Єдиний унікальний номер: 753/1699/25
Провадження № 2/379/374/25
03 липня 2025 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі
головуючого судді - Невгада О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бакал О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
27.01.2025 позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (далі - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ») звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з указаним позовом, мотивуючи тим, що 17.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» було укладено Договір позики № 75227455 у електронній формі, підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора. За умовами цього Договору товариство надало відповідачці в позику грошові кошти в сумі 15 000,00 грн. строком на 64 днів з можливістю пролонгації чи автопролонгації до 90 днів та зі сплатою процентів у розмірі 1,6% у день. Позикодавець за посередництва платіжної установи ТОВ «ФК «Фінекспрес»» перерахував кошти в сумі 15 000,00 грн. на банківський картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 , цим самим виконавши свої фінансові зобов'язання. Однак відповідачка повинна була повернути кредит, сплатити відсотки за його користування в порядку та строки, визначені договором. Однак відповідачка свої фінансові зобов'язання за даним договором належним чином та своєчасно не виконала у зв'язку з чим має заборгованість у розмірі 30 189,83 грн., з яких: 12 420,40 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 769,43 грн. - сума заборгованості за відсотками. У подальшому за договорами факторингу ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами», яке в свою чергу відступило ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», як новому кредитору, право вимоги до боржників, в тому числі й до ОСОБА_1 за Договором позики № 75227455 від 17.06.2021. Оскільки вищевказану заборгованість відповідачка не сплатила ні первісному кредитору, ні наступним факторам, то позивач просив суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на їхню користь заборгованість за Договором позики № 75227455 від 17.06.2021 у розмірі 30 189,83 грн., з яких: 12 420,40 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 769,43 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
03.03.2025 Дарницьким районним судом міста Києва постановлено ухвалу про передачу указаної справи за підсудністю до Таращанського районного суду Київської області (а.с.132).
14.05.2025 справа надійшла до Таращанського районного суду Київської області (а.с.133).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2025 головуючим суддею в указаній судовій справі визначено суддю Невгада О.В..
15.05.2025 суд відповідно до положень ч. 6 ст. 187 ЦПК України отримав інформацію з управління ЦНАП виконкому Таращанської міської ради на підтвердження реєстрації місця проживання відповідачки на території Таращанської ОТГ.
19.05.2025 суд постановив ухвалу, якою прийняв указаний позов до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання на 16.06.2025, яке в подальшому через неявку відповідачки було відкладено на 03.07.2025 (а.с.142, 143, 159, 160).
03.07.2025 ухвалою суду, постановленою на місці із занесенням до протоколу судового засідання від 03.07.2025, у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів, а саме: інформації щодо належності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) карткового рахунку № НОМЕР_1 та виписки по даному картковому рахунку, відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» за період з 17.06.2021 по 20.06.2021, було відмовлено з тих підстав, що відповідачкою було визнано позов в частині стягнення з неї тіла кредиту, з чого суд висновує, що нею визнається факт отримання кредиту, а тому в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України ці обставини (визнані учасниками) не підлягають доказуванню.
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» не з'явився. Про день, час і місце розгляду справи повідомлені належно. Позивач у поданій до суду позовній заяві просить розгляд справи здійснити без участі їхнього представника (а.с.3). Крім того, 23.05.2025 та 18.06.2025 представниця позивача Гедзь О.В. подала через ЕКЕС заяви про розгляд цієї справи без її участі, повідомивши, що позов підтримують в повному обсязі та просять його задовольнити, у разі неявки відповідачки не заперечують проти винесення судом заочного рішення у справі (а.с.155, 170).
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день, час і місце розгляду справи повідомлена належно (а.с.180). 17.06.2025 до суду надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій відповідачка просить суд розглядати цю справу без її участі (а.с.168).
Того ж дня, 17.06.2025, від відповідачки ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідачка позовні вимоги визнала в частині стягнення з неї тіла кредиту, щодо решти вимог, вважає, що позовні вимоги не відповідають закону (а.с.167).
