18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
18 червня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/1566/24
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Костянтина ДОВГАНЯ, із секретарем судового засідання Тетяною ДЯЧЕНКО, за участю представників: позивача - Миколи Чорненка (особисто), Алли Кеби (адвоката за ордером), відповідача - Ірини Ярмоленко (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Фізичної особи - підприємця Чорненка Миколи Миколайовича до Публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу “Золотоніські енергетичні мережі» публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго» про визнання неправомірним та скасування рішення,
Заявлено позов, в якому позивач просить визнати неправомірним та скасувати рішення комісії відокремленого структурного підрозділу “Золотоніські енергетичні мережі» публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго», оформлене протоколом від 21 листопада 2024 року №27, прийняте за результатами розгляду акту № 007890 від 17.06.2024 про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 листопада 2024 року комісією з розгляду актів про порушення відокремленого структурного підрозділу «Золотоніські енергетичні мережі» публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» розглянуто акт про порушення ПРРЕЕ №007890 від 17.06.2024 та прийнято рішення, оформлене протоколом № 27, яким вирішено, що Акт про порушення №007890 від 17.06.2024 складено правомірно, а споживача визнати причетним до порушення, вказаного в акті; провести розрахунок обсягу та вартості, не облікованої електроенергії, згідно глави 8.4. ПРРЕЕ (пункт 8.4.2.ппЗ за період з 18.06.2023 по 17.06.2024 (за 12 календарних місяців)), виходячи з величини договірної потужності та застосувати згідно умов договору та ПРРЕЕ відповідні коефіцієнти. Розраховано обсяг та вартість не облікованої електричної енергії-243718 кВт*год. на суму 1871661,74 грн.
Позивач зазначив, що підставою для ухвалення даного рішення став Акт про порушення №007890 від 17.06.2024 та висновок експерта № 10432 від 04.10.2024.
Позивач вважає вищевказане рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що:
- жодним документом не зафіксовано факт вчинення дій споживачем, що призвели до зменшення показів засобів вимірювальної техніки.
- наявність фактів, передбачених положеннями пп.3 п. 8.4.2. глави 8.4. ПРРЕЕ не підтверджується жодним доказом (документом), наданим відповідачем, в тому числі висновком експерта від 04.10.2024 №10432.
На думку позивача, із висновку експерта вбачається, що ним зроблено лише припущення, що сторонній елемент при його вмиканні може вплинути на правильність обліку спожитої електроенергії. І, як зазначив позивач, навіть при таких припущеннях, експертом не зазначено, що при цьому може мати місце вплив на електролічильник, який призведе до зміни його показів в бік зменшення. Тобто, як вказував позивач, з зазначеного висновку вбачається, що експертом в категоричній формі не встановлено факту впливу виявленого ним стороннього предмету в лічильнику на правильність обліку спожитої електричної енергії, зокрема в бік зменшення його показів.
Позивач звернув увагу суду на те, що Актом про порушення зафіксовано факт начебто «вчинення дій, що призвели до зменшення показів електролічильника NIK 2303 АRP3Т.1000.МС.11, зав.№11890757».
Позивач вважає, що твердження відповідача про те, що наявність стороннього елементу підтверджує факт дій споживача, що призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки, не заслуговують на увагу, оскільки повністю не узгоджується з завданням та метою проведення експертизи.
Позивач стверджує, що встановлення лише факту наявності стороннього елементу не може трактуватись, як факт впливу на покази електролічильника. При цьому, як вказував позивач, перед експертом не ставилося питання, щодо можливих варіантів та обставин встановлення даного стороннього елементу всередину лічильника, який був об'єктом дослідження. Також, і не ставилося питання щодо впливу виявленого стороннього елементу електролічильника на правильність обліку електролічильника в бік заниження показань (п.3 Порядку).
Висновок експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження №10432 від 04.10.2024 позивач вважає неналежним та не допустимим доказом в розумінні норм ст.ст. 76, 77 ГПК України, оскільки на виконання п. 3 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 № 122, під час проведення електротехнічного дослідження, результати якого оформлені Висновком експерта від 04.10.2024 № 10432, в обов'язковому порядку повинні були залучались представники Держспоживстандарту або його правонаступника. Такі представники не залучалися, що є, на думку позивача, порушення вищезазначеного законодавства.
Позивач зазначив, що експертизу проведено Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежний інститут судових експертиз» із залученням судового експерта Пампухи Г.Г. та спеціаліста Ковтюшенко О.В. Однак, як вважає позивач, ні ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз», ні експерт, ні спеціаліст не є спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на проведення такої експертизи.
У зв'язку з тим, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення прийнято за основу для ухвалення оскаржуваного рішення висновок експерта №10432 від 04.10.2024 за результатами проведення електротехнічного дослідження та визначено позивачу обсяг та вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 1 871 661,74 грн., то, на думку позивача, саме на відповідача покладається тягар доведення (підтвердження) того, що ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» є спеціалізованою організацією, що може проводити експертизи щодо встановлення факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки. Тобто, як зазначив позивач, наданий висновок експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження № 10432 від 04.10.2024, не є належними підтвердженням факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки.
