Справа № 375/953/25
Провадження № 3/375/745/25
01 липня 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Управління патрульної поліції у Київській області
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований на АДРЕСА_1 ,
частиною 5 статті 126, частиною 2 статті 130, частиною 5 статті 126 та частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Щодо ч. 5 ст. 126 КУпАП від 04.04.2025
4 квітня 2025 року близько 08 год 10 хв ОСОБА_1 перебуваючи на трасі автодорозі Т-1030 в напрямку с. Телешівка Білоцерківського району Київської області, керував транспортним засобом мопедом Corso CLA5 без державного номерного знаку, при цьому не мав права керування транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспорним засобом постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 12 квітня 2024 року. Вчинив правопорушення повторно протягом року, постанова серії ЕНА №4389841 від 30 березня 2025 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. 2.1.А ПДР України, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Працівниками поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся шляхом направлення повістки за місцем проживання та шляхом направлення смс повідомлення в додаток Viber.
Натомість від захисника ОСОБА_1 - адвоката Шкребтія В.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Обргунтувавши тим, що ОСОБА_1 керував електроскутером потужністю 2000 кВт, тому не є суб'єктом адміністративного правопорушення, оскільки адміністравтину відповідальність за порушення пп. "а" п. 2.1. ПДР України може нести виключно водій механічного транспортного засобу, яким електроскутер Corso Brillant не є.
Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд (суддя) виходить з наступного.
В якості доказу події та складу адміністративного правопорушення працівниками патрульної поліції до протоколу приєднано: протокол серії ЕПР1№ 290139 від 04.04.2025; копія протоколу про адміністратвине правопорушення серії ЕПР1№ 290121 від 04.04.2025;довідку щодо кваліфікації адміністративного правопорушення від 05.04.2025; копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі серії ЕНА № 4389841 від 30.03.2025; витяги з бази АРМОР від 05.04.2025; копію направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніня від 04.04.2025; копію акту огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; копію рапорта працівника поліції від 04.04.2025; відеозаписи з нагрудної камери поліцейських (вміщені на лазерний компакт-диск), де зафіксовано подію, у зв'язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, які були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп'ютері в залі судового засідання.
Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Однак, при цьому, норма ст.126 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Відповідно до Закону України "Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів", електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Отже, електроскутери, електросамокати, гіброскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Такі зміни були також викладені і в Законі України "Про автомобільний транспорт".
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Відтак, Закон України "Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів" від 24.02.2023 № 2956-IX відносить самокати, моноколеса, електроскутери тощо до транспортних засобів.
Як вбачається з оглянутого відеозапису долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 керував мопедом Corso, який згідно технічних характеристик пристрою має потужність менше ніж 3 кВт, а саме 1 кВт. Відповідно до копії постанови серії ЕНА №4389841 від 30.03.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністравтиної відповідальності за ч. 4 ст.126КУпАП.
Диспозиція ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Суд (суддя)звертає увагу, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, при цьому будучи притягнутим до адміністравтивної відповідальності Кагарлицьким районним судом Київської області від 12.04.2024 справа № 368/326/24 за ч. 2 ст. 130 КУпАП та позбавлений права керування транспортними на строк 3 роки.
Інших переконливих доводів, які б спростовували вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих дій і могли б бути підставами для закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю подій і складу адміністративного правопорушення, захисником не наведено та при розгляді даної справи судом (суддею)не встановлено.
Досліджені судом (суддею)докази у своїй сукупності дають суду (судді) можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
З урахуванням вищезазначеного, суд (суддя)приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126КУпАП, а саме повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.
Щодо ч. 2 ст. 130 КУпАП від 04.04.2025
4 квітня 2025 року близько 08 год 20 хв ОСОБА_1 перебуваючи на трасі автодорозі Т-1030 в напрямку с. Телешівка Білоцерківського району Київської області, керував транспортним засобом мопедом Еlectro Corso CLA5 без державного номерного знаку, з явними ознаками нарктичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння у найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога водій ОСОБА_1 категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР). Правопорушення вчинено повторно протягом року, ОСОБА_1 притягнений до відповідальності за ч. 2 ст.130 КУпАП постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 12.04.2024 справа № 368/326/24.
Працівниками поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся шляхом направлення повістки за місцем проживання та шляхом направлення смс повідомлення в додаток Viber.
Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Шкребтія В.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Обргунтувавши тим, cкутер під керуванням ОСОБА_1 був зупинений безпідставно і подальші дії посадових осіб суперечать нормам чинного законодавства. В той же час з відеозапису вбачається, що під час спілкування з поліцейськими, ОСОБА_1 поводив себе адекватно, чітко відповідав на питання. Поліцейським не було проведено необхідних дій, передбачених Інструкцією 1452/375, які дають підстави вважати, що особа перебуває у відповідному стані сп'яніння. Відеозапис доданий до матеріалів справи не відповідає п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів. що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, зокрема, неодноразово протягом тривалого часу поліцейські не фіксують спілкування із ОСОБА_1 та неодноразово зникає гучність спілкування. Крім того, постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 06.05.2025 справа №375/885/25 ОСОБА_1 визнано винуватим за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Однак, Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд (суддя) виходить з наступного.
В якості доказу події та складу адміністративного правопорушення до протоколу приєднано та досліджено судом (суддею):
протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №290121 від 04.04.2025; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №290139 від 04.04.2025; довідку щодо кваліфікації адміністративного правопорушення від 05.04.2025; копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі серії ЕНА № 4389841 від 30.03.2025; витяги з бази АРМОР від 05.04.2025; копію постанови Кагарлицького районного суду Київської області від 12.04.2024 справа № 368/326/24; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніня від 04.04.2025; акт огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапорт працівника поліції від 04.04.2025; відеозаписи з нагрудної камери поліцейських (вміщені на лазерний компакт-диск), де зафіксовано подію, у зв'язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130КУпАП, які були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп'ютері в залі судового засідання.
Надаючи оцінку доводам захисника щодо неправомірності зупинки транспортного засобу, суд (суддя) зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.
Згідно п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи: поверхнева перевірка і огляд; зупинення транспортного засобу.
Згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року, в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено і на даний час.
При цьому, суд (суддя)зауважує, що внаслідок ведення на території України бойових дій та введення в Україні воєнного стану, працівникам патрульної поліції надано право зупинки будь-яких транспортних засобів (на блокпостах чи під час патрулювання), що хоча і може призвести до звуження певних прав особи, проте, на переконання суду (судді), таке звуження прав є виправданим під час дії режиму воєнного стану, наприклад з метою візуального огляду на предмет наявності заборонених предметів тощо.
Разом з тим, суд (суддя)звертає увагу на те, що причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею, позаяк підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП. Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов'язку виконання вимог п. 2.5 ПДР України, позаяк з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, і на такий обов'язок не впливає причина зупинки. Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу при цьому не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд відповідно до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Суд (суддя)також звертає увагу на те, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Окрім того, суд (суддя) не приймає до уваги зауваження захисника про порушення принципу безперервності відеофіксації, неповноти відеозапису, що впливає на повноту, всебічність та об'єктивність з'ясування обставин у даній справі та доведеності поза розумним сумнівом факту вчинення адміністративного правопорушення, оскільки інші докази, наявні в матеріалах справи та досліджені судом (суддею), в сукупності зі змістом відеозаписів, надають можливість суду (судді)встановити обставини справи та підтвердити обставини події правопорушення.
Докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
За результатами перегляду відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського, судом (суддею)встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом скутером (диск 2/2 файл clip 2), після виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці (диск 2/2 файл clip 1 о 08:22:00 год), працівником поліції запропоновано пройти огляд на встановлення стану наркотичного сп'яніння у найближчому медичному закладі (диск 2/2 файл clip 1 о 08:22:30 год), спочатку ОСОБА_1 погодився на проходження огляду, але згодом, водій ОСОБА_1 категорично відмовився (диск 1/2 файл clip 1 о 08:36:40 год).
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відеозаписи з нагрудної камери працівника поліції не містять ознак переривання, відображають чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітника поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Щодо кваліфікації дій ОСОБА_2 працівниками поліції за ч. 2 ст. 130 КУпАП суд (суддя) зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КупАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
Відповідно до матеріалів справи дії ОСОБА_1 кваліфіковано працівниками поліції за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Однак, під час рогляду встановлено, що матеріали справи містять довідку щодо кваліфікації адміністравтиного правопорушення від 05.04.2025. Де вказано, що 24.02.2024 відділом поліції № 2 (м. Миронівка Обухівського РУП ГУНП в Київській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №183157 за ч.1 ст.130КУпАП. Матеріали справи направлено на розгляд до Кагарлицького районного суду Київської області, яким 12.04.2024 винесено постанову у справі та притягнено ОСОБА_3 до відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП. Під час оформлення працівниками поліції адміністратвиних матеріалів 04.04.2025 було допущено помилку в кваліфікації правопорушення та виборі частини статті, так як термін вищевказаного протоку вийшов. Тому, в діях ОСОБА_1 слід вважати склад правопорушенян за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011, заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (рішення від 20.09.2016, заява N 926/08), виходжу з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тим самим, таке уточнення фабули судом є неприйнятним з наведених передумов.
Однак, у рішенні від 29.06.2007 року по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom, заяви №15809/02 і 25624/02), Європейським Судом з прав людини постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, суд (суддя)приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП. Перекваліфікація дій не порушує права ОСОБА_4 та не погіршує його становище.
У даній справі судом (суддею) встановлено, 04.04.2025 о 08:20 год ОСОБА_1 перебуваючи на трасі автодорозі Т-1030 в напрямку с. Телешівка Білоцерківського району Київської області, керував транспортним засобом мопедом Еlectro Corso CLA5 без державного номерного знаку.При перевірці документів працівниками поліції виявлено і сам водій повідомив, що він позбавлений права керування транспортними засобами рішеннями суду. Під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейськими також було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. На вимогу пройти огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, водій спочатку погодився, але згодом відмовився. У подальшому стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст.130 КУпАП.
