Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" липня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/839/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
при секретарі судового засідання Бойко О.Н.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
до Споживчого гаражного кооперативу "Екіпаж" (місцезнаходження: 61075, місто Харків, вулиця Довженко, будинок 28-а; код ЄДРПОУ: 22633941) 3-ті особи,які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: - державний реєстратор Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Деркач Олександр Олегович (місцезнаходження: 61002. місто Харків, вул. Багалія, будинок 3; РНОКПП: НОМЕР_2 ) - ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) - ОСОБА_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ;РНОКПП: НОМЕР_4 ) - ОСОБА_4 ( місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_5 )
про визнання недійсними рішень
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - Дерев'янченко Я.Ю.( ордер серії АН №1542409 від 25.10.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3614 від 20.10.2010)
третіх осіб - ОСОБА_3 (особисто)
інші треті особи - не з'явилися.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до СГК "ЕКІПАЖ", в якій просить суд:
- визнати недійсним рішення загальних позачергових зборів Споживчого гаражного кооперативу “Екіпаж» оформленого протоколом №01/24 від 01 червня 2024 року на підставі якого Державним реєстратором Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Деркач Олександром Олеговичем у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно юридичної особи Споживчого гаражного кооперативу “Екіпаж» (адреса. 61075 м. Харків, вул. Довженко, 28-а ЄДРПОУ 22633941) 17.06.2024 09:09:20, 1004801070010023360. було здійснено наступні реєстраційні дії (Зміна відомостей про органи управління юридичної особи. Зміна установчих документів. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі і підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо).
- скасувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відносно юридичної особи Споживчого гаражного кооперативу “Екіпаж» від 17.06.2024 09:09:20, 1004801070010023360, проведену Державним реєстратором Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Деркач Олександром Олеговичем (адреса 61002, м. Харків вул. Багалія, буд. 3), шляхом відновлення становища (інформації щодо юридичної особи) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яке існувало до проведення реєстраційної дії від 17.06.2024 09:09:20. 1004801070010023360.
- визнати недійсним рішення загальних позачергових зборів Споживчого гаражного кооперативу “Екіпаж» оформленого протоколом №02/24 від 02 червня 2024 року на підставі якого Державним реєстратором Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Деркач Олександром Олеговичем у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно юридичної особи Споживчого гаражного кооперативу “Екіпаж» (адреса, 61075 м. Харків, вул. Довженко, 28-а ЄДРПОУ 22633941) 18.06.2024 11:26:44. 1004801270011023360, було здійснено наступні реєстраційні дії (Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації).
- скасувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-піднриємців та громадських формувань, відносно юридичної особи Споживчого гаражного кооперативу “Екіпаж» від 18.06.2024 11:26:44, 1004801270011023360. проведену Державним реєстратором Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Деркач Олександром Олеговичем (адреса 61002, м. Харків вул. Багалія. буд. 3), шляхом відновлення становища (інформації щодо юридичної особи) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яке існувало до проведення реєстраційної дії від 18.06.2024 11:26:44.1004801270011023360.
Крім того, до позовної заяви позивачем долучено клопотання про витребування доказів.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що він є членом СГК "Екіпаж" та звертається з позовною заявою про оскарження рішень, прийнятих на позачергових загальних зборах СГК "Екіпаж". По-перше, на думку позивача було порушено порядок проведення позачергових зборів від 01.06.2024 (протокол №01/24) та від 02.06.2024 (протокол №02/24), оскільки такі збори було проведено не за місцем знаходження СГК "Екіпаж", при цьому жодної інформації про час та місце проведення таких зборів члени кооперативу, в тому числі і позивач не отримували. По-друге, позивач зазначає, що між загальними зборами від 01.06.2024 та загальними зборами від 02.06.2024 не було дотримано мінімального 10денного строку згідно уставу кооперативу. При цьому, на думку позивача, ані 01.06.2024, ані 02.06.2024 збори не проводилися за участю саме дійсних членів кооперативу. По-третє, позивач стверджує, що такі збори були проведені без належного кворуму щодо мінімальної кількості членів кооперативу, адже на день проведення зборів загальна кількість членів кооперативу складала 52 особи відповідно до інформації зазначеної у протоколі загальнтх зборів №01/24 та №02/24, в той час як на думку позивача загальна кількість кооперативу дорівнює 372 особи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/839/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
16.04.2025 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив (вх.№9434 від 16.04.2025), в якому останній зазначає таке. По-перше, відповідач зазначає, що колишнім керівництвом кооперативу були здійснені незаконні дії щодо майна та документації СГК "Екіпаж", внаслідок чого членами кооперативу було подано заяву про скоєння кримінального правопорушення від 22.08.2024, за результатами вказаної заяви було порушено кримінальне провадження. По-друге, відповідач стверджує, що протокол загальних зборів №01/06 та №02/06 були підроблені, а тому, на думку відповідача, рішення на загальних зборах від 01.06.2024 та від 02.06.2024 не приймалися дійсними членами кооперативу.
