04 липня 2025 року Справа № 915/1601/24
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами справу
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Капітал-Н», вул. Фрунзе, 12, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 40030334
представник позивача, Федорова Інна Валеріївна
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Приватного підприємства Аудиторська фірма “ 1+1», пр. Центральний, 74А, кв. 50, м.Миколаїв, код ЄДРПОУ 31946062
про: стягнення 40 000, 00 грн.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Капітал-Н» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, сформованою в системі “Електронний суд» 23.12.2024 (вх. № 16208/24 від 23.12.2024) про стягнення з Приватного підприємства Аудиторська фірма "1+1" коштів у розмірі 40 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з відновлення обліку від 03.09.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.509, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 901, 903 ЦК України, ст. 173, 193 ГК України та умовами договору.
26.12.2024 на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему “Електронний суд» представником позивача подано клопотання, сформоване в системі “Електронний суд» 25.12.2024 (вх. № 16325/24) в якому просить суд приєднати до матеріалів справи платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 3 028, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.12.2024 позовну заяву, сформовану в системі “Електронний суд» 23.12.2024 (вх.№16208/24 від 23.12.2024) залишено без руху.
13.01.2025 на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему “Електронний суд» представником Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Капітал-Н» подано заяву про усунення недоліків, сформовану в системі “Електронний суд» 12.01.2025 (вх.№378/25) та заяву про усунення недоліків, сформовану в системі “Електронний суд» 12.01.2025 (вх. № 380/25).
Ухвалою суду від 27.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Ухвалено провести розгляд справи №915/1601/24 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Відповідач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав відзив на позовну заяву (вх№2296/25 від 14.02.2025) в якому проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Відповідач вказує, що ним виконано відновлення бухгалтерського обліку за наданими позивачем документами у двох папках. Зазначає, що відповідачем було проведено наступні дії: - проаналізовано наявність документів за період з 01.01.2023 по 31.08.2024, а саме: оборотно-сальдова відомість за 2023 рік, за 01.01.2024 - 31.08.2024. Виявлено ряд спірностей та можливих порушень, які були озвучені представнику позивача в усній розмові, тобто проаналізовано та зроблено висновки за документами, що були надані клієнтом і повідомлено про встановлені зауваження. Вказує, що відповідач виконавши відновлення бухгалтерського обліку в розмірах наданих позивачем документів, звернув увагу позивача про необхідність надання додаткової інформації, в усному порядку. Зазначає, що не отримавши додаткових документів та інформації від позивача, надавши послуги по відновленню бухгалтерського обліку в розмірах, що відповідають наданим позивачем документів, відповідач скористався своїм право на дострокове припинення дії Договору, за яким взяті обов'язки були виконані відповідачем. Бажаючи вирішити існуючі питання в позасудовому порядку відповідач 12.09.2024 направив на адресу позивача лист з актом здачі приймання робіт (надання послуг), в якому було зазначено про порушення умов договору з боку замовника та повідомлено про дострокове розірвання договору з 12.09.2024. Вказаний лист було отримано позивачем 20.09.2024. У подальшому, 18.10.2024 відповідачем отримано від позивача лист із вимогою повернути всі кошти і надати детальний акт виконаних робіт, скласти перелік документів які повертаються виконавцем та повернути документи. Зазначає, що під час укладення договору вартість надання послуг відповідала обсягам документів наданих позивачем і у разі надання більшої кількості документів вартість послуг була б збільшена шляхом укладення додаткової угоди до відповідного договору.
Згідно з приписами статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк» в рішенні у справі “Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду справи із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа розглядалась судом у розумний строк.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
03 вересня 2024 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Капітал-Н» (далі - замовник) та Приватним підприємством Аудиторська фірма “ 1+1» (далі - виконавець) було укладено Договір про надання послуг з відновлення обліку (далі - Договір), у відповідності до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки по відновленню надходження та списання грошових коштів з банківського рахунку, відображення первинних документів надходження послуг та матеріалів у регістрах бухгалтерського обліку замовника у відповідності до законодавства України та облікової політики замовника за період з 01 січня 2023 року по 31 серпня 2024 року. Відновлення бухгалтерського обліку відбувається на підставі первинних документів наданих замовником, а також документів, які будуть відновлені в ході надання послуг (п.1.1 Договору).
Пунктом 1.2 Договору визначено, що послуга повинна бути надана з 05 вересня 2024 року по 15 вересня 2024 року.
