Справа № 712/8871/25
Провадження № 1-кс/712/3305/25
02 липня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси клопотання слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює на посаді контролера на контрольно-пропускному пункті відділу охорони ПрАТ «Азот», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, інвалідом ІІ групи, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України у кримінальному провадженні № 12025250310001551 від 01.05.2025,
До Соснівського районного суду м. Черкаси звернувся слідчий відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділом Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250310001551 від 01.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 28 квітня 2025 року приблизно о 23.00 годині, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи поблизу кіоска, розташованого за адресою: вулиця Героїв Майдану, 9 у м. Черкаси, маючи умисел на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, діючи умисно, протиправно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння на спричинення тілесних ушкоджень, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, підійшов до потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який перебував в положенні сидячи спершись спиною на припаркований поруч автомобіль, наніс останньому не менше восьми ударів гомілкостопом правої ноги в область лівої частини голови. В результаті своїх умисних дій ОСОБА_6 заподіяв потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку, внаслідок чого 06.05.2025 потерпілий помер.
Причиною смерті ОСОБА_8 , згідно лікарського свідоцтва про смерть №588 від 06.05.2025, виданого ДСУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» є використання тупого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
08.05.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
26.06.2025 постановою керівника Черкаської окружної прокуратури строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 08.08.2025.
Причетність ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до вчинення кримінального правопорушення підтверджується:
даними електронного рапорту №36784 від 30.04.2025;
даними електронного рапорту №36077 від 29.04.2025;
даними протоколу огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 від 29.04.2025;
даними протоколу огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 від 30.04.2025;
даними протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 01.05.2025;
даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 01.05.2025;
даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 від 01.05.2025;
даними протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 02.05.2025;
даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 від 02.05.2025;
даними протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 07.05.2025;
даними протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 07.05.2025;
даними протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 07.05.2025;
даними протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 07.05.2025;
даними протоколу допиту свідка ОСОБА_16 від 07.05.2025;
даними лікарського свідоцтва про смерть №588 від 06.05.2025;
повідомленням про підозру ОСОБА_6 від 06.05.2025;
іншими матеріалами кримінального провадження.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого проти життя та здоров'я особи, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме високий ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Також ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може перешкоджати проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні іншим чином, у тому числі шляхом спотворення чи знищення речових доказів.
Враховуючи, що підозрюваний, вчинив тяжкий злочини, вчинений проти життя та здоров'я особи, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, є підстави вважати, що ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Підстави, ризики та обставини, передбачені ст. 177 КПК України, які варто врахувати при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 :
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, проти життя та здоров'я особи, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, під тягарем відповідальності за скоєний злочин, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі на певний строк, може залишити місце свого проживання, таким чином переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Окремої уваги заслуговує той факт, що ОСОБА_6 не викликав швидку медичну допомогу потерпілому ОСОБА_8 та працівників поліції, перебуваючи на місці події та з-поміж цього намагався завдати тілесних ушкоджень потерпілому в присутності працівників поліції, які прибули на місце події. Вказані факти висвітлюють намагання уникнути кримінальної відповідальності, а також враховуючи, тяжкість покарання яке йому загрожує, а саме до десяти років позбавлення волі, наявні підстави вважати, що останній перебуваючи на волі може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та потерпілого, у цьому ж кримінальному провадженні, а саме приймаючи до уваги те, що ОСОБА_6 перебуває у дружніх стосунках з деякими свідками, тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на них незаконно впливати та узгодити показання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Також, ОСОБА_6 може впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з застосуванням фізичної сили або погроз такого застосування з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності.
Поряд із цим необхідно враховувати фактор страху людини перед іншою людиною, яка спроможна застосувати фізичне насильство. Будь-яка особа, має бути захищена та з усвідомленням своєї невразливості, відсутністю страху перед підозрюваним, надати показання суду. У даному випадку забезпечення безпеки свідків, потерпілого унеможливлення на них незаконного впливу з боку підозрюваного є основним завданням на даній стадії досудового розслідування.
Свідки допитані у кримінальному провадженні, однак в подальшому при розгляді справи судом, суд не може на них посилатись, оскільки досліджує їх показання безпосередньо в суді. Тобто вказаний ризик продовжує існувати до моменту допиту вказаних свідків на стадії судового розгляду.
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Також, наявність вищеописаного ризику впливу на свідків підтверджується і тим, що вплив на свідків може містити самостійний склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України.
Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України слід оцінити ризик передбачений п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме ОСОБА_6 має репутацію підозрюваного, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який відноситься до кримінальних правопорушень вчинений проти життя та здоров'я особи.
При цьому слідство, враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутої підозри, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від слідства, а в подальшому суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, тому не вбачається ґрунтовних підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків, виконанню підозрюваним процесуальних обов'язків, та забезпечить належну поведінку під час проведення досудового розслідування, а в подальшому розгляду справи і запобіганню уникнення правосуддя.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:
- при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи характер вчиненого злочину, є ризик того, що ОСОБА_6 буде переховуватися від органів досудового розслідування;
- особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні та під час досудового розслідування, слідчому відділу представлені не були.
Крім того, слідчим у відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України просив не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що ОСОБА_8 з ножем кинувся на ОСОБА_10 , поранив його, після чого він вибив ніж та наносив удари ОСОБА_8 , удари продовжував наносити, оскільки ОСОБА_8 сунув руку в карман, а він вимагав, щоб ОСОБА_8 не ліз до карману. Раніше до кримінальної відповідальності не притягався, працює, є учасником бойових дій та інвалідом 2 групи, має неповнолітню дитину. З урахуванням обставин справи, просив відмовити у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, просив врахувати обставини справи, особу та поведінку ОСОБА_8 , відсутність висновку судово-медичної експертизи, те що після нанесення тілесних ушкоджень та смертю пройшов тривалий час, під час якого загиблий пересувався, розмовляв, перебуваючи у свідомості, отже наразі належним чином наразі причинно-наслідковий зв'язок між нанесенням тілесних ушкоджень та смертю є не встановленим. Водночас, відомості про особу підозрюваного підтверджують відсутність його суспільної небезпечності, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягався, є інвалідом 2 групи, учасником бойових дій має неповнолітню дитину, працює, за місцем роботи характеризується позитивно. Крім того, після події підозрюваний не переховувався, отримавши клопотання про застосування запобіжного заходу самостійно з'явився до суду. Просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, заперечення захисника та долучені документи, слідчий суддя робить наступні висновки.
Згідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку запобіжного заходу до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Оцінивши додані до клопотання докази, слідчий суддя вважає доведеною наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.05.2025 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 07.07.2025.
У зв'язку з тим, що закінчити досудове розслідування у двомісячний строк неможливо, 26.06.2025 постановою керівника Черкаської окружної прокуратури строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 08.08.2025.
Ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК, наведені та обґрунтовані слідчим та прокурором, підтверджуються матеріалами справи, стороною обвинувачення доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, проти життя та здоров'я особи, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, під тягарем відповідальності за скоєний злочин, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі на певний строк, може залишити місце свого проживання, таким чином переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Окремої уваги заслуговує той факт, що ОСОБА_6 не викликав швидку медичну допомогу потерпілому ОСОБА_8 та працівників поліції, перебуваючи на місці події та з-поміж цього намагався завдати тілесних ушкоджень потерпілому в присутності працівників поліції, які прибули на місце події.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - імовірність незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 перебуває у дружніх стосунках з деякими свідками, тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на них незаконно впливати та узгодити показання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Поряд із цим необхідно враховувати фактор страху людини перед іншою людиною, яка спроможна застосувати фізичне насильство. Будь-яка особа, має бути захищена та з усвідомленням своєї невразливості, відсутністю страху перед підозрюваним, надати показання суду. У даному випадку забезпечення безпеки свідків, потерпілого унеможливлення на них незаконного впливу з боку підозрюваного є основним завданням на даній стадії досудового розслідування.
Свідки допитані у кримінальному провадженні, однак в подальшому при розгляді справи судом, суд не може на них посилатись, оскільки досліджує їх показання безпосередньо в суді. Тобто вказаний ризик продовжує існувати до моменту допиту вказаних свідків на стадії судового розгляду.
Стороною обвинувачення також доведена наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Отже наявність обґрунтованої підозри у вчинені злочину та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для продовження підозрюваному запобіжного заходу. Розглядаючи заявлене клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Вирішуючи дане питання, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом при обранні запобіжного заходу і суспільний інтерес в даному конкретному випадку полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011.
При прийнятті такого рішення слідчий суддя також враховує, що мета та підстави застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були враховані слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 09.05.2025 року та нових підстав для зміни запобіжного заходу слідчий суддя не вбачає.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Судом враховуються заперечення сторони захисту, відомості про особу підозрюваного, те, що він раніше не судимий, є інвалідом, учасником бойових дій, має неповнолітню дитину, працює, за місцем роботи характеризується позитивно. Водночас, характер вчиненого кримінального правопорушення - нанесення тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого, множинність нанесення тілесних ушкоджень в область голови - відповідно до досліджених матеріалів ОСОБА_6 наніс не менше восьми ударів гомілкостопом правої ноги в область лівої частини голови ОСОБА_8 , який перебував в положенні сидячи спершись спиною на припаркований поруч автомобіль, агресивна поведінка підозрюваного після події свідчать про високий ступінь ризиків можливої неналежної поведінки підозрюваного та відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
У відповідності до частин 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Таким чином, оцінивши в сукупності обставини відповідно до ст. ст.177, 178 КПК, те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, який спричини загибель людини, особу підозрюваного слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному на 38 днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 08.08.2025 року, без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 132, 176 - 178, 183-184, 194, 196-199, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строкзапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 38 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 08 серпня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали направити Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор», вручити підозрюваному, захиснику підозрюваного, прокурору та слідчому.
Строк дії ухвали до 08.08.2025, включно.
Для утримання підозрюваного під вартою, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає направленню до Слідчого ізолятора м. Черкаси.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 04.07.2025.
Слідчий суддя: ОСОБА_1