23.06.2025 від представника позивача Гедзь О.В. через ЕКЕС надійшла відповідь на відзив у якому представник відповідача посилається на те, що відповідно до п. 5.2. договору позики №75227455, позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у Позику на умовах ануїтету (надалі «Правила»), розміщені за посиланням https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. Згідно з п. 6.7. Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі невнесення чергового Ануїтетного платежу, до складу якого входить частина Позики, Позичальнику на таку частину Позики нараховується процентна ставка у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем сплати такого Ануїтетного платежу, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів по кожному подібному Ануїтетному платежу. Після оплати Ануїтетного платежу та процентів, нарахованих за понадстрокове користування Позикою (або її частиною), подальше повернення Позики здійснюється згідно з Графіком платежів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування. П.8.7. Правил, передбачено, що під час дії особливих умов виконання Договору позики, встановлених для Позичальника в рамках програми лояльності, Позичальник порушить взяті на себе зобов'язання за Договором позики, такі особливі умови виконання Договору позики втрачають силу, а нараховані згідно умов Договору позики Проценти підлягають перерахуванню та оплаті Позичальником в повному обсязі на загальних умовах за весь період дії Договору позики і незалежно від пропонованих особливих умов Програми лояльності. Таким чином, у договорі встановлено строк позики 64 днів, проте відповідачка взяті на себе зобов'язання - не виконала, у зв'язку із чим строк договору автоматично пролонговується. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями. З наведеного алгоритму укладання договору позики вбачається, що без ознайомлення/погодження з Умовами договору позики та Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах ануїтету) подальше укладення електронного договору позики на сайті є неможливим. Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Водночас, зобов'язання невиконане боржником перед кредитором у повному обсязі протягом строку дії договору, продовжує своє існування до його повного і належного виконання або ж припинення в регламентований договором спосіб. Закінчення строку дії договору не є підставою для відхилення від узгоджених в угоді умов, на яких має бути досягнута мета правовідношення. Окрім того, Верховним Судом у справі №910/9072/17 від 26.06.2018 року зроблено висновок про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно з вимогами ст. 599 ЦК України такою підставою є виконання, проведене належним чином. Отже, доводи відповідачки, щодо безпідставного нарахування заборгованості за процентами - є передчасними, оскільки таке нарахування здійснювалось у відповідності до умов договору та додатків до них/правил, й саме через неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань. Більш того, позивач просить стягнути суму заборгованості за договорами позики лише до моменту відступлення права вимоги первісними кредиторами, інших нарахувань позивачем не заявлялось, зокрема процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2.7 % за кожен день, яка передбачена договором позики, погодженими відповідачкою та регламентована правилами надання грошових коштів у позику - не нараховано, оскільки зазначена процента ставка значно фінансово навантажить відповідача. Також вказують, що відповідачкою доказів на підтвердження або спростування позовних вимог позивача до відзиву долучено не було (контр розрахунок, тощо), а тому відзив ґрунтується на припущеннях та зводиться до незгоди з доказами позивача та їх оцінки, тоді як оцінка доказів є виключною компетенцією суду. З підстав наведеного просили позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» задовольнити в повному обсязі.
За положенням частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи за умови їх належного повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки учасники справи не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.
Так, суд установив, що 17 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 було укладено Договір позики (Ануїтет) №75227455 (а.с.21).
Відповідно до п. 1 Договору позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів та сплатити плату (проценти) від суми позики протягом Строку Позики згідно Графіка платежів, або достроково.
За умовами п. 2. Договору сума позики - 15000 грн., строком на 64 днів, процентна ставка (базова) 1,6 % (день), знижена процентна ставка - 1,60 % день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день 2,70%.
Додатком №1 до Договору позики № 75227455 від 17.06.2021 є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.22).
Згідно з п. 4 Договору, проценти за цим Договором нараховуються на залишок позики згідно Графіка платежів, за кожний день користування Позикою, включаючи дати отримання та повернення.
Відповідно до пп. 5.2. Договору, позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику на умовах ануїтету, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування авто пролонгації, йому зрозумілі.
До позовної заяви додано Правила надання грошових коштів у позику (а.с.23-44).
Довідкою про ідентифікацію по договору № 75227455 від 17.06.2021 підтверджено, що клієнт ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладений договір № 75227455 від 17.06.2021, ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): 23TkJfaQL1, 17.06.2021 - 18:32:19, ел.пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.45).
Указаний Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 23TkJfaQL1, що був надісланий на вказану Відповідачкою/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін (п.12 Договору).
Вказаний договір позики створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, вчинений в електронній формі за допомогою електронного підпису уповноваженого представника позикодавця та одноразовим ідентифікатором позичальника, особу якого було верифіковано, що фактично визнається відповідачкою.
