Справа №534/1873/24
Провадження №2/534/520/24
29 травня 2025 року місто Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області в складі головуючого судді Куц Т.О., з участю: секретаря судового засідання Дегтяр Є.І., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , представника третьої особи Вірич М.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Горішні Плавні Полтавської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОРІТ», третя особа: Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про визнання недійсним та скасування акту спеціального розслідування нещасного випадку,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому прохає визнати недійсним та скасувати акт за формою Н-1/НП від 11.01.2024 р. спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17.08.2023 р. о 15 год. 00 хв. в ТОВ «ДІОРИТ» з механіком ОСОБА_4 , затверджений начальником Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Розумним О.М. 16.01.2024 р. Зобов?язати товариство з обмеженою відповідальністю «ДІОРИТ» організувати проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17.08.2023 р. о 15 год. 00 хв. в ТОВ «ДІОРИТ» з механіком ОСОБА_4 .
Заявлені вимоги мотивує тим, що в серпні 2023 р. на території ТОВ «ДІОРИТ» стався нещасний випадок зі смертельним наслідком для потерпілого ОСОБА_4 , у зв?язку з чим, наказом Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 21.08.2023 р. №433/ПНС було утворено комісію для проведення спеціального розслідування цього випадку. За результатами проведення розслідування комісія прийшла до висновку, що причини та обставини вказаного нещасного випадку не пов?язані з виробництвом, оскільки він стався не під час виконання батьком позивача ОСОБА_4 своїх трудових (посадових) обов?язків чи завдань роботодавця, чи будь-яких інших дій в інтересах підприємства.
За таких обставин, вважає, що комісія прийняла рішення про визнання вказаного нещасного випадку не пов?язаним з виробництвом, про що було складено Акт від 11.01.2024 р. за формою Н-1/HII.
Проте, спеціальне розслідування було проведено комісією з порушенням вимог законодавства, в ході якого дійсні причини та обставини цього випадку повно та всебічно з?ясовані не були.
01.10.2024 до суду від відповідача ТОВ «ДІОРІТ»» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить у позові відмовити, посилаючись на те, що комісія в повному обсязі виконала свої обов?язки в тому числі, щодо вивчення наявних на підприємстві документів та матеріалів стосовно нещасного випадку, визначення виду події, що призвела до нещасного випадку, з?ясування обставини та причини настання нещасного випадку, визначити, пов?язані чи не пов?язані нещасний випадок з виробництвом, що було зазначено у матеріалах розслідування. які були витребувані судом разом з актом розслідування. В тому числі, на підставі наданих комісії матеріалів, таких як, документів, наказів, протоколів, запитів, досліджень, висновків експертів, протоколів допитів, наданих пояснень працівникам поліції, пояснень наданих окремо комісії для проведення спеціального розслідування, та інших, комісією розглянуто, з?ясовано, та встановлено всі фактичні обставини, що мали відношення до випадку, про що здійснено відповідні записи до Акту Розслідування, матеріалах до нього, в тому числі, щодо обставин, про які Позивач запитує у Позовній заяві, які, в будь якому разі, жодним чином не могли істотно вплинути на висновок комісії, через відсутність зв?язку з критеріями, зазначеними у п. 52 Порядку 337. Акт містить сформований результат розслідування, його висновки, з чітким викладом всіх обставин з посиланням на зібрані матеріали розслідування, та фізично не може в собі містити повний зміст всіх матеріалів розслідування. Крім того посилається на те, що позивач не скористався своїми правами щодо звернення до Держпраці (як уповноважену особу призначення повторного, саме спеціального, розслідування, згідно п.10 Порядку №337) або її територіального органу щодо призначення повторного спеціального розслідування у зв?язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1. Позивачем не було надано до Держпраці, в порядку визначеному п. 58 Порядку №337 жодних документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії, натомість ним подано позовну заяву, до якої також не було додано документів, посилань на обставини, норми права, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
В судовому засіданні представник позивача Першин С.М. позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на обставини зазначені у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи Вірич М.Є. в судовому засіданні проти вимог позивача заперечувала, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відносини між сторонами у справі регулюються Законам України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування'від 23.09.1999 року за № 1105 та Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року за № 337.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 27.051998 (а.с.8).