Крім того, ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.04.2025 судом задоволено заяву ОСОБА_2 (вх.№7882/25 від 28.03.2025) та заяву ОСОБА_3 (вх.№ 9740/25 від 21.04.2025) про залучення до участі у справі третіх особ, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору у справі та залучено вказаних осіб до участі у справі № 922/839/25 в якості 3-іх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Також, ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.05.2025 судом з власної ініціативи залучено до участі у справі 922/839/25 в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 .
06.05.2025 до Господарського суду Харківської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№11092 від 06.05.2025), в якій позивач вказує, що рішення загальних зборів від 01.06.2024 та від 02.06.2024 не приймалися дійсними членами кооперативу. Крім того, до вказаної відповіді на відзив позивачем додано заяву свідка.
Крім того сторонами до суду були подані пояснення третьої особи ОСОБА_2 (вх.№11862 від 16.05.2025), заперечення третьої особи ОСОБА_5 (вх.№11952 від 19.05.2025), пояснення третьої особи ОСОБА_3 (вх.№12438 від 22.05.2025), пояснення третьої особи ОСОБА_4 (вх.№12840 від 28.05.2025), клопотання позивача про витребування доказів (вх.№13562 від 09.06.2025), додаткові пояснення відповідача (вх.№13607 від 09.06.2025), клопотання відповідача про долучення доказів (вх.№14928 від 24.06.2025), заперечення третьої особи ОСОБА_2 (вх.№15126 від 26.06.2025), заява третьої особи ОСОБА_2 про долучення доказів та поновлення строку на їх подання (вх.№15208 від 27.06.2025), заява третьої особи ОСОБА_3 про закриття провадження у справі (вх.№15248 від 27.06.2025).
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
В судовому засіданні 30.06.2025 судом розпочато розгляд справи по суті за присутності представника позивача, представника відповідача та третьої особи ОСОБА_3
Ухвлою Господарського суду Харківської області від 30.06.2025 (без оформлення окремого документу) судом долучено до матеріалів справи заяву третьої особи ОСОБА_3 про закриття провадження у справі (вх.№15248 від 27.06.2025),про що зазначено в протоколі судового засідання від 30.06.2025.
Крім того, ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.06.2025 судом відмовленно в задоволенні клопотання Споживчого кооперативу "Екіпаж" про поновлення строку на подання доказів у справі; Клопотання Споживчого гаражного кооперативу "Екіпаж" про долучення доказів (№14928/25 від 24.06.25) у справі - залишено без розгляду; відмовлено в адоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на подання додаткових доказів у справі (вх.№15208/25 від 27.06.25);Клопотання ОСОБА_2 про долучення додаткових доказів (вх.№15208/25 від 27.06.25) у справі - залишено без розгляду.
Суд зазначає, що у судовому засіданні 30.06.2025 о 13:22 год. судом було з'ясовано в учасників судового процесу наявність інших заяв або клопотань. Представники сторін та третя особа повідомили суду, що інші заяви та клопотання окрім заявлених раніше відсутні. Вказане підтверджується записом протоколу судового засідання від 30.06.2025. У вказаному судовому засіданні, о 13:38, після з'ясування судом наявності у сторін, присутніх в засіданні заяв та клопотань, та встановлення відсутності у присутніх позивача, відповідача та третьої особи будь-яких нших заяв та клопотань, суд встановив порядок ведення судового засідання з розгляду справи по суті та надав право виступу з вступним словом представнику позивача. При цьому, представник позивача заявив, що не може бути присутнім при подальшому розгляді справи у вказаному засіданні за браком часу, оскільки в нього призначена ділова зустріч на 14:00 та просив відкласти судове засідання з розгляду справи по суті. Суд наголосив, що о 13:22 представник позивача заявляв, що заяви та клопотання в нього відсутні. Проте, о 13:43 представник позивача виступив зі вступним словом і одразу після цього покинув приміщення зали судового засідання.
