Єдиний унікальний номер 728/745/25
Номер провадження 2/728/347/25
04 липня 2025 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді Сороколіта Є.М.
за участі:
секретаря судового засідання - Кирути Л.І.,
а також
позивача - не з'явився,
представник позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явилася,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на майно, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.
І. Рух справи.
1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також - Суд) від 01.04.2025 № 728/745/25 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та прийнято до розгляду позов ОСОБА_1 (далі також - Позивач), представництво інтересів якої здійснює адвокат Рябко Сергій Олександрович, з позовом до ОСОБА_2 (далі також - Відповідач), за змістом якого Позивач просить припинити право власності Відповідача на 1/6 частину у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , з виплатою на користь Відповідача компенсації у розмірі 39 916,67 грн і визнанням за Позивачем права власності на 1/6 частину зазначеного нерухомого майна.
2. Згаданою ухвалою Суду також призначено проведення підготовчого засідання.
3. Ухвалою Суд від 22.05.2025 № 728/745/25 підготовче провадження по цивільній справі закрите, справу призначено до судового розгляду по суті.
4. У призначене судове засідання з розгляду справи по суті належним чином повідомлені Позивач та Відповідач не з'явилися. Позивач забезпечив участь уповноваженого представника.
5. Також Відповідач направив до Суду заяву від 24.06.2025, за змістом якої просила судові засідання проводити без її участі.
ІІ. Позиції учасників справи.
6. В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що є внуком померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 і спадкоємцем за заповітом.
7. Зазначав, що він зростав та фактично проживав у житловому будинку АДРЕСА_3 , а також вкладав значні матеріальні та фізичні ресурси в його утримання, систематично проводив ремонтні роботи, утримував прилеглу територію у належному стан і доглядав за померлою ОСОБА_3 .
За життя між ОСОБА_3 та Позивачем була домовленість, що вона залишить усе своє майно, що підтверджується заповітом.
8. При цьому Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
9. Відповідач є донькою померлої ОСОБА_3 та рідною тіткою Позивача, яка має право на обов'язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту у відповідності до положень статті 1241 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України).
10. Відповідач виявила бажання вступити у спадщину, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом та складається з 1/6 частки житлового будинку АДРЕСА_3 та господарських будівель.
11. Наголошує, що відповідач фактично не проживала у зазначеному житловому будинку, не брала участі у його догляді, ремонтах або утриманні. Всі витрати на утримання будинку, комунальні платежі, ремонтні роботи здійснював виключно Позивач. Позивач, його дружина та двоє дітей постійно мешкають у будинку, підтримують його в належному стані та здійснюють відповідний догляд. Також, сторони, які є співвласниками спірного житла не є членами однієї сім'ї, не проживають спільно і не ведуть спільне господарство, а встановлені обставини свідчать про неможливість спільного володіння та користування майном.
12. Згідно зі звітом про оцінку майна, вартість спірного будинку складає 239 500,00 грн (двісті тридцять дев'ять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.), а вартість 1/6 частки будинку, відповідно, складає 39 916,67 грн (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістнадцять гривень 67 коп.).
13. У зв'язку з вищевикладеним, Позивач має намір викупити 1/6 частку спірного майна, що належить Відповідачу, сплативши грошову компенсацію у розмірі 39 916,67 грн, шляхом внесення коштів на депозитний рахунок Бахмацького районного суду, що є ринковою вартістю зазначеної частки згідно із Звітом про оцінку житлового будинку.
14. Як на правове підґрунтя своїх вимог посилався, зокрема, на положення статті 1270 ЦК України, за змістом якого право на обов'язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіт, половину частки яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка), право на яку, відповідно, має Відповідач.
15. Відповідач 15.04.2025 надіслала на адресу Суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги вона не визнала та просила відмовити в їх задоволенні, оскільки вважає, що позов базується на незаконних та необґрунтованих підставах.
16. Наголошувала, що заповіт на спірний будинок було складено під тиском Позивача, оскільки згідно із заповітом від ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 заповіла її земельні ділянки (паї).
17. Вказувала, що коли народився Позивач її матері було 60 років, вона вже перебувала на пенсії, однак продовжувала працювати на сільськогосподарському підприємстві та вела власне господарство, за рахунок чого і утримувався будинок.
18. Також вказувала на дефекти звіту з оцінки майна, який містить згадки про інший об'єкт оцінки, не враховує вартість земельної ділянки, на якій знаходиться спірний будинок та в якому відсутній унікальний реєстраційний номер його реєстрації в єдиній базі звітів про оцінку майна.
19. Наголошувала, що ніхто не може протиправно бути позбавленим права власності, а Позивачем не доведено наявність підстав, передбачених положеннями статті 365 ЦК України, для припинення частки у спірному майні.
20. У свою чергу представник Позивача 06.05.2025 надав відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що заповіт від 10.05.2019 втратив чинність у зв'язку зі складенням померлою ОСОБА_3 нового заповіту 30.04.2021.
21. Зауважував, що у звіті про оцінку майна від 10.03.2025 було виявлено технічну описку, однак згідно з листом оцінювача, допущена описка жодним чином не впливає на визначену вартість об'єкта оцінки. Таким чином звіт про оцінку залишається належним та допустимим доказом у справі та може використовуватись за цільовим призначенням, а Відповідач не надає інших доказів, які б підтверджували іншу вартість спірного майна.
22. Вказував, що Позивач разом із дружиною несли постійні витрати за доглядом як за померлою ОСОБА_3 , так і за спірним нерухомим майном.
23. Відповідач 20.05.2025 подала до Суду заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначила, що додані докази з утримання майна не можна вважати належними, оскільки Позивач має у власності інше нерухоме майно, де зареєстрований і ці витрати могли бути здійсненими саме на його утримання.
24. Витрати на сплату комунальних послуг також могли здійснюватися із заощаджень померлої ОСОБА_3 та її доходів від оренди земельних ділянок (паїв), а ймовірна вартість спірного майна складає 251 338,66 грн, що підтверджується довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.
25. ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не оспорюється сторонами.
26. Відповідно до довідки від 26.11.2024 № 1659 виданої КП “Прилуцьке МБТІ» ОСОБА_3 була власником житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва на право власності на житловий будинок від 07.02.2000 № НОМЕР_1 . Свідоцтво про право на спадщину за законом від 28.04.2000 (а.с. 77).
27. Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину серія НТО № 416331, виданим 04.12.2024 приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Удовик Я.В., Позивач є спадкоємцем на 5/6 (п'ять шостих) часток у праві власності житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
Будівля позначена в плані літерою «А 1-1» з верандою літ. «а2-1», має загальну площу 104,1 кв. м, з яких 39,1 кв. м. складає житлова площа. До господарських будівель та споруд відносяться: літня кухня літ. «Б 1 -1» з прибудовою літ. «б2-1», сарай літ. «В 1 -1», сарай літ. «Д1 -1» з прибудовою літ. «д2-1», погріб літ. «Е1», огорожа «№1», хвіртка «№2», ворота «№3», колодязь «№4» (а.с. 42).
28. Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину серія НТР № 877511, виданим 05.02.2025 приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Удовик Я.В. Відповідач є спадкоємцем на 1/6 (одну шосту) частки у праві власності житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Будівля позначена в плані літерою «А 1-1» з верандою літ. «а2-1», має загальну площу 104,1 кв. м, з яких 39,1 кв. м. складає житлова площа. До господарських будівель та споруд відносяться: літня кухня літ. «Б 1 -1» з прибудовою літ. «б2-1», сарай літ. «В 1 -1», сарай літ. «Д1 -1» з прибудовою літ. «д2-1», погріб літ. «Е1», огорожа «№1», хвіртка «№2», ворота «№3», колодязь «№4».
Оскільки житловий будинок має загальну площу - 104,1 кв. м, житлову площу - 39,1 кв. м., а отже 1/6 частка Відповідача у спірному житловому будинку становить 17,35 кв. м. (а.с. 23).
29. Довідками від 18.03.2025 № 109 та № 112, виданими Тиницьким старостинським округом Бахмацької міської ради, підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно фактично з дня народження і по теперішній час проживає за адресою: АДРЕСА_3 та має такий склад сім'ї: дружина - ОСОБА_4 , 1987 року народження, донька - ОСОБА_5 , 2010 року народження, син - ОСОБА_6 , 2013 року народження (а.с. 59, 60).
30. Згідно з довідкою від 26.11.2024 № 1658, виданою КП “Прилуцьке МБТІ», за даними технічної інвентаризації станом на 19.11.2024 за адресою: АДРЕСА_3 , встановлення наявність будівель та споруд, а саме «А 1-1» з верандою літ. «а2-1», має загальну площу 104,1 кв. м, з яких 39,1 кв. м. складає житлова площа. До господарських будівель та споруд відносяться: літня кухня літ. «Б 1 -1» з прибудовою літ. «б2-1», сарай літ. «В1 -1», сарай літ. «Д1 -1» з прибудовою літ. «д2-1», погріб літ. «Е1», огорожа «№1», хвіртка «№2», ворота «№3», колодязь «№4». Виявлено збільшення загальної площі з 69,6 кв.м. на 104,1 кв.м без урахування площі приміщень № 7 веранди та № 8 комори, які станом на 1991 рік не входили в загальну площу, та житлова площа змінилась з 47,0 кв.м. на 39,1 кв.м. у зв'язку зі зміною призначення приміщень. Будівництва без дозвольних документів не виявлено (а.с. 52).
31. Відповідно до висновку, складеного оцінювачем ФОП ОСОБА_7 від 10.03.2025, вартість спірного будинку складає 239 500,00 грн (двісті тридцять дев'ять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) (а.с. 27-41).
32. Технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна підтверджує, що будинок з надвірними будівлями споруджувався в 1985-2020 роках (а.с. 45-48).
33. Довідкою від 02.05.2024 № 194, виданою Тиницьким старостинським округом Бахмацької міської ради, підтверджується, що ОСОБА_4 , 1987 року народження, яка доводиться дружиною Позивачу (а.с. 24) здійснила поховання померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.110).
34. Копіями товарних чеків та видаткових накладних, підтверджується купівля будівельних матеріалів (а.с. 111-118).
35. Квитанціями щодо сплати комунальних послуг, підтверджується, що перехування коштів за послуги з газопостачання та надання електроенергії за адресою: АДРЕСА_3 , здійснювала дружина Позивача, ОСОБА_4 ( а.с.128-167).
ІV. Оцінка Суду та релевантне законодавство.
36. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України), в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
37. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
38. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
39. Суд звертає увагу, що обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
40. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
41. Оцінюючи фактичні обставини цієї справи, з урахуванням вищевикладених підходів, Суд відмічає, що частинами першою, другою і четвертою статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
42. Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
43. Відповідно до частин першої, другої, шостої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
44. У частині першій статті 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
45. Частинами першою - третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
46. Згідно зі статтею 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
47. Право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинене, але за умови, що завдана внаслідок такого припинення шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
48. Також Суд враховує, що втручання у право власності може бути виправданим згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і буде відповідати усталеній прецедентній практиці Європейського суду з прав людини (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»), якщо воно здійснено: з метою врегулювання спору і врахування права власності іншого співвласника (суспільний інтерес); на підставі закону; з дотриманням вимог співмірності і пропорційності.
49. Відповідно на розсуд Суду поставлено питання практичного застосування положень статті 365 ЦК України.
50. Так, результат аналізу статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
51. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 908/1754/17 зроблено висновок про те, що не зазначення у статті 365 ЦК України конструкції “за наявності одночасно» свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї).
52. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи Суд погоджується з твердженням Позивача, що частка Відповідача у спірному майні є незначною, однак наголошує, що сторонами не надано належних і допустимих доказів, стосовно того, що її не може бути виділено в натурі, або ж що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , є неподільною річчю.
53. Також Суд не знаходить підтвердження тому факту, що спільне володіння і користування майном є неможливим, оскільки за змістом позовної заяви Позивач відразу вказував про намір здійснити викуп частки Відповідача, на що остання не погодилася, і не надав підтвердження тому, що намагався домовитися про спільне користування.
54. Підсумовуючи зазначене, Суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
V. Розподіл судових витрат.
55. Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
56. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.
57. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України Суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнанні права власності на майно - відмовити у повному обсязі.
2. Судові витрати у виді сплаченого судового збору залишити за Позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя Є.М. Сороколіт