Позивач наголосив, що вилучений лічильник типу NIK 2303 АRP3Т.1000.МС.11 зав. №11890757 було встановлено ще у 2021 році, а право власності на нерухоме майно - громадський будинок - позивачем набуто лише 15.09.2022, що підтверджується договором дарування, тобто після встановлення даного лічильника на замовлення попереднього власника нерухомого майна.
Разом з тим, як пояснив позивач, даний лічильник 27.10.2022 було переопломбовано, що підтверджується Актом №539 технічної перевірки (контрольного огляду) засобів обліку електричної енергії від 27.10.2022 та Актом про пломбування від 27.10.2022, роботи по перевірці та опломбуванню лічильника зав. №11890757 було виконано працівниками постачальника, що підтверджується вищезазначеними актами.
Позивач зауважив, що в Акті №539 технічної перевірки (контрольного огляду) засобів обліку електричної енергії від 27.10.2022 було зазначено, що у зв'язку з введенням в договір проводилась технічна перевірка лічильника. Актом про пломбування від 27.10.2022, який є невід'ємною частиною акта технічної перевірки №539 від 27.10.2022, підтверджено проведення перевірки схеми обліку та переопломбування лічильника, і будь-яких зауважень чи відомостей, які ставили б під сумнів дефектність лічильника зав. №11890757 щодо перевіреного та переопломбованого лічильника не було виявлено, лічильник визнано повністю придатним до роботи. До того ж, як вказував позивач, працівниками постачальника неодноразово здійснювався контрольний огляд даного лічильника, що підтверджується Актами контрольного огляду засобів комерційного обліку електричної енергії №941/1 від 30.09.2023 та № 641/1 від 28.03.2024. Отже, на думку позивача, враховуючи викладене, останній жодним чином не мав ніякого відношення як до самого лічильника електричної енергії, так і до його встановлення та опломбування. Також, позивач акцентував на тому, що Актом про порушення № 007890 від 17.06.2024 (П.2) встановлено, що усі встановлені пломби не пошкоджено. Також в даному акті відсутні посилання на факти пошкодження та/або порушення цілісності корпусу лічильника електричної енергії.
Позивач стверджував, що враховуючи цілісність корпусу та пломб (тавр) на електролічильнику, він не вчиняв та не міг вчинити будь-яких дій щодо встановлення в середину лічильника стороннього елементу та будь-яких інших дій, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки. Тобто, це підтверджує те, що позивачем беззаперечно виконуються зобов'язання визначені п. 5.5.5. ПРРЕЕ, зокрема, забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування. Тому, на думку позивача, з вищенаведеного вбачається, що при ухваленні оскаржуваного рішення у формі протоколу № 27 від 21.11.2024, відповідачем не доведено факт порушення споживачем пп.3 п. 8.4.2. глави 8.4. ПРРЕЕ, що є підставою для визнання його неправомірним та скасування в судовому порядку.
Також, позивач наголосив, що із Акту про порушення № 007890 від 17.06.2024 вбачається, що при проведенні перевірки виникла «підозра на вмонтований додатковий елемент з дистанційним керуванням електролічильника». Проте, як зазначив позивач, в Акті не відображено причини та обставини, виникнення такої підозри; працівники ПАТ «Черкасиобленерго» не мали при собі ніякого пристрою дистанційного керування, яким би можливо було б в інтересах об'єктивної перевірки змінити показники лічильника, і не виявили такого пристрою у самого Споживача при перевірці. Тобто, на думку позивача, ні оскаржуване рішення, ні висновок експерта не містять інформації (доказів) про наявність будь-яких умов, створених споживачем, які так протиправно впливають на показники лічильника, що він обліковує її неналежним чином та саме в бік зменшення обсягу фактично спожитої електроенергії; ні відповідач, ні експерт не перевіряли роботу лічильника під впливом приладу дистанційного керування його обліком. Позивач вважає, що це свідчить про припущення стосовно того, що споживач має такий прилад дистанційного управління показниками лічильника та застосовував його. При самій перевірці в приміщенні споживача працівниками відповідача не було вжито ніяких заходів до перевірки обліку електроенергії лічильником споживача з фіксацією його неправильної роботи при зміні навантаження на нього чи за інших обставин, які б свідчили про обґрунтовану підозру технічно неправильної роботи лічильника чи під впливом на нього споживача і про такі заходи в Акті про порушення нічого не вказано.
Позивач зауважив, що оскільки пломби заводу-виробника та відповідача не були порушені чи пошкоджені на вилученому лічильнику, то не зрозумілим є механізм втручання в схему обліку електроенергії для встановлення туди виявленого експертом стороннього елементу.
Позивач повідомив, що як до проведення перевірки та складення Акту про порушення №007890 від 17.06.2024, так і після вилучення електролічильника зав. №11890757 та встановлення іншого електролічильника зав. № 13270584, обсяг споживання споживачем електроенергії залишився сталим. Так, на об'єкті - громадський будинок - в період січень-травень 2024 року спожито 530-490 кВт на місяці, а після перевірки (17.06.2024) споживання електроенергії не тільки не збільшилося, а ще й зменшилося: червень - жовтень складає 436-210 кВт на місяць. Це підтверджує факт відсутності впливу стороннього елементу на правильність роботи електролічильника у бік заниження показників. Коливання обсягу споживання електроенергії знаходилося виключно в прямій сезонній (погодній) залежності. Тому, як зауважив позивач, у споживача відсутнє безоблікове споживання електроенергії.
Позивач акцентував увагу суду на тому, що за відсутності доказаного чи хоча б поясненого механізму можливості встановлення споживачем стороннього елементу в схему вимірювання лічильника при збереженості цілісності пломб заводу-виробника на лічильнику; доказаності безумовного впливу цього елементу на заниження обліку електроенергії; доказаності використання споживачем приладу дистанційного впливу на лічильник - притягнення позивача до відповідальності у вигляді донарахування йому вартості необлікованої електроенергії є безпідставним. Тобто, на думку позивача, висновки комісії при ухваленні оскаржуваного рішення не базуються на достовірних доказах порушення позивачем вимог закону щодо споживання та обліку електроенергії.
Розрахунок обсягу та вартості не облікованої електроенергії позивач вважає необґрунтованим, посилаючись на те, що в порушення вимог, визначених п. 8.4.8. ПРРЕЕ, в Акті про порушення №007890 від 17.06.2024 відсутні посилання на причини відсутності можливості виявити порушення споживачем ПРРЕЕ під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку та спосіб виявлення даного порушення.
Позивач зауважив, що крайній контрольний огляд засобів комерційного обліку електричної енергії було проведено 28.03.2024, і це свідчить про порушення вимог, визначених 8.4.8 ПРРЕЕ, саме відповідачем при ухваленні оскаржуваного рішення та безпідставність проведення розрахунку обсягу та вартості необлікованої енергії за період 12 календарних місяців. Тобто, з вищенаведеного вбачається, що відповідач визначив період, протягом якого було здійснено розрахунок обсягу та вартості необлікованої енергії, без урахування контрольного огляду, попри встановлення п. 8.4.8. ПРРЕЕ обов'язковості врахування останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку електричної енергії.
Позивач повідомив, що до положень п. 8.4.10. ПРРЕЕ обов'язковою умовою розрахунку обсягу та вартості не облікованої електроенергії, виходячи з величини договірної потужності, є недопуск споживачем представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність. Проте, такої обставини при перевірці позивача встановлено не було, Акт про не допуск споживачем до своїх приладів представників відповідача останніми не складався. Відтак, як зазначив позивач, не є правомірним для відповідача нараховувати вартість не облікованої електроенергії, виходячи з дозволеної потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначеної в договорі з оператором системи, посилаючись на запис у пункті 5 Акту про порушення № 007890 від 17.06.2024 про те, що споживач не надав всіх паспортних даних наявних струмоприймачів та не увімкнув їх на повну потужність для вимірювання максимального струмового навантаження.
Також позивач звернув увагу, що відповідно до проекту розрахунку по акту №007890, відповідачем розраховано споживання електроенергії споживачем 720кВт/добу. При цьому, як вбачається із довідки №157/44/2024 від 14.11.2024 наданої Чорнобаївською філією ВСП «Золотоніські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго», максимальне споживання електричної енергії споживачем, як до проведеної перевірки, так і після (встановлення нового лічильника) в 2024 році не перевищує 530 кВт/місяць. З вищенаведеного вбачається, позивач вважає, що відповідачем необґрунтовано та неправомірно здійснено розрахунок обсягу та вартості не облікованої електроенергії, виходячи з дозволеної потужності для цієї точки комерційного обліку, зазначеної в договорі з оператором системи.
Позивач наголосив на тому, що вимоги до Акту про порушення чітко визначенні пунктом 8.2.5. глави 8 ПРРЕЕ, і недотримання даних вимог має наслідком недійсність такого Акту, а тому він не може слугувати підставою для нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергії за порушення, зафіксоване таким актом.
Позивач вважає Акт про порушення №007890 від 17.06.2024 недійсним і таким, що не може бути підставою для нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергії за порушення, зафіксоване таким актом, оскільки не відповідає вимогам ПРРЕЕ, а саме п. 8.2.5. вказавши наступні причини:
- згідно з реквізитами, зазначеними у вказаному Акті про порушення, його складено 17.06.2024 о 13 годині 35 хвилин в селищі Чорнобай представниками Чорнобаївська філія ВСП «Золотоніські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго», але з листа Чорнобаївської філії № 53/44/2024 від 27.06.2024 вбачається, що перевірка представниками Чорнобаївської філії ВСП «Золотоніські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» не проводилася. Тобто, інформація, яка міститься в Акті про порушення №007890 від 17.06.2024 року не відповідає дійсності. До того ж, як зазначив позивач, при проведенні перевірки особи, якими складено Акт про порушення споживачу не відрекомендувалися, інформація про повноваження даних осіб на проведення перевірки у споживача відсутня. Також відсутня й інформація про те, що дані особи мають право згідно з посадовою інструкцією складати Акт про порушення та про те, що вони пройшли відповідне навчання та інструктаж.
- «Підозра на вмонтований додатковий елемент з дистанційним керуванням електролічильника» не відноситься до порушень визначених п. 8.4.2.ПРРЕЕ, а тому відсутні підстави вважати даний Акт таким, що складений відповідно до вимог ПРРЕЕ.