Суд наголошує, що у представника позивача відповідно до норм ГПК України є не тільки процесуальні права, а і процесуальні обов'язки.
Процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду. Таким чином, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.
Кожен учасник судового процесу має визначені чинним законодавством процесуальні права та обов'язки. Об'єктивний вияв реалізації права знаходить свій прояв виключно в активних діях. Під зловживанням процесуальними правами, слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду по справедливому та своєчасному розгляду і вирішенню господарської справи, що також впливає на права інших учасників судового процесу стосовно безперешкодного і своєчасного вирішення спору. Правова конструкція "зловживання правом" передбачає, насамперед, активні дії учасників судового процесу та їх представників, що знаходять свій прояв у здійсненні процесуальних дій чи поданні процесуальних документів.
З матеріалів справи вбачається, що представник позивача є адвокатом.
Адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом, а адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (п. 1, 2 ч. 1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Згідно із положеннями статей 42, 44 Правил адвокатської етики представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики (пункт 1 частина 1 стаття 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність")
Відповідно до статті 43 Правил адвокатської етики представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно.
Суд наголошує, що представнику позивача, як АДВОКАТУ повинно бути відомо про те, що стадія розгляду справи по суті є фудаментально значимою в процесі, оскільки саме на цій стадії судом здійснюється дослідження обставин справи та перевірки їх доказами.
Підготовче судове провадження у справі №922/839/25 було закрито судом 09.06.2025, справу призначено до розгляду по суті на 30.06.2025, про що постановлено відповідну ухвалу. Представник позивача, як АДВОКАТ, зазделегідь був повідомлений про призначення розгляду справи по суті та повинен був корегувати свій робочий час та свої ділові зустрічі у цей день (30.06.2025). Більш того, представник позивача має Електронний кабінет в системі ЄСІТС і повинен був знати про те, що на час судового засідання (30.06.2025) відповідачем та третьою особою були подані клопотання, які суд в силу вимог ГПК України ПОВИНЕН БУВ РОЗГЛЯНУТИ. Твердження представника позивача про те, що суд тільки годину розглядав такі клопотання і що для розгляду справи по суті є ще 30 днів, оцінюються судом критично, з огляду на те, що відповідно до п.1 ч.5 ст.12 ГПК України саме СУД зберігаючи об'ктивність і неупередженість КЕРУЄ ходом судового процесу, а ніяк не СТОРОНИ такого процесу.
Відповідно до ч.3 ст.169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Суд додатково наголошує, що ані положеннями статті 202 ГПК України, ані положеннями ст.216 ГПК України (вказані статті містітяться в розілілі ГПК України "Відкриття розгляду справи по суті" та передбачають відкладення розгляду справи по суті або перерву в такому засіданні) не встновлено, що суд відкладає розгляд справи по суті або оголошує перерву в судовому засіданні через зустріч представника сторони з клієнтом.
Європейський суд з прав людини у справі "Красношапка проти України" зазначив, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, суд зазначає, що така поведінка представника позивача, який є адвокатом та якому відомі процесуальні положення ГПК України, є недопустимою в судовому процесі.
Представник відповідача на стадії судових дебатів заявив усне клопотання про відкладення судового засідання задля надання йому часу щодо формування своєї правової позиції у письмовому вигляді.
В судовому засіданні 30.06.2025 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 01.07.2025 на 15:00 , про що постановлено ухвалу без оформлення окремого документу, яку занесено до протоколу судового засідання від 30.06.2025.