У відповідності до п.2.1 Договору виконавець має право, зокрема; - самостійно визначати форми і методи відновлення обліку виходячи з вимог нормативних актів України, а також конкретних умов договору з замовником; - відмовитись від відновлення обліку в разі неподання замовником необхідної документації.
Згідно п.2.2.4 Договору, виконавець зобов'язаний інформувати замовника про хід відновлення.
Відповідно до п.3.2.1 Договору, замовник зобов'язаний створювати виконавцю умови для своєчасного і повного відновлення бухгалтерського обліку, надавати всю документацію, необхідну для цього, давати на запит виконавця роз'яснення і пояснення в усній і письмовій формі, а також виконувати необхідні копіювальні роботи.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що вартість послуги становить 40 000,00 грн. без ПДВ. Замовник не пізніше 3 днів після підписання даного договору сплачує передплату у розмірі 100% вартості послуг (п.4.2 Договору).
У відповідності до п.5.7 Договору, надання замовником неповної, викривленої або недостовірної інформації та документів, так само як і вчинення ним неправомірних дій, знімає відповідальність з виконавця в ході надання послуг, передбачених цим Договором.
Згідно п.8.1 Договору, термін дії договору з моменту його вступу в силу і до виконання сторонами всіх зобов'язань за договором.
Відповідно до п.8.2 Договору, договір може бути розірваний за бажанням однієї зі сторін з письмовим повідомленням іншої сторони.
Договір містить підписи та печатки сторін.
Позивачем згідно платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.3862548241.1 від 05.09.2024 перераховано відповідачу кошти у розмірі 40 000,00 грн. з призначенням платежу «сплата за аудиторські послуги згідно договору на надання послуг з відновлення обліку від 03.09.2024».
Як вбачається з матеріла справи, відповідач 12.09.2024 направив на адресу позивача лист в якому зазначив, що надані позивачем банківські виписки по рахунку АТ КБ «Приватбанк» та первинні документи з 01 січня 2023 року по 31 серпня 2024, не достатні для здійснення господарських операцій для відображення у бухгалтерському обліку ОСББ. При обробці банківських виписок не вистачало банківських виписок по корпоративній картці ОСББ, де є більш розширена інформація про розрахунки з контрагентами та фізичними особами. При обробці прибуткових та видаткових касових ордерів відсутні копії паспортів та ІПН фізичних осіб яким були видані готівкові кошти. Відсутні договори, акти на виконання робіт та надання послуг з фізичними особами. Фіскальні чеки відображають загальну суму придбання, без назви товару, матеріалів та дати, а також придбання товарів, послуг не пов'язані з господарською діяльністю ОСББ. Для відновлення нарахування заробітної плати та подання у контролюючі органи відсутня інформація про працівників ОСББ. У листі зазначено, що аудитор неодноразово телефонувала та надсилала смс повідомлення у телеграмі про призначення зустрічі, для необхідності надання запитуваних документів та інформації, проте, станом на день направлення листа, документів та роз'яснень не було надано. У зв'язку з цим аудитор не може продовжити надавати послуги в межах Договору на надання послуг з відновлення бухгалтерського обліку від 03.09.2024 та повідомив позивача про розірвання Договору на надання послуг з відновлення бухгалтерського обліку від 03.09.2024 в односторонньому порядку з 12 вересня 2024 року, як то передбачено Договором. До листа відповідачем додано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) підписаний з боку відповідача.
Вказаний лист отримано позивачем 20.09.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №5401711917953, яке міститься в матеріалах справи.
Позивач направив на адресу відповідача лист №140 від 12.09.2024 в якому, у зв'язку з невиконанням відповідачем п.2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, 3.2.2, 6.1, 6.2 Договору від 03.09.2024 наполягає на розірванні договору згідно п.8.2 та просив повернути сплачені кошти у розмірі 40 000,00 грн. та усі надані для виконання робіт документи.
Також, позивачем на адресу відповідача було направлено заяву №140/1 від 12.09.2024 в якій позивач, у зв'язку з порушенням відповідачем п.2.2.4 Договору повторно просив розірвати договір на дання послуг з відновлення обліку від 03.09.2024, повернути замовнику кошти сплачені виконавцю за договором в сумі 40 000,00 грн. та повернути всі документи отримані від замовника для виконання Договору.