- пункт 5 Акту про порушення передбачає обов'язкову фіксацію переліку струмоприймачів, приєднаних до електричної мережі, та режим роботи. Натомість, у пункті 5 Акту про порушення відсутній перелік струмоприймачів відповідача, які були самовільно приєднані до електроустановки позивача, лише зазначено, що «Споживач не надав паспортні дані всіх наявних струмоприймачів та не увімкнув їх на повну потужність для вимірювання максимального струмового навантаження». В Акті про порушення відсутні будь-які застереження про недопуск представників постачальника або про неможливість з інших причин ними обстежити електроустановки споживача, що унеможливило вказати в Акті про порушення перелік електрообладнання/струмоприймачів споживача. Отже, на думку позивача, Акт про порушення №007890 містить недостовірну інформацію, що є порушенням ПРРЕЕ зі сторони представників оператора.
На підставі вищевикладеного, позивач вважає рішення комісії відокремленого структурного підрозділу «Золотоніські енергетичні мережі» публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» по розгляду акту №007890 від 17.06.2024 про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформлене протоколом від 21.11.2024 № 27, прийняте з порушенням положень Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, інших нормативно-правових актів - за відсутності відповідних підстав.
Справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.
13.01.2025 відповідач подав відзив на позов, в якому не визнав заявлені позовні вимоги, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими, і просив суд у задоволенні позову відмовити повністю мотивуючи тим, що сторонами при укладенні Договору № 641 від 07.03.2023 було погоджено межі балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності між ПАТ «Черкасиобленерго» в особі ВСП «Золотоніські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» та позивачем.
Відповідач пояснив, що 27.10.2022 на об'єкті Споживача «Громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами», що знаходиться за адресою селище Чорнобай, вул. Центральна,97, працівником Чорнобаївської філії ВСП «Золотоніські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» в зв'язку з укладенням договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії проводилася технічна перевірка засобів обліку електричної енергії. За результатами технічної перевірки було проведено опломбування лічильника електричної енергії NIK 2303 АRP3Т.1000МС.11 № 11890757 пломбами А7984994 (клемна кришка), А7984995 (контейнер), А7984996 (ввідний АВ). Споживач підписав акт технічної перевірки і акт пломбування № б/н від 27.10.2022 та взяв на себе відповідальність за збереження і цілісність розрахункового засобу обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр).
Відповідач посилався на положення пункту 2.3.4. глави 2.3. розділу II ПРРЕЕ, що передбачає відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Відповідач зазначив, що Акт про порушення складався представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень відповідно до вимог п.8.2.5 ПРРЕЕ.
Відповідач вказав, що представниками відповідача у присутності Споживача оформлено акт про порушення №007890 від 17.06.2024, який був підписаний Споживачем Чорненком М.М., та в якому особисто споживачем Чорненком М.М. зазначено, що зауваження до акту про порушення відсутні. Тобто, як вважає відповідач, даний факт свідчить про те, що представниками відповідача відповідно до п.8.4. ПРРЕЕ, перед складанням акта про порушення було повідомлено Споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Щодо Висновку експертного дослідження № 10432 від 04.10.2024, зробленого ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» на підставі проведеного експертного електротехнічного дослідження лічильника, в якому зазначено, що у лічильнику електричної енергії типу NIK 2303 АRP3Т.1000МС.11 № 11890757, є ознаки втручання, а саме: всередині корпусу гвинтових затискачів лічильника електричної енергії виявлені сторонні елементи, які не характерні заводській конструкції даного типу лічильника; додатково встановлений пристрій всередині корпусу гвинтових затискачів лічильника електричної енергії, при його вмиканні за допомогою дистанційного пульта керування, може впливати на правильність обліку спожитої електричної енергії відповідач зазначив, що втручання в роботу приладів обліку можливе не лише за допомогою пошкодження пломб та корпусу приладу обліку (за цих обставин ОСР можна навіть не доводити факт втручання у роботу приладу обліку). За наявності цих ознак апріорі вважається, що втручання було.
Також, відповідач зауважив та пояснив, що відсутність пошкоджень пломб та корпусу приладу обліку ще не свідчить про відсутність втручання у роботу приладу обліку. В даному випадку доказом втручання є те, що всередині корпусу гвинтових затискачів лічильника електричної енергії виявлені сторонні елементи, які не характерні заводській конструкції даного типу лічильника; додатково встановлений пристрій всередині корпусу гвинтових затискачів лічильника електричної енергії, при його вмиканні за допомогою дистанційного пульта керування, може впливати на правильність обліку спожитої електричної енергії. Крім того, в акті про порушення представниками відповідача зазначено, що пломби візуально не пошкоджені.
Щодо твердження представника позивача про те, що експертом зроблено лише припущення, що сторонній елемент при його вмиканні може вплинути на правильність обліку спожитої електроенергії, і лише за умови вчинення певного ряду дій та існування дистанційного пульта керування, відповідач вказав на те, що ПРРЕЕ не передбачено обов'язку оператора системи розподілу доводити факт дійсного використання споживачем пристрою, який призначений для зміни показів засобів вимірювальної техніки. При цьому, такий вплив на роботу лічильника ніяким чином не відображається в його електронній пам'яті.
Крім того, відповідач наголосив, що представник позивача під час проведення засідання комісії по розгляду акта про порушення 21.11.2024 визнала факт наявності всередині корпусу гвинтових затискачів лічильника електричної енергії сторонніх елементів, які не характерні заводській конструкції даного типу лічильника. Даний факт не спростовано представником позивача жодним доказом, що підтверджує правомірність складання акта про порушення № 007890 від 17.06.2024.
