах Буслової О.А. про розгляд справи заяви без її участі, вимоги викладені в заяві підтримує повністю.
Представник Черкаської міської ради Птуха В.І. в судове засідання не з'явилася, скерувала до суду заяву від 04.07.2025 про розгляд справи без її участі, проти задоволення клопотання не заперечують.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Плакущий С.В. в судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву від 04.07.2025 про розгляд справи без його участі, заяву підтримав у повному обсязі.
Розглянувши заяву Управління державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області про зміну способу та порядку виконання рішення суду, суд дійшов висновку заяву задовольнити.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 18 ЦПК України).
Відповідно до Рішення Конституційного суду України 5-рп/2013 від 26.06.2013, до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).
Згідно пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
У пункті 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим(абз. 1 ч. 3 ст. 435 ЦПК України).
У підпункту 1 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України визначено установити, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Згідно з підпунктом 1 пункту 9 Порядку, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету (ч. 1 ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання (ч. 2 ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до п. 18 ст. 2 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників (п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України).
Черкаська міська рада не є головним розпорядником коштів місцевого бюджету Черкаської територіальної громади та не включена до мережі головних розпорядників коштів міського бюджету при виконанні програм і заходів державного та місцевих бюджетів.
Обставиною, яка істотно ускладнює виконання судового рішення є відсутність у Черкаської міської ради рахунків в органах казначейства.
Виконання рішення суду у цій справі за рахунок коштів місцевого бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради відповідатиме вимогам Бюджетного кодексу України та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011.
Виконання рішення суду у цій справі за рахунок коштів місцевого бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради не матиме наслідком заміну відповідача чи боржника за виконавчим листом районного суду.
Виконання рішення суду у цій справі за рахунок коштів місцевого бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради є порядком виконання рішення суду, який суд, враховуючи обставину, яка істотно ускладнює його виконання, дійшов висновку встановити.
З метою виконання ухваленого у справі рішення суд дійшов висновку встановити порядок виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.10.2023 у справі №712/1135/22 на підставі якої Соснівський районний суд м. Черкаси 22.03.2024 видав виконавчі листи, шляхом стягнення з Черкаської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету територіальної громади міста Черкаси за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 6 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи судом апеляційної інстанції та 2 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з переглядом справи судом касаційної інстанції.
Керуючись статтями 258, 260-261, 435 ЦПК України, суд
Заяву Управління державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 11.10.2023 у справі №712/1135/22 за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_1 , Державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - задовольнити.
Встановити спосіб та порядок виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.10.2023 у справі №712/1135/22 на підставі якої Соснівський районний суд м. Черкаси 22.03.2024 видав виконавчі листи:
- стягнути з Черкаської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету територіальної громади міста Черкаси за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 38764676, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) на користь ОСОБА_1 6 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи судом апеляційної інстанції;
- стягнути з Черкаської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету територіальної громади міста Черкаси за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 38764676, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з переглядом справи судом касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Н.М. Чапліна