13.11.07р.
Справа № А23/323
За позовом Дочірньої компанії "Фірма Дніпромед" Державної акціонерної компанії "Укрмедпром", м. Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача Братусь О.О. дов. від 20.06.07 представник
Від відповідача Жаворонков С.М. дов. від 12.10.06 № 41653/10/10-039 начальник юр/відділу
Від відповідача Углова С.В. дов. від 15.08.07 № 35262/10/10-048 старший держподатревізо-інспектор
Позивач звернувся з позовом з урахуванням поданої 16.08.07 заяви про доповнення до позову та просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська №0001732306/0 від 13.04.07, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 213362,60 грн.; зобов'язати Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Дніпропетровська зробити перерахунок щодо податкового зобов'язання на суму 19166, 80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що планову виїзну перевірку проведено відповідачем з порушеннями податкового законодавства. В акті перевірки всупереч п.2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.05 № 327, зазначено, що суму дебіторської та кредиторської заборгованості позивача виявити неможливо. Висновок відповідача, що до складу валового доходу не включено суми кредиторської заборгованості та відповідно занижений валовий дохід за 2006 рік на 677,21 тис.грн., не має обґрунтованих доказів.
Фактично кредиторська заборгованість на загальну суму 677213,80 грн. у бухгалтерському обліку позивача відсутня, не включення її до складу валового доходу за 2006 рік є законним та обґрунтованим.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на виявлені під час перевірки порушення позивачем Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: до складу валового доходу не включено суми відсотків, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, яка залишається не повернена на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ; до складу валового доходу не включено суми простроченої кредиторської заборгованості, дата виникнення якої не встановлено, але згідно бухгалтерського обліку рахується по Кредиту 36-1 та 63-1 рахунків станом на 01.01.04 та 01.01.07.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання позивач повідомлений судом належним чином, повісткою. Причини неявки представника позивача суду не відомі. Заяви та клопотання до початку судового засідання від позивача не надходили.
Вимоги суду, визначені в ухвалі у даній справі від 16.10.07, позивачем не виконані, витребувані документи (довідку станом на 01.01.04 за підписом керівника та головного бухгалтера щодо кредиторської заборгованості по кожному спірному кредитору, журнали-ордери станом на 01.01.04 по рахунку 631, довідку з установи банку щодо руху коштів по кожному з кредиторів за період з 01.01.04 по 01.01.07, первинні документи по кожному "спірному" кредитору в підтвердження відсутності простроченої кредиторської заборгованості, або документи в підтвердження неможливості виконання вимог суду) не подані.
Приймаючи до уваги, що провадження у справі за клопотанням позивача зупинялось до 16.10.07, 13.11.07 для надання можливості позивачеві надати додаткові докази, позивач на момент даного судового засідання додаткові докази не подав, вимоги суду не виконав, причини такого невиконання не зазначив, суд за викладених обставин вважає, що неявка представника позивача не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Справа розглядається за наявними в ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників відповідача, господарський суд, -
Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (відповідачем) проведена виїзна планова перевірка Дочірнього підприємства фірми Дніпромед" ДАК "Укрмедпром" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.04 по 31.12.06, за результатами якої складений акт від 10.04.07 № 403/23-4/19100520.
В ході перевірки встановлено, що в порушення пп.1.22.2 п.1.22 ст.1, відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством до складу валового доходу не включено суму відсотків, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, яка залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день фактичного використання такої фінансової допомоги, у зв'язку з чим занижено валовий доход за 2004 рік -50,30 грн., І квартал 2005 року -643,61 грн., за півріччя 2005 року -1296,84 грн., за 9 місяців 2005 року -1761,18 грн., за 2005 рік -2506,53 грн., за І квартал 2006 року -3600,60 грн., за півріччя 2006 року -7162,47 грн., за 9 місяців 2006 року -10944,72 грн., за 2006 рік -14651,70 грн.
В порушення пп.12.1.2 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валового доходу не включено суми простроченої кредиторської заборгованості, дата виникнення якої не встановлено, але згідно бухгалтерського обліку рахується в бухгалтерському обліку станом на 01.01.04 та на 01.01.07, у зв'язку з чим занижено валовий доход за 2006 рік на 677213,80 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 13.04.07 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001732306/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 213562,60 грн., із яких 177223,30 грн. -основний платіж, 36339,30 грн. -штрафні санкції.
Позивач заперечує проти встановленого відповідачем факту заниження валового доходу через не включення до складу валового доходу суми простроченої кредиторської заборгованості.
В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на те, що відсутність заборгованості перед ВАТ "Фармак" підтверджується листом від 15.02.06 №17/15, в якому зазначається, що заборгованість по розрахункам між позивачем та ВАТ "Фармак" відсутня. Стосовно наявності кредиторської заборгованості по розрахунках з ТОВ "Ананта" -911,54 грн., ТОВ "Аріадна" - 450,00 грн., ТОВ НПП "Спарк" - 1384,20 грн., ТОВ Фіто Лек - 5291,50 грн., ЗАТ "Промспецприбор" - 1564,56 грн., ТОВ "Належна дистриб'юторська компанія" - 5037,71грн., ЧП Елегант- фарм - 448,30 грн. позивач зазначив, що оплата за поставку товару від вище названих постачальників проведена та заборгованість погашена. Заборгованість перед ТОВ НВП "ВІТАН" погашена і на момент проведення перевірки була відсутня.
Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п. 12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який визначає порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості, платник податку - продавець зобов'язаний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту або відшкодованої за рахунок страхового резерву згідно із пунктом 12.3 цієї статті, у разі коли протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій:
а) суд не задовольняє позов (заяву) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позов (заяву) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини;
б) сторони договору у досудовому порядку досягають згоди щодо продовження строків погашення заборгованості чи списання всієї суми заборгованості або її частини (крім випадків укладення мирової угоди в межах процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначених законом);
в) продавець, який не отримав відповіді на претензію протягом строків, визначених законодавством, або отримав від покупця відповідь про визнання наданої претензії, але не отримує оплати (інших видів компенсацій у рахунок погашення заборгованості) протягом визначених у такій претензії строків, та при цьому протягом наступних 90 днів не звертається до суду (господарського суду) із заявою про стягнення заборгованості або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.
На суму додаткового податкового зобов'язання, розрахованого внаслідок такого збільшення, нараховується пеня у розмірах, визначених законом для несвоєчасного погашення податкового зобов'язання.
Якщо у майбутньому (з урахуванням строку позовної давності) такий продавець звертається до суду, то він має право збільшити валові витрати на суму оскаржуваної заборгованості.
Поняття безнадійної заборгованості міститься в п.1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
В результаті дослідження наявних в матеріалах справи доказів в їх сукупності вбачається, що в бухгалтерському обліку позивача на 01.01.04 рахується кредиторська заборгованість, яка станом на 01.01.07 (по закінченню трьох років -загального строку давності) не змінилася та складає 667,9 тис. грн., що підтверджено відомістю інвентаризації дебіторської і кредиторської заборгованості по рахунку 631, також довідкою позивача, підписаними головним бухгалтером (а.с.56, 57), і встановлено під час перевірки позивача контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровської області (акт від 16.02.07 № 042-21-12, підписаний посадовими особами позивача буз зауважень та заперечень).
Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати визначені статтею 9 цього Законі обов'язкові реквізити.
Інформація щодо кредиторської заборгованості позивача, яка відображена відповідачем в акті перевірки, міститься в оборотній відомості позивача по рахунку 631 (а.с.58), позивачем не спростована.
Документи, які б підтверджували проведення взаєморозрахунків з переліченими вище підприємствами, відсутність простроченої кредиторської заборгованості по кожному з кредиторів позивачем, в тому числі на вимогу суду, не подані, в матеріалах справи відсутні.
Подані позивачем в обґрунтування своїх доводів листи ВАТ "Фармак" не є первинними документами, що підтверджують факт здійснення певної господарської операції між позивачем та вказаним товариством.
Враховуючи відсутність під час перевірки, яка здійснювалась відповідачем, та під час вирішення даного спору доказів, які б свідчили про стан взаєморозрахунків з зазначеними вище кредиторами, суд вважає, що висновок відповідача щодо заниження позивачем валового доходу за 2006 рік на 667213,80 грн., відповідно, заниження податку а прибуток на 169303,45 грн., є правильним.
Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладає обов'язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, норми Кодексу адміністративного судочинства України при цьому не звільняють позивача від обов'язку доведення тих обставин, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення, що прямо встановлено ч.1 ст.71 КАС України.
Відповідач в акті перевірки посилається на відсутність у позивача документів в підтвердження взаєморозрахунків з кредиторами, що є заперечним фактом.
Позивачем під час вирішення спору жодний належний та допустимий доказ в підтвердження своїх доводів не поданий.
Інші підстави для визнання недійсним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачем не визначені, в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим суд вважає, що правові підстави для визнання недійсними оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача зробити перерахунок щодо податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 19166,80 грн. (сума, з якою позивач погоджується), суд виходячи з положень ст. 19 Конституції України, повноважень органів державної податкової служби, визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні", а також норм Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що заявлена позивачем вимога за своїм змістом не відповідає матеріально-правовому способу захисту порушеного права, визначеного законом, внаслідок чого позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.94, ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
І.Ю. Добродняк
24.12.07
Згiдно з оригіналом
Помічник судді
Н.Ф. Голов'яшкіна