01.07.2025 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшла заява про визнання позову в порядку ст.191 ГПК України (вх.№15464 від 01.07.2025), в якій останній зазначає, що СГК "Екіпаж" отримані докази, які підтверджують відсутність належної кількості осіб (кворуму) членів СГК "Екіпаж", а також підтверджують фальсифікацію (підробленість) протоколів загальних зборів СГК "Екіпаж" оформлених протоколами №01/24 та 02/24. Крім того, відповідач вказує, що між загальними зборами від 01.06.2024 та 02.06.2024 не було дотримано мінімально встановленого строку (згідно уставу кооперативу - 10 днів), що на думку відповідача свідчить про протиправність та недійсність таких зборів. На підставі викладеного, відповідач вважає, що позачергові збори СГК "Екіпаж" 01.06.2024 та 02.06.2024 не проводились за участю дійсних членів кооперативу а відтак рішення оформлені спірними протоколами є протиправними, а реєстраційні дії проведені за наслідками ухвалення таких рішень підлягають скасуванню. У зв'язку з наведеним вище, відповідач визнає позовні вимоги у справі №922/839/25 в повному обсязі та просить суд прийняти заяву відповідача про визнання позову. Крім того, відповідач просит суд долучити до матеріалів справи додані до вказаної заяви докази.
01.07.2025 до Господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності представника позивача (вх.№15481 від 01.07.2025).
Представник відповідача, пристуній в судовому засіданні 01.07.2025 заяву про визнання позову в порядку ст.191 ГПК України підтримав, просив суд її задовольнити, а докази долучити до матеріалів справи.
Третя особа - ОСОБА_3 , присутня в судовому засіданні 01.07.2025, просила суд провадження у справі закрити з мотивів, викладених у заявах по суті спору.
Представники інших сторін в судове засідання з розгляду справи по суті ( 30.06.2025 та 01.07.2025) не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином шляхом направлення ухвал суду до їх електронних кабінетів та за юридичними адресами.
Розглянувши клопотання відповідача про долучення до матеріалі в справи доказів ( вх. № 15464 від 01.07.25), суд заначає таке.
Згідно зі ст. 194 ГПК України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ст. 207 ГПК України головуючий в судовому засіданні з розгляду справи по суті з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст.207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Отже, докази подаються сторонами до початку розгляду справи по суті.
Подання доказів на стадії підготовчого провадження є обґрунтованим, враховуючи необхідність надання права іншій стороні надати пояснення щодо таких доказів, тому подання доказів на стадії розгляду справи по суті позбавляє права іншої сторони на відповідні дії, що є порушенням принципу змагальності сторін.
З матеріалів справи вбачається, що 09.06.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.06.2025.
При цьому, при закритті підготовчого провадженні суд з'ясував у присутніх в судовому підготовчому засіданні 09.06.2025 позивача, відповідача та третьої особи про наявність інших заяв та клопотань. Представники сторін ( в тому числі і відповідача) та третя особа, присутні в засіданні 09.06.25, зазначили, що інших заяв та клопотань не мають, що підтверджується звукозаписом судового засідання у справі №922/839/25 від 30.06.2025 (дія №54-58, час - 13:22 - 13:22).
Приписами ч. 4, 5, 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено: відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Крім того суд зазначає, що представник відповідача не був позбавлений можливості у порядку, як це передбачено ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України письмово та ЗАВЧАСНО повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк КОНКРЕТНИХ доказів; ОБ'ЄКТИВНІ причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що відповідач здійснив всі залежні від ннього дії, спрямовані на отримання вказаних доказів у відповідних клопотаннях.
При цьому, стосовно клопотання відповідача суд враховує, що представник відповідача у справі є адвокатом, у зв'язку зі чим, в силу наявності відповідної освіти та кваліфікації, не міг не бути обізнаними із правами та обов'язками сторони, встановленою тривалістю розгляду справи, порядком і строками вчинення відповідних процесуальних дій, розглядом справи господарським судом відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, які спрямовані на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що встановлено точний порядок та строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу і розумні обмеження.
Так, частиною 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно ч. 1, 2 та 3 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Як про це вже вказувалось судом, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї відповідно до ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, клопотання про поновлення строку на подання таких доказів відповідачем не подано.
Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Відтак клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи документів (вх.№15464 від 01.07.2025) залишається судом без розгляду.
Розглянувши заяву СГК "Екіпаж" про визнання позову в порядку ст.191 ГПК України (вх.№15464 від 01.07.2025), суд зазначає таке.
Згідно до положень ст 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ст. 191 ГПК України Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Зі змісту норми статті 191 ГПК України вбачається, що повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову (такий висновок сформулював Верховний Суд у постановах від 15 червня 2020 року у справі № 588/1311/17, від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16).