Судом (суддею) встановлено, що при оформленні матеріалів про вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП поліцейськими дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Суд (суддя), оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд (суддя) дії ОСОБА_1 кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Щодо ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст. 130 від 10.05.2025
10 травня 2025 року близько 15 години 58 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи по вул.Ярослава Мудрого, 16, у селі Запруддя Білоцерківського району Київської області, керував транспортним засобом Corso CLA5 без державного номерного знаку, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та будучи позбавленим права керування рішенням Кагарлицького районного суду Київської області 368/326/24 від 12.04.2024, чим порушив п. 2.1. а ПДР.
Працівниками поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Того ж дня, ОСОБА_1 перебуваючи по вул. Ярослава Мудрого, 16, у селі Запруддя Білоцерківського району Київської області, керував транспортним засобом Corso CLA5 без державного номерного знаку, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі, водій категорично відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Працівниками поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся шляхом направлення повістки за місцем проживання та шляхом направлення смс повідомлення
Заперечень по суті справи, заяв, пояснень, клопотань, документів на підтвердження поважності неявки до суду від ОСОБА_1 не надходило, вимог про розгляд справи за особистою участі, вимог про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 суду не пред'являв.
Отже, у справах, що розглядаються, вжито достатніх заходів для своєчасного та правильного вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повістки в порядку ст. 277-2 КУпАП.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також наголошувалося на тому, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі "Смірнов проти України" заява № 3655/02, п. 41 "Пономарьов проти України" заява №3236/03).
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.
За таких обставин суд (суддя) виходить з того, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколів до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов'язки (з'явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).
Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд (суддя) виходить з наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд (суддя), відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2.5 ПДП водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності "поза розумним сумнівом". Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
В якості доказу події та складу адміністративного правопорушення до протоколу приєднано та досліджено судом (суддею):
за ч. 5 ст. 126 КУпАП: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 326138 від 10.05.2025; довідку щодо кваліфікації адміністративного правопорушення від 10.05.2025; витяг з бази АРМОР від 10.05.2025; копію постанови серії ЕНА № 4389841 від 30.03.2025 за ч. 4 ст.126 КУпАП; копію постанови Рокитнянського районного суду Київської області від 27.02.2023; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 326145 від 10.05.2025; копію направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 10.05.2025; копію акту огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; копію рапорту працівників поліції від 10.05.2025; а також відеозапис з нагрудної камери поліцейського на підтвердження зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин;
за ч. 1 ст. 130 КУпАП: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 326145 від 10.05.2025; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 326138 від 10.05.2025; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 10.05.2025; акт огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапорт працівників поліції від 10.05.2025; а також відеозапис з нагрудної камери поліцейського на підтвердження зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративних протоколів, відповідають вимогам КУпАП.
Так, за результатами перегляду відеозапису з нагрудної камери поліцейського, встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Corso без державного номерного знаку (файл clip2). В ході подальшого спілкування працівниками поліції у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, звужені зіниці очей, що не реагують на світло (файл clip0 о 16:09:10). Після чого, працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі (файл clip0 о 16:09:30), від якого останній категорияно відмовився (файл clip0 о 16:09:30). О 16:10 год ОСОБА_1 пішов з місця зупинки транспортного засобу, чим виразив категоричну відмову пройти огляд на стан сп'яніння.
Установлення події та складу адміністративних правопорушень за ч. 5 ст.126 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КупАП відбулося відповідно до приписів ст. 266 КУпАП та вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративних протоколів, відповідають вимогам КУпАП.
На підставі викладеного суд (суддя) дійшов висновку про наявність вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.126КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду (судді), є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленими у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Обставини за ст. 34 КУпАП та за ст. 35 КУпАП України не встановлено.
Враховуючи загальні правила накладення стягнення суд (суддя) вважає за належне застосувати відносно ОСОБА_1 : адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн за порушення ч. 5 ст. 126 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, адміністративне стягнення у вигляді штрафу урозмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн за порушення ч. 5 ст. 126 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, адміністративне стягненняу вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Остаточне визначення виду і тривалості стягнення визначається за правилами та положеннями ст. 36 КУпАП, тобто за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи загальні правила накладення стягнення, суд (суддя) вважає за належне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст.126КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років.
Конфіскація транспортного засобу судом (суддею) у цьому провадженні не підлягає застосуванню, адже суду (судді) не представлені докази, які б дозволили установити наявність у ОСОБА_1 у власності транспортного засобу. Конфіскація транспортного засобу, належного іншій особі, за вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 становитиме порушення права власності та посяганням на мирне володіння майном іншої, не причетної до правопорушення, особи.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 22, 23, 33-35, 126, 130, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130, частиною 5 статті 126 та частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне стягнення в межах санкції частини 5 статті 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сороктисяч вісімсот) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Реквізити для сплати штрафу - (рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору (рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Відповідно до частин 1 статті 307 КУпАП, встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі статті 308 КУпАПу разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС