Іменем України
04 липня 2025 року м. Чернігів справа № 927/524/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами позовну заяву
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (код 42399676) 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1
до Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області (код 41091094) 15200, м. Сновськ Корюківського району Чернігівської області, вул. Миру, 53
про стягнення 156 815 грн 99 коп.
22 травня 2025 року через систему “Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява від 22.05.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області про стягнення 118 858,39 грн заборгованості по оплаті природного газу, поставленого згідно Договору № 24-5026/24-БО-Т постачання природного газу від 27.12.2023, 17 538,38 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 3 745,16 грн трьох процентів річних від простроченої суми та 16 674,06 грн пені.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті поставленого природного газу.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2025, зокрема: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлений процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; встановлено процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив; роз'яснено сторонам, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Ухвала суду від 27.05.2025 направлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи “Електронний суд» та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп'ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронного кабінету 27.05.2025 17:24.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 27.05.2025 є такою, що отримана адресатами 28.05.2025.
10.06.2025 через систему "Електронний суд" та 16.06.2025 засобами поштового зв'язку до Господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 118 858,39 грн та просив відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних, оскільки борг з оплати за використаний природний газ у січні 2024 року виник не з вини Управління освіти, а у зв'язку з невиконанням Оператором ГРМ - Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільчі мережі» договірних зобов'язань перед Управлінням освіти. Крім того, відповідач зазначив, що позивачу з березня 2024 року було відомо про відсутність в Управління освіти законних підстав для підписання акту приймання-передачі за січень 2024 року та здійснення відповідної оплати, подання позову зі спливом 13 місяців свідчить про умисне зловживання позивачем у вигляді необґрунтованого зволікання з поданням позову у зв'язку з зупиненням перебігу строків позовної давності на час воєнного стану.
12.06.2025 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області від позивача надійшла відповідь на відзив в якій він зазначив, що у зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до умов договору за поставлений природний газ, позивач правомірно нарахував за порушення строків пеню, 3% річних та інфляційні втрати у зазначених розмірах у позовній заяві, відповідно до умов договору (п.7.2) та положень чинного законодавства, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Аналогічне положення зазначено у ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд приймає визнання відповідачем позову в частині стягнення основного боргу, оскільки це не суперечить закону, не порушує права чи інтереси інших осіб та вчинене уповноваженою особою.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 173-175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
27.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Управлінням освіти, сім'ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області, ЕІС-код 56ХS000152J2М00О (споживач) укладено договір №24-5026/24-БО-Т постачання природного газу (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ (далі-газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 “Газове паливо» (природний газ), а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для власних потреб.
За цим Договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п.1.3 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з січня 2024 року до 15 квітня 2024 року, в кількості 4,065 тис. куб. метрів, у т.ч. по місяцях (розрахункові періоди):
у січні 2024 - 1,1 тис. м3;
у лютому 2024 - 1,0 тис. м3;
у березні 2024 - 1,1 тис. м3;
у квітні 2024 - 0,865 тис. м3
Загальний обсяг природного газу, замовлений Споживачем за цим Договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених Споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії Договору (п.2.1.1 Договору).
Згідно п.2.3 Договору підписанням цього Договору Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника (Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідного до вимог Кодексу ГТС.
Перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим Договором може відбуватися шляхом підписання Сторонами додаткової угоди, в т.ч. протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов'язався самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п.3.5 договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (п.2.4 Договору).
Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі (п.3.1 Договору).
Згідно п.3.2 Договору постачання газу за цим Договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5 Договору).
Підпунктами 3.5.1. - 3.5.4 Договору визначено, що Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірник акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженими представниками постачальника. Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 Договору.
Відповідно до пункту 4.1 Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,
ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ - 16 390,00 грн;
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16553,89 грн.
Згідно п.5.1 Договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку.
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числі (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов п.п 3.5.4 п. 3.5 цього Договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Відповідно до п. 5.3. Договору оплата за природній газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у розділі 14 цього Договору.
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися з поставлений природній газ відповідно до Договору.
Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплатим вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.
У разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору Сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Споживача, погашає вимоги Постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного Споживачем:
- у першу чергу відшкодовуються витрати Постачальника, пов'язані з одержанням виконання;
- у другу чергу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;
- у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природній газ та компенсація вартості робіт, пов'язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання Споживачу (п.5.4 Договору).
Відповідно до п.6.2 Договору споживач зобов'язався, зокрема прийняти на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.
Постачальник має право, зокрема, отримати оплату за переданий за цим Договором природний газ в розмірі та в строки, визначені цим Договором (п.6.3 Договору).
Згідно пункту 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Даний Договір набирає чинності з 01 січня і діє в частині поставки газу до 15 квітня 2024 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п.13.1 Договору).