Крім того, позивач направив на адресу відповідача заяву №143 від 23.09.2024 в якій просив скласти перелік документів, які повертаються ОСББ, у зв'язку з невиконанням умов Договору від 03.09.2024 та зазначив про необхідність повернення ОСББ коштів у сумі 40 000,00 грн., у зв'язку з тим, що відповідачем станом на 20.09.2024 не виконано роботи за Договором.
Відповідач у відповідь на вказані заяви, у листі №03 від 02.10.2024 повідомив, що виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі і у визначений термін, не зважаючи на більший обсяг дій, про що стало відомо під час виконання відповідних зобов'язань і про що повідомлялось особисто голові правління ОСББ «Капітал -Н». Вказав, що у зв'язку з невиконанням позивачем умов Договору, відповідачем 12.09.2024 було направлено лист про розірвання договору з 12.09.2024 та акт фактично наданих послуг. Повідомив, що на виконання умов договору, аудитором було оброблено та внесено до регістрів бухгалтерського обліку: - 215 документів за 2023 рік, 369 документів за 2024 рік. Для здійснення аналізу платежів та відновлення бухгалтерського обліку Голова правління ОСББ «Капітал-Н» мала надати аудитору підтверджуючі документи (чеки та виписки по картковому рахунку). Водночас Головою ОСББ «Капітал-Н» не було надано запитуваних документів чи будь-яких роз'яснень з приводу цілей і напрямів здійснених платежів.
У подальшому, позивач направив на адресу відповідача заяву №151 від 15.10.2024 в якій, у зв'язку з порушенням вимог п.2.2.4 Договору повторно просив повернути ОСББ кошти у розмірі 40 000,00 грн., надати детальний акт виконаних виконавцем робіт за Договором, скласти перелік документів, які виконавець повертає ОСББ та повернути всі документи, отримані виконавцем від ОСББ на виконання Договору.
Відповідачем було направлено позивачу лист №04 від 21.10.2024 в якому повторно повідомив, що виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі і у визначений термін, не зважаючи на більший обсяг дій, про що стало відомо під час виконання відповідних зобов'язань і про що повідомлялось особисто голові правління ОСББ «Капітал -Н». Вказав, що у зв'язку з невиконанням позивачем умов Договору, відповідачем 12.09.2024 було направлено лист про розірвання договору з 12.09.2024 та акт фактично наданих послуг. Повідомив, що на виконання умов договору, аудитором було оброблено та внесено до регістрів бухгалтерського обліку: - 215 документів за 2023 рік, 369 документів за 2024 рік. Для здійснення аналізу платежів та відновлення бухгалтерського обліку Голова правління ОСББ «Капітал-Н» мала надати аудитору підтверджуючі документи (чеки та виписки по картковому рахунку). Водночас Головою ОСББ «Капітал-Н» не було надано запитуваних документів чи будь-яких роз'яснення з приводу цілей і напрямів здійснених платежів.
Позивач у зв'язку з невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором та не повернення сплачених коштів звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач заперечуючи проти позову зазначив, що виконав відновлення бухгалтерського обліку за наданими позивачем документами у двох папках. В рамках обов'язків за договором, на підставі наданих позивачем документів було проаналізовано наявність документів за період з 01.01.2023 по 31.08.2024; за період з 01.01.2024 по 31.08.2024. Проаналізовано та зроблено висновки за документами, що були надані клієнтом і повідомлено про встановлені зауваження. Вказує, що неодноразово телефонував та надсилав смс повідомлення позивачу для надання запитуваних документів та інформації, проте документів та інформації надано не було.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ч.1 статті 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.902 Цивільного Кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до ст.903 Цивільного Кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату.
Так, 03 вересня 2024 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Капітал-Н» та Приватним підприємством Аудиторська фірма “ 1+1» було укладено Договір про надання послуг з відновлення обліку, у відповідності до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки по відновленню надходження та списання грошових коштів з банківського рахунку, відображення первинних документів надходження послуг та матеріалів у регістрах бухгалтерського обліку замовника у відповідності до законодавства України та облікової політики замовника за період з 01 січня 2023 року по 31 серпня 2024 року. Відновлення бухгалтерського обліку відбувається на підставі первинних документів наданих замовником, а також документів, які будуть відновлені в ході надання послуг, що також підтвердженого відповідачем.
Позивачем згідно платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.3862548241.1 від 05.09.2024 перераховано відповідачу кошти у розмірі 40 000,00 грн. з призначенням платежу «сплата за аудиторські послуги згідно договору на надання послуг з відновлення обліку від 03.09.2024».
Таким чином, на виконання умов договору, позивач здійснив передплату у розмірі 100% вартості послуг, а саме у розмірі 40 000,00 грн.
Проте, позивач стверджує, що відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, не надав послуг визначених договором.
Відповідач заперечуючи проти позову зазначив, що виконав відновлення бухгалтерського обліку за наданими позивачем документами у двох папках. В рамках обов'язків за договором, на підставі наданих позивачем документів було проаналізовано наявність документів за період з 01.01.2023 по 31.08.2024; за період з 01.01.2024 по 31.08.2024. Проаналізовано та зроблено висновки за документами, що були надані клієнтом і повідомлено про встановлені зауваження. Вказує, що неодноразово телефонував та надсилав смс повідомлення позивачу для надання запитуваних документів та інформації, проте документів та інформації надано не було.
Згідно матеріалів справи, відповідач направив позивачу лист №2 в якому зазначив про порушення умов договору з боку замовника та повідомив про дострокове розірвання договору з 12.09.2024. Вказаний лист було отримано позивачем 20.09.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Позивач направив на адресу відповідача лист №140 від 12.09.2024 в якому, у зв'язку з невиконанням відповідачем Договору від 03.09.2024 наполягав на розірванні договору згідно п.8.2.
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Водночас згідно з частиною 1 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору). Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24 листопада 2021 року по справі № 910/17235/20.
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження, оскільки самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
З матеріалів справи вбачається, що сторони розірвали Договір про надання послуг з відновлення обліку від 03.09.2024.
Відповідно до частини 2 та 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Згідно з частиною 4 статті 653 ЦК України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частину 4 статті 653 ЦК України слід розуміти так, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано обома сторонами до моменту розірвання договору, тобто якщо обидві сторони отримали зустрічне задоволення одна від одної. На це вказує використання множини у зазначеній нормі. Якщо ж зобов'язання з договору було виконано лише однією стороною, то в разі розірвання договору підлягають застосуванню правила про набуття, збереження майна без достатньої правової підстави або з підстави, яка згодом відпала (глава 83 ЦК України) (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 916/667/18, Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.04.2021 у справі № 916/3904/19).
Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами 1, 3 статті 74 зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
У відповідності до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.
У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Позивач стверджує, що відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, не надав послуг визначених договором.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було направлено на адресу позивача лист №03 від 02.10.2024 та лист №04 від 21.10.2024 в яких відповідач повідомив позивача, що виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі і у визначений термін, не зважаючи на більший обсяг дій, про що стало відомо під час виконання відповідних зобов'язань і про що повідомлялось особисто голові правління ОСББ «Капітал -Н». Повідомив, що на виконання умов договору, аудитором було оброблено та внесено до регістрів бухгалтерського обліку: - 215 документів за 2023 рік, 369 документів за 2024 рік. Для здійснення аналізу платежів та відновлення бухгалтерського обліку Голова правління ОСББ «Капітал-Н» мала надати аудитору підтверджуючі документи (чеки та виписки по картковому рахунку). Водночас Головою ОСББ «Капітал-Н» не було надано запитуваних документів чи будь-яких роз'яснень з приводу цілей і напрямів здійснених платежів.
Відповідно до п.3.2.1 Договору, замовник зобов'язаний створювати виконавцю умови для своєчасного і повного відновлення бухгалтерського обліку, надавати всю документацію, необхідну для цього, давати на запит виконавця роз'яснення і пояснення в усній і письмовій формі, а також виконувати необхідні копіювальні роботи.
Таким чином, замовник зобов'язаний надавати всю необхідну документацію відповідачу під час здійснення відновлення бухгалтерського обліку
Однак, матеріали справи не містять доказів того, що позивач надав відповідачу відповідно до п.3.2.1 Договору документацію, на підставі якої відповідач мав здійснити відновлення бухгалтерського обліку.
Враховуючи той факт, що у відповідача відсутній безпосередній доступ до первинної документації ОСББ «Капітал - Н», тому, на переконання суду, позивач повинен був довести факт належного виконання ним умов договору в частині своєчасної передачі документів відповідачу, а в подальшому неналежне виконання ним своїх зобов'язань за Договором, чого позивачем в порушення ст.76, 77, 78 ГПК України здійснено не було.
З огляду на викладене вище, у задоволенні позову слід відмовити.
Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
У відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Н.О. Семенчук