Твердження позивача про те, що експертна установа і експерт, що проводив експертизу не є спеціалізованою організацією відповідач вважає безпідставними, вказавши, що ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» є спеціалізованою організацією, що може проводити експертизи щодо встановлення факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки.
Щодо визначення обсягу і вартості не облікованої електричної енергії на підставі акту про порушення №007890 від 17.06.2024 відповідач пояснив, що у пункті 11 акту про порушення №007890 від 17.06.2024 вказано, що комісія оператора системи з розгляду акта про порушення буде проводити засідання « 04» липня 2024 року о (10:00 год. за адресою селище Чорнобай, вул. Михайла Старицького,13а. На засідання комісії запрошувався споживач або уповноважена ним особа. У разі неявки на засідання комісії цей акт розглядається без участі споживача або уповноваженої особи). У зв'язку з направленням лічильника на експертизу, 04.07.2024 в присутності споживача Чорненка М.М., комісією було прийняте рішення про перенесення засідання комісії, про дату розгляду акту споживача було повідомлено додатково. Після надходження висновку експертного дослідження 15.10.2024 позивача було повідомлено про розгляд акту про порушення 21.11.2024. Розгляд акту було проведено в терміни передбачені п.8.26 ПРРЕЕ. На засіданні комісії були присутні споживач ФОП Чорненко М.М. та уповноважений представник споживача адвокат Кеба А.В. Комісія приймала рішення з врахуванням висновку експертного дослідження № 10432 від 04.10.2024. За результатами розгляду акту про порушення комісією прийнято рішення оформлене протоколом № 27 від 21.11.2024, що акт про порушення №007890 від 17.06.2024 складено правомірно, а споживача визнано причетним до порушення вказаного в акті.
Відповідач наголосив, що розрахунок обсягу та вартості не облікованої електроенергії проведено згідно глави 8.4. ПРРЕЕ (пункт 8.4.2.пп.3) за період з 18.06.2023 по 17.06.2024 (за 366 днів), і оскільки порушення є прихованим виявити його при контрольних оглядах неможливо. Для розрахунку, як зазначив відповідач, приймалися відповідні параметри згідно умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та ПРРЕЕ. Обсяг та вартість не облікованої електричної енергії склала 243718 кВт*год. на суму 1 871 661,74 грн.
Відповідач повідомив, що згідно п. 5 акту про порушення №007890 від 17.06.2024 споживач не надав всіх паспортних даних на все електрообладнання, тому для розрахунку використовувалась договірна потужність 50 кВт, зауважень до даного формулювання не було, оскільки при підписанні акта про порушення про це не зазначено.
20.01.2025 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій не погодився із доводами відповідача, викладені у відзиві на позов.
27.01.2025 від відповідача надійшло до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких не погодився із наведеними у відповіді на відзив поясненнями, міркуваннями та аргументами вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими.
Ухвалою суду від 11.02.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 13 березня 2025 року.
Судом оголошувалась перерва в судових засіданнях з 13.03.2025 по 29.04.2025; з 29.04.2025 по 17.06.2025 та з 17.06.2025 до 18.06.2025.
17.06.2025 представник відповідача Ярмоленко І.В. подала до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якої вбачається, що здійснено перейменування відповідача - Відокремленого структурного підрозділу «Золотоніські енергетичні мережі» Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Черкасиобленерго» на Відокремлений структурний підрозділ «Золотоніські енергетичні мережі» Акціонерне товариство (АТ) «Черкасиобленерго».
Суд, дослідивши заявлене представником відповідача Ярмоленко І.В. клопотання, вважає його обґрунтованим, і таким, що підлягає до задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заявлені вимоги не визнала повністю вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними і просила суд у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.
Відповідач - АТ «Черкасиобленерго» здійснює розподіл електричної енергії в межах закріпленої території Черкаської області, виконує функції, має права і обов'язки Оператора системи розподілу. ПАТ «Черкасиобленерго» здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої постановою НКРЕКП від 16.11.2018 р. № 1447.
Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між учасниками роздрібного ринку електричної енергії є Закон України «Про ринок електричної енергії», Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджені Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, Кодекс системи розподілу, затверджений Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, Кодекс комерційного обліку електричної енергії, затверджений Постановою НКРЕКП 14 березня 2018 року № 311.
Згідно пункту 1.2.1. ПРРЕЕ, на роздрібному ринку електричної енергії
споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
За умовами пункту 2.1.5. ПРРЕЕ Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.
З матеріалів справи вбачається, що 07.03.2023 між сторонами був укладений договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 641 (далі - Договір), відповідно до умов якого Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 № 309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 № 310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.
Згідно додатку № 2 Договору «Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії об'єкта (об'єктів) споживача ФОП Чорненка М.М.» встановлена площадка вимірювання ЕІС-код 6225428608443928 - громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою селище Чорнобай, вул. Центральна, буд. 97, дозволена потужність 50 кВт.
Точка розподілу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається розподіл/передача електричної енергії між електроустановками суміжних учасників ринку (пункт 1.1.2. ПРРЕЕ).
Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і оператором системи (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін (пункт 2.2.1. ПРРЕЕ).
Відповідно до акту розмежування, передбаченого додатком № 6.2. Договору балансовою належністю електромереж та установок Споживача є: контейнер-0,4 кВ (розміщений на фасаді будівлі), засіб комерційного обліку електричної енергії в контейнері-0,4 кВ, всі електромережі та електрообладнання після межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності, точка розподілу встановлюється: на вихідних клемах ввідного АВ-0,4 кВ/ІООА у контейнері 0,4 кВ, що розміщений на фасаді будівлі. Також згідно акту розмежування, споживач несе відповідальність за контейнер-0,4 кВ (розміщений на фасаді будівлі), засіб комерційного обліку електричної енергії у контейнері-0.4кВ. всі електромережі та електрообладнання після межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.
Таким чином, при укладенні Договору № 641 від 07.03.2023 сторонами було погоджено межі балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності між АТ «Черкасиобленерго» в особі ВСП «Золотоніські енергетичні мережі» АТ «Черкасиобленерго» та ФОП Чорненком М.М.
Згідно пункту 6.2. Договору Споживач зобов'язався забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів.
За правилами п. 5.2.1. розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії (ККОЕЕ) електроустановки споживачів та інших учасників ринку мають бути забезпечені повіреними, введеними в експлуатацію та прийнятими до розрахунків (введеними в облік) вузлами обліку, а також (за потреби) засобами для контролю та реєстрації параметрів якості електричної енергії, частоти та тривалості перерв в електропостачанні.
Установлені у споживачів вузли обліку мають вимірювати та відображати інформацію про їхнє фактичне споживання.
За приписами пунктів 5.16.1.-5.16.3. глави 5.16. розділу V ККОЕЕ з метою запобігання несанкціонованому втручанню та доступу до елементів або функції настроювання ЗВТ у складі вузла обліку за результатами технічної перевірки такі ЗВТ та вузол обліку пломбують. ЗВТ мають бути опломбовані на затискній кришці пломбою оператора системи. Пломби з тавром оператора системи мають бути встановлені також на пристроях вузла обліку, що закривають:
1) первинні і вторинні кола живлення ЗВТ;
2) кришки важелів і кнопок управління комутаційних апаратів та захисних автоматичних вимикачів, встановлених у цих колах;
3) двері комірок трансформаторів напруги;
4) кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, апаратних інтерфейсах зв'язку ЗВТ;
5) всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до відкритих струмоведучих та сигнальних частин ЗВТ.
З матеріалів справи вбачається, що 27.10.2022 на об'єкті споживача «Громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами», що знаходиться за адресою селище Чорнобай, вул. Центральна,97, працівником Чорнобаївської філії ВСП «Золотоніські енергетичні мережі» АТ «Черкасиобленерго» в зв'язку з укладенням договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії проводилася технічна перевірка засобів обліку електричної енергії.
За результатами технічної перевірки було проведено опломбування лічильника електричної енергії NIK 2303 АRP3Т.1000МС.11 № 11890757 пломбами А7984994 (клемна кришка), А7984995 (контейнер), А7984996 (ввідний АВ).
Споживач підписав акт технічної перевірки та акт пломбування № б/н від 27.10.2022 та взяв на себе відповідальність за збереження і цілісність розрахункового засобу обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр).
У відповідності до пункту 2.3.4. глави 2.3. розділу II ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
За умовами пункту 5.5.5 глави 5.5. розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний:
- забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України;
- забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Зокрема, за змістом частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний:
1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;
2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії;
3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів;
4) врегулювати у порядку, визначеному Кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.
Пунктом 5.16.18. глави 5.16. розділу V ККОЕЕ передбачено, що будь-які роботи, що можуть призвести до пошкодження пломб та/або пломбувального матеріалу, встановлених на ЗВТ та пристроях вузла обліку, повинні бути погоджені з власниками ЗВТ та вузла обліку. Такі роботи мають проводитися у присутності уповноважених представників заінтересованих сторін, чиї пломби можуть бути пошкоджені.
Несанкціоноване пошкодження або фальсифікація встановлених пломб та пломбувального матеріалу на ЗВТ та пристроях вузла обліку, якщо такі дії призвели до викрадення електричної енергії, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законодавством (пункт 5.16.22. глави 5.16. розділу V ККОЕЕ).
Пунктом 6.4.1 глави 6.4 розділу V ККОЕЕ передбачено, що учасники ринку та споживачі несуть відповідальність відповідно до законодавства за використання електричної енергії без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов'язкове) або вплив на роботу ЗКО, пошкодження ЗКО, пошкодження або зрив установлених на них пломб, пломбувального матеріалу та індикаторів, порушення схеми комерційного обліку чи в будь-який інший спосіб, що має явні або підтверджені результатами експертизи ознаки втручання в роботу ЗКО.
Пунктом 8.2.4. ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Суд бере до уваги, що 17.06.2024 уповноваженими представниками ПАТ «Черкасиобленерго», саме енергоінспекції, а не працівниками Чорнобаївської філії, в присутності Споживача - Чорненка М.М., проводилась непланова технічна перевірка на об'єкті Споживача «Громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами», що знаходиться за адресою селище Чорнобай, вул. Центральна, 97, в ході якої були виявлені дії споживача, що призвели до зменшення показів електролічильника NIK 2303 АRP3Т.1000МС № 11890757, а саме підозра на вмонтований додатковий елемент з дистанційним керуванням електролічильником NIK 2303 АRP3Т.1000МС № 11890757.
Судом встановлено, що Акт про порушення складався представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень відповідно до вимог п.8.2.5 ПРРЕЕ.
За приписами пункту 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Так, 17.06.2024 представниками відповідача у присутності Споживача оформлено акт про порушення №007890, підписано особисто Споживачем Чорненком М.М., яким зазначено про відсутність зауважень до вказаного Акту.
За умовами п 8.4.4. ПРРЕЕ факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.
З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2024 лічильник електричної енергії був направлений на експертизу (вихідний 4914/03-02-04-01/2024) до ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» для проведення експертного електротехнічного дослідження лічильника.
Висновок експертного дослідження відповідачем був отриманий 15.10.2024.
Висновком експертного дослідження № 10432 від 04.10.2024 встановлено, що всередині корпусу гвинтових затискачів у лічильнику електричної енергії типу NIK 2303 АRP3Т.1000МС.11 № 11890757 2021 року випуску виявлені сторонні лементи, які не характерні заводській конструкції даного типу лічильника; додатково встановлений пристрій всередині корпусу гвинтових затискачів лічильника електричної енергії, при його вмиканні за допомогою дистанційного пульта керування, може впливати на правильність обліку спожитої електричної енергії.
Експертне дослідження здійснював судовий експерт Пампуха Г.Г. на підставі свідоцтва №1792, виданого згідно рішення ЦЕКК Міністерства юстиції України від 27.05.2016.
Суд зауважує, що вищевказаний Висновок виконаний відповідно до норм Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 26.12.2012. № 1950/5).
Отже, доводи позивача про недоліки експертизи не спростовують сам факт порушення.
Судово-експертна діяльність в Україні здійснюється державними спеціалізованими установами та відомчими службами, визначених у ст.7 Закону України « Про судову експертизу».
За приписами ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
Згідно ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Твердження позивача щодо залучення представника Держспоживстандарту на підставі положень п.3 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 № 122 для фіксації факту втручання в роботу лічильника електричної енергії типу NIK 2303 АRP3Т.1000МС.11, суд вважає безпідставними, оскільки Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики був центральний орган виконавчої влади України зі спеціальним статусом та існував з 2002 по 2011 роки (код ЄДРПОУ 00032678). Зокрема, Указ Президента України «Про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики» №887/2002 від 01.10.2002 втратив чинність на підставі Указу Президента України №465/2011 від 13.04.2011, який в свою чергу також втратив чинність на підставі Указу Президента України №419/2019 від 20.06.2019.
Постанову Кабінету Міністрів України №122 від 08.02.2006 «Про затвердження Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії», на яку посилався позивач прийнято на виконання Закону України «Про електроенергетику», який втратив чинність, у зв'язку із набранням 11.06.2017 чинності Закону України «Про ринок електричної енергії».
Законом України «Про ринок електричної енергії» врегульовано правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема правилами роздрібного ринку.
На виконання Закону України «Про ринок електричної енергії» Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 затверджено «Правила роздрібного ринку електричної енергії».
Підсумовуючи вищевикладене, вимоги щодо складання акту про порушення, проведення експертизи для підтвердження факту виявленого порушення, порядок проведення засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ станом на час розгляду справи регулюються виключно Правилами роздрібного ринку електричної енергії. Тобто вимога про залучення представника Держспоживстандарту для фіксації факту втручання в роботу лічильника електричної енергії не є актуальною.
Суд, оцінивши вищевказаний Висновок експерта вважає його таким, що не викликає сумнівів у його об'єктивності та обґрунтованості, складений особою, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу», а тому приймається до судом до уваги як належний та допустимий доказ у розумінні статей 76, 77 ГПК України.
Суд враховує, що попереднім власником нерухомого майна громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою селище Чорнобай, вул. Центральна, буд. 97 та відповідно споживачем електричної енергії згідно публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії між ПАТ «Черкасиобленерго» від імені якого діє відокремлений структурний підрозділ «Золотоніські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» був рідний брат позивача - Чорненко Руслан Миколайович.
Під час опломбування лічильника електричної енергії типу NIK 2303 АRP3Т.1000МС.11 № 11890757, згідно акта технічної перевірки засобів обліку електричної енергії № 539 від 27.10.2022 був присутній позивач, що підтверджується його підписом як в акті № 539, так і в акті про пломбування від 27.10.2022.
Згідно пункту 2.3.4. глави 2.3. розділу II ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію; на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Як повідомив позивач у відповіді на відзив, ним 15.09.2022 було набуто право власності на нерухоме майно (громадський будинок), що підтверджується договором дарування.
Так, приймаючи рішення по акту про порушення № 007890 від 17.06.2024 відповідачем було враховано, що у лічильнику електричної енергії типу NIK 2303 АRP3Т.1000МС.11 № 1 1890757 є ознаки втручання, а саме: всередині корпусу гвинтових затискачів лічильника електричної енергії виявлені сторонні елементи, які не характерні заводській конструкції даного типу лічильника; додатково встановлений пристрій всередині корпусу гвинтових затискачів лічильника електричної енергії, при його вмиканні за допомогою дистанційного пульта керування, може впливати на правильність обліку спожитої електричної енергії. Даний факт підтверджено висновком експертного дослідження.
Докази спростування факту, підтвердженого висновком експертного дослідження № 10432 від 04.10.2024 про те, що в лічильнику електричної енергії типу NIK 2303 АRP3Т.1000МС.11 № 11890757, встановлені ознаки втручання, а саме: всередині корпусу гвинтових затискачів лічильника електричної енергії виявлені сторонні елементи, які не характерні заводській конструкції даного типу лічильника; додатково встановлений пристрій всередині корпусу гвинтових затискачів лічильника електричної енергії, при його вмиканні за допомогою дистанційного пульта керування, може впливати на правильність обліку спожитої електричної енергії, позивачем до суду не подані.
Оскільки порушення було прихованим, і виявити його при контрольних оглядах неможливо, то відповідач здійснив розрахунок обсягу та вартості не облікованої електроенергії згідно глави 8.4. ПРРЕЕ (пункт 8.4.2.пп.З) за період з 18.06.2023 по 17.06.2024 (за 366 днів).
Обсяг та вартість не облікованої електричної енергії склала 243718 кВт*год. на суму 1 871 661,74 грн.
Суд враховує положення п. 1.1.2 ПРРЕЕ, яким визначено, що контрольний огляд засобу комерційного обліку виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів. Відтак, проведення контрольного огляду не передбачає використання спеціальних заходів та технічних засобів для виявлення прихованих порушень.
Як вказував відповідач, для розрахунку приймалися відповідні параметри згідно умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та ПРРЕЕ.
Тобто, враховуючи вищезазначене та підтверджений висновком експертного дослідження факт наявності всередині корпусу гвинтових затискачів лічильника електричної енергії сторонніх елементів, які не характерні заводській конструкції даного типу лічильника, вмикання яких за допомогою дистанційного пульта керування, може впливати на правильність обліку спожитої електричної енергії, щоб спожита електрична енергія лічильником не обліковувалася, у останнього було достатньо правових підстав проводити визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії на підставі акта про порушення № 007890 від 17.06.2024.
Відповідач, здійснюючи нарахування позивачу вартості необлікованої електричної енергії керувався таким розрахунком:
Кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог ПРРЕЕ визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил): якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості,або установив пристрій, що занижує покази лічильника електричної енергії (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі не встановлення на/в лічильник індикаторів); пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо), - з дня останньої технічної перевірки або набуття споживачем права власності/користування на об'єкт (якщо технічну перевірку у період з дати набуття споживачем права власності/користування на об'єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення (пп. 3 п. 8.4.8).
З п. 5 акту про порушення №007890 від 17.06.2024 вбачається, що споживач не надав всіх паспортних даних на все електрообладнання, і тому, як зазначив відповідач, для розрахунку використовувалась договірна потужність 50 кВт.
Зокрема, зауваження до вказаного висловлення відсутні, оскільки при підписанні Акта про порушення про це позивачем не зазначено.
За умовами п. 8.4.10 ПРРЕЕ у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт год) розраховується за формулою:
W доб = Р • t доб • К в,
Р - потужність (кВт), визначена як:
1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);
2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);
3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);
4) t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год).
У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача t доб приймається рівним 8 год;
К в - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).
Так, згідно умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії пункту 6.2. споживач зобов'язався забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів.
П.8.6. Договору сторони узгодили, що у разі порушення розрахункового обліку з вини Споживача Споживач сплачує Оператору системи розподілу вартість не облікованої електричної енергії, визначену у відповідно до вимог ПРРЕЕ.
Пунктом 6.4.1 глави 6.4 розділу V ККОЕЕ передбачено, що учасники ринку та споживачі несуть відповідальність відповідно до законодавства за використання електричної енергії без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов'язкове) або вплив на роботу ЗКО, пошкодження ЗКО, пошкодження або зрив установлених на них пломб, пломбувального матеріалу та індикаторів, порушення схеми комерційного обліку чи в будь-який інший спосіб, що має явні або підтверджені результатами експертизи ознаки втручання в роботу ЗКО.
Отже, здійснений відповідачем розрахунок обсягу і вартості не облікованої електричної енергії на підставі Акту про порушення від 17.06.2024 № 007890, суд вважає методологічно правильним.
Твердження позивача про те, що експертом зроблено лише припущення щодо стороннього елементу, коли при його вмиканні може вплинути на правильність обліку спожитої електроенергії і лише за умови вчинення певного ряду дій та існування дистанційного пульта керування є помилковими, оскільки ПРРЕЕ не передбачено обов'язку оператора системи розподілу доводити факт дійсного використання споживачем пристрою, який призначений для зміни показів засобів вимірювальної техніки. При цьому, такий вплив на роботу лічильника ніяким чином не відображається в його електронній пам'яті. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 927/1160/20.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що Акт про порушення 17.06.2024 № 007890 був складений та оформлений відповідачем з дотриманням вимог п. 8.2.5 і п.8.4.2 ПРРЕЕ за наслідками вчинення позивачем порушення ПРРЕЕ.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Так, за змістом положень статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Суд звертає увагу, що позивачем не наведено обґрунтованих підстав позову з долученням належних доказів з приводу заявлених ним вимог.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені судом обставини, зважаючи на предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити.
Витрати по сплаті судового збору у відповідності до положень ст.129 ГПК України покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст. 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 04.07.2025
Суддя Костянтин ДОВГАНЬ