Отже, Суд зазначає, що при розгляді клопотання відповідача про визнання ним позову повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення такого позову, а саме: відсутність суперечності такого позову закону.
З огляду на зазначене вище, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що він є членом кооперативу та на підтвердження доказів, що останній є учасником кооперативу надав довідку від 07.03.2025 №1 за підписом голови СПГ "ЕКІПАЖ" Єременко Р.В. , з якої вбачається, що ОСОБА_1 є членом СГК "ЕКІПАЖ" з 02.08.1993 по теперішній час.
Разом з цим, відповідно до Статуту СГК "ЕКІПАЖ", доданого до позовної заяви, а саме п.5.5. вбачається, що вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви до правління кооперативу. Крім того, згідно п.5.6 Статуту СГК "ЕКІПАЖ" рішення Правління кооперативу про прийняття особи в члени кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами.
Крім того, відповідно до статіі 11 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви останнього та рішення про прийняття до кооперативу, яке підлягає затвердженню загальними зборами його членів.
Таких доказів на підтвердження членства ОСОБА_1 у СГК "ЕКІПАЖ", як то передбачено статтею 11 Закону України "Про кооперацію", а саме: заяви останнього та рішення загальних зборів СГК "ЕКІПАЖ" щодо затвердження рішення Правління (Голови) Кооперативу про прийняття ОСОБА_1 в члени СГК "ЕКІПАЖ" до позовної заяви не додано.
У зв'язку з наведеним вище, суд ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.03.2025 залишав позовну заяву ОСОБА_1 без руху, та визначав позивачу наступний спосіб усунення недоліків: надати докази членства ОСОБА_1 в СГК "ЕКІПАЖ" (заяви останнього про вступ до кооперативу та рішення загальних зборів СГК "ЕКІПАЖ" щодо затвердження рішення Правління (Голови) Кооперативу про прийняття ОСОБА_1 в члени СГК "ЕКІПАЖ").
25.03.2025 до Господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№7509 від 25.03.2025), в якій останній надав суду пояснення, що зазначені в ухвалі суду документи не можуть бути надані у зв'язку з їх викраденням, додатково на підвтердження членства в кооперативі надав витяг з реєстру членів СГК "Екіпаж" №4 від 21.03.2025 та копії квитанцій щодо сплати членських внесків.
Частина 2 статті 4 ГПК України надає право фізичним особам, які не є підприємцями, звертатися до господарського суду лише у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
У свою чергу, положеннями статті 20 ГПК України визначена предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, до якої віднесені справи у спорах, що виникають з корпоративних правовідносин (у тому числі за участю фізичних осіб).
Пункт 3 частини 1 статті 20 ГПК України встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Відповідно до статті 167 ГК України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Спірні правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про кооперацію», який з урахуванням характеру спірних правовідносин, є спеціальним нормативним актом та визначає особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими.
Законом України «Про кооперацію» (з наступними змінами) визначено правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні. Цим Законом встановлено зокрема наступне:
кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (абз. 2 ч. 1 ст.2);
обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу (абз. 4 ч. 1 ст. 2);
одними із основних принципів, на яких базується кооперація, є принцип безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності та принцип рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос) (ст.4);
кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Права учасників (членів) кооперативу та його статут них органів, визначені законом не можуть бути звужені (обмежені) установчими документами кооперативу, рішеннями його статутних органів чи правочини між кооперативом та його учасниками (членами) (ст. 6);
кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. При створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами (ст. 4);
Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність (ч. 1 ст. 8);
Статут кооперативу зокрема повинен містити відомості про порядок формування, склад і компетенцію органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах (п. 9 ч. 2 ст. 8);
Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству (ч. 3 ст. 8);
членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство (ст.10);
вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу (ст.11 ).
Судом встановлено, що станом на дату проведення спірних зборів 01.06.2024 діяла редакція статуту від 2019 року а 02.06.2024 діяла редакція статуту від 01.06.2024 року.
Як уже відзначалося, статутом кооперативу унормовано, що Споживчий гаражний кооператив "Екіпаж" заснований відповідно до Конституції України, Цивільного кожексу України, Закону України "Про кооперацію" та інших чинних законодавчих актів України.
Відповідно до п.1.5 Статуту за напрямком діяльності кооператив є гаражним кооперативом.
Згідно п.5.1 Статуту членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний виссок та най у розмірах, визначених Статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.
Фізична особа може бути членом кооперативу за умови, якщо вона досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.
Згідно п.5.1.1. Статуту Першочергове право на членство в Кооперативі мають:
учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, відповідно до закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
фізичні особи, які брали участь в будівництві та господарській діяльності Кооперативу;
фізичні та торидичні особи, які придбали згідно з чинним законодавством України та Статутом Кооперативу у членів Кооператину або з фонду кооперативного майна гаражі(бокси).
Пунктом 5.2 статуту встановлено, що Спадкоємці - члени родини померлого члена Кооперативу мають виключие право на вступ до Кооперативу. Особа, яка приймає майно та набуває майнових прав, як спадкоємець померлого члена Кооперативу, відповідає перед Кооперативом за невиконаними зобов'язаннями померлого перед Кооперативом.
Відповідно до 5.4 Статуту Кооператив веде облік своїх членів. Формат обліку членів Кооператину визначається Правлінням Кооперативу. При необхідності кожному члену кооперативу Голова Кооперативу видає посвідчення про членство та перепуску (в одному примірнику) на територію Кооперативу.
Згідно п.5.5 Статуту Вступ до Кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви до Правління Кооперативу (Голови Кооперативу), Особа, яка подала ЗАЯВУ про вступ до Кооперативу вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених цим Статутом. Набуття членства в Кооперативі на підставах передачі права або наслідування гаража для осіб, які спадковим законодавством України відносяться до нащадків першої черги, відбувається без сплати ними вступного внеску. Громадяни, які придбали гараж(бокс) у члена Кооперативу, що вибув, або з фонду кооперативного майна повинні у 30-ти денний термін після дати набуття права власності подати ЗАЯВУ про вступ до Кооперативу.
Згідно п.5.6. Статуту Рішення Правління Кооперативу (Голови Кооперативу) про прийняття особи в члени Кооперативу підлягає затвердженню Загальними зборами (зборами Уповповажених) членів Кооперативу. З моменту прийняття Правлінням Кооперативу (Головою Кооперативу) такого рішення до його затвердження Загальними зборами (зборами Уповноважених) членів Кооперативу така особа може мати права асоційованого членства в Кооперативі.
Відповідно до п.5.7 Статуту спадкоємі набувають членство в кооперативі з моменту подачі заяви щодо вступу в кооператив, яка надалі затверджуєься на загальних зборах (зборах уповноважених) за умови погашення заборгованості, яка виникла в зв'зку зі членством в кооперативі спадкодавця. До виконання такої умови спадкоємець може мати права асоційованого члена кооперативу або виступати учасником його діяльності на підставі відповідного положення.
Наведені положення статуту та Закону України «Про кооперацію» передбачають, що подання заяви про вступ до кооперативу є однією з обов'язкових умов для набуття статусу «члена кооперативу». Далі така заява має бути розглянута правлінням кооперативу та затверджена загальними зборами (зборами уповноважених). Сам лише факт сплати членських внесків, які нададає позивач та довідка СГК "Екіпаж" від 07.03.25 № 1 та витяг з реєстру членів СГК "Екіпаж" №4 від 21.03.2025 не є достатнім для того, щоб стати членом кооперативу.
За відсутності заяви про вступ до кооперативу та рішення про прийняття до членів кооперативу, стверджувати, що відповідна особа є членом кооперативу, не можна (схожий висновок зробив ВС у постанові від 16.03.2021 у справі №466/1474/18).
З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідних документів суду не надав, а посилання позивача на неможливість надання заяви про вступ до кооперативу та рішення загальних зборів про прийняття до членів кооперативу, у зв'язку з відкриттям кримінального провадження за ознаками викрадення документів у СГК "Екіпаж", не можуть бути прийняті судом як факт існування таких документів. Отже є недоведеним факт членства ОСОБА_1 у СГК «Екіпаж».
Відповідно, оскільки під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 не є членом СГК «Екіпаж», він і не може бути позивачем у господарському спорі про оскарження рішення загальних зборів (зборів уповноважених) даного кооперативу, адже такий спір, з огляду на ст. 20 ГПК України, не відноситься до юрисдикції господарських судів. Такий спір може бути розглянутий у порядку цивільного судочинства загальним судом.
Згідно п.1 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Враховуючи наведене, провадження у справі щодо позовних вимог ОСОБА_1 до СГК "Екіпаж" про визнання недійсним рішень загальних зборів СГК "Екіпаж", оформлених протоколами №01/24 від 01.06.2024 та №02/24 від 02.06.2024 та про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відносно юридичної особи Споживчого гаражного кооперативу «Екіпаж» від 17.06.2024 09:09:20, 1004801070010023360 та скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відносно юридичної особи Споживчого гаражного кооперативу «Екіпаж» від 18.06.2024 11:26:44, 1004801270011023360 підлягає закриттю.
Суд роз'яснює, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Зважаючи на те, що судом встановлено що вказаний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, тобто у вказаному випадку визнання відповідачем позову суперечить закону, а тому суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову.
Щодо клопотання третьої особи ОСОБА_4 , викладеного у поясненнях третьої особи (вх.№12840 від 28.05.2025) щодо постановлення за результатами розгляду справи окремої ухвали щодо виявлення ознак допущення в діяльності адвоката Дерев'янченка Я.Ю. під час участі у справах Господарського провадження порушень правил адвокатської етики, які є підставою притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає таке.
За приписами статті 246 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (частина перша). Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором (частина друга). В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (частина п'ята). Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню (частина шоста).
За своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних вказівок особі/особам, до компетенції та/або обов'язку яких відноситься усунення виявлених порушень.
Виходячи з аналізу правових норм ГПК України, суд зазначає, що чинним процесуальним законодавством не передбачено винесення окремої ухвали за клопотанням (заявою) сторін у справі та відсутнє посилання на порядок і строки розгляду такого клопотання (заяви). Судом самостійно встановлюються наявність обставин та підстав для винесення окремої ухвали, що визначені статтею 246 ГПК України.
Більш того, постановлення окремої ухвали є ПРАВОМ, а не обов'язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (аналогічний висновок міститься у пункт 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 171/2124/18, у пункту 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 521/18287/15-ц).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами належить до основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом частини 5 статті 13 ГПК України, саме на суд покладається обов'язок щодо керування ходом судового процесу, сприяння учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав, запобігання зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вжиття заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Статтею 43 ГПК України, передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Водночас, системно-логічне тлумачення цієї норми дозволяє дійти висновку про те, що зазначений перелік не є вичерпним, а прийняття рішення щодо наявності у діях учасників процесу ознак зловживання правами належить до повноважень суду та здійснюється ним з урахуванням конкретних обставин справи, оцінки дій учасників процесу та інших осіб тощо.
Суд зазначає також про те, що відповідно до ст. 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Тобто, третя особа не позбавлена права звернутись до Кваліфікаційно-дисциплінарної палати адвокатури щодо неналежного виконання професійних обов'язків або іншого порушення законодавства адвокатом Дерев'янченко Я.Ю.
За таких обставин суд не вбачає правових підстав для постановлення окремої ухвали, з підстав передбачених статтею 246 ГПК України у справі, тому клопотання третьої особи ОСОБА_4 про винесення окремої ухвали задоволенню не підлягає.
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Принцип змагальності полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов'язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Так, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 46, 118, 119, 191, ч. 6 ст. 233, ст. 240, абз. 2 ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України
1.Відмовити у прийнятті визнання відповідачем позову.
2.Клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи документів (вх.№15464 від 01.07.2025) - залишити без розгляду.
3.Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Споживчого гаражного кооперативу "Екіпаж" про визнання недійсним рішення загальних позачергових зборів Споживчого гаражного кооперативу «Екіпаж» оформленого протоколом №01/24 від 01 червня 2024 року, рішення загальних позачергових зборів Споживчого гаражного кооперативу «Екіпаж» оформленого протоколом №02/24 від 02 червня 2024 року, скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відносно юридичної особи Споживчого гаражного кооперативу «Екіпаж» від 17.06.2024 09:09:20, 1004801070010023360 та скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відносно юридичної особи Споживчого гаражного кооперативу «Екіпаж» від 18.06.2024 11:26:44, 1004801270011023360 - закрити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "04" липня 2025 р.
Суддя В.В. Рильова
Справа №922/839/25