На виконання умов Договору позивач протягом січня 2024 року - квітня 2024 року поставив відповідачеві природний газ на загальну суму 142 906,88 грн, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу від 12.02.2024, 11.03.2024, 10.04.2024, 10.05.2024.
Відповідач, в свою чергу, частково розрахувався з позивачем на суму 24 048,49 грн, що підтверджується випискою банківської установи та довідкою про зарахування зустрічних однорідних вимог. Як наслідок - сума боргу по оплаті поставленого природного газу становить 118 858,39 грн.
З огляду на те, що відповідач неналежно виконував свої зобов'язання по оплаті вартості природного газу, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 16 674,06 грн пені, 3 745,16 грн 3% річних, 17 538,38 грн інфляційних нарахувань.
Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд при вирішенні спору враховує, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.
Частини перша та шоста статті 265 ГК України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару.
Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято у січні-квітні 2024 року природний газ в обсязі 8632,83 м3 на загальну суму 142 906,88 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу за січень-квітень 2024 року та відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів відповідача, які підтверджують обсяги природного газу, що були поставлені відповідачу у спірний період.
З відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС від 16.04.2025 вбачається, що відповідачем спожито природний газ з ресурсу позивача за ЕІС-кодом 56ХS000152J2М00О в обсязі 8632,83 м3 за період з 01.01.2024 по 15.04.2024.
Так, відповідно до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494, об'єм природного газу - кількість газу (м куб.), виміряна вузлом обліку природного газу або визначена в результаті інших регламентних процедур, передбачених цим Кодексом
Комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об'єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб'єктів ринку природного газу (ГДП, ВБМ, Оператора ГТС), та об'єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними. Фактичний об'єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об'єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках (Глава 1 розділу IX Кодексу ГРС).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідач частково оплатив вартість товару на суму 24 048,49 грн.
Станом на день ухвалення рішення судом заборгованість відповідача склала 118 858,39 грн, яку відповідач визнав.
Позивач просить стягнути з відповідача 16674,06 грн пені за період з 16.03.2024 по 17.12.2024.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами 4 та 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Пунктом 7.2. Договору сторони передбачили, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Судом здійснено перевірку нарахування пені і встановлено, що остання позивачем розрахована арифметично вірно, нарахована правомірно відповідно до умов Договору та вимог законодавства і підлягає стягненню у заявленій позивачем сумі 16 674,06 грн.
Заперечення відповідача проти нарахування пені з посиланням на строки позовної давності для стягнення пені, судом до уваги не прийняті, оскільки Закон України Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності, на який посилається відповідач не набрав чинності.
Позивач також просить стягнути з відповідача 3 745,16 грн - 3% річних за період з 16.03.2024 по 31.03.2025 та 17 538,38 грн інфляційних втрат за період з 01.04.2024 по 31.03.2025.
Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, обов'язок оплатити основний борг, а також обов'язок оплатити нараховані на основний борг три відсотки річних та інфляційні втрати, є похідними один від одного зобов'язаннями, хоча і є взаємопов'язаними між собою; крім того, норми цивільного законодавства не ставлять в залежність одночасність вимог кредитора на стягнення з боржника основної заборгованості від одночасності права вимоги на стягнення трьох відсотків річних, інфляційних у зв'язку з простроченням основного грошового зобов'язання.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних, суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 2, 13, 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Звертаючись з даним позовом позивач належними засобами доказування довів факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань по оплаті поставленого природного газу.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено використання споживачем за ЕІС-кодом 56ХS000152J2М00О природного газу у відповідних обсягах, заперечення відповідача проти позову судом не прийняті до уваги.
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується і якщо відповідач вважає, що Оператором ГРМ - Чернігівська філія ТОВ «Газорозподільчі мережі» допущено невиконання своїх договірних зобов'язань, він не позбавлений права на звернення до суду з відповідним позовом про стягнення збитків.
Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав та не оплатив отриманий природний газ, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 118 858,39 грн, пені в сумі 16 674,06 грн, інфляційних в сумі 17 538,38 грн, 3% річних в сумі 3 745,16 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2 422,40 грн судового збору.
Керуючись 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області про стягнення 156 815,99 грн задовольнити повністю.
Стягнути з Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області (код 41091094, 15200, м. Сновськ Корюківського району Чернігівської області, вул. Миру, 53) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код 42399676) 118 858,39 грн заборгованості, 16 674,06 грн пені, 3 745,16 грн три проценти річних та 17 538,38 грн інфляційних.
Стягнути з Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області (код 41091094, 15200, м. Сновськ Корюківського району Чернігівської області, вул. Миру, 53) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код 42399676) 2 422,40 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено та підписано 04.07.2025.
Суддя А.С.Сидоренко