01 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/10616/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 (головуючий суддя - Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.) та рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 (суддя Удалова О.Г.)
у справі №910/10616/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"
до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
про стягнення 314 028,73 грн,
Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (далі - ПрАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі також - ДП "Адміністрація морських портів України") про стягнення 314 028,73 грн, з яких: 71 873,78 грн 3% річних і 242 154,95 грн втрат від інфляції.
Господарський суд міста Києва рішенням від 05.02.2025 у справі №910/10616/24, яке Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 15.04.2025, позов задовольнив частково. Стягнув з ДП "Адміністрація морських портів України" на користь ПрАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот": 64 435,27 грн 3% річних; 242 154,95 грн інфляційних втрат та 3 702,70 грн судового збору. В іншій частині позову відмовив.
ДП "Адміністрація морських портів України" звернулось 09.06.2025 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 у справі №910/10616/24 скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2025 для розгляду справи №910/10616/24 визначено склад колегії суддів: Бакуліна С.В. головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК ДП "Адміністрація морських портів України" підставою касаційного оскарження рішень суду першої та апеляційної інстанцій визначило пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи що:
- суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених в постановах: (1) від 30.11.2023 у справі №27/55(914/4078/21), щодо застосування п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК); (2) від 02.10.2020 у справі №904/1156/19, від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, щодо визначення інфляційних втрат за конкретний місяць, які визначаються з урахуванням індексу інфляції в цьому місяці, тобто величини, яка визначається лише за місяць, і визначення якої за проміжок часу менше, ніж місяць, не існує; (3) від 18.03.2020 у справі №902/417/18, щодо можливості суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК; (4) від 03.10.2023 у справі №686/7081/21, щодо застосування положень частини другої статті 625 ЦК при невиконанні судового рішення про стягнення коштів;
- відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (застосування приписів частини другої статті 625 ЦК) щодо визначення моменту початку прострочення державними підприємствами грошового зобов'язання, з якого настають юридичні наслідки його прострочення, передбачені частиною другою статті 625 ЦК, з урахуванням норм статті 327 ГПК, частини першої статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", частини першої статті 11, частини першої статті 12, пункту 1 частини першої статті 26, частини першої статті 75 Закону України "Про виконавче провадження";
- суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції не встановив обставини, які мають значення для справи та про які ДП "Адміністрація морських портів України" заявляло у своєму відзиві, не дослідив надані підприємством докази та не дав їм належну правову оцінку (пункти 1 та 4 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини четвертої статті 287 ГПК).
Скаржник вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин строки позовної давності, що порушенням норм статті 236, частин четвертої та п'ятої статті 267 ГПК та є самостійною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій та відмови у позові.
Також скаржник зазначає про те, що: (1) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо визначення моменту початку прострочення державними підприємствами грошового зобов'язання, з якого настають юридичні наслідки його прострочення, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України (підпункт "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК); (2) ДП "Адміністрація морських портів України" виконує покладені на нього завдання безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту), та укладає договори, що відповідають цілям її утворення з великою кількістю суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у морських портах України. Виникнення значної кількості подібних судових спорів за позовами суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у морських портах України, які уклали договори з ДП "Адміністрація морських портів України" та її філіями, з цінами позовів, які становитимуть мільйони гривень, має виняткове та суттєве значення для відповідача. Рішення Верховного Суду у цій справі буде мати значення не тільки для спірних правовідносин, які мали місце у минулому, а і для майбутніх, учасником яких є ДП "Адміністрація морських портів України", оскільки підприємство застосовує висновки Верховного Суду під час прийняття організаційно-розпорядчих рішень, що також може запобігти значній кількості судових спорів та витрат підприємства у майбутньому (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК).
Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів на загальну суму 314 028,73 грн, що становить менше п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приймаючи до уваги обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, які передбачені пунктами 1, 3 та 4 частини другої та підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Ураховуючи викладене, перевіривши касаційну скаргу ДП "Адміністрація морських портів України" на відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК, Верховний Суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі №910/10616/24 з підстав, передбачених пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК.
За змістом статті 295 ГПК учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, у разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву.
Згідно із частиною першою статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
У частині тринадцятій статті 8 ГПК унормовано, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ураховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа підлягає розгляду Верховним Судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Оскільки оскаржувані у справі №910/10616/24 судові рішення підлягають касаційному перегляду в порядку письмового провадження, відсутні підстави для задоволення клопотання скаржника про здійснення розгляду касаційної скарги за участю ДП "Адміністрація морських портів України".
Керуючись статтями 8, 121, 234, 287, 290, 294, 295, 301 ГПК, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 у справі №910/10616/24.
2. Здійснити перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 у справі №910/10616/24 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
3. Встановити іншому учаснику справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 17 липня 2025 року. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
4. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/10616/24.
5. Копію ухвали надіслати Господарському суду міста Києва та Північному апеляційному господарському суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий С. В. Бакуліна
Судді О. Р. Кібенко
В. І. Студенець