"24" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1091/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Чуйко О.О.
розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер-Експі» (вул. Січеславська набережна, 29-А, м. Дніпро, 49000)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрлоудсистем» (вул. Отамана Чепіги, 43А, м. Одеса, 65003)
про стягнення 1797665,61 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Рудницький О.С.;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Партнер-Експі» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрлоудсистем», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 1797665,61 грн, з яких: 1281476,15 грн основний борг; 154839,24 грн пеня; 159289,26 грн 3% річних; 202060,95 грн інфляційних втрат.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов договору про надання послуг з охорони від 30.06.2020 №9/2020-К в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг з охорони.
Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому брати участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер-Експі» було залишено без руху із встановленням позивачу п'ятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків.
Ухвалою суду від 02.04.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер-Експі» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1091/25; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначено у справі підготовче засідання на 25 квітня 2025 року об 11:30.
Ухвалою суду від 14.04.2025 судом було задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
25.04.2025 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 16 травня 2025 року о 10:45.
16.05.2025 суд протокольною ухвалою попередньо продовжив строк підготовчого провадження на 14 днів; закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 10 червня 2025 року о 12:15.
10.06.2025 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 24 червня 2025 року об 11:30.
У судовому засіданні 24.06.2025 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
30.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Партнер-Експі» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрлоудсистем» (далі - замовник) був укладений договір про надання послуг з охорони № 9/2020-К (а.с. 7-9, т.1), за умовами якого замовник передає, а виконавець приймає на себе відповідальність організувати та забезпечити виконання комплексу заходів щодо охорони території, споруд, майна і матеріальних цінностей ТОВ «Укрлоудсистем», які знаходяться за адресами: м. Одеса, вул. Отамана Чепиги, 43-А та вул. Отамана Чепиги, 43/1 (далі - об'єкт), забезпечення внутрішньооб'єктового та пропускного режиму.
За умовами підп. 2.3.10. п. 2.3. договору замовник зобов'язаний своєчасно проводити розрахунки з виконавцем за надані за договором послуги.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що він укладений на строк з 01.07.2020 по 30.06.2021. Якщо жодна із сторін на момент закінчення терміну дії договору не заявить про припинення дії договору в письмовій формі, то він вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах.
Відповідно до п. 4.1., 4.2. договору вартість послуг за цим договором складає 217806,60 грн на місяць. Платежі проводяться замовником на поточний рахунок виконавця протягом 10-ти календарних днів від дати акту приймання-передачі виконаних робіт та наданого виконавцем замовнику рахунку.
Згідно з п. 4.3. договору підставою для розрахунків між замовником та виконавцем є акт виконаних робіт, підписаний обома сторонами. Акт виконаних робіт та рахунок надається виконавцем замовнику по закінченню кожного календарного місяця. Замовник підписує акт виконаних робіт протягом 3-х робочих днів з дня його надання та повертає виконавцю.
За умовами підп. 5.2.2. п. 5.2. договору при простроченні платежу (п. 4.2. договору) за вимогою виконавця замовник сплачує суму боргу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Додатковою угодою № 1 від 30.12.2021 до договору (а.с. 109-110, т.1) сторони погодили вартість послуг за місяць у розмірі 286160,00 грн з ПДВ, починаючи з 01.01.2022.
Додатковою угодою № 2 від 26.09.2023 до договору (а.с. 111-112, т.1) вартість послуг з 01.10.2023 погоджена у розмірі 258887,20 грн з ПДВ на місяць, а з 01.11.2023 - у розмірі 196596,30 грн з ПДВ на місяць згідно з додатковою угодою № 3 від 31.10.2023 до договору (а.с. 113-114, т.1)
На підставі договору за період з серпня 2023 року по 09 січня 2024 року позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 1281476,15 грн, які прийняті відповідачем без зауважень, що підтверджується наявними у справі актами надання послуг: від 31.08.2023 № 9/20К/08 на суму 286160,00 грн; від 30.09.2023 № 9/20К/09 на суму 286160,00 грн; від 31.10.2023 № 9/20К/10 на суму 258887,20 грн; від 30.11.2023 № 9/20К/11 на суму 196596,30 грн; від 31.12.2023 № 9/20К/12 на суму 196596,30 грн; від 09.01.2024 № 9/20К/01 на суму 57076,35 грн (а.с. 10-12, т.1). Для здійснення оплати вартості наданих послуг у спірному періоді позивачем були виставлені відповідачу відповідні рахунки (а.с. 13-14, т.1).
Доказів здійснення відповідачем оплати вартості наданих позивачем послуг за вищевказаними актами матеріали справи не містять.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 16, т.1), між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків за договором, згідно з яким визнано заборгованість відповідача перед позивачем, станом на 31.12.2023, у розмірі 1224399,80 грн. При цьому акт звірки підписаний без урахування суми послуг, яка надана у січні 2024 року, на суму 57076,35 грн.
Отже, з урахуванням вищевикладеного судом встановлено, що станом на час вирішення спору судом, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання послуг з охорони від 30.06.2020 № 9/2020-К становить 1281476,15 грн, що підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та не спростовано відповідачем.
Так, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами, в яких просив погасити заборгованість за договором (а.с. 17-20, т.1). У відповідях на листи позивача (а.с. 21-22, т.1) відповідач наголошував на складному фінансовому становищі підприємства та просив не припиняти надання послуг.
12.01.2024 засобами поштового зв'язку позивач направив відповідачу претензію (а.с. 23-24, т. 1), в якій вимагав погасити борг, зокрема по договору від 30.06.2020 № 9/2020-К, який, станом на 01.01.2024, складав 1224399,80 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач не задовольнив вимогу позивача, останній звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з позовом, що розглядається в межах цієї справи. Так, у цій справі позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача: основний борг в сумі 1281476,15 грн; пеню в сумі 154839,24 грн, 3% річних в сумі 159289,26 грн; інфляційні втрати в сумі 202060,95 грн. Розрахунки спірних сум позивачем здійснено на суму боргу по кожному місяцю окремо в межах наступного періоду: пеня - за загальний період з 06.09.2023 по 31.07.2024 з вказанням, що у формулі розрахунку пеня нараховувалась у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої у період прострочення (а.с. 25, т.1); інфляційні втрати - за загальний період з вересня 2023 року по лютий 2025 року включно (а.с. 26, т.1); 3% за загальний період з 06.09.2023 по 20.03.2025 (а.с. 2, т. 1 - зворотна сторінка). При цьому, як було встановлено судом під час дослідження доказів, позивач помилково не додав до позовної заяви окремо розрахунок 3% річних, в цей же час, як пояснив представник позивача у судовому засіданні, розрахунок відсотків річних позивачем здійснено в межах вищевказаного періоду, про що вказано у тексті позовної заяви.
Відповідачем суду контррозрахунку не подано.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Згідно з ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За умовами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Позиція суду
Як встановлено судом, між сторонами у справі виникли договірні правовідносини, згідно з якими позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги, а відповідач, у свою чергу, зобов'язався сплачувати отримані послуги в розмірі та у порядку, які погоджені умовами договору від 30.06.2020 № 9/2020-К.
З наявних у справі доказів судом встановлено, що відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість перед позивачем в сумі 1281476,15 грн. Оскільки бездіяльність відповідача у виді несплати коштів за отримані послуги суперечить вищевказаним нормам права та умовам договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 1281476,15 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.
Водночас, у зв'язку з тим, що відповідач допустив прострочення виконання зобов'язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача інфляційні втрати, 3% річних та пеню. В цей же час, при перевірці здійсненого позивачем розрахунку 3% річних та пені, суд встановив його часткову невірність, яка зумовлена тим, що позивачем невірно визначений початок нарахування, оскільки позивач не врахував положення п. 4.2. договору, які передбачають обов'язок здійснити оплату протягом 10 днів від дати акту, а також норми ч. 5 ст. 254 ЦК України. Так, вірними датами початку прострочення у спірних правовідносинах є: по зобов'язанням серпня 2023 року - 12.09.2023; за зобов'язаннями вересня 2023 року - 11.10.2023; за зобов'язаннями жовтня 2023 року - 11.11.2023; за зобов'язаннями листопада 2023 року - 12.12.2023; за зобов'язаннями грудня 2023 року - 11.01.2024; за зобов'язаннями січня 2024 року - 20.01.2024, разом з цим, по січню 2024 року суд керується визначеною позивачем у розрахунку датою прострочення - 06.02.2024. При здійсненні власного розрахунку судом було встановлено, що вірними сумами пені та 3% річних є 190951,61 грн та 52383,26 грн відповідно. В цей же час, оскільки при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, пеня підлягає стягненню з відповідача у сумі, яка заявлена позивачем, - 154839,24 грн.
Між цим, при вирішенні питання щодо стягнення з відповідача в межах цієї справи неустойки, яка у договорі сторонами погоджена у виді пені, суд враховує, що системний аналіз застосованих до спірних відносин норм законодавства дозволяє стверджувати, що наразі в законодавстві сформований єдиний підхід до застосування пені як виду неустойки (штрафної санкції), конститутивною ознакою якої є її нарахування за кожен день прострочення виконання зобов'язання, отже, поденне нарахування пені є ознакою, яка вирізняє її серед інших видів неустойки (штрафних санкцій) та визначає механізм обчислення (визначення розміру) пені (схожа позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 911/952/22).
При цьому, здійснений позивачем розрахунок суми інфляційних втрат судом визнається вірним та обґрунтованим.
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер-Експі» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрлоудсистем» слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 1281476,15 грн, пеню в сумі 154839,24 грн, інфляційні втрати в сумі 202060,95 грн та 3% річних в сумі 52383,26 грн.
Розподіл судових витрат
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог позивача, а також те, що позов позивачем поданий в електронній формі через систему «Електронний суд», судовий збір з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в сумі 20289,12 грн.
Керуючись ст. 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрлоудсистем» (вул. Отамана Чепіги, 43А, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 31339337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер-Експі» (вул. Січеславська набережна, 29-А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 32350440) борг в сумі 1281476 грн 15 коп, пеню в сумі 154839 грн 24 коп, інфляційні втрати в сумі 202060 грн 95 коп, 3% річних в сумі 52383 грн 26 коп та судовий збір в сумі 20289 грн 12 коп.
3. В іншій частині відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 04 липня 2025 р.
Суддя Д.О. Бездоля