Справа № 538/803/25
Провадження № 2/538/601/25
27 червня 2025 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Цімботи Л.Г., з участю секретаря судового засідання Петрової С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить стягнути заборгованість за кредитним договором №00091-09/2024 від 01.09.2024 року в загальному розмірі 21021,92 грн, сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн. В обґрунтування заявлених вимог вказано, що 01.09.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №00091-09/2024, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу фінансовий кредит в розмірі 6808 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Відповідач не виконав умов кредитного договору. Відповідно до п.п. 1.6. кредитного договору кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Даний кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства в електронній формі. 23.12.2024 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №23122024. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №00091-09/2024 від 01.09.2024 року. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв'язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та штрафів у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором. Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 21021,92 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 6808 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом 6399,52 грн, заборгованість за неустойкою 7814,20 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 21021,92 грн.
Ухвалою судді від 25.04.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено засідання.
15.05.2025 до суду від представника відповідача, адвоката Шелудько О.О., надійшов відзив на позов, в якому зазначає, що доданий до матеріалів лист №3426-250328153738 від 28.03.2025 не є належним доказом отримання Відповідачем коштів, оскільки вказане повідомлення не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Відповідно до наданої довідка матеріали справи не містять жодного підтвердження того, що зазначена картка « НОМЕР_2 » належить саме Відповідачу. Також вказує, що розрахунок, на який посилається позивач не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу. Таким чином, за наявними розрахунками позивача без первинних документів неможливо перевірити зазначену позивачем суму заборгованості, як і неможливо перевірити сам факт надання кредитних коштів позичальникові у відповідному розмірі. Стосовно нарахування неустойки: Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком
або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). З урахуванням викладеного, вимога про стягнення неустойки у сумі 7 814,20 грн. є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Представником позивача не надано доказів самостійного направлення запитів до ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» з метою отримання інформації та отримання відмови. Таким чином, Позивач не здійснив всіх необхідних дій для отримання інформації для обґрунтування своїх позовних вимог, а тому клопотання про витребування доказів не підлягає задоволенню. Тому просить суд відмовити в повному обсязі у задоволенні позовної заяви.
20.05.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вважає відзив безпідставним та таким, що спрямований на уникнення відповідальності за невиконання зобов'язання. Щодо розрахунку заборгованості наданого Позивачем послався на Постанову Верховного Суду від 17 грудня 2020 року по справі №278/2177/15-ц та на те, що Позивачем було надано Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 00091-09/2024 від 01.09.2024 року, що є письмовим документом, який підтверджує суму боргу. Розрахунок заборгованості є належним доказом, оскільки сформований на основі кредитного договору і згідно кредитної ставки, яка була вказана в договорі і на яку погодився відповідач. Розрахунок заборгованості містить усі необхідні відомості для того, аби ідентифікувати його як такий, що підтверджує суму боргу саме по цьому кредитному договорі, адже містить відомості про Позичальника та номер і дату кредитного договору. Тому можна дійти висновку, що розрахунок заборгованості створений на підставі кредитного договору і умов на які погодився відповідач. Отже, Позивач надав до суду на розгляд всі належні та допустимі докази на підтвердження заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 00091- 09/2024 від 01.09.2024 року. Тому просять суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В судове засідання позивач явку представника не забезпечив, в позовній заяві просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
За обставин, викладених вище, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом встановлено, що 01.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та від імені ОСОБА_1 було підписано Договір про надання фінансового кредиту №00091-09/2024, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 7400 грн (п.1.1.), кредит надається строком 120 днів (п.1.2.), денна процентна ставка складає 1,00 % (п.1.4.1.) (а.с.21-32).
Згідно з п. 1.6 кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнту включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5167-80хх-хххх-8452 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення Заявки-Анкети на отримання кредиту на сайті Товариства в особистому кабінеті (п. 2.5-2.6).
Відповідно до п. 2.16 договору підписання договору відбувається шляхом введення одноразового ідентифікатора.
Вказаний договір був підписаний з допомогою одноразового ідентифікатора W0312.
У Додатку № 1 до Договору зазначено, що сторони погодили графік платежів за договором, згідно із яким: відповідач повинен був здійснити 7 платежів за період із 01.09.2024 по 29.12.2024 на загальну суму 14504 грн. Графік платежів підписаний відповідачем з допомогою одноразового ідентифікатора W0312 (а.с. 33-35).
Також 01.09.2024 за допомогою одноразового ідентифікатора від імені відповідача було підписано Паспорт споживчого кредиту, у якому вказані: інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування (а.с. 16-20).
Згідно з довідкою про ідентифікацію, договір шляхом накладення електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора W0312 акцептовано від імені ОСОБА_1 (а.с.44).
Згідно наданого позивачем як доказ розрахунку заборгованості за кредитним договором №00091-09/2024 від 01.09.2024 року, здійсненого ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП", заборгованість ОСОБА_1 становить 21021,92 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 6808 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом 6399,52 грн, заборгованість за неусройкою 7814,20 грн. (а.с.39-42).
01.09.2024 ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" здійснило перерахування коштів на карту НОМЕР_2 на суму 7400 грн., номер транзакції 496733071, що підтверджується листом від 28.03.2025 сервісу онлайн платежу iPay.ua (а.с.46).
23.12.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу № 23122024, відповідно до якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передало (відступило) ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників (а.с.47-56).
Згідно Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №00091-09/2024 від 01.09.2024 становить: 21021,92 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 6808 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом 6399,52 грн, заборгованість за неустойкою 7814,20 грн. (а.с.57).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтями 7 та 8 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов'язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.
Зокрема, відповідно до ч. 3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, право вимоги за Договором про надання фінансового кредиту №00091-09/2024 від 01.09.2024, могло перейти до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на підставі Договору факторингу.
Проте, надані позивачем як докази документи не підтверджують факт отримання відповідачем коштів на підставі укладеного договору та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі, який зазначає позивач.
При цьому, відповідач ОСОБА_1 стверджує, що банк не підтвердив виконання свого обов'язку щодо видачі йому коштів жодним належним і допустимим доказом, зокрема, первинними документами.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов'язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст. 77 - ст. 80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, що підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу.
Суд враховує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Разом з тим, позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що відповідачу по справі були перераховані грошові кошти у розмірах, які зазначені позивачем по справі.
Крім того суд звертає увагу, що позивач в позовній заяві зазначає про надання відповідачу кредиту в сумі 6808 грн (а.с. 2-4), тоді як з доданої ним копії договору вбачається, що сума кредиту складає 7400 грн. (а.с. 21-32)
Більше того згідно довідки АТ "Державний ощадний банк України" від 20.06.2025 наданої на виконання ухвали суду від 27.05.2025 р., якою було задоволено клопотання представника позивача про витребування документів, вбачається, що в програмному забезпеченні АТ "Ощадбанк" взагалі відсутня інформація щодо рахунків відкритих на ім'я ОСОБА_1 .
Відтак, жодних належних і допустимих доказів, на підтвердження тих обставин, про які зазначає позивач у позовній заяві, а саме, що отримання відповідачем коштів і відповідно про наявність в нього заборгованості по укладеному кредитному договору в сумі 21021,92 грн, матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому позов не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Лохвицького
районного суду Людмила ЦІМБОТА