"04" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1574/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи № 916/1574/25
за позовом: Комунального підприємства Одеської міської ради “Узбережжя Одеси» (65058, м. Одеса, вул. Сегедська, 10А, код ЄДРПОУ 41033818)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Компанієць Вікторія Вячеславівна ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про стягнення 255 043,75грн.
Комунальне підприємство Одеської міської ради “Узбережжя Одеси» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Компанієць Вікторія Вячеславівна про стягнення 255 043,75грн.
Ухвалою від 28.04.2025р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Комунального підприємства Одеської міської ради “Узбережжя Одеси» було залишено без руху.
30.04.2025р. до господарського суду надійшли заяви (вх. №13826/25, №13834/25) Комунального підприємства Одеської міської ради “Узбережжя Одеси» про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.05.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1574/25. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адерсою"
Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи суд встановив.
Як вказує позивач, Фізичній особі-підприємцю Компанієць Вікторії Вячеславівни згідно з договором оренди №01 від 01.06.2015 року укладеним, з Комунальним підприємством “Гідропарк “Лузанівка» було надано в строкове платне користування об?єкт комунальної власності нежитлове першого поверху, загальною площею 300,4 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Миколіївська дорога, 168/18, строком до 01.05.2018.
Відповідно до п. 2.1. Договору орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 04.10.1995 року № 786 зі змінами та доповненнями та рішення Одеської міської ради від 09 листопада 2005 року № 4840- IV «Про нову редакцію Методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси.
За орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший місяць, після підписання договору оренди, 9627,61 грн. (дев'ять тисяч шістсот двадцять сім гривень 61 копійок) без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції та є базовою ставкою орендної плати на місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства (п.2.2 договору).
Додатковим договором № 1 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 01.06.2015 № 01 від 03.01.2017 Сторони за взаємною згодою сторони домовилися внести зміни до договору оренди, а саме: на підставі рішення Одеської міської ради від 03.02.2016р. № 313-VII з урахуванням змін, внесених рішенням Одеської міської ради від 30.06.2016р. № 933-VII, у преамбулі та розділі «Місцезнаходження сторін» договору назву орендодавця «Комунальне підприємство «Гідропарк «Лузанівка» змінити на Комунальне підприємство Одеської міської ради «Узбережжя Одеси»
В подальшому, як вказує позивач, 05.01.2018р. Додатковим договором № 2 внесені зміни пунктом 1.1. Договору до преамбули та розділу “Місцезнаходження сторін», шляхом зміни назви Орендодавця на “Департамент комунальної власності Одеської міської ради».
02.04.2018 між Фізичною особою-підприємцем Компанієць Вікторією Вячеславівною (далі - Відповідач) та Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент) укладено договір оренди № 01 у новій редакції від 02.04.2018року та нотаріально посвідчено, предметом Договору залишились нежилі приміщення кафе “Краб», загалдьною площею 300,4 кв.м, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Миколаївська дорога, 168/18, строком на 15 років.
За орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 11 695,62 грн (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства (п. 2.2 Договору).
Орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності (п. 2.4 Договору).
Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в оренду нежиле приміщення згідно з п.1.1 цього Договору за актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами (п. 3.4 Договору). Вказані у п. 1.1 Договору приміщення Орендодавцем передаються Орендарю виключно для розміщення кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи (п. 4.1 Договору).
16.05.2018р. Додатковим договором сторони внесли зміни до п.4.1 Договору, а саме вказані у п.п. 1.1 Договору приміщення передаються орендарю виключно для використання для розміщення “кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної груп» - 279,4 кв.м. та “кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи» - 21,0 кв.м., та перераховано місячу орендну плату.
Крім того, п.1.2 Додаткового договору передбачено, що відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 (з наступними змінами), орендна плата з 16 травня 2018 року розраховується таким чином: 10997,67 грн без ПДВ - місячна орендна плата станом на 01.04.2018 р. за розміщення кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи площею 279,4 кв.м; 1549,87 грн без ПДВ - місячна орендна плата станом на 01.04.2018 р. за розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи площею 21 кв.м. Усього місячна орендна плата складає 15057,05 грн з ПДВ;
Також, викладено абз.1 п.2.2 Договору в наступній редакції: ,,За орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату з 16 травня 2018 року в сумі 12547 (дванадцять тисяч п'ятсот сорок сім) грн 54 коп., яка розрахована на 01.04.2018 р. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць".
02.11.2018р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Компанієць Вікторією Вячеславівною укладено договір № 2 про внесення змін до договору №01 від 02.04.2018 року, згідно з яким пункт 2.2 зазначеного договору оренди доповнено абзацом наступного змісту: “ з 01.01.2019р. Орендар перераховує орендну плату у встановленому даним договором розмірі з урахуванням індексу інфляції та ПДВ на рахунки орендодавця та Балансоутримувача (Комунальне підприємство Одеської міської ради “Узбережжя Одеси»). Розподіл щомісячної суми орендної плати та перерахування її на рахунок Орендодавця та Балансоутримувача проводиться Орендарем у порядку, визначеному рішенням Одеської міської ради про бюджет міста на відповідний бюджетний рік».
