16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/595/25
Провадження № 2/730/299/2025
"04" липня 2025 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.
з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за Договором про надання кредиту №170341-КС-006 від 03.03.2024р. у розмірі 312066,40 грн, що складається з: прострочених платежів по тілу кредиту - 75000 грн, прострочених платежів по процентах - 237066,40 грн, прострочених платежів за комісією - 0,00 грн, боргу по штрафах - 0,00 грн. Свої вимоги обгрунтовує тим, що у відповідності до Законів України «Про електронну комерцію», «Про споживче кредитування» 03.03.2024р. між ТОВ «Бізнес Позика» і ОСОБА_1 у електронній формі шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором було укладено вказаний кредитний договір. За умовами даного кредитного договору товариство повинно було надати позичальнику грошові кошти в сумі 75000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник повинен був повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Також 17.04.2024р. між сторонами в той же спосіб укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, згідно умов якої термін дії договору визначено до 05.02.2025р. Позивач виконав взяті зобов'язання, перерахувавши відповідачу на вказану ним в особистому кабінеті банківську картку обумовлену суму кредитних коштів. Однак, позичальник до теперішнього часу свої зобов'язання за кредитним договором належним чином та в повному обсязі не виконав, здійснивши лише часткову оплату на загальну суму 70688,80 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання станом на 23.04.2025р. у нього утворилась вищевказана заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Позивач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в електронній формі через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету (ч.6-8 ст.128 ЦПК України), але своїм правом на участь не скористався, повноважного представника не направив, у п.6, 7 прохальної частини позову просить розглядати справу в його відсутність та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка, як і її представник, були належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час і місце розгляду справи за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету представника-адвоката (ч.6-8 ст.128 ЦПК України), однак до суду не з'явились, про причини неприбуття не повідомили, відзиву в установлений строк не подали; представник відповідачки адвокат Зачепіло З.Я. у поданій заяві від 28.06.2025р. просить розглядати справу в їх відсутність, відмовити у задоволенні позову й провадження у справі закрити.
Ухвалою суду від 20 червня 2025 року відзив на позов не прийнятий до матеріалів справи, оскільки поданий несвоєчасно і не містив клопотання про поновлення пропущеного строку, а повторно ці питання строна відповідача перед судом не ініціювала.
Неявка належним чином сповіщених сторін у даному випадку у відповідності до положень ст.223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
За змістом положень ст.526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору; зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
У ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За приписами ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (засада змагальності цивільного судочинства).
Згідно зі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У судовому засіданні встановлено, що 03 березня 2024 року ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №170341-КС-006 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма).
03 березня 2023 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) ТОВ «Бізнес Позика» укласти Договір №170341-КС-006 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма).
03 березня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» і ОСОБА_1 було укладено Договір №170341-КС-006 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма). За умовами даного договору товариство надає позичальнику в кредит грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за його користування та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» (п.2.1); загальний розмір кредиту - 75000 грн (п.2.1, 2.6), який надається шляхом безготівкового переказу коштів на поточний (картковий) рахунок позичальника, що відповідає його банківській платіжній картці НОМЕР_1 (п.3.1); строк, на який надається кредит, - 24 тижні (п.2.3); стандартна процентна ставка за кредитом - в день 2,0% фіксована, знижена процентна ставка за кредитом - в день 1,15012667% фіксована (п.2.4); денна процентна ставка - 0,95% (п.2.11); комісія за надання кредиту - 11250 грн, яка нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту (п.2.5); строк дії договору - до 18.08.2024р. (п.2.7), що є датою повернення кредиту (п.2.13); сторонами погоджено Графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка (п.3.2.3).
17 квітня 2024 року ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 пропозицію укласти Додаткову угоду №1 (оферта) до Договору №170341-КС-006 про надання кредиту від 03 березня 2024 року (Споживчий кредит. Електронна форма).
03 березня 2023 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) ТОВ «Бізнес Позика» щодо укладання Додаткової угоди №1 до Договору №170341-КС-006 про надання кредиту від 03 березня 2024 року (Споживчий кредит. Електронна форма).
17 квітня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» і ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода №1 до Договору №170341-КС-006 про надання кредиту від 03 березня 2024 року (Споживчий кредит. Електронна форма), за умовами якої позичальник підтверджує наявність у нього перед кредитодавцем заборгованості за договором станом на 17.04.2024р. у розмірі 86788,40 грн, що включає: суму кредиту - 75000 грн, проценти за користування кредитом - 11788,40 грн, комісія за надання кредиту - 0 грн. Сторони внесли такі зміни до договору: строк, на який надається кредит, - 49 тижнів (п.2.3); процентна ставка за кредитом з 17.04.2024р. по 12.06.2024р. - пільгова 0,862595% в день, якщо позичальник протягом вказаного періоду здійснює платежі по графіку вчасно або з максимальною затримкою до трьох днів; в противному разі з четвертого дня прострочення платежу і до 12.06.2024р. процентна ставка становитиме 1,5012667% в день; з 13.06.2024р. - 1,5012667% в день (п.2.4); термін дії договору - до 05.02.2025р. (п.2.7), що є датою повернення кредиту (п.6).