На виконання п.1 Договору позики № 75227455 від 17.06.2021, позикодавець виконав свої зобов'язання, перерахував відповідачці ОСОБА_1 кошти в розмірі 15 000,00 грн., на банківський картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 , вказаний нею у договорі, за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес», яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, що підтверджується копією листа ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 28.11.2024, копією довідки ТОВ «ФК Фінекспрес» від 22.11.2024 та копією платіжної інструкції № 21787be-c62e-42e4-a727-1acb41cbf0b7 від 17.06.2021, що є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі та (а.с.47-50).
Натомість, відповідачка ОСОБА_1 позику та відсотки за її користування у відповідності до умов договору в повному обсязі та своєчасно не повернула. Згідно з наданим позивачем розрахунку, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за Договором позики № 75227455 від 17.06.2021 станом на 21.01.2025 складає 30 189,83 грн., з яких: 12 420,40 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 769,43 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.8, 9).
Із розрахунку заборгованості складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с.110-112) проценти нараховувалися відповідачці ОСОБА_1 до 12 вересня 2021 року, тобто протягом 88 днів з дати отримання позики.
19 листопада 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу №1911, згідно якого первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов'язується їх прийняти (а.с.52-60). Вказане підтверджується актом прийому-передачі реєстру заборгованостей (а.с.67) та реєстром прав вимог №3 (а.с.68-70).
03 квітня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №030423-ФК з додатками, згідно якого первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов'язується їх прийняти (а.с.73-81). Вказане підтверджується актами прийому-передачі реєстру заборгованостей (а.с.87, 88) та реєстром заборгованості (а.с.9-92).
Пунктом 5.2. зазначених Договорів факторингу визначено, що перехід від клієнта до позивача/фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі Реєстру заборгованостей, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідних Прав Вимог.
Тобто дані договори є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.
До договору факторингу № 1911 від 19 листопада 2021 року додано реєстр прав вимог, згідно якого вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право вимоги заборгованостей до боржників у тому числі і до ОСОБА_1 за договором позики № 75227455 від 17.06.2021 року у сумі 30 189,83 грн. (12 420,40 грн. -заборгованість за тілом та 17 769,43 грн. - за процентами).
До договору факторингу № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року додано реєстр прав вимог, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступає ТОВ «Фінпром маркет» право вимоги заборгованостей до боржників у тому числі і до ОСОБА_1 за договором позики № 75227455 від 17.06.2021 року у сумі 30 189,83 грн. (12 420,40 грн. -заборгованість за тілом та 17 769,43 грн. - за процентами).
Обидва договори факторингу та реєстри прав вимог містять чітку інформацію щодо боржника, номеру та дати договору позики, укладеному між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 та суми заборгованості. Договори факторингу та реєстри прав вимог містять підписи сторін, за такого є належними та допустимими доказами.
При цьому, ТОВ «Фінансова компанія управління активами» і ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» не здійснювали ніяких додаткових нарахувань за вказаним договором позики.
Інших доказів матеріали справи не містять та суду не надано.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638ЦКУкраїни встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги фінансової установи.
Частиною 2 статті 1054ЦКУкраїни встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Крім того, згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов'язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
Фінансова установа ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за вказаним договором стосовно надання позики виконало, а ОСОБА_1 у порушення умов договору зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість.
Стосовно стягнення з ОСОБА_1 основної суми боргу за кредитним договором в сумі 12 420,40 грн. на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», суд вважає за можливе задовольнити позов у цій частині, оскільки відповідачка не заперечувала щодо стягнення з неї тіла кредиту.
Стосовно стягнення з відповідачки 17 769,43 грн. суми заборгованості за відсотками, суд доходить таких висновків.
Згідно умов договору позики №75227455, строк договору - 64 дні, дата надання позики - 17.06.2021 року по 19.08.2021 року - дата повернення позики (останній день згідно з таблицею обчислення загальної вартості кредиту).
Таким чином, строк кредитування сплив 19.08.2021 року.
Відповідно до пункту 5.2 Договору, позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах ануїтенту), що розміщені на сайті https://mycredit.ua.documents-license/ (надалі правила), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладання цього договору йому зрозумілі.
Умов пролонгації договору, ані сам договір позики №75227455 від 17.06.2021, ані Правила надання грошових коштів у позику, затверджені наказом № 14/05/2021 від 14.05.2021 не містять.
Водночас, розділ 6 Правил надання грошових коштів у позику містить певні умови понадстрокового користування позикою.
Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані фінансовою установою Правила надання грошових коштів у позику були надані при укладенні договору позичальнику та який ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації договору та/або понадстрокового користування позикою.
Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачкою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Тому, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації по кредиту та/або понадстрокового користування позикою.
Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
З підстав наведеного суд не приймає до уваги посилання представника позивача на автоматичну пролонгацію договору на строк 90 днів.
До того ж, позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб, чи то визначений Договором, чи законом.
Тому, у позикодавця виникло право нарахування процентів за Договором тільки у межах строку його дії - до 19.08.2021 року.
Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові від 05 квітня 2023 року, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, враховуючи наведене, підстави для нарахування та сплати відсотків за період з 20 серпня 2021 року по 21 січня 2025 року (фактично по 12 вересня 2021 року), тобто за 24 дні, відсутні. Розрахувати відсотки необхідно в межах строку дії договору, тобто за 64 дні, починаючи з 17.06.2021 року по 19.08.2021 року, розмір яких складає 13 420,31 грн. (15000 грн. х 1,6%/100%=240,00 грн. х 17 днів=4080,00 грн.; після зарахування 03.07.2021 (3000,00 грн.) сплачених відповідачкою: тіла кредиту - 2579,60 та відсотків - 420,40 грн.; 12420,40 грн. х 1,6%/100%=198,73 грн. х 47 днів=9340,31 грн.).
У відповідача наявний обов'язок сплатити позивачу заборгованість у сумі 25 840,71 грн. (12 420,40 грн. + 13 420,31 грн.), тому позов підлягає частковому задоволенню у вказаному розмірі заборгованості, яка доведена належними і допустимими доказами.
Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідачкою порушені умови кредитного договору та з останньої на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики у розмірі 25 840,71 грн., з яких: 12 420,40 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та яка визнана відповідачкою; 13 420,31 грн. - сума заборгованості за відсотками.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Вирішуючи згідно вимог ст. 264 ЦПК України питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд керується положенням ст. 141 ЦПК України, за яким судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як встановлено судом, позивач поніс судові витрати у виді судового збору за подання цієї позовної заяви в розмірі 2422,40 грн. (а.с.4).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача належить стягнути сплачений позивачем судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 2 073,43 грн. (25840,71х2422,40/30189,83).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ст. 141 ЦПК України).
Окремо існує норма щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу - з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ст. 137 ЦПК України).
Верховний Суд у свої постановах неодноразово робив висновки щодо переліку тих чи інших документів для підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами, зокрема, можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Такий перелік відповідно не є вичерпним.
Отже, з аналізу викладеного слідує, що зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Так, на підтвердження обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн. суду надано копію договору про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024 року (а.с.93-98), копію витягу з акту №2-П приймання-передачі наданої правничої допомоги від 16.12.2024 року (а.с.101), копію акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (а.с.102-104), копію платіжної інструкції №579930930.1 від 18.12.2024 року (а.с.105), копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги (а.с.106), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.107).
Таким чином, у справі що розглядається, позивачем доведено понесення ним витрат за надання правничої допомоги.
Водночас при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Заразом, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
При ухваленні рішення суд, відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», крім вимог національного законодавства керується також практикою ЄСПЛ.
Як вбачається з рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; за рішенням ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд уважає, що розмір правової допомоги за оплату наданих послуг, визначений стороною позивача є завищеним, позаяк заявлена позивачем сума відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 3 500,00 грн. є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову. Водночас суд ураховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, адвокат як представник позивача не приймав участь в судовому засіданні.
Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви щодо стягнення понесених позивачем витрат за надання правової допомоги та стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 2 000 грн. Саме така сума відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.
Водночас обраховуючи суму витрат на правову допомогу пропорційно до задоволених вимог, з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення в рахунок витрат на правову допомогу сума в розмірі 1711,88 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про електронний цифровий підпис», ст.ст. 16, 204, 207, 516, 517, 536, 626, 627, 629, 636, 638, 640, 642, 1048, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суму заборгованості за Договором позики № 75227455 від 17 червня 2021 року в розмірі 25 840 (двадцять п'ять тисяч вісімсот сорок) гривень 71 копійка, з яких: 12 420,40 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13 420,31 грн. - сума заборгованості за відсотками.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судові витрати у справі: судовий збір в розмірі 2 073,43 грн. та витрати з надання професійної правничої допомоги в розмірі 1711,88 грн., всього - 3 785 (три тисячі сімсот вісімдесят п'ять) гривень 31 копійка.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, м. Ірпінь, Київської області, індекс 08200;
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено та підписано до 03.07.2025
Суддя Таращанського районного суду
Київської області Олександр НЕВГАД