За посиланнями позивача Рішенням Одеської міської ради № 2578-VIII від 04.12.2024 «Про бюджет Одеської міської територіальної громади на 2025 рік встановлено пропорції розподілу орендної плати між балансоутримувачем та орендодавцем та порядок зарахування до бюджету коштів, отриманих від оренди комунального майна територіальної громади міста Одеси. Пунктом 27 зазначеного рішення, встановлено, що у разі, коли сумарна площа нерухомого майна, яке передається в оренду, перевищує 400 кв. м, договори оренди укладаються департаментом комунальної власності Одеської міської ради та орендні платежі розподіляються Орендарем у наступному порядку: 1) у разі, якщо балансоутримувачем є комунальні підприємства, засновником яких виступає Одеська міська рада, крім комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» та комунальних некомерційних підприємств охорони здоров'я (орендодавець - Департамент комунальної власності Одеської міської ради): - 95 відсотків коштів за оренду майна, включаючи податок на додану вартість, які є джерелом доходів відповідних комунальних підприємств та використовуються на поповнення власних обігових коштів, орендар перераховує на рахунок комунального підприємства - балансоутримувача; - 5 відсотків, включаючи податок на додану вартість, перераховуються орендарем на рахунок Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, відкритий в Державній казначейській службі України у місті Києві, в порядку, визначеному пунктом 25 цього рішення.
Позивач зазначає, що з урахуванням Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» та від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», рішення Одеської міської ради № 969-VIII від 29.06.2022р. «Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану, на підставі відповідного наказу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 16.09.2022 № 745 Божнику було здійснено перерахунок орендної плати у період дії воєнного стану за договором оренди від 01.06.2015 № 01 шляхом нарахування орендної плати у розмірі 50% розміру орендної плати (з урахуванням її індексації), встановленої договором оренди.
Поряд з цим, як вказує позивач в порушення умов Договору відповідач орендну плату належним чином не сплачував, що мало наслідком вчинення в останнього заборгованості в сумі 255 043,75грн.
При цьому, як зазначає позивач відповідна сума заборгованості є 95% від орендної плати яку відповідач у відповідності до рішення Одеської міської ради № 2578-VIII від 04.12.2024 мав сплачувати на його користь.
Отже посилаючись на вищенаведені обставини Комунального підприємства Одеської міської ради “Узбережжя Одеси» звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, як встановлено судом, у відповідача на праві оренди перебувають нежитлові приміщення кафе "Краб", загальною площею 300,4 м2, за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 168/18 і які розташовані у межах пляжної зони "Лузанівка" згідно з договором оренди №01 від 01.06.2015 укладеним між сторонами по справі.
В подальшому, як вбачається з матеріалів справи 05.01.2018р. Додатковим договором № 2 укладеним між сторонами по справі та Департаментом комунальної власності Одеської міської ради, були внесені зміни пунктом 1.1. Договору до преамбули та розділу “Місцезнаходження сторін», шляхом зміни назви Орендодавця на “Департамент комунальної власності Одеської міської ради» та 02.04.2018 між Фізичною особою-підприємцем Компанієць Вікторією Вячеславівною та Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було укладено нотаріально посвічений договір оренди № 01 у новій редакції від 02.04.2018року, предметом Договору залишились нежилі приміщення кафе “Краб», загальною площею 300,4 кв.м, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Миколаївська дорога, 168/18, строком на 15 років.
02.11.2018р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Компанієць Вікторією Вячеславівною укладено договір № 2 про внесення змін до договору №01 від 02.04.2018 року, згідно з яким пункт 2.2 зазначеного договору оренди доповнено абзацом наступного змісту: “ з 01.01.2019р. Орендар перераховує орендну плату у встановленому даним договором розмірі з урахуванням індексу інфляції та ПДВ на рахунки орендодавця та Балансоутримувача (Комунальне підприємство Одеської міської ради “Узбережжя Одеси»). Розподіл щомісячної суми орендної плати та перерахування її на рахунок Орендодавця та Балансоутримувача проводиться Орендарем у порядку, визначеному рішенням Одеської міської ради про бюджет міста на відповідний бюджетний рік».
Згідно вимог ч. 7 ст. 193 ГК України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із приписами ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість з орендної плати з вересня 2021 року по березень 2025 включно.
Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 по справі № 910/7495/16 дійшла висновку, що ч. 6 ст. 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Відсутність у цій статті вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі № 910/14244/20 зазначено, що для застосування частини шостої статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.
Таким чином, при вирішенні питання щодо правомірності застосування частини шостої статті 762 ЦК України, судом презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди. При цьому, на орендаря покладається обов'язок з доведення належними та допустимими доказами наявність факту неможливості використання ним орендованого майна з незалежних від нього причин. Правова позиція стосовно застосування приписів частини шостої статті 762 ЦК України є сталою і послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/8040/20, № 616/41/20, № 910/14244/20, № 911/1064/21.
Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 22.04.2025 у справі №916/5749/24, встановлено, що “Під час вирішення даного спору судом було встановлено, що позивач не має можливості використовувати переданий йому в оренду об'єкт оренди з початку військової агресії Російської Федерації проти України, а саме, з 24.02.2022 у зв'язку з зайняттям Силами оборони України узбережжя Чорного моря в Одеській області, в тому числі пляжу "Лузанівка", на якому розташоване кафе "Краб", для військових потреб. Господарський суд зазначає, що факт неможливості використання позивачем об'єкту оренди не заперечується відповідачем та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, листами відповідача, КП ОМР "Узбережжя Одеси" та Служби військового правопорядку. Слід також зазначити, що ДКВ ОМР в процесі вирішення даного спору не наведено будь-яких доводів, а також не надано доказів на спростування факту неможливості використання ФОП Компанієць об'єктом оренди - кафе "Краб" у зв'язку зайняттям Силами оборони України території, на якій цей об'єкт розташований та обмеженням доступу на цю територію у зв'язку із виконанням завдань по обороні узбережжя Чорного моря з 24.02.2022, у зв'язку з чим, суд не має обґрунтованих підстав вважати таку обставину недостовірною. Отже, вище зазначене дозволяє суду дійти висновку, що обставина неможливості використання позивачем об'єкту оренди з 24.02.2022, є встановленою.».
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127075790), рішення по справі № 916/5749/24 набрало законної сили 23.05.2025 та не оскаржувалося.
Більш того, відповідним рішенням Господарського суду Одеської області від 22.04.2025 у справі №916/5749/24 відповідача взагалі було звільнено від сплати орендної плати за користування нежилими приміщеннями кафе "Краб", загальною площею 300,4 м2, що розташовані за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 168/18, починаючи з 24.02.2022 до моменту усунення обставин, які перешкоджають орендарю у належному користуванні нежилими приміщеннями кафе "Краб", загальною площею 300,4 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, суд зазначає, в серпні 2023 ДКВ ОМР у зв'язку із неналежним виконанням ФОП Компанієць грошових зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору оренди № 1 від 01.06.2015 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з ФОП Компанієць 225 489,11 грн заборгованості.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.12.2023 по справі № 916/3498/23 у задоволенні позову ДКВ ОМР до ФОП Компанієць було відмовлено повністю.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115856202), рішення по справі № 916/3498/23 набрало законної сили 12.01.2024 та не оскаржувалося.
При цьому, як вбачається з тексту рішення № 916/3498/23, судом під час розгляду справи було встановлено, що ФОП Компанієць не мала можливості користуватися орендованим приміщенням орендованим майном з моменту введення воєнного стану на території країни та протягом всього періоду його дії.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином обставини щодо невикористання відповідачем спірного орендованого майна з 24.02.2024 тобто з моменту введення воєнного стану на території країни та протягом всього періоду його дії встановлені у рішеннях Господарського суду Одеської області від 19.12.2023р. у справі №916/3498/23 та від 22.04.2025р. у справі № 916/5749/24 та не потребують доказування у даній справі.
За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені обставини справи, які свідчать про неможливість використання відповідачем спірного орендованого майна протягом з 24.02.2022 року, останній в порядку ч.6 ст.762 ЦК України звільняється від сплати орендної плати за такий період, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 254 785,66 грн.
Разом з тим, при дослідженні наданого розрахунку заборгованості за період з 30.09.2021р. по 24.02.2022р. з урахуванням обставин встановлених по тексту рішення вище та здійснених відповідачем оплата, стягнення з відповідача підлягає 258,09грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Комунального підприємства Одеської міської ради “Узбережжя Одеси».
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов Комунального підприємства Одеської міської ради “Узбережжя Одеси» (65058, м. Одеса, вул. Сегедська, 10А, код ЄДРПОУ 41033818) до Фізичної особи-підприємця Компанієць Вікторія Вячеславівна ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) - задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Компанієць Вікторія Вячеславівна ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства Одеської міської ради “Узбережжя Одеси» (65058, м. Одеса, вул. Сегедська, 10А, код ЄДРПОУ 41033818) заборгованість в сумі 258 (двісті п'ятдесят вісім)грн.09коп. та судовий збір в розмірі 3 (три)грн. 87коп.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Повне рішення складено 04 липня 2025 р.
Суддя К.Ф. Погребна