Аналогічна за змістом інформація щодо порядку кредитування та умов повернення кредиту наведена й у Паспортах споживчого кредиту, які підписані сторонами 03.03.2024р. й 17.04.2024р.
Оскільки вказані кредитний договір з додатковою угодою зафіксовані в кількох документах, створені в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, вчинені в електронній формі за допомогою електронного підпису уповноваженого представника кредитодавця та одноразовим ідентифікатором позичальника, особу якого було ідентифіковано й верифіковано, з огляду на їх неоспорювання відповідачем, письмова форма даних правочинів дотримана. При цьому, суд констатує, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без вчинення послідовності дій щодо акцептування пропозиції укласти електронний договір, подальше укладення між позивачем і відповідачем електронного кредитного договору на сайті є неможливим. Тобто, на виконання вимог ч.1 ст.638 ЦК України сторони у вказаному кредитному договорі й додатковій угоді досягли згоди щодо всіх істотних умов цих правочинів, у зв'язку з чим вони у силу положень ст.629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.
Зазначене відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування», не суперечить приписам ст.6, 205, 207, 627-628, 634, 639, 642 ЦК України та узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 12 січня
2021 року у справі №524/5556/19. Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Крім того, довідкою (візуальна форма) ТОВ «Бізнес Позика» підтвердило послідовність дій ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті щодо укладення електронного договору про надання кредиту та додаткової угоди до нього.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Бізнес Позика» зазначені свої зобов'язання за кредитним договором виконало належним чином, надавши ОСОБА_1 можливість користуватися обумовленою сумою фінансових ресурсів, а позичальник активно користувалася ними (знімала готівку, проводила безготівкову оплату товарів і послуг, здійснювала перекази грошей, поповнювала картки, тощо), цим самим схвалюючи укладений правочин відповідно до погоджених сторонами умов. Наведене підтверджується довідками ТОВ «ФК «Елаєнс» від 18.04.2025р. щодо здійснення 03.03.2024р. ТОВ «Бізнес Позика» переказу грошових коштів у загальній сумі 75000 грн (три платежі по 25000 грн) на банківську картку № НОМЕР_2 , що була повідомлена позичальником у кредитному договорі, а також наданими АТ «Універсал Банк» довідкою від 09.06.2025р. та випискою по картковому рахунку відповідача, які є належними й допустимими доказами в справі.
Натомість, ОСОБА_1 свої договірні зобов'язання виконувала неналежним чином і несвоєчасно, кредит, проценти за його користуванням та комісію у відповідності до умов договору та графіку платежів не сплатила.
Згідно доданих до позовної заяви розрахунку та довідки ОСОБА_1 здійснила часткові платежі на загальну суму 70688,80 грн (востаннє - 18.06.2024р.) і її заборгованість перед ТОВ «Бізнес Позика» по кредитному договору №170341-КС-006 від 03.03.2024р. станом на 22.04.2025р. складає 312066,40 грн, з яких: борг за тілом кредиту - 75000,00 грн, борг за відсотками - 237066,40 грн, борг за комісією - 0,00 грн, борг за штрафами - 0 грн, що відповідачем не спростовано, зокрема й шляхом надання інших своїх контрозрахунків.
Суд вважає правомірним нарахування ТОВ «Бізнес Позика» ОСОБА_1 процентів за користування кредитом саме у межах встановленого та погодженого сторонами строку дії договору з урахуванням додаткової угоди до нього, який є рівним строку кредитування (49 тижнів, до 05.02.2025р.), ці відсотки не є процентами, які нараховуються за порушення грошового зобов'язання (ч.2 ст.625 ЦК України), що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 05.04.2023р. у справі №910/4518/16.
Крім того, суд не вбачає підстав для визнання несправедливими умов укладеного між сторонами кредитного договору, оскільки штрафні санкції позивач відповідачу не обраховував, а нараховані у межах строку кредитування відсотки, які значно перевищують тіло кредиту і з яким позичальник погоджувався, підписуючи договір, не відносяться до сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації в розумінні положень п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Враховуючи принцип свободи договору відповідач мав можливість не вступати з позивачем у кредитні правовідносини, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування кредитними коштами несправедливим, проте погодився на такі умови договору, підписавши його без будь яких застережень. Більше того, не дивлячись на своє гарантоване право, передбачене п.4.2 договору, на відмову протягом 14 календарних днів від договору без пояснення причин відповідач продовжував користуватися кредитними коштами позивача й до нього з жодними заявами не звертався.