Наказом Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці № 433-ПНС від 21.08.2023 року «Про утворення комісії із спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, який стався 17.08.2023 року о 15 год. 00 хв. на ТОВ «ДІОРІТ» з ОСОБА_4 , було утворено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку.
Відповідно до Акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 17.08.2023 року о 15 год. 00 хв. на ТОВ «ДІОРІТ» від 11.01.2024, затвердженого начальником Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за формою Н-1/НП встановлено, що комісія провела розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку, що стався на тимчасовому майданчику розкривних порід, який розташований на території Шматківського гранітного кар'єру ТОВ «ДІОРИТ» за адресою 2 км на південь від с. Карпівка Горішньоплавнівської територіальної громади, Кременчуцького району Полтавської області. Відповідно обставин, за яких стався нещасний випадок, що зазначено у п. 4 вказаного акту, механік Шматківського гранітного кар?єру ТОВ «ДІОРИТ» ОСОБА_4 перебував у відпустці без збереження заробітної плати за угодою сторін на період дії воєнного стану, про що свідчить наказ ТОВ «ДІОРИТ» від 24.11.2022 року №147 в/к заява ОСОБА_4 від 24.11.2022 р.
17.08.2023 приблизно перед перервою на обід ОСОБА_4 з'явився контрольно-пропускному пункті (далі - КПП) головного в?їзду на територію Шматківського гранітного кар?єру ТОВ «ДІОРИТ» і звернувся до контролера КПП ТОВ «ДІОРИТ» ОСОБА_5 зазначивши, що знаходиться у відпустці, але має намір поговорити з керівництвом про поновлення на роботі та попрохав пропустити його на територію кар'єру ТОВ «ДІОРИТ». З пояснень ОСОБА_5 , йому здалося що ОСОБА_4 був в нетверезому стані і він його не пропустив. Після цього ОСОБА_4 попросив ОСОБА_5 зателефонувати головному інженеру ТОВ «ДІОРИТ» ОСОБА_6 з пропозицією зустрітись. Протягом наступних 10 хвилин ОСОБА_6 під?їхав до КПІ. Під час спілкування ОСОБА_7 головний інженер ОСОБА_6 сказав, що готовий продовжити з ним розмову про повернення на роботу коли той протверезіє (бо начебто він був на підпитку). Закінчив розмову ОСОБА_6 поїхав в кар?єр, а він залишився на КПП. ОСОБА_5 на території кар?єру через КПП ОСОБА_4 не пропустив. Куди саме пішов після розмови ОСОБА_4 жоден з них (ані ОСОБА_5 , ані ОСОБА_6 :) не бачили.
Як зазначено в поясненнях машиніста бульдозера ТОВ «ДІОРИТ» ОСОБА_8 , який 17.08.2023 року на тимчасовому майданчику розкривних порід виконував роботи з ремонту ходової частини бульдозера Т-170.00, заводський №56052/220, реєстраційний № НОМЕР_2 , згідно отриманого завдання на виконання цих робіт, які 17.08.2023 усно видав ОСОБА_6 . Приблизно о 13-14 годині до нього підійшов ОСОБА_4 , ОСОБА_8 зробив йому зауваження і попросив відійти і не заважати. ОСОБА_9 відійшов. Після чого ОСОБА_10 продовжив роботу. При виконанні роботи у ОСОБА_8 виника необхідність виконувати маневри з рухом бульдозером вперед і назад з метою перевірки роботи ходової частини. ОСОБА_4 перебував в зоні видимості приблизно в 30-метрах від бульдозера з правого боку. При виконанні чергового маневру ОСОБА_4 зник з поля зору. ОСОБА_8 не переконався у відсутності перешкод на шляху руху бульдозер не подавав звукові та світлові сигнали під час руху. Після виконання маневру назад ОСОБА_8 побачив, що ОСОБА_4 лежить без ознак життя зліва від бульдозера в 3-4-х метрах. Після цього ОСОБА_8 зупинив бульдозер, опустив відвал і повідомив про випадок головного інженера ОСОБА_6 . Відповідно ОСОБА_6 , дізнавшись про те, що трапилось зателефонував в поліцію, у відповідні служби та повідомив керівництво підприємства про подію.
Так відповідно до вказаного акту, комісія на підставі зібраних матеріалів, зробила висновок , що враховуючи, що випадок з механіком Шматківського, гранітного кар'єру ТОВ «ДІОРИТ» ОСОБА_4 стався не під час виконання потертілим трудових обов'язків чи завдань роботодавця (усних або письмових) чи будь яких інших дій в інтересах підприємств. Розглянувши зібрані під час розслідування матеріали, комісія із спеціального розслідування прийшла до висновку що в даному випадку обставини не відповідають п. 52 Порядку розслідування та обліку нещасних Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337, за яких нещасний випадок визнає не пов'язаним з виробництвом.
Відповідно п. 34 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 комісія з спеціального розслідування, шляхом голосування простою більшістю голосів (не пов?язаний - 5; пов?язаний - 1), прийняло рішення, що нещасний випадок з механіком Шматковського гранітного кар'єру ТОВ «ДІОРИТ» ОСОБА_4 визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом зі складанням Акту за формаою Н-1/НП та подальшим взяттям на облік ТОВ «ДІОРИТ» (а.с.109-121).
Відповідно до довідки про причину смерті №478 від 17.08.2023 року, причина смерті ОСОБА_4 : розстрочення грудної клітки, ділянки живота, нижньої частини спини і таза.
Позивач, звертаючись з позовом до суду не погодився із оспорюваним актом, вважає, що з його батьком стався нещасний випадок, який пов'язаний з процесом трудової діяльності.
Захист прав, свобод та інтересів працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, здійснюється у спосіб, визначений законами України.
Основоположні засади належної організації охорони праці визначені частиною четвертою статті 43 Конституції України, якою закріплено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Системний аналіз положень, визначених статтями 153, 159-161 КЗпП України, дає можливість зробити висновок, що законодавець встановлює для роботодавця обов'язок щодо належної організації охорони праці на підприємстві та забезпечення контролю за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці.
Згідно зі ст. 171 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці», роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, відповідно до Положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом, дане питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Процедура розслідування та ведення обліку нещасних випадків на виробництві на момент виникнення спірних правовідносин визначалась Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337.
Відповідно до п. 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (надалі Порядок № 337), нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.
Розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу (п. 9 Порядку).
Згідно п. 10 Порядку № 337, спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки із смертельними наслідками; випадки смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов'язків.
При цьому п. 12 Порядку № 337 визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню.
Відповідно до п. 33 Порядку № 337, комісія (спеціальна комісія) зобов'язана, зокрема:
- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;
- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров'я для отримання медичних висновків щодо зв'язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;
- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;
- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
- визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
- з'ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
- визначити, пов'язані чи не пов'язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;
- установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
- вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування);
- скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого.
Відповідно до п. 38 Порядку спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.
Відповідно до п. 47 Порядку за результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом), картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, зазначені у пунктах 50 і 51 цього Порядку.
Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п'яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта (актів) член спеціальної комісії підписує його (їх) з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово. Окрема думка додається до акта за формою Н-5 і є його невід'ємною частиною.
Відповідно до протоколу №5 засідання спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку, що стався 17.08.2023 з ОСОБА_4 членом комісії ОСОБА_11 складено окрему думку, згідно якої вважає, що комісією із спеціального розслідування зібрано достатньо матеріалів, які б могли свідчити про те, що нещасний випадок з механіком Шматківського гранітного кар'єру ТОВ «ДІОРІТ» ОСОБА_4 вважається, таким, що не пов'язаний з виробництвом. Але зазначає, що необхідно врахувати наступні факти - механік Шматківського гранітного кар?єру ТОВ «ДІОРИТ» ОСОБА_4 на момент настання нещасного випадку перебував в трудових відносинах з ТОВ «ДІОРИТ»; посадовими особами підприємства допущені порушення нормативно-правових актів з охорони праці, а саме: бульдозер Т-170.00 заводський номер 56052/22041, яким був здійснений наїзд на потерпілого, був допущений до експлуатації без реєстрації в установленому законодавством порядку, чим порушено вимоги статті 21 розділу III Закону України «Про охорону праці» (зі змінами) від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХII, та пункту б Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 року №8 (зі змінами); не розроблено положення (інструкція) про внутрішньо-об?єктовий режим підприємства, в Правилах внутрішнього трудового розпорядку відсутні певні вимоги, які б встановлювали правила поведінки і перебування працівників на території підприємства, не призначено відповідальну посадову особу, яка б здійснювала контроль за перебуванням працівників на території підприємства в неробочий час, під час відпусток тощо без запрошень, завдань, розпоряджень роботодавця. Враховуючи викладене вважає, що нещасний випадок з механіком Шматківського гранітного кар?єру ТОВ «ДІОРИТ» ОСОБА_4 потрібно вважати таким, що пов?язаний з виробництвом.
Відповідно до п. 58 Порядку № 337, протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім'ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв'язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1. За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння). Голова Держпраці або керівник її територіального органу у разі невиконання спеціальною комісією визначених цим Порядком обов'язків має право призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, притягти до відповідальності посадових осіб територіального органу Держпраці та підприємства (установи, організації), які допустили порушення вимог цього Порядку. Повторне розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться комісією (спеціальною комісією) в іншому складі (із заміною всіх членів комісії). Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.
Зазначені положення Порядку дають підстави дійти висновку, що до виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, і такий факт не може бути встановлений у судовому порядку. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов'язаності чи не пов'язаності нещасного випадку з виробництвом.
Як вже зазначалося вище, позивач не погоджується із висновками комісії, викладеними в акті спеціального розслідування нещасного випадку від 11.01.2024, тому просив визнати його недійсним. Його заперечення в основному зводяться до того, що нещасний випадок стався на території підприємства, а тому повинен бути визнаний таким, що пов'язаний з виробництвом. При цьому зазначає, що однією з основних умов, виходячи з якої можна вважати, що нещасний випадок пов'язано з виробництвом, - є місце отримання травми, яким є територія підприємства, тобто земельна ділянка, що надана йому для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд, під'їзних доріг, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель тощо, а також до неї відноситься і робоче місце та інше місце, пов'язане з виконанням роботи».
Даючи оцінку доводам позивача, суд враховує наступне.
Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничогофактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть (Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Відповідно до п. 54 Порядку у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держпраці або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держпраці, які порушили вимоги цього Порядку.
Тобто, вирішення питання про встановлення зв'язку нещасного випадку з виробництвом та складення акту за формою НПВ або Н-1 належить до виключної компетенції спеціальної комісії.
Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку.
Отже вирішення питання про встановлення зв'язку нещасного випадку з виробництвом та складення акту за формою НПВ або Н-1 належить до виключної компетенції спеціальної комісії. Законом визначено порядок встановлення факту нещасного випадку на виробництві, так само як і порядок оформлення актів про нещасний випадок та їх оскарження. І лише при наявності висновків повторного розслідування позивач має право оскаржити такі висновки в судовому порядку.
Незгода з висновками комісії, тобто в даному випадку, мається на увазі, відповідна заява або скарга, яка подається згідно п. 54 Порядку, є підставою для проведення повторного спеціального розслідування, яке проводиться комісією, але в іншому складі.
І лише висновки повторного спеціального розслідування можуть бути оскаржені до суду.
Отже, вимога про скасування акта за формою Н-5 і Н-1 ставиться в залежність від наслідків розгляду заяви щодо призначення повторного спеціального розслідування нещасного випадку та результатів його проведення.
Разом з тим, позивач з проханням звернення зі скаргою на висновки комісії з метою забезпечення призначення повторного розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі не звертався
В даному випадку, суд важає, що позов подано передчасно , оскільки позивачем не використано позасудовий порядок вирішення спору.
Окрім того, суд вважає за необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ст. 15 ЦК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Здійснюючи розслідування нещасного випадку та складавши відповідні акти, спеціальна комісія не здійснює владні управлінські функції.
Оскільки правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, тобто право на позов у особи виникає після порушення відповідачем його права, а позивачем в свою чергу, не використано позасудовий порядок вирішення спору, звернувся до суду передчасно, отже, суд, враховуючи вищезазначені норми права, обставини справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного керуючись ст. 3-15,76,82, 141,211,258,259,263,265,268, 273 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОРІТ», третя особа: Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про визнання недійсним та скасування акту спеціального розслідування нещасного випадку - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду.
Суддя Т.О.Куц