Справа № 515/1172/23
Провадження № 2/515/415/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
03 липня 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Олійника К. І.,
за участю: секретаря судового засідання Унгурян Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Лиманська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, про визнання права власності на спадкове майно,
Описова частина
Короткий зміст вимог
У липні 2025 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Давиденко К. В. звернувся до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Лиманська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказував на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_4 в м. Татарбунари Одеської області. Після смерті батька залишився житловий будинок з будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та інше майно яке позивач вже прийняв у спадщину в нотаріальному порядку.
Вищезазначений будинок позивач має право прийняти у спадщину після смерті свого батька як спадкоємець першої черги за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України.
При зверненні до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О. П. із заявою про прийняття спадщини, було відмовлено з причин того, що право власності на присадибну земельну ділянку є за іншою особою - ОСОБА_2 .
На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.04.2009 року спадкодавець набув право власності на житловий будинок з будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 929172 виданого Лиманською сільською радою Татарбунарського району Одеської області 23 березня 2010 р на ім'я ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га, кадастровий номер 5125082700:02:001:0310, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже інакше ніж в судовому порядку позивач не може успадкувати житловий будинок та без визнання права власності на земельну ділянку він в подальшому не зможе вільно володіти та розпоряджатися житловим будинком.
На підставі викладеного, позивач просив суд ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на будинок та земельну ділянку.
Рух справи
18 липня 2023 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Зубову О. С. (а.с.25).
Ухвалою Татарбунарського районного суду від 19 липня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Витребувано від приватного нотаріуса Білгород-Дністровського нотаріального округу Одеської області Монастирліу О. П. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Татарбунари Одеської області.
16.11.2023 р розпорядженням керівника апарату Татарбунарського районного суду Одеської області Колесник Н. В. № 434 призначено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 26.09.2023 року про дострокове закінчення відрядження судді Херсонського міського суду Херсонської області Зубова О. С. до Татарбунарського районного суду Одеської області з 15.11.2023 р (а.с.65).
За результатами повторного автоматизованого розподілу вищевказаної справи згідно розпорядження керівника апарату суду №434 від 16.11.2023 року призначення судді не відбулося. Не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи (а.с.66).
Відповідно до Розпорядження Татарбунарського районного суду Одеської області від 14.12.2023 р № 210 зазначену цивільну справу направлено до Саратського районного суду Одеської області, який є найбільш територіально наближеним до Татарбунарського районного суду Одеської області (а.с.67).
10 січня 2024 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями Саратського районного суду Одеської області справу передано на розгляд судді Рязановой К. Ю.(а.с.73).
11 січня 2024 року ухвалою Саратського районного суду Одеської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання (а.с.74).
08 липня 2024 року ухвалою Саратського районного суду Одеської області позовну заяву залишено без руху, надавши строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали (а.с.102-103).
05 вересня 2024 року ухвалою Саратського районного суду Одеської області продовження розгляд справи (а.с.108).
23 вересня 2024 року ухвалою Саратського районного суду Одеської області залучено до участі у зазначеній цивільній справі у якості співвідповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.119-120).
24 грудня 2024 року ухвалою Саратського районного суду Одеської області клопотання представника задоволено та цивільну справу передано за підсудністю до Татарбунарського районного суду Одеської області для подальшого розгляду (а.с.143-144).
13 лютого 2025 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Олійнику К. І. (а.с.156).
18 лютого 2025 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області цивільну справу прийнято до розгляду та призначено справу до підготовчого судового засідання (а.с.157).
23 квітня 2025 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті (а.с.181).
Аргументи, доводи, клопотання учасників справи
Представник позивача, адвокат Давиденко К. В., до початку судового засідання подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності та відсутності довірителя. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 просили провести розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечують
Представник Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області просив провести розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області 24 грудня 1999року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Лиман Татарбунарського району Одеської області (а.с.5).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.7)
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 28.11.2017 р. (а.с.7)
ОСОБА_4 володів на праві власності житловим будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 06.04.2009 року, яке видане Лиманською сільською радою на підставі Рішення виконкому Лиманської сільської ради в обмін договору купівлі-продажу від 17.10.1996 №3332 (а.с.14) та зареєстровано право власності згідно витягу про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22462337 від 13.04.2009 р (а.с.15).
Згідно технічного паспорту від 04.12.2008 року на житловий будинок, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа приміщень будинку становить 70,4 кв.м. у тому числі житлова площа - 38,9кв.м., підсобна - 31,5 м.кв.
Згідно Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 929172 від 23.03.2010 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №011053501022, вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки загальною площею 0,2500 гектарів для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.63-64).
Листом приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О. П. від 17.07.2023 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 , з причин відсутності того, що житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,2500 га, яка належить іншій особі (не спадкодавцю). Тобто успадкований будинок знаходиться на чужій земельній ділянці.
Згідно з копією спадкової справи до майна померлого № 378/2017, заведеної 22 листопада 2017 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О. П. спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є його син - ОСОБА_1 . Інші спадкоємці відсутні (а.с. 31-44).
Мотивувальна частина
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
За загальним правилом (частина 1 статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вивчивши доводи позовної заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
При вирішенні вимог щодо визнання право власності на житловий будинок з будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , суд вказує наступне.
Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Отже, у судовому засіданні повністю знайшов своє підтвердження факт, що позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 . Спадщину прийняв та спірний житловий будинок дійсно належав померлому.
Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.
Беручи до уваги, наявність у позивача права на спадкування за законом після смерті батька, прийняття позивачем спадщини у встановленому законом порядку, належність спадкодавцю на день смерті майна, щодо якого заявлені вимоги, наявність мотивованої відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги , оскільки вони є законними і обґрунтованими, не порушують прав, свобод чи інтересів інших осіб, обраний спосіб захисту відповідає вимогам закону та спрямований на захист спадкових прав позивача.
Щодо визнання права власності на земельну ділянку
Згідно із частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1225 ЦК України, в редакції станом на листопад 2017 року, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Виходячи зі змісту вищевказаних норм, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою в залежності від того на якому праві земельна ділянка належала спадкодавцю на момент відкриття спадщини.
Таким чином, у спірних правовідносинах необхідно встановити чи набув спадкодавець позивача права власності на спірну земельну ділянку.
Схожі висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладено у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 635/5822/18 (провадження № 61-2570св22).
Статтею 41 Конституції встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК до особи, яка набула право власності на і житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи припиняється право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 381 ЦК України визначено, що садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 120 ЗК України особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.
Зазначене узгоджується з правовими висновками ВП ВС, викладеними у постанові від 16.06.2020 у справі № 689/26/17.
У цій справі, яка є предметом розгляду встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 929172 від 23.03.2010 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №011053501022, ОСОБА_2 є власником спірної земельної ділянки загальною площею 0,2500 гектарів для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Померлий ОСОБА_4 не замовляв та не отримував технічної документації на спірну земельну ділянку, не отримував державного акта про право власності на зазначену земельну ділянку, а оскільки спадкодавець позивача не набув права власності на спірну земельну ділянку, то й спадкоємець не набуває права власності на це майно у порядку спадкування. У такому випадку до спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на зазначене майно.
Суд враховує, що ОСОБА_2 визнає позовні вимоги, однак суд не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.
У разі, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд вважає, що, у даному конкретному випадку, відсутні правові підстави для набуття ОСОБА_1 права власності на спірну ділянку в цілому. Позовні вимоги про визнання права власності на частину земельної ділянки, що необхідна для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, останній не заявляв, тоді як вимога про визнання за ним права власності на всю земельну ділянку, що належить відповідачу, призведе до позбавлення останнього права на мирне володіння і розпорядження своїм майном, яке належить йому на праві власності.
Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, що земельна ділянка кадастровий номер 5125082700:02:001:0310 за адресою: АДРЕСА_1 перейшла у його власність, оскільки власником спірної ділянки є відповідач ОСОБА_2 , а позбавлення його права власності можливе лише у випадках, передбачених чинним законодавством.
За таких обставин позовні вимоги про визнання права власності на земельну ділянку, є необґрунтованими та недоведеними, а тому в задоволенні слід відмовити.
Висновки за результатами розгляду справи
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 76-82, 133, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Лиманська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 .
Третя особа: Лиманська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, місцезнаходження: 68141, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Лиман, вул. Героїв України,47а (ЄДРПОУ 04379404).
Суддя К. І. Олійник