19 червня 2025 року
м. Київ
справа № 756/2858/16-ц
провадження № 61-6882ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу начальника відділу Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевського Андрія Миколайовича на постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2025 року в справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії заступника начальника відділу Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Барановського Бориса Вікторовича, стягувач - ОСОБА_2 ,
29 травня 2025 року начальник відділу Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевський А. М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду
від 05 березня 2025 року з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень.
Заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки вперше він звернувся до суду з касаційною скаргою 21 квітня 2025 року, проте, ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2025 року касаційну скаргу було повернуто. 29 травня 2024 року повторно звернувся з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2025 року.
Згідно з частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною другою статті 390 ЦПК України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначеного судового рішення та додані до касаційної скарги матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Проте, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником на порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Стаття 1 Закону України «Про судовий збір» визначає поняття судового збору як збору, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат, які є коштами учасників справи, понесеними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Стаття 3 Закону України «Про судовий збір» визначає як загальний перелік об'єктів справляння судового збору, так і процесуальні документи, за подання яких до суду збір не сплачується.
Детальний і конкретний перелік найменувань процесуальних документів, дій, за які справляється судовий збір, та його ставки закріплені у частині другій статті 4 Закону, і цей перелік є вичерпним. А тому справляння судового збору за подання до суду інших процесуальних документів, які не визначені
у частині другій статті 4 Закону, суперечить його вимогам.
Заявники, які є стягувачами у виконавчому провадженні, у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, не повинні сплачувати судовий збір як за подання скарги до суду першої інстанції, так і на наступних стадіях судового процесу (за подання апеляційної і касаційної скарг), оскільки така особа, оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції, винесену за наслідками розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, намагається насамперед усунути наслідки порушення її прав, спричинені невиконанням судового рішення, прийнятого у провадженні, де стягувач вже сплачував судові витрати відповідно до законодавства, а покладення на таку особу обов?язку зі сплати судового збору не буде відповідати меті правосуддя - захисту прав і свобод. Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27 серпня 2024 року у справі № 1423/19804/2012.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги юридичною особою або фізичною особою-підприємцем на ухвалу суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої цієї статті становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги
становить 2 422,40 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/ Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду
Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено всіх сторін, які беруть участь у справі, а саме - ОСОБА_1 .
Отже, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу, зазначивши всіх сторін, які беруть участь у справі та адресу їх місцезнаходження та надати касаційну скаргу (у новій редакції), копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаного недоліку.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Поновити начальнику відділу Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевському Андрію Миколайовичу строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 05 березня
2025 року.
Касаційну скаргу начальника відділу Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевського Андрія Миколайовича на постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2025 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Коротун