Справа № 750/6898/25
Провадження № 1-кс/750/2760/25
03 липня 2025 року м. Чернігів
Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023270340001481 від 02.05.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України,
02.07.2025 до суду надійшло клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , про скасування арешту з квартири АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , накладеного ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 травня 2023 року.
В обґрунтування поданого клопотання представник власника майна зазначив, що в ході досудового слідства в рамках даного кримінального провадження проведені всі необхідні слідчі та процесуальні дії, власник майна не має статусу ані підозрюваного ані обвинуваченого, а тому в подальшому арешті квартири АДРЕСА_1 відпала потреба.
В судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 , власник майна ОСОБА_5 підтримали клопотання, просили його задовольнити, з наведених у ньому підстав.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки досудове розслідування триває і є необхідним збереження під арештом вказаної квартири.
Заслухавши доводи представника власника майна та прокурора, пояснення власника майна, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання про скасування арешту майна слід підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
В провадженні Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023270340001481 від 02.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що 02.05.2023 в ході огляду місця події, проведеного за письмовою згодою та участю власника ОСОБА_5 , за адресою АДРЕСА_2 виявлено та оглянуто труп ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 видимих тілесних ушкоджень під час огляду трупу виявлено не було. Загальний порядок не порушено. Того ж дня, 02.05.2023 слідчим СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області призначено судово-медичну експертизу трупу ОСОБА_6 з метою встановлення причини смерті останньої. Згідно лікарського свідоцтва про смерть №441 від 02.05.2023, причиною смерті ОСОБА_6 є гостре отруєння оксидом вуглецю.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 332118572, право власності на об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано на ОСОБА_5 в цілому.
15.05.2023 постановою старшого слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП квартиру АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні..
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.05.2023, був накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 із забороною розпоряджатися, користуватися та відчужувати вказане майно.
За загальним правилом, встановленим у ч.1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Одним із способів обмеження права власності під час здійснення кримінального провадження є застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, і арешту майна.
Так, відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження таабо користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Метою арешту у відповідності до ч.2 ст. 170 КПК України є забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально - правового характеру щодо юридичної особи.
Як визначено ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово та послідовно зазначав, що "перша і найважливіша вимога ст. 1 Протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державного органу у мирне володіння майном має бути правомірним: друге речення абзацу першого дозволяє позбавляти майна лише "за умов, визначених законом", а другий абзац визнає, що держави мають право контролювати процес користування майном шляхом застосування "законів". Верховенство права (правовладдя) одна із засад демократичного суспільства, притаманна всім статтям Конвенції. Отже питання про те, чи було досягнуто справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та потребою захисту фундаментальних прав особи набуває значення лише після того, як буде встановлено, що втручання, про яке йдеться, відповідало вимозі правомірності і не було свавільним [рішення у справі Iatridis v. Greece від 25 березня 1999 року (заява № 31107/96), § 58; рішення у справі Frizen v. Russia від 24 березня 2005 року (заява № 58254/00), § 33].
За приписами ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не слідує із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Гарантії захисту та порядок відновлення права на власність мають своє відображення у кримінальному процесуальному законодавстві України.
Зокрема, частиною першою статті 174 КПК України встановлено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.
За своїм змістом арешт майна є триваючим втручанням, тому навіть правильне рішення про арешт майна може з часом втратити свою обґрунтованість в результаті зміни обставин, які правомірність такого арешту обґрунтовували, або виявлення чи виникнення нових обставин. Це може потребувати зміни в режимі арешту майна і навіть його скасування. Ці рішення є не менш, якщо не більш важливими в контексті дотримання права на мирне володіння майном, оскільки з часом втручання з боку держави вимагає все більш переконливих аргументів.
Як вбачається з досліджених матеріалів досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.05.2023 був накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Отже, протягом двох років квартира належна ОСОБА_5 перебуває під арештом внаслідок чого її власник тривалий час позбавлений можливості розпоряджатися, користуватися та відчужувати вказане майно. Проте, розуміючи необхідність виконання слідчим завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України, необхідність повного, всебічного дослідження обставин загибелі потерпілої ОСОБА_6 власник майна сприяв у розслідуванні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та не звертався з відповідним клопотанням про скасування арешту майна до слідчого судді, надаючи можливість органам правопорядку провести ефективне та ретельне розслідування обставин загибелі потерпілої. Слідчий суддя вважає, що строк у два роки, протягом якого квартира АДРЕСА_1 перебувала під арештом, більш ніж достатній для проведення всіх необхідних процесуальних та слідчих дій включаючи і судові експертизи з вказаною нерухомістю. Нових аргументованих даних, які б підтверджували необхідність продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт квартири АДРЕСА_1 та поважність причин з яких певні процесуальні та слідчі дії не були проведені протягом вказаних двох років прокурором слідчому судді не наведено. Протягом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру.
Отже, слідчий суддя, приймаючи до уваги позицію прокурора та позицію власника майна та його представника, зважаючи на приписи ч.1 ст. 174 КПК України, відсутність підозрюваних у даному кримінальному провадженні, відсутність нових аргументованих даних, які б підтверджували необхідність продовження арешту вказаної квартири в первісному обсязі та поважність причин з яких певні процесуальні та слідчі дії не були проведені протягом вказаних двох років, а також на те, що утримання понад розумні строки під арештом квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 , внаслідок чого останній, як власник, тривалий час зазнає перешкод у реалізації права на мирне володіння майном, вважає за необхідне клопотання задовольнити частково та скасувати заборону в частині користування арештованим майном.
На підстави викладеного, керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 -задовольнити частково.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Чернігова від 23.05.2023 - в частині заборони ОСОБА_5 користуватися квартирою АДРЕСА_1 -скасувати.
Врешті клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_7