Прикметно, що чинне законодавство не наділяє суд повноваженнями зменшувати суми процентів за користування кредитом, які позичальник зобов'язаний сплатити відповідно до умов кредитного договору.
Одночасно суд звертає увагу відповідача, що порушення ним орієнтованого графіку платежів закономірно призвело до збільшення загальної вартості кредиту, так як згідно п.3.2 договору проценти нараховуються за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом.
Натомість визначена у п.2.11 кредитного договору денна процентна ставка в 0,95% відповідає вимогам ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, доповненій Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, якими встановлено, що ммаксимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Дана норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки кредитний договір №170341-КС-006 від 03.03.2024р. укладено після набрання чинності зазначеним Законом.
Денна процентна ставка - це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту (п.1-2 ч.1 ст.1 Закону України «Про спаоживче кредитування»).
Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС=(ЗВСК/ЗРК)/t?100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях (ч.4 Закону України «Про споживче кредитування»).
Однак у ч.2, 3 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» додатково визначається, що до загальних витрат за споживчим кредитом, які враховуються при обчисленні денної процентної ставки, не включаються платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов'язків, передбачених договором про споживчий кредит. Обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
З цими положеннями узгоджуються зміст підпункту 11 частини 1 статті 12 та підпункту 9 частини 3 статті 9 цього ж Закону, де законодавцем на кредитодавця покладено обов'язок до укладення споживчого договору інформаційно попередити позичальника про наслідки прострочення виконання зобов'язань із сплати платежів, у тому числі щодо розміру неустойки, процентної ставки, інших платежів, що застосовуються чи стягуються у разі невиконання ним зобов'язань за договором про споживчий кредит. Якщо така інформація позичальником узгоджена та сторонами укладено договір споживчого кредитування, то у змісті цього договору міститься інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит.
Аналіз означених норм Закону України «Про споживче кредитування» вказує на те, що розрахована за відповідною формулою денна процентна ставка, максимальний розмір якої законодавчо обмежено в 1%, може відрізнятися від узгодженої в договорі процентної ставки за кожний день користування кредитом у залежності від належного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Разом з тим, у п.3.2.2 укладеного між сторонами 03 березня 2024 року кредитного договору погоджено, що у випадку неповернення позичальником кредиту згідно погодженого графіку платежів в кредитора виникають підстави для нарахування процентів в іншому розмірі за стандартною процентною ставкою, яка становить 2% на день, починаючи з восьмого календарного дня від простроченого платежу, та не є складовою частиною загальних витрат, що зараховуються при обчисленні денної процентної ставки.
Саме такі проценти нараховані кредитором позичальнику згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, з якого вбачається, що позичальником не виконані вимоги щодо повернення заборгованості по платежам, тому відповідно до умов п.3.2.2 договору позичальником втрачено право на розрахунок процентів за зниженою процентною ставкою, зокрема, із законодавчими обмеженнями максимального розміру денної процентної ставки, яка за умовами п.2.11 договору не перевищує цих обмежень (0,95%).
Право ж кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту, яка є складовою частиною загальних витрат за споживчим кредитом, передбачене п.4 ч.1 ст.1, ч.2 ст.8, ч.1 ст.11, ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції з 10 червня 2017 року), Правилами розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління Національного банку України від 08 червня 2017 року №49 (Правила про споживчий кредит), і з такою умовою договору позичальник погодився; при цьому, умовами укладеного між сторонами кредитного договору встановлено одноразову комісію за надання кредиту, а не за щомісячне обслуговування кредитної заборгованості. Наведене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 13.07.2022р. у справі №496/3134/19.
Водночас ОСОБА_1 усупереч положенням ст.12, 81 ЦПК України не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання нею своїх кредитних зобов'язань та спростування позовних вимог кредитодавця, зокрема й щодо укладення кредитного договору та отримання кредиту, а відсутність у неї коштів не може бути підставою для звільнення її від погашення кредитної заборгованості.
Вимога заяви представника відповідачки адвоката Зачепіло З.Я. про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню, оскільки нею не наведено і судом не встановлено для цього відповідних підстав, передбачених ч.1 ст.255 ЦПК України.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором є обгрунтованими й підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 3744,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.6, 203, 205, 207, 512-516, 526, 530, 610, 611, 625-629, 638-642, 1046-1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», ст.2-5, 12, 13, 19, 23, 76-89, 141, 258-268, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №170341-КС-006 від 03.03.2024р. станом на 22.04.2025р. у розмірі 312066,40 грн, з яких: борг за тілом кредиту - 75000,00 грн, борг за відсотками - 237066,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 3744,80 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ-41084239, юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець