65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"03" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2234/25
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання О.В. Ващенко
за участю представників:
від прокуратури - Коломійчук І.О.,
від Одеської обласної ради - не з'явився,
від Південного офісу Держаудитслужби - не з'явився,
від відповідачів:
1) Комунального некомерційного підприємства “Одеська обласна клінічна лікарня» - не з'явився,
2) Приватного акціонерного товариства “Виробниче об'єднання “Стальканат-Сілур» - Кравцова Н.І.,
розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради, Південного офісу Держаудитслужби до Комунального некомерційного підприємства “Одеська обласна клінічна лікарня», Приватного акціонерного товариства “Виробниче об'єднання “Стальканат-Сілур» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів у розмірі 593070,60 грн., -
Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської обласної ради, Південного офісу Держаудитслужби до Комунального некомерційного підприємства “Одеська обласна клінічна лікарня», Приватного акціонерного товариства “Виробниче об'єднання “Стальканат-Сілур», в якому просить:
- визнати недійсним договір про закупівлю послуг з технічного обслуговування ліфтів № 69 від 23.02.2018, укладений між Комунальним некомерційним підприємством “Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» (правонаступник Комунальної установи “Одеська обласна клінічна лікарня») та Приватним акціонерним товариством “Виробниче об'єднання “Стальканат-Сілур»;
- стягнути з Приватного акціонерного товариства “Виробниче об'єднання “Стальканат-Сілур» на користь Комунального некомерційного підприємства “Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» 593070,60 грн., а з Комунального некомерційного підприємства “Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» одержані ним за рішенням суду 593070,60 грн. стягнути в дохід держави.
В обґрунтування позовних вимог заступник керівника прокуратури посилається на те, що Комунальною установою “Одеська обласна клінічна лікарня» 10.01.2018 року в електронній системі публічних закупівель “ProZorro» опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів з очікуваною вартістю 550000,00 грн. по ДК 021:2015:50750000-7: “Послуги з технічного обслуговування ліфтів, місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг: 65025, Україна, Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 26 (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2018-01-10-00060), в яких прийняли участь два суб'єкти господарювання, а саме: Приватне акціонерне товариство “Виробниче об'єднання “Стальканат-Сілур» та Товариство з обмеженою відповідальністю “Сервіс-менеджмент». Крім того, як зазначає прокурор, переможцем торгів визначено ПрАТ “Виробниче об'єднання “Стальканат-Сілур», тендерна пропозиція із сумою 543648,00 грн. якого відповідала кваліфікаційним критеріям, установленим у тендерній документації замовника, з огляду на що 23.02.2018 року між Комунальною установою “Одеська обласна клінічна лікарня» та Приватним акціонерним товариством “Виробниче об'єднання “Стальканат-Сілур» було укладено договір про закупівлю № 69 від 23.02.2018 про закупівлю послуги з технічного обслуговування ліфтів у кількості 28 ліфтів. В подальшому, як вказує прокурор, рішенням Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.08.2024 № 65/70-р/к визнано, що Приватне акціонерне товариство “Виробниче об'єднання “Стальканат-Сілур» та Товариство з обмеженою відповідальність “Сервіс Менеджмент» вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендерів (торгів) шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі у закупівлі за державні кошти, зокрема, під час проведення торгів по закупівлі із закупівлі послуги з технічного обслуговування ліфтів (ДК 021:2015:50750000-7: Послуги з технічного обслуговування ліфтів), місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг: 65025, Україна, Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 26 (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2018-01-10-000601-c). Таким чином, за ствердженнями прокурора, тендер відбувся за участю в ньому двох учасників, які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій між собою, що стосуються спотворення результатів цього тендеру, з огляду на що порушили право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, тобто вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України “Про захист економічної конкуренції».
Відтак прокурор вважає, що договір, укладений за підсумками відкритих торгів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу ПрАТ “Виробниче об'єднання “Стальканат-Сілур» на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 та ч. 3 ст. 228 ЦК України. Разом з тим прокурор наголошує, що, враховуючи наявність умислу лише у ПрАТ “Виробниче об'єднання “Стальканат-Сілур», як сторони оспорюваного договору, одержані ним кошти у сумі 593070,60 грн. за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору - КНП “Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» (правонаступнику Комунальної установи “Одеська обласна клінічна лікарня»), а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.
Ухвалою Господарського суду Одеської області 13.06.2025 р. вказану позовну заяву Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси (вх. № 2288/25) залишено без руху, оскільки позивачем невірно зазначено адресу місцезнаходження третьої особи.
18.06.2025 р. від Суворовської окружної прокуратури м. Одеси через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 12893/25), в якій Суворовською окружною прокуратурою міста Одеси на виконання вимог ухвали суду від 13.06.2025 р. зазначено вірну адресу місцезнаходження третьої особи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2025 р. вказану позовну заяву Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2234/25, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 03 липня 2025 р. об 11:30 год. Також вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
30.06.2025 року від Приватного акціонерного товариства “Виробниче об'єднання “Стальканат-Сілур» до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 20492/25), в якому товариство просить суд зупинити провадження у справі № 916/234/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23 у подібних правовідносинах. В обґрунтування поданого клопотання заявник зазначає, що підставою позову Заступником керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області зазначено, серед іншого, посилання на недійсність правочину з огляду на частину 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. При цьому відповідач вказує, що позивач зазначає про порушення ПрАТ “ВО “Стальканат-Сілур» законодавства про захист економічної конкуренції, з чого робить висновок про наявність умислу лише у ПрАТ “ВО “Стальканат-Сілур» як сторони оскаржуваного рішення і необхідність повернення ним іншій стороні договору грошових коштів в сумі 593070,60 грн.
Разом з тим відповідач зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 13.11.2024 передав справу № 922/3456/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновків щодо застосування норм права (частини першої статті 203, частини першої статті 215, частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, частини першої статті 208 Господарського кодексу України, статей 6, 50, 51, 52, 55 Закону України “Про захист економічної конкуренції»), викладених в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23. При цьому відповідач зауважує, що Верховний Суд у справі № 922/3456/23 зазначив, що вказаною постановою від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23 Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову: визнав недійсним договір поставки від 28.08.2018 № ЦЗВ-07-06718-01 та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Мастак» на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі Філії “Центр забезпечення виробництва» грошові кошти у розмірі 2138079,60 грн, а з філії Укрзалізниці одержані нею за рішенням суду грошові кошти у вказаному розмірі стягнув в дохід держави в особі позивача. Водночас, за ствердженнями заявника, колегія суддів не погодилася з наведеними висновками щодо можливості визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції, з підстав, передбачених частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, а також щодо можливості застосування передбачених цією статтею наслідків недійсності правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, вважаючи, що до таких правовідносин сторін положення частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України та частини першої статті 208 Господарського кодексу України є незастосовними.
Також заявник зазначає, що Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 20.12.2024 прийняла до розгляду справу № 922/3456/23 та призначила її до розгляду на 07.02.2025, проте станом на 21.02.2025 р. відомості щодо закінчення перегляду у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду цієї справи відсутні.
Таким чином, заявник зазначає, що оскільки правовідносини у справі № 916/2234/25 та у справі № 922/3456/23 стосуються застосування положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України з урахуванням статей 203, 216 цього Кодексу та статті 208 Господарського кодексу України, відповідно правовідносини в цих справах є подібними.
Приймаючи до уваги викладене, а також беручи до уваги, що правовий висновок Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/3456/23 може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у цій справі, у відповідності до вимог ст.ст. 228,229 ГПК України товариство просить суд зупини провадження у справі.
30.06.2025 року від Приватного акціонерного товариства “Виробниче об'єднання “Стальканат-Сілур» до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 20494/25), в якому товариство заперечує проти заявлених позовних вимог прокурора та просить суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
30.06.2025 року від Суворовської окружної прокуратури м. Одеси через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 20655/25), в якій прокурор зазначає, що позов пред'явлено за наявності належним чином обґрунтованих підстав, визначених ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України, позовні вимоги є вмотивованими та підтверджуються належними доказами, з огляду на що просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
02.07.2025 року від Південного офісу Держаудитслужби через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшли письмові пояснення ( вх. № 20998/25), в яких заявник вказує, що, зважаючи на те, що Південний офіс Держаудитслужби не проводив жодних заходів державного фінансового контролю, які передбачені Законом № 2939-ХІІ та Законом № 922 щодо закупівлі UA-2018-01-10-000601-с, Південний офіс Держаудитслужби позбавлений можливості надати пояснення щодо суті виявленого порушення та позовних вимог.
Також 02.07.2025 року від Південного офісу Держаудитслужби через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (вх. № 21021/25), в якому позивач просить суд розгляд справи № 916/2234/25 здійснити за відсутності представника Південного офісу Держаудитслужби.
У підготовчому засіданні 03.07.2025 р. представник відповідача підтримав подане 30.06.2025 року Приватним акціонерним товариством “Виробниче об'єднання “Стальканат-Сілур» клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 20495/25) та наполягав на його задоволенні.
Також у підготовчому засіданні 03.07.2025 р. прокурор залишив питання щодо зупинення провадження у справі № 916/2234/25 на розсуд суду.
Разом з тим, дослідивши обставини справи, предмет та підстави позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Виходячи зі змісту вказаних положень Кодексу, зупинення провадження у справі обумовлено саме необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.
При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у п. 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
У постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала визначення подібності правовідносин, згідно з яким на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору), а за необхідності - також суб'єктний і об'єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об'єкт.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку іншої справи.
Забезпечення єдності судової практики є фундаментальним завданням, виконання якого має сприяти стабільності правопорядку, прогнозованості здійснення правосуддя. Застосування різних підходів до тлумачення законодавства у подібних правовідносинах, навпаки, призводить до стану юридичної невизначеності.
Так, господарським судом встановлено, що на розгляді Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду перебуває справа № 922/3456/23 за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі: 1) Харківської міської ради, 2) Північно-Східного офісу Держаудитслужби до відповідачів: 1) Спеціалізованого комунального підприємства “Харківзеленбуд» Харківської міської ради, 2) Приватного підприємства “ЛСВ Моноліт», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення тендерного комітету СКП “Харківзеленбуд», оформлене протоколом від 13.11.2019 № 338, яким вирішено визнати переможцем і акцептувати пропозицію ПП “ЛСВ Моноліт»; визнання недійсним договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 № 627, укладеного між СКП “Харківзеленбуд» та ПП “ЛСВ Моноліт»; стягнення з ПП “ЛСВ Моноліт» на користь СКП “Харківзеленбуд» 2370000,00 грн., а з СКП “Харківзеленбуд» одержані ним за рішенням суду 2370000,00 грн. стягнути в дохід держави.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.11.2024 р. справу № 922/3456/23 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновків щодо застосування норм права (ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК, ч. 1 ст. 208 ГК, статей 6, 50, 51, 52, 55 Закону “Про захист економічної конкуренції»), викладених в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23 (у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством).
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 20.12.2024 прийняв до розгляду справу № 922/3456/23 за касаційними скаргами Спеціалізованого комунального підприємства “Харківзеленбуд» Харківської міської ради та Приватного підприємства “ЛСВ Моноліт» на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024, її розгляд призначив у відкритому судовому засіданні на 07.02.2025 року.
Обґрунтовуючи підстави для передачі справи № 922/3456/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Касаційний господарський суд не погоджується з висновками, наведеними у постанові від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23, щодо можливості визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції, з підстав, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК, а також щодо можливості застосування передбачених цією статтею наслідків недійсності правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, вважаючи, що до таких правовідносин сторін положення ч. 3 ст. 228 ЦК та ч.1 ст. 208 ГК є незастосовними.
Касаційний господарський суд вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23, щодо можливості застосування передбачених положеннями ч. 3 ст. 228 ЦК наслідків недійсності договору, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, у разі визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції.
Таку необхідність Касаційний господарський суд мотивує тим, що майнові санкції, передбачені положеннями ч. 3 ст. 228 ЦК, ч. 1 ст. 208 ГК в разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не підлягають застосуванню як такі, що порушують критерій сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у світлі практики Європейського суду з прав людини. У разі визнання судом на підставі зазначених норм недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, підлягають застосуванню наслідки виконання недійсного правочину, передбачені ч. 1 ст. 216, п. 1 ч. 1 ст.1212 ЦК.
Колегія суддів по справі № 922/3456/23 пропонує відступити від висновку, викладеного у постанові від 17.10.2024 у cправі № 914/1507/23, про те, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК, а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Необхідність відступу мотивує тим, що сам лише факт вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням АМК, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Крім того, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції Законом України “Про захист економічної конкуренції» передбачена відповідальність, зокрема, у вигляді штрафу (ст. 51, ч. 2 ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції»). Згідно з частинами 1 і 2 ст. 55 Закону України “Про захист економічної конкуренції» особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Положення Закону України “Про захист економічної конкуренції» є спеціальними у випадку порушення його норм. Прокурор, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок укладення і виконання договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред'явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено ст. 55 Закону України “Про захист економічної конкуренції».
В той же час, як вбачається із позовної заяви у даній справі № 916/2234/25, прокурор посилається на те, що договір про закупівлю № 69 від 23.02.2018 року про закупівлю послуги з технічного обслуговування ліфтів, укладений між Комунальною установою “Одеська обласна клінічна лікарня» та Приватним акціонерним товариством “Виробниче об'єднання “Стальканат-Сілур», порушує законодавство про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі послуг з технічного обслуговування ліфтів, що відповідно суперечить інтересам держави і суспільства, тому останній повинен бути визнаний недійсним на підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України, а одержані за ним кошти підлягають поверненню на користь держави.
Тобто, як вбачається із викладеного, на розгляді об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа щодо перегляду у касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах.
Так, ухвалою Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.05.2025 повідомлено учасників справи, що розгляд справи № 922/3456/23 за касаційними скаргами Спеціалізованого комунального підприємства “Харківзеленбуд» Харківської міської ради та Приватного підприємства “ЛСВ Моноліт» на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 відбудеться 04 липня 2025 року об 11:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.
Таким чином, станом на 03.07.2025 р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутнє остаточне рішення об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи 922/3456/23.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 01.06.2018 р. по справі № 922/699/17, зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Враховуючи наведене та оскільки за положеннями ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, з огляду на те, що висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3456/23 має значення для надання правової оцінки правовідносинам у справі № 916/2234/25, господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 916/2234/25 до перегляду Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду рішення у подібних правовідносинах по справі № 922/3456/23 за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі: Харківської міської ради, Північно-Східного офісу Держаудитслужби до відповідачів: Спеціалізованого комунального підприємства “Харківзеленбуд» Харківської міської ради, Приватного підприємства “ЛСВ Моноліт», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору про закупівлю товарів та стягнення коштів.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, ст.ст. 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Зупинити провадження у справі № 916/2234/25 до перегляду Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду рішення у подібних правовідносинах по справі № 922/3456/23 за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі: Харківської міської ради, Північно-Східного офісу Держаудитслужби до відповідачів: Спеціалізованого комунального підприємства “Харківзеленбуд» Харківської міської ради, Приватного підприємства “ЛСВ Моноліт» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору про закупівлю товарів та стягнення коштів.
2. Зобов'язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повну ухвалу складено та підписано 04 липня 2025 року.
Суддя В.С. Петров