Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3071/25
Номер провадження2/711/1683/25
04 липня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі: головуючого-судді Демчика Р.В., при секретарі Бутовській Д.О., з участю представника позивача - адвоката Соколишиної Л.Б., представника відповідача - адвоката Топор І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Соколишина Леся Богданівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Соколишина Л.Б. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Заяву мотивує тим, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 18 листопада 2019 року. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач, посилається на те, що внаслідок непорозумінь, відносини між позивачем та відповідачем поступово погіршувалися , що в кінцевому результат призвело до фактичного припинення між ними шлюбних стосунків у лютому 2024 року. За глибоким переконанням позивача подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини з відповідачем немає, адже з його слів , дружина йому зрадила. Майнового спору та спору місця проживання дитини між сторонами на даний час нема. В зв'язку з чим, він звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Також позивач зазначив, що орієнтований попередній розрахунок судових витрат позивача складає 7211.20 грн.: 6000.00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката та 1211.20 грн. судового збору
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 16 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 28 травня 2025 рокусторонам надано термін на примирення. Провадження у справі зупинено.
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 30 червня 2025 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з» явився.
Представник позивача - адвокат Соколошинина Л.Б. в судовому засідання позовні вимоги щодо розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримала. Наполягала на задоволенні позовних вимог. В частині вимог про стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача відмовилася.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася.
Представник відповідача - адвокат Топор І. позовні вимоги про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнав в повному обсязі та не заперечував щодо їх задоволення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засідання встановлено, що сторони 18 листопада 2019 року зареєстрували шлюб у Виконавчому комітеті Степанівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, про що зроблений актовий запис №12.
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спір про визначення місця проживання та виховання дитини відсутній.
Спір про поділ майна, що є спільною власністю сторін, на час звернення до суду - відсутній.
Згідно статті 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За приписами ч. 3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно ст.110 СК, один з подружжя має право пред'явити до суду позов про розірвання шлюбу.
Згідно ст.112 СК суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21 грудня 2007 року, «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви NN 29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів... Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення..., держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку..., так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Згідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч. 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, сімейних відносин не підтримують, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечить інтересам сторін, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України та ст.ст. 12, 18, 258, 263, 273 ЦПК України, постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд -
ухвалив:
Позов - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ), що зареєстрований 18 листопада 2019 року у Виконавчому комітеті Степанівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, про що зроблений актовий запис №12.
Рішення суду після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставленням відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Р. В. Демчик